Постанова

від 21.10.2015 по справі 913/21/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 913/21/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скарги Сєвєродонецької міської ради на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015р. у справі господарського суду№913/21/15 Луганської області за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю компанія "Оріяна" доСєвєродонецької міської ради про за участю представників сторін: позивача - відповідача -визнання недійсною додаткової угоди б/н від 07.02.2012р. до договору оренди землі від 10.01.2008р. державна реєстрація від 31.01.2008р. №040841900048 пр. Сутковий А.М. - дов. №11 від 19.10.15р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю компанія "Оріяна" звернулось до господарського суду Луганської області з позовом до Сєвєродонецької міської ради про визнання недійсною додаткової угоди б/н від 07.02.2012р. до договору оренди землі від 10.01.2008р. державна реєстрація від 31.01.2008р. №040841900048.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.2015р. (суддя Косенко Т.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015р. (судді Сгара Е.В., Геза Т.Д., Будко Н.В.) позовні вимоги задоволено, визнано недійсною додаткову угоду б/н від 07.02.2012р., державна реєстрація від 14.03.2012 №441290004000736, до договору оренди землі від 10.01.2008р., державна реєстрація від 31.01.2008 №040841900048, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" та Сєвєродонецькою міською радою.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Сєвєродонецька міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

У відзиві на касаційну скаргу ТОВ компанія "Оріяна" проти доводів касаційної скарги заперечує, вважає судові рішення законними та обґрунтованими, просить залишити їх в без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Сєвєродонецька міська рада подала до Вищого господарського суду України заяву про залучення додаткових матеріалів до справи, в якій просить долучити до матеріалів даної справи копію постанови Вищого господарського суду України від 17.09.2015р. по справі №922/72/15. Вказану постанову Вищого господарського суду України долучено до матеріалів справи.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 10.01.2008р. між Сєвєродонецькою міською радою (далі Орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" (далі Орендар) на виконання рішення Сєвєродонецької міської ради №1639 від 11.12.2007р. було укладено договір оренди землі, державна реєстрація від 31.01.2008р. №040841900048 (далі договір).

Відповідно до п.1 договору Орендодавець на підставі рішення сесії Сєвєродонецької міської ради за №1639 від 11.12.2007 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки - землі промисловості (під 24/100 часток будівель та споруд), які знаходяться за адресою: м.Сєвєродонецьк, вул.Єгорова, б.11, квартал 32.

В п.2 договору сторони визначили, що в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 0,2561 га, у тому числі: земельна ділянка кадастровий №4412900000:05:026:0048 - 0,2357 га; земельна ділянка кадастровий №4412900000:05:026:0049 - 0,0204 га.

Пунктом 5 договору передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок становить: земельна ділянка кадастровий №4412900000:05:026:0048 - 330522,11грн.; земельна ділянка кадастровий №4412900000:05:026:0049 - 28606,92грн.

Згідно із п.8 договору він укладений на 25 років строком по 11.12.2032р. включно.

Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься орендарем самостійно у грошовій формі та розмірі: земельна ділянка кадастровий №4412900000:05:026:0048 - 3635,74грн. на рік, що складає 1,10% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок; земельна ділянка кадастровий №4412900000:05:026:0049 - 314,68грн. на рік, що складає 1,10% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Пунктом 12 договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається у разі: зміни розмірів земельного податку, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законодавством.

17.04.2008р. між сторонами була укладена додаткова угода №1, якою сторони внесли зміни в п.п.5, 9, 11 договору оренди землі.

19.05.2009р. між сторонами була укладена додаткова угода №2, якою сторони внесли зміни в п.п.5, 9, 11 договору оренди землі.

07.02.2012р. між сторонами була укладена додаткова угода б/н, державна реєстрація від 14.03.2012р. за №441290004000736, в якій зазначено, що вона укладена на виконання рішення сесії Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" та керуючись рішенням сесії Сєвєродонецької міської ради "Про затвердження коефіцієнтів орендної плати за земельні ділянки, які передаються в оренду з земель міської ради" від 28.04.2011р. за №516, відповідно довідки про грошову оцінку земельної ділянки від 25.05.2011р.

Згідно із п.1 вказаної додаткової угоди п.5 розділу "Об'єкт оренди" викладено в наступній редакції: "Нормативна грошова оцінка земельної ділянки: кадастровий №4412900000:05:026:0048 площею 0,2357 га становить 722915,47грн.; кадастровий №4412900000:05:026:0049 площею 0,0204 га становить 62568,84грн.".

