Постанова

від 01.09.2015 по справі 826/5697/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01 вересня 2015 року 13 год. 15 хв. № 826/5697/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Данилишина В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Папір-Клуб» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю »Папір-Клуб» (далі - позивач) до Київської міської митниці ДФС (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішення відповідача від 30 січня 2015 року №100250002/2015/000009/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідача від 30 січня 2015 року №100250002/2015/00014 (далі - оскаржувані рішення), а також зобов'язання відповідача визначити митну вартість товару за ціною договору (контракту) товарів, які імпортуються (вартість операції) щодо товарів відповідно до декларації митної вартості.

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідача наявні усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідною ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю з підстав, зазначених у ньому, на обґрунтування якого надано письмові докази.

Представник відповідача у судові засідання не прибув, хоча про дати, час та місце судового розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності його представника до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є юридичною особою, що зареєстрована 26 березня 2002 року державним реєстратором Печерської районної в місті Києві державній адміністрації.

Видами діяльності позивача за КВЕД є: неспеціалізована оптова торгівля (основний); діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; оптова торгівля іншими товарами господарського призначення; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування. напоями та тютюновими виробами; роздрібна торгівля іншими невживаними товарами в спеціалізованих магазинах.

05.06.2012 року, між позивачем (покупець) та компанією «Metsa Tissue Krapkowice sp.z.o.o.» (продавець) укладено контракт №040512 (далі - контракт), за умовами якого, продавець продає, а покупець купує вироби. Кількість та асортимент на кожну конкретну поставку, а також ціни згідно наданого та погодженого між сторонами прайс-листа, вказуються в рахунках-фактурах (інвойсах) при кожній поставці. Оплата кожної партії товару виконується по факту поставки товару, на основі виставленого рахунку продавцем, з відстрочкою платежу протягом 45 днів. Ціни на товар зазначаються на умовах FCA Krapkowice - Польща (INKOTERMS 2010).

З метою митного оформлення товару позивачем подано відповідачу декларацію митної вартості з визначенням вартості за придбаний товар за ціною контракту з використанням основного методу визначення митної вартості.

На підтвердження митної вартості товару відповідачу надано: контракт, доповнення до контракту №1 від 07.1.2012, доповнення до контракту №3 від 01.11.2014, рахунок-фактуру (інвойс) №1043081229 від 30.01.2015, договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №27 від 12.03.2012, договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №34 від 23.05.2015, міжнародну автомобільну накладну (CMR) №091982 від 21.01.2015, довідку про транспортні витрати №28/01 від 28.01.2015, сертифікат походження PL|MF|AK 0555939 від 28/01/2015, прайс-лист компанії «Metsa Tissue Krapkowice sp.z.o.o.» на продукцію, цінову експертизу №3080 від 03.09.2014, цінову експертизу №3345 від 26.09.2015.

Здійснюючи перевірку правильності визначення позивачем митної вартості товару, відповідачем прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості, яким відповідачем збільшено митну вартість товару та застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів.

У графі 33 оскаржуваного рішення про коригування митної вартості зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) у зв'язку з: неподанням основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у ст. 53 Митного кодексу України (далі - МК України); невідповідністю обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України; у митного органу наявна інформації щодо числових значень складових вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів яка призвела до виникнення сумніві у правильності визначення митної вартості.

Обґрунтовуючи вибір резервного методу визначення митної вартості, відповідач зазначив, що декларант не надав всіх додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначив у заяві №б/н від 30.01.2015. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв'язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятної органом доходів і зборів з дотриманням умов, зазначених у ст. 60 МК України. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв'язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до положень ст. 62 МК України. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв'язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотримання умов, зазначених у ст. 63 МК України . Митна вартість визначені із застосування резервного методу відповідно до ст. 64 МК України з використання способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів.

У зв'язку з прийняттям оскаржуваного рішення про коригування митної вартості, позивачем подано нову митну декларацію №100250002/2015/053159 від 30.01.2015 року, де митна вартість визначена згідно з рішення митниці.

Згідно зі ст.ст. 49, 51, 52, 53 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у ч.ч. 5 і 6 ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Разом з тим, у ч. 3 ст. 53 МК України передбачений перелік документів, які митний орган може вимагати у декларанта у разі, якщо документи, зазначені у ч. 2 ст.53 МК України, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Це, зокрема, транспортні (перевізні) документи, виписки з бухгалтерської документації, каталоги, специфікації, прейскуранти виробника товару.

Судом встановлено, що позивачем надано відповідачу документи, передбачені ч. 2 ст. 53 МК України, для митного оформлення імпортованого товару, які ідентифікують товар та містять достовірні ані щодо його обчислення, містять чітку, недвозначну і зрозумілу інформацію про товар, умови поставки, ціну товару, у тому числі про транспорту складову митої вартості, які у сукупності містять відомості, які підтверджують числові значення митної вартості/складових митної вартості, необхідні для їх застосування за першим методом.

Крім того, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Отже, позивачем подано відповідачу достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності митної вартості товару, заявленої позивачем за першим методом, а тому заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 МК України.

Відповідно ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Щодо застосування резервного методу визначення митної вартості товару, суди вірно зазначили про безпідставність його застосування.

Згідно з ст. 5, ч. 6 ст. 54 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2-4 ст. 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

З аналізу вищезазначених норм вбачається, що основним методом визначення митної вартості товарів виступає ціна, встановлена за договором щодо товарів які імпортуються, для використання цього методу необхідне документальне підтвердження обчислення ціни товару.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач посилався на неможливість застосування другого та третього методів у зв'язку з відсутністю інформації, натомість, митна вартість товару, що імпортується, скоригована із застосування резервного методу відповідно до ст. 64 МК України, на підставі раніше визнаних митними органами митних вартостях, що свідчить про наявність у спірних рішеннях протилежних висновків про відсутність інформації щодо подібних товарів та застосування такої інформації одночасно.

Отже, відповідачем не дотримана процедура при обранні методу визначення митної вартості товару, що є порушенням прав позивача.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України.

Крім того, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості відповідач зазначає, що в прайс-листі виробника товару ціна товару вказана виключно для позивача, тобто прайс-лист є адресованим безпосередньо для суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - позивача. На підставі вищезазначеного відповідач робить висновок про те, що прайс-лист має суб'єктивну спрямованість, що суперечить суті прайс-листа, як комерційної пропозиції необмеженій кількості потенційних покупців.

Суд не приймає вищезазначені доводи відповідача до уваги, оскільки чинним законодавством не встановлено будь-яких вимог щодо форми та змісту прайс-листів, які можуть оформлюватись продавцем у довільній формі та на власний розсуд.

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості зазначено, що надана довідка про транспортні витрати №28/01 від 28.01.2015 від ТОВ «АМС-ЛОГІСТІК», проте виконавцем з послуг транспортування відповідно до міжнародної товарно-транспортної накладної (CMR) є ТОВ «Гарант» (ЄДРПОУ 31950875).

Відповідно до ч. 2 ст. 929 Цивільного кодексу України, договором транспортного експедирування може біти встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Відповідно до п. 3.1. договору-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №27 від 12.03.2012, укладеного між ТОВ «АМС-Логістик» (експедитор) та позивачем (замовник), експедитор має право представляти інтереси Замовника у взаємовідносинах з перевізниками під час транспортно-експедиційного обслуговування Замовника.

Крім того, позивачем надано відповідачу договір-доручення на транспортно-експедиційне обслуговування №34 від 23.05.2015, укладеного між ТОВ «АМС-Логістик» (експедитор) та ТОВ «ТЕК «Гарант», за умовами якого перевізник зобов'язується організовувати перевезення експортно-імпортних і транзитних вантажів автомобільним транспортом на території України та за її межами відповідно до Замовлень Експедитора.

Судом встановлено, що перевезення товару, зазначеного в інвойсі №1043081229, фактично здійснено ТОВ «ТЕК «Гарант».

Отже, підсумовуючи усе вище викладене, суд вважає протиправними оскаржувані рішення, які, як наслідок, підлягають скасуванню.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Таким чином, із системного аналізу вище викладених норм та з'ясованих обставин суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю «Папір-Клуб» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості №100250002/2015/000009/1, прийняте 30 січня 2015 року Київською міською митницею ДФС стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Папір-Клуб».

3. Визнати протиправною та скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250002/2015/00014, складену 30 січня 2015 року Київською міською митницею ДФС стосовно товариства з обмеженою відповідальністю «Папір-Клуб».

4. Зобов'язати Київську міську митницю ДФС визначити вартість товару за ціною договору (контракту) товарів, які імпортуються (вартість операції) щодо товарів відповідно до декларації митної вартості.

5. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Папір-Клуб» (код ЄДРПОУ 31926088) здійснений ним судовий збір у розмірі 183,00 грн. (сто вісімдесят три грн. 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської міської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39422888).

Копію постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин