Постанова

від 20.10.2015 по справі 910/16058/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. справа№ 910/16058/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Андрієнка В.В.

Шапрана В.В.

при секретарі: Ковальчуку Р.Ю.

за участю представників: позивача - не з'явились

відповідача - не з'явились

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

на рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2015 р.

у справі № 910/16058/15 (суддя - Мудрий С.М.)

за позовом Бородянської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності

до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра»

про зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

У червні 2015 року Бородянської міжрайонної виконавчої дирекції Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - позивач) звернулось з позовом до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі - відповідач) про зобов`язання виконати відповідача повернути кошти, наявні на рахунках позивача на суму 206 018,25 грн.

У липні 2015 року позивач подав до Господарського суду м. Києва заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив суд зобов'язати відповідача виконати платіжні доручення на загальну суму 206 000,60 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2015 р. у справі № 910/16058/15 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням Господарського суду м. Києва у справі № 910/16058/15 від 27.07.2015 р., Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та прийняти нове рішення про повну відмову у позові.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, що Бородянська міжрайонна виконавча дирекція Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є кредитором відповідача за договором банківського рахунку, а вимоги позивача про перерахування коштів, які знаходяться на його рахунках у відповідача, є майновими вимогами кредитора, які не могли бути виконані відповідачем у зв'язку з введенням тимчасової адміністрації.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.09.2015 р. порушено апеляційне провадження у справі № 910/16058/15, а розгляд справи призначено на 06.10.2015 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2015 р. розгляд справи було відкладено до 20.10.2015 р.

В засідання суду, призначене на 20.10.2015 р., представники сторін вдруге не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду скарги, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень.

Будь-яких доказів поважності причин відсутності зазначених представників суду не надано.

Неявка в судове засідання зазначених представників не перешкоджає розгляду скарги. Подальше відкладення призведе до затягування та порушення строків розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду. Наведене не суперечить п. п. 3.9.1, 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

27.10.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Бородянською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - клієнт) було укладено договір банківського рахунку № 16155 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору банк відкриває клієнту поточні рахунки № 25602016155001, № 25601016155002, № 25600016155003 для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу з відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції за рахунком здійснюються після отримання банком повідомлень про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

Згідно з п. 2.2.1 договору клієнт має право самостійно розпоряджатися коштами на своєму рахунку з дотриманням вимог чинного законодавства України, крім випадків обмеження прав розпорядження коштами на рахунку за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Як передбачено п. 2.3.3 договору, банк бере на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повертати розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини повернення.

Операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час, виконуються банком того ж дня (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 4.3 договору клієнт може подавати до банку розрахункові документи як в паперовій формі, так із використанням електронних розрахункових документів, відповідно до окремого укладеного договору.

Договір укладений на невизначений строк та набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (п. 8.1 договору).

Також, 27.10.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та Бородянською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - клієнт) було укладено договір банківського рахунку (для зарахування цільових коштів) № 16155/1 та № 16155/2.

Відповідно до п. 1.1 вказаних договорів банк відкриває клієнту поточний рахунок № 26043016155001 (за договором № 16155/1) та рахунок № 25657016155001 (за договором № 16155/2) у гривні для зберігання коштів та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, та зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України. Операції з рахунком здійснюються після отримання банком повідомлення з відміткою про взяття рахунку на облік органом державної податкової служби.

27.10.2011 р. між сторонами було укладено також договір № 16155/3 про встановлення та обслуговування системи дистанційного обслуговування «Клієнт - Банк».

У зв'язку з реорганізацією філії відповідача з 09.04.2012 р. банком було змінено номери та реквізити рахунків позивача, а саме:

- з № 25602016155001 на № 25608292597001;

- з № 25601016155002 на № 25607292597002;

- з № 25600016155003 на № 25606292597003.

Бородянською міжрайонною виконавчою дирекцією Київського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності було направлено для виконання наступні платіжні документи для їх перерахування:

- № 1866 від 29.01.2015 р. на суму 3 353,51 грн;

- № 1867 від 29.01.2015 р. на суму 1 217,56 грн;

- № 1868 від 29.01.2015 р. на суму 449,58 грн;

- № 1869 від 29.01.2015 р. на суму 8 781,03 грн;

- № 1870 від 29.01.2015 р. на суму 463,04 грн;

- № 1871 від 29.01.2015 р. на суму 116,84 грн;

- № 1872 від 29.01.2015 р. на суму 815,25 грн;

- № 1873 від 29.01.2015 р. на суму 804,57 грн;

- № 1874 від 29.01.2015 р. на суму 588,96 грн;

- № 1875 від 29.01.2015 р. на суму 28 266,81 грн;

- № 1878 від 29.01.2015 р. на суму 760,04 гр.;

- № 1880 від 29.01.2015 р. на суму 769,21 грн;

- № 1881 від 29.01.2015 р. на суму 410,91 грн;

- № 1882 від 29.01.2015 р. на суму 9 296,96 грн;

- № 1883 від 29.01.2015 р. на суму 814,10 грн;

- № 1884 від 29.01.2015 р. на суму 1 449,98 грн;

- № 1885 від 29.01.2015 р. на суму 1 865,81 грн;

- № 1886 від 29.01.2015 р. на суму 4 150,31 грн;

- № 1887 від 29.01.2015 р. на суму 181,23 грн,

- № 1889 від 29.01.2015 р. на суму 11 025,87 грн;

- № 1890 від 29.01.2015 р. на суму 77 739,65 грн;

- № 1891 від 29.01.2015 р. на суму 24 617,11 грн;

- № 1892 від 29.01.2015 р. на суму 1 146,88 грн;

- № 1893 від 29.01.2015 р. на суму 3 617,20 грн;

- № 1895 від 30.01.2015 р. на суму 124,90 грн;

- № 287 від 02.02.2015 р. на суму 2 230,00 грн;

- № 288 від 02.02.2015 р. на суму 5 175,00 грн;

- № 289 від 02.02.2015 р. на суму 233,00 грн;

- № 291 від 03.02.2015 р. на суму 70,77 грн;

- № 292 від 03.02.2015 р. на суму 15 270,57 грн;

- № 1896 від 03.02.2015 р. на суму 194,00 грн.

Спір у справі виник у зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, свої зобов'язання за договорами банківського рахунку не виконав, вказані кошти відповідач списав з рахунків позивача, проте не перерахував за їх призначенням отримувачам коштів.

Задовольняючи позовні вимоги повністю, місцевий суд виходив з того, що запровадження тимчасової адміністрації до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» не може перешкоджати здійсненню розрахунково-касових операцій, оскільки грошові кошти, які знаходяться на рахунку клієнта, є власністю клієнта і банк не набуває права власності на вказані грошові кошти, а грошові кошти, належні позивачу, не підлягають внесенню до ліквідаційної маси банку.

Однак суд апеляційної інстанції такий висновок суду першої інстанції вважає необґрунтованим, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Як передбачено ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У відповідності до ч. 1 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Відповідно до ч. 3 ст. 1075 ЦК України залишок грошових коштів на рахунку видається клієнтові або за його вказівкою перераховується на інший рахунок в строки і в порядку, встановлені банківськими правилами.

Згідно зі ст. 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом.

Як передбачено ст. 51 Закону України «Про банки і банківську діяльність», банківські розрахунки проводяться у готівковій та безготівковій формах згідно із правилами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку України; безготівкові розрахунки проводяться на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

У відповідності до п. 1.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 р. № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. № 377/8976, доручення платників про списання коштів зі своїх рахунків і зарахування коштів на рахунки отримувачів банки здійснюють у термін, установлений законодавством України.

Пунктом 2.19 вищезазначеної Інструкції встановлено, що розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу, банк виконує в день їх надходження. Розрахункові документи, що надійшли після операційного часу, банк виконує наступного операційного дня. Банк і клієнт мають право, ураховуючи встановлені законодавством строки проведення переказу, передбачити в договорі банківського рахунку інші, ніж встановлені в абзаці першому цього пункту, строки виконання розрахункових документів клієнта. Порядок виконання таких документів визначається договором між банком і клієнтом та внутрішніми правилами банку.

Згідно з п. 8.4 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» міжбанківський переказ виконується в строк до трьох операційних днів.

Відповідно до п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня.

Переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі (п. 30.1 ст. 30 зазначеного Закону).

Вбачається, що постановою правління Національного банку України від 05.02.2015 р. № 83 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Надра» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 05.02.2015 р. було прийнято рішення № 26 про запровадження з 06.02.2015 р. по 06.05.2015 р. тимчасової адміністрації та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації.

23.04.2015 р. виконавча дирекція Фонду прийняла рішення № 85 про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві Комерційний Банк «Надра» до 05.06.2015 р. включно та продовження повноважень уповноваженої особи Фонду на здійснення тимчасової адміністрації.

05.06.2015 р. рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 113 на підставі постанови правління Національного банку України від 04.06.2015 р. № 356 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного «Комерційний банк «Надра» було розпочато ліквідацію відповідача.

Тобто станом на момент звернення позивача з позовом до суду у відповідача була запроваджена тимчасова адміністрація.

Пунктом 16 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» передбачено, що тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до пункту 6 статті 2 вказаного Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: 1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; 2) примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку; 3) нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку; 4) зарахування зустрічних однорідних вимог, якщо це може призвести до порушення порядку погашення вимог кредиторів, встановленого цим Законом; 5) нарахування відсотків за зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Визначення терміну «кредитор банку» міститься у статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність», під яким розуміється - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Таким чином, під час користування послугами банку позивач мав статус клієнта банку, однак після заявлення вимог до відповідача набув статусу кредитора банку, оскільки заявив документально підтверджені вимоги.

Процедура щодо виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюється спеціальними нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Таким чином, на підставі положень ЦК України, Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», Закону України «Про банки та банківську діяльність» між сторонами склалися зобов'язальні правовідносини на підставі договору банківського рахунку, які носять майново-грошовий характер, та враховуючи те, що постановою Правління Національного банку України від 05.02.2015 р. № 83 було вирішено запровадити з 06.02.2015 р. тимчасову адміністрацію, а відтак у даному випадку позивач виступає кредитором за майновою вимогою з розпорядження належними йому коштами, на якого поширюється обмеження, встановлені Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, відповідно до ч. 3 ст. 1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відносини, що виникають у зв'язку із створенням і функціонуванням системи гарантування вкладів фізичних осіб, виведенням неплатоспроможних банків з ринку та ліквідації банків, регулюється цим Законом, іншими законами України, нормативно-правовими актами Фонду та Національного банку України.

Враховуючи те, що відповідач на час розгляду справи в суді першої інстанції не здійснює банківську діяльність та не надає банківських послуг, тому позивач позбавлений можливості бути клієнтом цього банку.

Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 зазначеного вище Закону під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку, зокрема щодо майнових зобов'язань, які здійснюються виключно у межах процедури ліквідації банку.

Таким чином, у спірних правовідносинах позивач виступає кредитором, а відповідач боржником, і оскільки позивач звернувся до відповідача з позовом здійснення переказу грошових коштів за договорами банківського рахунку у період запровадження у банку тимчасової адміністрації, виконання зазначеної операції банком обмежується положеннями п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в редакції, чинній на час виникнення спору.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України у справах № 3-24гс15 від 25.03.2015 р., № 3-153гс15 від 13.05.2015 р., № 3-25гс15 від 01.04.2015 р., № 910/9232/14 від 25.03.2015 р.

Крім того, відповідно до п. 26 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» під час процедури ліквідації банку суди повинні виходити із вимог статей 601 - 602 ЦК, статей 92 - 96 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та враховувати, що цим Законом встановлено чіткий порядок задоволення вимог кредиторів, визнаних ліквідатором, який не передбачає можливості індивідуального задоволення вимог конкретного кредитора.

Таким чином ПАТ «Комерційний банк «Надра» не має права здійснити перерахування грошових коштів позивачу у спосіб або в іншому порядку, ніж у порядку задоволення вимог кредиторів, що визначений Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2015 р. у справі № 910/16058/15 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про повну відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 27.07.2015 р. у справі № 910/16058/15 скасувати повністю та прийняти нове рішення про повну відмову у задоволенні позову.

4. Матеріали справи № 910/16058/15 повернути до Господарського суду м. Києва.

5. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді В.В. Андрієнко

В.В. Шапран