Рішення

від 22.10.2015 по справі 904/6799/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12.10.15р. Справа № 904/6799/15 За позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГЛОБАЛ ФОРВАРДІНГ", смт. Комінтернівське, Комінтернівський район, Одеська область

до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАВІ", м. Дніпропетровськ

про стягнення 198 587,22 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 01.06.15;

від відповідача - ОСОБА_2, довіреність №1-19 від 19.08.15.

СУТЬ СПОРУ:

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ГЛОБАЛ ФОРВАРДІНГ" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ДАВІ" про стягнення 198 587,22 грн. Заявою від 11.02.15, позивач зменшив розмір позовних вимог до 197 328,82 грн. (з позовних вимог виключив вимоги про стягнення додаткових витрат на конвертацію валюти в розмірі 1258,40 грн.). Позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов договору транспортного експедирування № 005-02/15-fg від 16.02.15 з боку відповідача в частині оплати додаткових витрат експедитора, яки виникли під час виконання договору.

Ухвалою суду від 14.01.15 розгляд справи відкладений до 04.02.15.

Представник позивача у судове засідання з'явився, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання, надав заяву про часткову відмову від позовних вимог,

Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти позову заперечує, надав пояснення по справі, відповів на поставленні питання.

Згідно зі ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 85 ГПК України, у судовому засіданні 12.10.15 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника сторони, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем (експедитор) і Відповідачем (клієнт) укладений договір транспортного експедирування № 005-02/15-fg від 16.02.15 ( договір).

Згідно предмету цього договору експедитор зобов'язується за плату і за рахунок Клієнта надати або організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією та забезпеченням перевезень експортно-імпортних та транзитних вантажів Клієнта, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу. Договір вступає в законну силу з дати його підписання і діє до 31.12.15, і якщо ні одна із сторін за 30 днів до закінчення строку договору не повідомить письмово іншу сторону про розірвання договору, строк його дії будо автоматично продовжений на кожний наступний календарний рік (п.8.1). Договір може бути розірваний за ініціативою однієї із сторін з повідомленням про це іншої сторони за 30 днів, або за взаємною згодою сторін (п.8.2).

Відповідно до ст. 908 ЦК України умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Згідно узгодженої сторонами заявки (а.с.18) Позивач виконав свої зобов'язання за договором. Так, Експедитором було організовано щодо вантажів Клієнта як зазначено в документах Клієнта два двадцятифутових контейнера зі сварочною проволокою загальною вагою 51206,00 кг, вартістю 40357,40 дол. США, що прибули з Китаю до Одеського морського торгового порту, м. Одеса, Україна (ДІЇ "ОМТП") на умовах СІР, судохідна лінія МSС (ТОВ "МШК УКРАЇНА") та були надані наступні послуги:

організація та оплата вантажно-розвантажувальних робіт з морського судна (ВРР),;

внутрішньопортове експедирування;

організація перевезення автомобільним транспортом за маршрутом ДП "ОМТП", м. Одеса - вул.Садова, 26А, м. Гостомель, Україна.

Зазначені контейнери 27.02.15 з вантажем (ОК.УШ094948, МЕБШ638584)

прибули до ДП "ОМТП". 28.02.15 дані контейнери були розвантажені на території контейнерного терміналу ДП «ГПК-Україна» та навантажені на автомобільний транспорт, після чого було здійснено внутрішньопортове експедирування та організовано перевезення контейнерів з ДП "ОМТП" до пункту митного оформлення Київської обласної митниці. У зв'язку із знаходженням контейнерів на території контейнерного терміналу більше 1-го дня ДП "ШК-Україна" було виставлено рахунок за зберігання контейнерів в порту на суму 106,61 грн.

02.03.15 р. контейнери були подані на Митний пост "Святошин" Київської обласної митниці, що підтверджується відмітками митниці на товаро-транспортній накладній (СМК-накладна від 28.02.2015 р. №0000001). 03.03.15 було розпочато огляд вантажу для здійснення митного оформлення.

У зв'язку із виявленням невідповідності фактичного вантажу задекларованому в документах, включаючи інформацію надану Клієнтом в заявці, та затримкою митного оформлення, контейнери з вантажем, навантажені на автомобільний транспорт, знаходились під митним контролем на митному пості протягом 37 діб. 08 квітня 2015 р. вантаж було розвантажено з контейнерів та автомобільного транспорту, про що стоїть відмітка митниці на товаро-транспортній накладній (СМК-накладна).

