Постанова

від 29.09.2015 по справі 808/2426/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2015 року Справа № 808/2426/15 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., за участю представника відповідача - ОСОБА_1, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Консат» до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

30.04.2015 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Консат» (далі - позивач, ТОВ «НВП «Консат») до Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач, ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.03.2015 № № НОМЕР_1, НОМЕР_2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всі фінансово-господарські операції позивача з постачальниками - ТОВ «Алькар-СМТ», ТОВ «Пірол СКФ», ТОВ «Грандплит», ТОВ «Кротол-плюс С», ТОВ «Сервіс-КДМС», ТОВ «Вінт-РПБ», ТОВ «Фідом-СТ», ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» мають реальних характер, пов'язані з господарською діяльністю та знайшли відображення в податковому обліку. Позивач вважає висновки, викладені в акті перевірки такими, що не відповідають діючому податковому законодавству та фактичним обставинам. З урахуванням вище зазначеного, вважає податкові повідомлення-рішення від 25.03.2015 № № НОМЕР_1, НОМЕР_2 протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечує у повному обсязі, з підстав зазначених у письмових запереченнях, зокрема зазначає, що у позивача відсутні товарно-транспорті накладні, що свідчить про нереальність товарного характеру по операціям з придбання товару у контрагентів-постачальників. Так, позивачем в порушення п. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України занижено податок на прибуток на загальну суму 125 118 грн., та п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України занижено податок на додану вартість на загальну суму 707 670 грн. На підставі вище викладеного вважає, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом у порядку встановленому чинним законодавством, а тому підстави для їх скасування відсутні. З урахуванням вищезазначеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження. Представник відповідача проти розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечував, про що свідчить відповідна відмітка на клопотанні.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Керуючись приписами статей 41, 128 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів в порядку письмового провадження, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

В період з 06.02.2015 по 12.02.2015 фахівцями ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя, на підставі направлення від 06.02.2015 № 34, відповідно до наказу від 06.02.2015 № 36 та згідно з п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «НВП «Консат» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджетів податку на додану вартість при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Алькар-СМТ» (код ЄДРПОУ 38881583), ТОВ «Пірол СКФ» (код ЄДРПОУ 38881578), ТОВ «Грандплит» (код ЄДРПОУ 37911145), ТОВ «Кротол-плюс С» (код ЄДРПОУ 38863653), ТОВ «Сервіс-КДМС» (код ЄДРПОУ 38591580), ТОВ «Вінт-РПБ» (код ЄДРПОУ 39290781), ТОВ «Фідом-СТ» (код ЄДРПОУ 38863852), ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» (код ЄДРПОУ 38783620) за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 15/08-29-22-0109/30293810 від 19.02.2015.

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог:

- п. 14.1.231, п. 14.1 ст. 14, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 125 118 грн., у т.ч. по періодам: 2013 рік - 125 118 грн.;

- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 707 670 грн., у т.ч. по періодам: липень 2013 року на суму ПДВ - 12145 грн.; серпень 2013 року на суму ПДВ - 71465 грн., жовтень 2013 року на суму ПДВ - 26825 грн., січень 2014 року на суму ПДВ - 16040 грн., лютий 2014 року на суму ПДВ - 28080 гр., березень 2014 року на суму ПДВ - 56160 грн., квітень 2014 року на суму ПДВ - 68240 грн., травень 2014 року на суму ПДВ - 61600 грн., червень 2014 року на суму ПДВ - 61260 грн., липень 2014 року на суму ПДВ - 51050 грн., вересень 2014 року на суму ПДВ - 87100 грн., жовтень 2014 року на суму ПДВ - 116655 грн., листопад 2014 року на суму ПДВ - 51050 грн.

25.03.2015, на підставі акту перевірки № 15/08-29-22-0109/30293810 від 19.02.2015 відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»:

№ НОМЕР_1, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 187 677 грн., у т.ч. за основним платежем 125 118 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 62 559 грн.;

№ НОМЕР_3, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 061 505 грн., у т.ч. за основним платежем 707 670 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 353 835 грн.

Не погоджуючись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із вимогою про їх скасування.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у перевіряємому періоді позивач мав фінансового-господарські відносини з підприємствами-постачальниками комплектуючих, а саме: ТОВ «Алькар-СМТ» (код ЄДРПОУ 38881583), ТОВ «Пірол СКФ» (код ЄДРПОУ 38881578), ТОВ «Грандплит» (код ЄДРПОУ 37911145), ТОВ «Кротол-плюс С» (код ЄДРПОУ 38863653), ТОВ «Сервіс-КДМС» (код ЄДРПОУ 38591580), ТОВ «Вінт-РПБ» (код ЄДРПОУ 39290781), ТОВ «Фідом-СТ» (код ЄДРПОУ 38863852), ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» (код ЄДРПОУ 38783620).

