Постанова

від 15.09.2015 по справі 808/8491/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2015 року 10:50Справа № 808/8491/14 Провадження № ДО/808/1170/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗВА»

про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

28 листопада 2014 року Костянтинівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗВА» (далі - відповідач), в якій просить стягнути з рахунків відповідача податковий борг з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3 148, 74 грн.

Ухвалою суду від 01 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі №808/8491/14, закінчено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду на 23 грудня 2014 року.

Розгляд справи неодноразово зупинявся.

14 вересня 2015 року позивач надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його відсутності (вх. від 14.09.2015 № 40047) та заміну відповідача з Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області на її правонаступника - Костянтинівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Донецькій області. Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії адміністративного процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про необхідність задоволення клопотання позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулись ухвала про відкриття провадження в адміністративній справі та повістки про виклик, які направлялися відповідачу на юридичну адресу: 83005, м. Донецьк, вул. Героїв Панфілівців, буд. 11, з відміткою поштового відділення зв'язку із зазначенням причин невручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 33 КАС України у разі ненадання особами, які беруть участь у справі, інформації щодо їх поштової адреси судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців. У разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.

За приписами ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З аналізу наведених норм КАС України, суд вважає, що ухвала про відкриття провадження та повістки про виклик вручені відповідачу належним чином.

Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до п. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Відповідно до положень статті 128 КАС України, з урахуванням клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності, неявки відповідача, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України, не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЗВА» (код ЄДРПОУ 38263872) зареєстроване в якості юридичної особи, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідач перебуває на податковому обліку в Костянтинівській ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області.

Статтею 67 Конституції України та підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ передбачений обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до даних облікової картки платника податків за відповідачем рахується податкова заборгованість з орендної плати з юридичних осіб у розмірі 3 148, 74 грн.

Вказана заборгованість виникла у зв`язку з самостійною подачею відповідачем до Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області податкової декларації за 2014 рік від 13.03.2014 № НОМЕР_1, відповідно до якої підприємство самостійно визначило податкове зобов'язання з орендної плати за землю у розмірі 1 049, 58 грн. (у грудні - 1 049, 57 грн.) щомісяця, проте не сплатило його (термін сплати 30.08.2014, 30.09.2014, 30.10.2014).

Проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов наступного.

Указом Президента України від 14.04.2014 № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, визначені Законом України від 02.09.2014 № 1669-VІІ «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (далі - Закон України № 1669-VІІ).

Відповідно до ст. 1 Закону України № 1669-VІІ період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

Територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014.

За приписами ст. 7 Закону України № 1669-VІІ скасовано на період проведення антитерористичної операції орендну плату за користування державним та комунальним майном суб'єктам господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції.

Як зазначалося вище, відповідач зареєстрований як платник податків та перебуває на обліку у Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області, а також здійснює основну господарську діяльність на території м. Донецька.

Відповідно ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потрібно доказувати.

Зокрема судом з'ясовано, що протягом серпня - жовтня 2014 року (спірного періоду) у м. Донецьку, на території якого провадить свою господарську діяльність відповідач, здійснювалась антитерористична операція.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача розповсюджується дія Закону України № 1669-VІІ, в тому числі положення ст. 7 даного закону.

Крім того, відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст.59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У свою чергу згідно з п. 58.3 ст. 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Пунктом 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено з матеріалів справи, податкова вимога відповідачу не надсилалась, оскільки пошта призупинила приймання для пересилання поштових відправлень на адресу м.Донецька (проведення бойових дій в зоні АТО). Докази вказаної обставини безпосередньо додав позивач до матеріалів позовної заяви.

Таким чином, на теперішній час, відсутні підстави для стягнення податкового боргу.

З урахуванням викладеного, дослідивши та надавши правову оцінку доказам зібраним під час розгляду справи у їх сукупності, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову Костянтинівської ОДПІ ГУ ДФС у Донецькій області слід відмовити в повному обсязі.

За правилами частини 4 статті 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 7-12, 69-71, 94, 158, 161-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Костянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЗВА» про стягнення податкового боргу з рахунків платника податків - відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П. Бойченко