Після виїзду автомобільного транспорту з митного посту порожнє контейнерне обладнання було повернуто в розпорядження судохідної лінії 09 квітня 2015 р. що підтверджується ордерами № 38990, 38991 від 09.04.2015 р.

Таким чином, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором.

Заперечення відповідача, про те, що додаткові витрати виникли внаслідок неналежного виконання позивачем своїх обов'язків по прийманню товару по кількості та якості (а також перевірки стану вантажу), не можуть бути взяті судом до уваги з наступного.

Згідно з ч.1 ст.928 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Аналогічні положення містить ст. 316 ГК України. Відповідно до ст. 1 ЗУ " Про транспортно-експедиторську діяльність", транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Аналізуючи правову природу спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що приймання вантажу за кількістю та якістю, перевірка стану вантажу, є додатковими послугами, які необхідно окремо передбачати умовами договору. У разі відсутності в договорі умов щодо обов'язку експедитора приймати вантаж за кількістю та якістю, перевіряти стан вантажу, такий обов'язок не може бути покладений на нього на підставі норм чинного законодавства України, які регулюють експедиційну діяльність.

Умовами договору транспортного експедирування № 005-02/15-fg від 16.02.15 не передбачено обов'язку позивача приймати вантаж за кількістю та якістю, перевіряти стан вантажу.

А отже, організація прийняття товару за кількістю та якістю, перевірка стану вантажу, є обов'язком відповідача.

Такої ж самої думки дійшов апеляційний суд Київської області у справі № 359/5142/15-п (а.с. 170) в Постанові від 14.08.2015, яка має преюдиціальне значення для цієї справи.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2.4.13. Договору Клієнт зобов'язаний: «Оплатити Експедитору вартість зберігання вантажу в портах відвантаження, перевалки, прибуття, а також: демередж/детеншн (штраф за наднормативне використання контейнерного обладнання) відповідно до рахунків портів, морських перевізників і їхніх агентів».

Пунктом п. 2.4.6. Договору встановлено, до обов'язків Клієнта входить Протягом 2 (двох) календарних днів здійснити митне оформлення/очистку і навантаження/ розвантаження вантажу в/з контейнера/транспортного засобу, що обчислюються з дати доставки порожнього / навантаженого контейнера/ транспортного засобу до місця завантаження/розвантаження вантажу, вказане Клієнтом в заявці. Дата доставки порожнього/навантаженого контейнера/транспортного засобу до місця завантаження/розвантаження вантажу вважається першим календарним днем за умови прибуття контейнера / транспортного засобу до 12.00 години поточного дня". Згідно п.2.4.14. Договору Клієнт зобов'язаний: "У разі невиконання Клієнтом (у тому числі його службовцями вантажовідправником/вантажоодержувачем, контрагентами або субпідрядниками) обов'язків, передбачених п.2.4.6. цього Договору, оплатити Експедитору штраф з розрахунку гривневого еквівалентна 50 доларів США за кожну одиницю автотранспорту за 3 перших дня прострочення і з розрахунку гривневого еквівалента 100 доларів США за кожну одиницю автотранспорту за наступні дні».

Відповідно до п. 2.4.11. Договору: "Уразі виявлення невідповідності фактичного вантажу (по найменуванню, кількості, якості, вазі, коду товарної номенклатури, іншим характеристикам) вказаною Клієнтом в заявці, наданих документах / інформації та накладення у зв'язку з цим на Експедитора, морського перевізника / його агента та / або залучених експедитором для виконання своїх обов'язків за Договором третіх організацій та осіб штрафних санкцій з боку митних та інших офіційних контролюючих, наглядових органів та правоохоронних органів, Клієнт відшкодовує Експедитору накладені штрафні санкції у повному обсязі. "

Згідно з п. 2.4.7. Договору Клієнт зобов'язаний: "Уразі догляду вантажу в контейнері і / або транспортному засобі або затримки вантажу в контейнері і / або транспортному засобі в портах відвантаження, перевалки, прибуття, на прикордонних переходах на вимогу митних, інших офіційних контролюючих, наглядових органів та правоохоронних органів, Клієнт відшкодовує Експедитору витрати з оплати вантажних операцій, зберігання контейнера, простою транспортних засобів, а також демередж/детеншн судноплавної контейнерної лінії - власника контейнерного обладнання згідно рахунків організації, що здійснила вантажні операції, порту, терміналів, перевізників, тарифів лінії, інших організацій».

Контейнери повинні були повернуті у розпорядження лінії до 12.03.15, після чого починається нарахування демереджу (сплата за понаднормоване використання контейнерного обладнання), що підтверджується Нарядом №113 від 20.02.2015 р.

Пунктом 13 Заявки підписаної під час укладання договору транспортного експедирування, після прибуття контейнерів на митний термінал (смт. Гостомель) Клієнт зобов'язується здійснити оплату організованих Експедитором послуг, в тому числі вартість вивантаження (ВВР) з судна судохідної лінії МSС, внутрішньопортове експедирування, вартість автоперевезення.

На виконання умов п. 13 Заявки та підписаного між Сторонами Договору, 2 березня 2015 року Клієнтові засобами факсимільного та електронного зв'язку було направлено рахунок-фактуру № СФ-0000049 про оплату організації транспортних послуг на митній території України. Загальна сума по рахунку становить 49973,62 грн.

Крім оплати послуг із організації транспортного перевезення, відповідач, згідно вимог п. 2.1.4, 2.1.9,2.4.6, 2.4.7, 2.4.11, 2.4.12, 2.4.13, 2.4.14, 2.4.15, підписаного між сторонами договору, повинен також був компенсувати позивачеві всі збитки, завдані наднормативним простоєм автотранспорту по двом контейнерам, демереджем, додатковими витратами на конвертацію валюти.

Додаткові витрати, понесені Експедитором у зв'язку із виконанням своїх обов'язків за Договором, Клієнтом також не оплачено.

Абзацем 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» визначено, що клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування».

Під час виконання позивачем своїх обов'язків за договором, у нього утворилась витрати з оплати наступних платежів:

Вартість зберігання на контейнерному терміналі ДП ТПК-Украина" -106, 61 грн.;

Вартість демереджу (понаднормоване використання контейнерного обладнання) -25167,96 грн.;

Штраф за наднормативний простій автотранспорту 79 096,60 грн.;

На виконання обов'язку відповідача щодо оплати вказаних сум, останньому 15 квітня 2015 року позивачем було виставлено рахунок № СФ-0000076 на суму 105 522,96 грн.

За послуги за зберігання контейнерів, позивачем було виставлено рахунок № СФ-0000052 на суму 106,61 грн.

Згідно п. 3.2. Договору, оплата рахунку повинна була бути проведена протягом 3 днів з дати його виставлення з переведенням вказаних в рахунку сум на рахунок Експедитора. Клієнт погоджується, що Експедитор має право направити Клієнту рахунок засобами факсимільного й електронного зв'язку.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач у судовому засіданні посилається на направлення цих рахунків факсимільним зв'язком. Відповідач не підтвердив отримання факсом вищевказаних рахунків.

Однак, в матеріалах справи містить претензія вих. №022/15/ fg від 17.04.15 (а.с. 25), яка надсилалась відповідачу разом із рахунками фактурами. Доказом отримання цієї претензії є відповідь відповідача вих № 2/24-1 від 24.04.2015 (а.с. 28). Оскільки, відповідь датована 24.04.2015, інші достовірні докази отримання відповідачем рахунків фактур позивачем не надано, то датою отримання рахунків фактур слід вважати 24.04.2015.

Таким чином, відповідач зобов'язаний був оплатити витрати позивача не пізніше 27.04.2015.

Також, необхідно відзначити, що позивач у судовому засіданні 12.10.15 відмовився в частині позову, в сумі 1 258,40 грн. Наслідки відмови від позову в цій частині, судом йому роз'яснено. Відмова прийнята судом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 104 264,56 грн. боргу за рахунком № СФ-0000076; 49973,62 грн. - за рахунком № СФ-0000049; 106,61 грн. за рахунком № СФ-0000052, всього на суму 154 344,79 грн., є обґрунтованими, та такими що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 611 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, відповідач порушив вимоги чинного законодавства, і не виконав своєчасно та у повному обсязі свої зобов'язання за договором.

Відповідно до п. 3.4. підписаного між сторонами Договору, за прострочення оплати рахунку Експедитора, Клієнт оплачує останньому пеню у розмірі 5% від невиплаченої суми за кожний день прострочення.

На підставі цього, з урахуванням положень ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивачем, із розрахунку розміру який дорівнює подвійній обліковій ставці НБУ, заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені за рахунком № СФ -0000049 в розмірі 10 432,85 грн. за період з 06.03.15 по 10.07.15; за рахунком № СФ -0000076 в розмірі 14 397,38 грн. за період з 19.04.15 по 10.07.15; за рахунком № СФ -0000052 в розмірі 21,91 грн. за період з 08.03.15 по 10.07.15.

