Постанова

від 07.10.2015 по справі 826/19182/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 жовтня 2015 року 11:41 № 826/19182/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Левченко І.С.,

за участю сторін:

представника позивача - Гончарук А.М.,

представника відповідача - Баландюк Л.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія» з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень форми «Ш» від 08.05.2015 № 0009781504 і № 0009791504.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на відсутність у відповідача правових підстав для винесення податкових повідомлень-рішень від 08.05.2015 р. № 0009781504 і № 0009791504 на підставі акта камеральної перевірки від 22.04.2015 р. № 245/26-15-04-15/31863919, який на адресу товариства не надходив. Зокрема, позивач посилається на відсутність у нього статутусу землевласника, та відповідно обов'язеку по сплаті земельного податку.

В судовому засіданні, призначеному на 07.10.2015 р., представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях з підстав того, що підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень були матеріали камеральної перевірки з питань своєчасності сплати позивачем грошового зобов'язання по земельному податку, зокрема, акт від 22.04.2015 р. №245/26-15-04-15/31863919. Крім того, під час проведення такої перевірки використана інформація з податкової декларації, поданої товариством до податкової інспекції.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне

Як вбачається з наявних матеріалів справи, 22.04.2015 працівником ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві була проведена камеральна перевірка з питань дотримання ТОВ «ТД «Євразія» (код ЄДРПОУ 31863919) вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку за період з 01.08.2012 р. по 22.04.2015 р., нарахованих згідно податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), поданих у 2012 - 2014 роках, за результатами якої складений Акт від 22.04.2015 р. №245/26-15-04-15/31863919. Під час проведення такої камеральної перевірки працівником податкової інспекції встановлено порушення підприємством законодавчо встановленого граничного строку сплати узгоджених сум податкових зобов'язань по земельному податку за період з 01.08.2012 р. по 22.04.2015 р. Відповідно до розрахунку наведеного в тексті цього акта перевірки загальна сума сплачених попередньо задекларованих грошових зобов'язань із затримкою до 30 календарних днів складає 8 266,90 грн., а із затримкою понад 30 календарних днів - 10 057,07 грн.

Примірник даного акта перевірки надісланий 27.04.2015 відповідачем на адресу товариства (м. Київ, вул. Саксаганського, 44-в) рекомендований листом № 0103311478188 та не був вручений позивачу з вини пошти, що підтверджується листом Київської міської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» від 28.07.2015 № 303/15-К-1313, копія якого наявна у матеріалах справи.

08.05.2015 на підставі вказаного акта перевірки ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийняла наступні податкові повідомлення-рішення (форми «Ш»):

- за №0009791504, яким на підставі абз. 2 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «ТД «Євразія» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 82 669 грн., всього на певну кількість календарних днів, але не більше ніж 30 календарних днів, нарахувало підприємству штраф на суму 8 266,90 грн. (що складає 10% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання);

- за № 0009781504, яким на підставі абз. 3 п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу України за порушення ТОВ «ТД «Євразія» граничного строку сплати суми грошового зобов'язання по земельному податку з юридичних осіб у розмірі 50 285,35 грн., всього на певну кількість календарних днів, але більше ніж 30 календарних днів, нарахувало підприємству штраф на суму 10 057,07 грн. (що, складає 20% від суми несвоєчасно сплаченого грошового зобов'язання).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття зазначених податкових повідомлень-рішень позивач звернувся із даним позовом до суду.

При цьому, як вбачається з тексту поданого позову та згідно усних пояснень представника позивача, наданих в судовому засіданні, встановлені та зафіксовані контролюючим органом в акті камеральної перевірки обставини подання ТОВ «ТД «Євразія» до податкового органу податкової звітності по земельному податку та щодо несвоєчасної сплати ним сум податкових зобов'язань, задекларованих у таких податкових декларацій позивачем не заперечуються.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В свою чергу, нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, є Податковий кодекс України (надалі - ПК України), який набрав чинності 01.01.2011.

Так, податковим зобов'язанням, в розумінні ПК України, визначається сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

У відповідності до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, «грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно п. 54.1 ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Нормами п. 49.18 ст. 49 ПК України встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (пп. 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (пп. 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (пп. 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (пп. 49.18.5).

При цьому, за приписами норм п. 285.1 - 285.2 ст. 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Такий базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Також, нормами п. 286.2 ст. 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Одночасно, за приписами положень п. 287.3 ст. 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

В силу приписів п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п. 31.1 ст. 31 ПК України, строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному додатковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Згідно з нормами ст. 126ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З огляду на вищевикладене, з урахуванням ненадання позивачем жодних належних доказів на спростування встановленого в акті камеральної перевірки факту податкового правопорушення (прострочення сплати узгоджених податкових зобов'язань по земельному податк уз юридичних осіб), та за результатами дослідження наявних матеріалів справи суд приходить до висновку про наявність у відповідача законних підстав для застосування сум штрафів згідно ст. 126 ПК України за порушення позивачем правил сплати (перерахування) до відповідного місцевого бюджету земельного податку.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд м. Києва, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає заявлені позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язку щодо доказування правомірності вчинених ним дій.

Частиною 2 ст. 94 КАС України визначено, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Євразія» відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов