Постанова

від 22.10.2015 по справі 815/5776/15

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/5776/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2015 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Вовченко O.A.,

секретар судового засідання Соколова М.С.,

за участі: представника позивача - ОСОБА_1В.(за довіреністю);

представника відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«ОптосанВ» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю В«ОптосанВ» (далі - ТОВ В«ОптосанВ» ) звернулось до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - ДПІ у Київському районі м. Одеси) про скасування податкового повідомлення-рішення від 10 серпня 2015 року № НОМЕР_1.

06.10.2015 року від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 10 серпня 2015 року: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2 (а.с.91-97).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ В«ОптосанВ» щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2015 року по 28.02.2015 року, за результатами якої складено акт від 02.07.2015 р. №1787/22-03/38438200, яким встановлено порушення з боку позивача вимог п. 198.3, 198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями), на підставі чого завищено податковий кредит в січні 2013 року (згідно тексту акту) на суму 42260 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних(податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів на суму 42260 грн. по взаємовідносинам з контрагентом - ТОВ «Агапе». Позивач зазначає, що на підставі вказаного акту відповідачем винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, які на думку позивача, підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають чинному законодавству, оскільки прийняті на підставі хибних висновків, до яких прийшов відповідач в ході проведення перевірки.

Відповідач надав до суду заперечення до адміністративного позову (а.с.98), в яких зазначив, що встановленні порушення з боку позивача виникли за рахунок формування податкового кредиту від ризикового контрагента - постачальника, а саме, ТОВ «Агапе» код за ЄДРПОУ 38709641, згідно з актом ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від 20.05.2015р. №958/22/38709641, «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Агапе" (код ЄДРПОУ 38709641) з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період вересень 2014 року - січень 2015 року та декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди».

У судовому засіданні представник позивача, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог у судовому засіданні заперечував у повному обсязі з підстав, викладених у запереченнях на позов.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Судом встановлено, що на підставі направлення від 08.06.2015 року №187 виданого ДПІ у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області згідно із частиною п.75.1 статті 75, п.п. 78.1.1.. п.п.78.1.4 п. 78.1. статті 78 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-ІУ та наказу ДПІ у Київському районі Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 08.06.2015р. № 273-п, проведено позапланову документальну виїзну перевірку ТОВ В«ОптосанВ» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2015 по 28.02.2015р., за результатами якої відповідачем був складений акт перевірки від 02.07.2015 р. №1787/22-03/38438200 (а.с.12-35).

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення: від 10 серпня 2015 року № НОМЕР_1, яким у зв'язку із встановленими порушення з боку позивача п. п. 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, визначено позивачу суму податку на додану вартість за основним платежем у розмірі 42260 грн., та за штрафними санкціями - у розмірі 21130 грн. (а.с.57); від 10 серпня 2015 року № НОМЕР_2, яким у зв'язку із встановленими порушення п. 198.3, п. 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 42260 грн. (а.с.56-57).

Не погодившись з висновками акту перевірки та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, ТОВ В«ОптосанВ» оскаржило їх в судовому порядку, вимагаючи їх скасування.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ В«ОптосанВ» здійснює наступну діяльність: оптову торгівлю меблями, килимами й освітлювальним приладдям; оптову торгівлю деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; оптову торгівлю залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням і приладдям до нього; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого майна (а.с.44).

Як з'ясовано судом, між ТОВ «Агапе» як постачальником та ТОВ В«ОптосанВ» як покупцем укладено договір поставки товару № 01034 від 03.01.2015 року, відповідно до п.п.1.1 якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Договору (а.с.82).

У відповідності до п. 1.2 Договору товар по даному Договору постачається партіями згідно видаткових накладних .

Поставка товару, за згодою Сторін, здійснюється транспортними засобами Покупця (самовивіз) (п. 3.1 Договору).

Оплата Товару за даним договором здійснюється в безготівковій формі (п. 4.1 Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст.. 655, 656 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Момент виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 Цивільного кодексу України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Судом встановлено, що на виконання умов вищезазначеного договору контрагентом позивача - ТОВ «Агапе» протягом періоду, що перевірявся на адресу ТОВ В«ОптосанВ» було поставлено товар: крани шарові та крани, а позивач прийняв та оплатив отриманий товар.

Про підтвердження поставки товару за вищезазначеною угодою свідчать первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткова накладна від 12.01.2015 року № 1124 (а.с.77).

На підтвердження отримання товару ТОВ В«ОптосанВ» від ТОВ «Агапе» до суду надано податкова накладна від 12.01.2015 року № 5 (а.с.80).

Транспортування придбаного позивачем товару на виконання умов договору здійснювалось автомобільним транспортом Фотон ВН 21-20 АТ, що підтверджується товаро-транспортною накладною від 12.01.2015 року № 245611 (а.с.78).

Як з'ясовано судом, розрахунки між ТОВ В«ОптосанВ» та ТОВ «Агапе» за відвантажений товар проводились у безготівковій формі; в рахунок оплати за отриманий товар перераховано грошові кошти у розмірі 253560 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 17.02.2015 року № 1563 (а.с.81).

Згідно пояснень представника позивача в судовому засіданні придбаний товар зберігався на складських приміщеннях ТОВ В«ОптосанВ» , що не спростовувалось представником відповідача.

Таким чином судом встановлено, що позивачем було виконано всі зобов'язання, які покладено Цивільним кодексом України за договором поставки, а саме: прийнято товар та сплачено продавцю грошові кошти, про що свідчать вищезазначені первинні документи.

При цьому, в акті перевірки податковий орган зазначив, що згідно з Актом ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області від 20.05.2015р. №958/22/38709641, «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Агапе» (код ЄДРПОУ 38709641) з питань достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за період вересень 2014 року - січень 2015 року та декларацій з податку на прибуток підприємства за відповідні періоди», перевіркою встановлено, що «ТОВ «Агапе», з двома працюючими та не маючи в наявності будь-яких основних та виробничих фондів, реалізовував широку номенклатуру товарів. Номенклатура та обсяг реалізованих товарів свідчить про фізичну неможливість здійснення такого об 'єму господарської діяльності без наявності допоміжних послуг, таких як транспортування, зберігання, сортування, пакування тощо та без залучення субпідрядних організацій. Господарська діяльність ТОВ "Агапе" має наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме: відсутній рух активів, зобов'язань чи власного капіталу у процесі здійснення господарської операції; відсутні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення задекларованих господарських операцій, а саме: відсутній кваліфікований персонал; незначний штат працюючих осіб при тому, що статутна діяльність потребує участі більшої кількості людей, в тому числі за спеціальною освітою; відсутні основні фонди (за умови, що вони необхідні для здійснення операцій), у тому числі: неможливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару та надання послуг у чюповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; платник не знаходиться за місцезнаходженням (фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку) при відсутності укладених договорів оренди інших приміщень, відсутність реального ланцюга постачання реалізованих товарно-матеріальних цінностей. Виходячи з наведеного, ТОВ «Агапе» здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов 'язаних з наданням податкової вигоди третім особам...».

Таким чином, на підставі висновків вказаного акту перевірки, в акті перевірки відповідача від 02.07.2015 р. №1787/22-03/38438200 зазначено, що в порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України ТОВ «Оптосан» завищено податковий кредит в січні на суму 42260 грн., що в свою чергу призвело до заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів на суму 42260 грн.

Однак, суд вважає, що в акті перевірки висновки про відсутність поставки за укладеним ТОВ В«ОптосанВ» з його контрагентом правочином ґрунтуються на припущеннях та не підтверджені посиланнями на будь-які первинні документи.

Жодних доказів про самостійне дослідження податковим органом обставин укладання договорів ТОВ «Оптосан» з ТОВ «Агапе» предмету даного правочину, змісту прав та обов'язків сторін за ними, повноважень фізичних осіб, які від імені суб'єктів господарювання укладали ці правочини, обізнаності суб'єктів господарювання щодо обставин діяльності один одного, дійсних намірів сторін правочину, наявності чи відсутності розумних економічних чинників на укладання правочинів, подальшого руху сплачених позивачем грошових коштів акт перевірки не містить. При цьому, надані позивачем в ході судового розгляду справи документи підтверджують дійсність всіх операцій і правильність податкового обліку позивача.

Податковим органом фактично зроблений висновок, що контрагент позивача здійснював діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб.

Тобто, в акті перевірки надано оцінку господарській діяльності контрагента позивача. При цьому, актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення вимог норм законодавства саме зі сторони позивача, яке б позбавляло позивача права на формування податкового кредиту, та в подальшому формування податку на додану вартість за підсумками поточних звітних (податкових) періодів з урахуванням залишків від'ємного значення попередніх звітних періодів.

Висновки контролюючого органу щодо правочину, який не спрчиниє майнові зміни платника податків, не підтверджено жодними доказами, а позивач правомірно, у відповідності з вимогами чинного законодавства уклав господарський договір з ТОВ «Агапе».

Тобто усі вище встановлені обставини та надані позивачем докази безумовно підтверджують, що контрагент позивача - ТОВ «Агапе» повною мірою виконав прийняті на себе зобов'язання за договором: ТОВ «Агапе» в обумовлені в договорі строки поставлено на адресу позивача товар, а позивач прийняв вказаний товар та оплатив його вартість.

Наявність договору поставки, видаткової накладної, податкової накладної, платіжного доручення є переконливим доказом відсутності з боку позивача порушень податкового законодавства.

Перелічені документи свідчать, що сторонами вказаного вище правочину, були дотриманні норми чинного законодавства, протиправний умисел, при укладанні правочинів, був відсутній, правочин був реальним і вчинявся за всіма правилами укладання договорів, був спрямований на реальне настання правових наслідків, а тому, висновки відповідача є повністю необґрунтованими та такими, що не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам.

Суд вважає, що лише сам факт наявності господарських відносин з контрагентом, який, на думку відповідача, порушує податкове законодавство, не може тягнути за собою негативні наслідки для платника податків, оскільки платник податків може бути необізнаним стосовно таких порушень та дійсних намірів його контрагентів.

Згідно п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг;

Згідно з абз.1 п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п.201.1 ст.201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. (п.201.10 ст.201 ПК України).

Таким чином, Податковий кодекс України не встановлює обов'язку позивача при визначенні податкового кредиту здійснювати надмірну сплату ПДВ до бюджету. Позивач як покупець товарів (робіт, послуг) не сплачує при придбанні товару (робіт, послуг) ПДВ до бюджету, а сплачує такий податок у складі ціни товару постачальникам таких товарів (робіт, послуг).

При цьому, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Крім того, позивач не має правових підстав перевіряти чи включена контрагентами постачальника сума податку на додану вартість від реалізованих товарів (робіт, послуг) до складу податкових зобов'язань.

Натомість, ст.67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як встановлено судом вище, зобов'язання за договором між позивачем та контрагентом виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими первинними документами.

Таким чином, доводи податкового органу щодо безтоварності господарських операцій, направленості позивачем на ухилення від сплати податків, а у зв'язку з цим і фіктивності угоди, укладеної між вказаними сторонами не приймаються як не підтверджені належними та допустимими доказами, і повністю спростовуються матеріалами справи.

Отже, судом встановлені обставини, які у своїй сукупності свідчать про безумовну дійсність правочину, фактичність господарських операцій між позивачем та контрагентом їх правомірність і прозорість. При цьому, на користь своїх висновків податковий орган не надав жодного доказу і не обґрунтував їх.

Оцінка поданих особами, які беруть участь в адміністративній справі та самостійно зібраних судом в порядку ст.11 КАС України доказів в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, здійснюється судом за правилами ч.2 ст.71 КАС України в порядку, що встановлений ст.86 цього кодексу.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

Таким чином, на підставі ст.10 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.11 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними доказів, з'ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку про необґрунтованість податкових повідомлень-рішень податкового органу, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 76,79,86, 158-163,КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю В«ОптосанВ» до державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Київському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 10 серпня 2015 року: № НОМЕР_1, № НОМЕР_2.

Постанова набирає законної сили згідно ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185 -187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений та підписаний суддею 22.10.2015 року.

Суддя Вовченко O.A.

.