Договори на поставку комплектуючих між позивачем та ТОВ «Грандплит», ТОВ «Кротол-плюс С», ТОВ «Алькар-СМТ», ТОВ «Пірол СКФ», ТОВ «Сервіс-КДМС», ТОВ «Фідом-СТ», ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» на паперових носіях не укладалися, постачання комплектуючих здійснювалось за усною домовленістю.

На підтвердження виконання вищезазначених усних договорів поставки комплектуючих, позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні, видаткові накладні, оборотно-сальдові відомості по рахунку: 631 та платіжні доручення, які підтверджують розрахунок між сторонами за усними договорами поставки.

Крім того, на виконання умов договорів № 807/К-2009 (93) від 06.07.2009, № 811/К-2011 (УЗ) від 11.04.2011, укладених між ТОВ «НВП «Консат» та ВАТ «Мотор Січ» та договорів № 806-К/2006(39) від 05.10.2006, № 808/К-2008/71 від 14.02.2008 від 14.02.2008, укладених між ТОВ «НВП «Консат» та ДП Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» на модернізацію агрегатов запалювання СКН-11-1 серії 2 та поставку агрегата запалювання БКПВ-31 відповідно, на модернізацію агрегатов запалювання СКН-11-1 серії 2 та поставку агрегата запалювання БКПВ-31 відповідно, 01.08.2014 між ТОВ «НВП «Консат» (покупець) та ТОВ «Вінт-РПБ» (постачальник) укладено договір поставки товарів № 1/8.

Згідно з умовами Договору, постачальник зобов'язується систематично поставляти покупцеві товари, що визначені у видаткових накладних, які є додатками до цього договору та складають його невід'ємну частину, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати зазначений товар. Ціни товару, що поставляються за цим Договором вказуються у видаткових накладних. В ціну включена вартість тари, упаковки та маркування. Сума цього Договору складається із суми вартості партій товарів, поставлених постачальником протягом строку дії цього Договору та вказаних у накладних. Передача (приймання - здача) товару здійснюється на складі постачальника. Датою поставки, у разі постачання продукції перевізником, приймається дата передачі продукції перевізнику. Поставка товару здійснюється на умовах DDP (Інкотермс 2010). Транспорті витрати входять у ціну продукції. Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 01.08.2015, за умови повних розрахунків покупця за одержану продукцію.

На підтвердження виконання умов договору поставки № 1/8 від 01.08.2014, позивачем надані суду податкові накладні, видаткові накладні, рахунок-фактуру.

Також, позивачем надано суду також платіжні доручення, які підтверджують розрахунок між сторонами за договором поставки № 01/08 від 01.08.2014.

Подальше використання придбаного товару у власній господарській діяльності підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку: 631, яка міститься у матеріалах справи.

В акті перевірки податковим органом зроблено висновок, що операції з придбання товару ТОВ «НВП «Консат» не мали реального товарного характеру, не підтверджено наявність поставок товару від контрагентів-постачальників на адресу позивача. Крім того, операції ТОВ «НВП «Консат» з підприємствами-постачальниками ТОВ «Алькар-СМТ», ТОВ «Пірол СКФ», ТОВ «Грандплит», ТОВ «Кротол-плюс С», ТОВ «Сервіс-КДМС», ТОВ «Вінт-РПБ», ТОВ «Фідом-СТ», ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо - складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. У зв'язку із цим посадові особи вищезазначених контрагентів не могли фактично здійснювати господарські операції з урахуванням часу, оперативності проведення операцій, місцезнаходження майна, віддаленості контрагентів один від одного.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на акті Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області № 164/22-4/37911145 від 11.08.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Грандплит» з питань підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 01.07.2013 по 31.07.2013», відповідно до якого не підтверджено операції з купівлі та продажу товарів (робіт, послуг) без фактичної поставки товару (робіт, послуг) ТОВ «Грандплит» в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період липень 2013 року.

Також, податковим органом отримано акт ДПІ у Святошинському районі м. Києві № 5825/26-57-22-04-10/38506228 від 21.07.2014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пірол СКФ» щодо підтвердження господарських відносин із платниками за період з 01.01.2014 по 31.03.2014», відповідно до якого не встановлено факт взаємовідносин (передачі товарів, робіт/послуг) між ТОВ «Пірол СКФ» та контрагентами-постачальниками, у зв'язку із відсутністю договір про господарську діяльність, актів приймання-передачі товарів, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів та інших первинних документів. Також, звіркою встановлено відсутність будь-якої інформації про наявні складського приміщення, автомобільного транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства.

Суд зазначає, що поставка товару, його отримання позивачем, здійснення розрахунків, оприбуткування товару та використання у власній господарській діяльності підтверджується наданими позивачем та дослідженими судом видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями про перерахування коштів в рахунок оплати за товар, оборотно-сальдовою відомістю та іншими первинними документами.

Факт здійснення господарських операцій відображений у повному обсязі у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що зафіксовано також Актом перевірки, та підтверджує їх реальність.

За вказаних обставин суд вважає висновки податкового органу про не підтвердження поставки товару та нереальність здійснення господарських операцій з контрагентами-постачальниками необґрунтованими.

Відповідно до п.п.14.1.27 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно з п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включається до складу витрат - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Позивачем надані всі необхідні документи, на підставі яких у позивача виникло право на формування витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податку на прибуток.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статті 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Статтею 201 Податкового кодексу України встановлено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (пункт 201.4 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Крім того, вимоги до первинних документів викладені у частині 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV, а саме: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Первинні документи, які фіксують господарські відносин між позивачем та його контрагентами - постачальниками: ТОВ «Алькар-СМТ», ТОВ «Пірол СКФ», ТОВ «Грандплит», ТОВ «Кротол-плюс С», ТОВ «Сервіс-КДМС», ТОВ «Вінт-РПБ», ТОВ «Фідом-СТ», ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» складені відповідно до частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні».

У відповідності до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пункту 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 статті 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно підпунктом 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України постачання товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків іі надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, наявність належним чином оформлених податкових накладних є підставою для включення до податкового кредиту платника сум ПДВ за такими накладними.

При цьому, як вбачається зі змісту Акту перевірки, то він не містить жодних посилань податкового органу про те, що податкові накладні, на підставі яких позивачем здійснено формування податкового кредиту не відповідають вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим суд вважає, що позивачем надані докази, що підтверджують реальне вчинення господарської операції, що в свою чергу підтверджує правомірність визначення платником податкового кредиту за такою операцією.

Пунктом 201.8 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статті 183 цього Кодексу.

Як встановлено із матеріалів справи контрагенти - постачальники позивача, а саме: ТОВ «Алькар-СМТ», ТОВ «Пірол СКФ», ТОВ «Грандплит», ТОВ «Кротол-плюс С», ТОВ «Сервіс-КДМС», ТОВ «Вінт-РПБ», ТОВ «Фідом-СТ», ТОВ «ОСОБА_2 Трейд» на час здійснення відповідних господарських операцій були у встановленому законодавством порядку зареєстровані як платники ПДВ.

Доказів анулювання свідоцтва платника контрагентів позивача податковим органом суду не надано, у зв'язку з чим не має підстав для позбавлення позивача права на віднесення до складу податкового кредиту сум податку сплачених при придбанні товару.

Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість продавцю в ціні товару, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність.

З наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем та його контрагентами по ланцюгу (у томі числі у разі ухилення від сплати), в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. В разі невиконання контрагентами по ланцюгу своїх обов'язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, такі дії тягнуть відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем дотриманні законні підстави формування податкового кредиту з податку на додану вартість визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Крім того, рішеннями Європейського Суду від 09 січня 2007 року у справі «Інтерсплав проти України» та від 22 січня 2009 року «Булвес» АД проти Болгарії, які згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права, вказано на те, що коли Держави-члени Конвенції володіють будь-якою інформацією про зловживання у системі відшкодування ПДВ, що здійснюються конкретною компанією, вони можуть вжити відповідних заходів з метою запобігання або усунення таких зловживань. Суд вважає, що коли національна влада за відсутності будь-яких вказівок на пряму участь фізичної або юридичної особи у зловживаннях, пов'язаних зі сплатою ПДВ, що нараховується при низці операцій з поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все таки карає одержувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії чи бездіяльність постачальника, який знаходився поза контролем одержувача і по відношенню до якого не було засобів відстеження і забезпечення його старанності, то влада виходить за розумні межі і порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами загальних інтересів і вимогами захисту права власності.

Надані позивачем і дослідженні судом первинні документи, у своїй сукупності, які також були дослідженні під час проведеної перевірки, підтверджують реальність господарських операцій з поставки товару у періоді з 01.01.2013 по 31.12.2014, його отримання позивачем, оприбуткування та оплату, а також використання у власній господарській діяльності, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що доводи, якими відповідач обґрунтував прийняття оскаржуваних рішень, не є переконливими.

Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних та інших перевізних документів не може бути підставою для позбавлення ТОВ «НВП «Консат» права на податковий кредит та на формування валових витрат.

Так, відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Згідно із п. 11.1, 11.3, 11.4, 11.5, 11.7 вказаних правил основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку платників податку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому, документи обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно-транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно-матеріальних цінностей.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження обґрунтованості прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, у зв'язку з тим, що позивачем спростовані висновки податкового органу за результатами перевірки, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та законність висновків зроблених в акті перевірки та обґрунтованість податкових повідомлень - рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Адіністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_1 від 25.03.2015.

3.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області № НОМЕР_2 від 25.03.2015.

4. Присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Консат» (код ЄДРПОУ 30293810) здійснені судові витрати у розмірі 487,20 грн. (чотириста вісімдесят сім гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя Головного управління ДФС у Запорізькій області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.В.Калашник