Пункти 9, 11 договору оренди землі змінено додатковою угодою б/н від 07.02.2012р. в частині сплати орендної плати за землю.

Відповідно до п.3 додаткової угоди б/н від 07.02.2012р. вона є невід'ємною частиною договору і діє з 01.07.2011р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012р. у справі №1227/3807/2012, яка залишена в силі Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.04.2014р. №К/9991/65360/12, визнано протиправним та скасовано рішення Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка".

Розглядаючи справу по суті, суди виходили з того, що відповідно до ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно із ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

У пункті 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. №11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що у розгляді позовів про визнання недійсними правочинів, при вчиненні яких було застосовано нормативно-правові акти державних та інших органів, у подальшому скасовані (визнані нечинними або недійсними) згідно з судовими рішеннями, що набрали законної сили, господарським судам необхідно виходити з того, що сам лише факт такого скасування (визнання нечинним або недійсним) не може вважатися достатньою підставою для задоволення відповідних позовів без належного дослідження господарським судом обставин, пов'язаних з моментом вчинення правочину та з його можливою зміною сторонами з метою приведення у відповідність із законодавством.

Відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Отже, у даному випадку, для надання оцінки відповідності спірної додаткової угоди вимогам законодавства на момент її вчинення має бути з'ясовано питання щодо законності рішення Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011р., яке скасоване постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області в адміністративній справі, що набрала законної сили.

Суди також виходили з того, що у п.10.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 "Про судове рішення в адміністративній справі" зазначено, що із змісту статті 162 КАС України випливає, що в разі задоволення позову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень суд повинен зазначити про це в судовому рішенні та одночасно застосувати один із встановлених законом способів захисту порушеного права позивача: про скасування або визнання нечинними рішення чи окремих його положень.

Скасування акта суб'єкта владних повноважень як способу захисту порушеного права позивача застосовується тоді, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту прийняття такого акта.

Визнання ж акта суб'єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням або з іншого визначеного судом моменту після прийняття такого акта.

Суд визначає, що рішення суб'єкта владних повноважень є нечинним, тобто втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє, якщо на підставі цього рішення виникли правовідносини, які доцільно зберегти.

Оскільки рішення Сєвєродонецької міської ради №431 від 29.03.2011р. "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель населених пунктів міста Сєвєродонецьк, селища Синецький, селища Павлоград, селища Лісова Дача, села Воєводівка" було визнано протиправним та скасовано постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 03.08.2012р. у справі №1227/3807/2012 як протиправне, відтак з моменту прийняття воно, як нелегітимне, не може породжувати жодних правових наслідків, у тому числі - у вигляді внесення змін до договорів оренди в частині встановлення розміру нормативно-грошової оцінки землі, та, відповідно, розміру орендної плати.

Таким чином, господарські суди попередніх інстанцій правомірно визнали недійсною додаткову угоду б/н від 07.02.2012р., державна реєстрація від 14.03.2012р. №441290004000736, до договору оренди землі від 10.01.2008р., державна реєстрація від 31.01.2008р. №040841900048, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю Компанія "Оріяна" та Сєвєродонецькою міською радою.

Щодо посилань відповідача на те, що ч.3 ст.207 ГК України передбачена і можливість припинення господарського зобов'язання лише на майбутнє, то суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а відповідно ч.1 ст.236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Щодо посилань стосовно застосування строку позовної давності, то судами вони визнані необґрунтованими, оскільки відповідно до ч.1 ст.261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відтак, днем початку перебігу вказаного строку є дата набрання законної сили постановою суду, якою скасовано рішення ради №431 від 29.03.2011р., що було підставою для укладення спірної додаткової угоди, а саме - 01.04.2014р. (дата прийняття Вищим адміністративним судом України відповідної ухвали), отже позовну заяву було подано до суду першої інстанції 16.04.2015р. в межах встановленого ст.257 Цивільним кодексом України трирічного строку позовної давності, про що вірно зазначено судом першої інстанції.

Статтею 111 7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Сєвєродонецької міської ради, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову на підставі наданих сторонами доказів з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Сєвєродонецької міської ради залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2015р. у справі №913/21/15 господарського суду Луганської області залишити без змін.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова