Рішення

від 22.10.2015 по справі 904/7052/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20.10.15р. Справа № 904/7052/15

За позовом Міського комунального підприємства "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу № 282, м. Дніпропетровськ

про стягнення 68642 грн 66 коп.

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: юрисконсульт ОСОБА_1, довіреність №1804 від 04.11.2014;

від відповідача: голова ЖБК №282 ОСОБА_2, наказ №7 від 14.03.2013.

СУТЬ СПОРУ:

07.08.2015 Міське комунальне підприємство "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" (надалі - МКП "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ", позивач) звернулося з позовною заявою від 31.07.2015 до Житлово-будівельного кооперативу № 282 (далі - ЖБК №282, відповідач) з вимогою про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 45339,76 грн, пені у сумі 10677,24 грн, 3% річних у сумі 620,77 грн та інфляційних нарахувань у сумі 12004,89 грн, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору про постачання теплової енергії № 060450, укладеного між сторонами 15.10.2010.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 07.08.2015 було порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.08.2015.

У судовому засіданні, призначеному на 20.08.2015, позивач подав заяву від 20.08.2015 про зменшення розмір позовних вимог, посилаючись на часткову сплату відповідачем основного боргу, тому просив стягнути заборгованості за спожиту теплову енергію у сумі 43339,76 грн, пені у сумі 10677,24 грн, 3% річних у сумі 620,77 грн та інфляційних нарахувань у сумі 12004,89 грн., але ця заява не може вважатися заявою про зменшення розміру позовних вимог, оскільки в ній зазначено про часткову сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 2000,00 грн.

Відповідно до ст. 22 ГПК України її прийнято судом до розгляду.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено з 20.08.2015 на 17.09.2015 та з 17.09.2015 на 05.10.2015.

У судовому засіданні позивач подав до суду акт звірки розрахунків з відповідачем станом на 14.09.2015, в якому сторонами підтверджено наявність заборгованості за отриману теплову енергію в сумі 42339,76 грн.

Відповідачем у засіданні суду подано копії платіжних доручень про сплату боргу позивачу та клопотання, у якому він посилається на те, що ним не отримано копії позовної заяви з додатками через що він не може надати обґрунтований відзив, тому просить суд зобов'язати позивача надати йому копію позовної заяви з додатками до неї та у зв'язку з чим відкласти розгляд справи на інший день. Оскільки строк розгляду справи закінчується 07.10.2015, що унеможливлює подальше відкладення цієї справи, то представник відповідача заявив клопотання про продовження розгляду справи на 15 днів, яке судом задоволено та продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 22.10.2015 включно.

Ухвалою суду від 5.10.2015 строк розгляду справи продовжено до 22.10.2015, розгляд справи відкладено на 20.10.2015.

15.10.2010 між Міським комунальним підприємством "ДНІПРОПЕТРОВСЬКІ МІСЬКІ ТЕПЛОВІ МЕРЕЖІ" та житлово-будівельним кооперативом № 282, м. Дніпропетровськ укладено договір № 060450, згідно з яким позивач поставляв теплову енергію до приміщень відповідача за адресою: м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, буд. 4 корпус 16-17, за яку відповідач згідно умов п.7.3 договору мав здійснювати передплату за 5 днів до початку розрахункового періоду, а остаточний розрахунок здійснити не пізніше 10 числа місяця, що слідує за розрахунковим.

Звертаючись до суду позивач зазначив, що за період з 01.11.2014 по 01.07.2015 ним поставлено відповідачу теплову енергію на суму 88339,76 грн, за яку відповідач сплатив 43000 грн, залишок боргу склав 45339,76 грн.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1, ч.2 ст.275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Факт поставки теплової енергії за період з 01.11.2014 по 01.07.2015 на загальну суму 88339,76 грн доведено позивачем повністю та відповідачем не оспорено, що підтверджується актом звіряння взаємних розрахунків станом на 01.07.2015, підписаного обома сторонами та скріпленого печатками підприємств.

Крім суми боргу позивач заявив до стягнення 10677,24 грн пені, яка розрахована окремо за кожний період виникнення заборгованості за час прострочки з 17.12.2014 по 21.07.2015, 620,77 грн 3% річних за період прострочки з 17.12.2014 по 21.07.2015 та 12004,89 грн інфляційних нарахувань на суму боргу за період прострочки з 01.01.2015 по 29.06.2015.

Стаття 216 Господарського кодексу України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Згідно п.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частиною 1 ст.549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов'язання, так, за цією нормою Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіркою розрахунків встановлено їх відповідність чинному законодавству.

17.09.2015 позивачем надано до суду акт звірки розрахунків з відповідачем, з якого вбачається, що станом на 14.09.2015 розмір боргу складає 42339,76 грн.

05.10.2015 в судовому засіданні відповідачем надані платіжні доручення, які свідчать про повне погашення відповідачем заборгованості в розмірі 42339,76 грн, що не заперечується позивачем.

19.10.2015 відповідачем до суду подано заяву, в якій він просить "зняти" пеню, посилаючись на тяжкий матеріальний стан житлового кооперативу, оскільки в будинку мешкає більше 70% пенсіонерів, багато мешканців мають пільги, оформлюють субсидії.

Вказану заяву суд розцінює як клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій та враховуючи обставини справи, вважає можливим на підставі п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені на 90% - до 1067,72 грн.

До дня звернення позивача до суду з цим позовом відповідачем погашено 2000 грн боргу, тому ця сума заявлена до стягнення необгрунтовано і в її задоволенні слід відмовити. Таким чином, враховуючи обставини справи, надані матеріали, позов слід визнати таким, що підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 1067,72 грн пені, 620,77 грн 3% річних, 12004,89 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, в частині вимог про стягнення 43339,76 грн боргу провадження по справі підлягає припиненню згідно п.1 1 ст. 80 ГПК України, в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача пропорційно задоволеним вимогам покладаються 1773,77 грн витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 549, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 216, 230, 275 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, 80, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 282, м. Дніпропетровськ, проспект Героїв, буд. 4, код 23362875 на користь Міського комунального підприємства "Дніпропетровські теплові мережі", м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 37, код 32082770 пеню в сумі 1067,72 грн, 620,77 грн 3% річних, 12004,89 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, 1773,77 грн витрат по сплаті судового збору, видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог про стягнення 43339,76 грн основного боргу провадження у справі припинити.

4. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 23.10.2015.

Суддя В.Д. Воронько