Розрахунок, доданий до позову, не відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, зокрема неправильно враховує періоди нарахувань.

Як вже зазначалось, відповідач зобов'язаний був оплатити витрати позивача не пізніше 27.04.2015. А отже, відповідач є таким що прострочив - з 28.04.2015.

Згідно розрахунку зробленого судом, за рахунком № СФ-0000049 пеня за період прострочки з 28.07.15 по 10.07.15 складає 6 078,98 грн.; за рахунком №СФ-0000076 пеня за період прострочки з 28.07.15 по 10.07.15 складає 12 683,14 грн., за рахунком № СФ-0000052 пеня за період прострочки з 28.07.15 по 10.07.15 складає 12,97 грн. Всього пеня складає 18775,09 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі цього, позивач заявив вимоги про стягнення 3% річних за рахунком № СФ -0000049 в розмірі 521,64 грн. та втрати від інфляції в сумі 14 537,76 грн. за період з 06.03.15 по 10.07.15; за рахунком № СФ-0000076 - 3% річних в розмірі 719,87 грн. та інфляційні втрати в розмірі 2321,51 за період прострочки з 19.04.15 по 10.07.15.; за рахунком № СФ-0000052 - 3% річних в розмірі 1,10 грн. та інфляційні втрати в розмірі 31,01 грн. за період з 08.03.15 по 10.07.15,

Розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, наданий позивачем, не відповідає чинному законодавству України, дійсним обставинам справи, не вірно враховує періоди нарахувань.

Як вже зазначалось, відповідач зобов'язаний був оплатити витрати позивача не пізніше 27.04.2015. А отже, відповідач є таким що прострочив - з 28.04.2015.

Крім того, відповідно до п. 3.2. постанови пленуму ВГСУ № 14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. Таким чином, позивач під час обчислення сум інфляційних втрат необґрунтовано включив до розрахунку індекси інфляції за місяць (квітень), у якому мав бути здійснений платіж.

Після перерахунку зробленого судом, за рахунком № СФ -0000049 стягненню підлягає 3% річних в розмірі 303,95 грн. за період прострочки з 28.04.15 по 10.07.15 та втрати від інфляції в сумі 1 303,71 грн. за період прострочки з травня по червень 2015; за рахунком № СФ -0000076 стягненню підлягає 3% річних в розмірі 634,16 грн. за період прострочки з 28.04.15 по 10.07.15 та втрат від інфляції в сумі 2 720,05 грн. за період прострочки з травня по червень 2015; за рахунком № СФ -0000052 стягненню підлягає 3% річних в розмірі 0,64 грн. за період прострочки з 28.04.15 по 10.07.15 та втрати від інфляції в сумі 2,78 грн. за період прострочки з травня по червень 2015. Всього: 3 % річних - 938,75 грн, інфляційні втрати - 4 026,54 грн.

Таким чином, позовні вимоги слід задовольнити частково, стягнути з відповідача на користь позивача: 154 344,79 грн. - суми основного боргу, 18 775,09 грн. - пені, 938,75 грн.-3% річних, 4 026,54 грн. - втрат від інфляції.

Відповідач послався на те, що позивач не здійснив огляду товару, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Однак, з матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач - ТОВ «Даві» ані під час укладання договору, ані під час його виконання не замовляв цю послугу. Фізичний огляд товару, в розумінні ч. 3 ст. 929 Цивільного кодексу України є додатковою послугою, яка повинна була б бути оплачена відповідачем та зазначена у заявці на перевезення та договорі про надання транспортно- експидеційних послуг. Крім того, відсутність вини позивача підтверджується і постановою апеляційного суду Київської області № 359/5142/15-п від 14.08.15. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини ( ч.3 ст.35 ГПК України).

Згідно ст. 49 ГПК України, господарські витрати покладаються на Відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 193 ГК України, ст. ст. 525, 526, 530, 612, 908, 924, 934, ЦК України, ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ДАВІ» (49000, АДРЕСА_1, код 36495382) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГЛОБАЛ ФОРВАРДІНГ» (67500, Одеська область, смт. Комінтернівське,вул. Первомайська,б.56, код 38534302) 154 344,79 грн. - суми основного боргу, 18 775,09 грн. - пені, 938,75 грн.-3% річних, 4 026,54 грн. - втрат від інфляції та судовий збір в сумі 3 561,70 грн.

Провадження в частині стягнення 1 258,40 грн. - припинити.

В решті позову відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом 10 днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення підписано 19.10.15.

Суддя М.О. Ніколенко