Рішення

від 07.10.2015 по справі 905/2153/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.10.2015 Справа № 905/2153/15

Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя», м. Запоріжжя

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Донецькгірмаш», м. Донецьк

про: стягнення заборгованості у розмірі 35072,21 грн.

За участі представників:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю №60 від 21.01.2015р.

від відповідача: не з`явився.

Позивач, Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя», м. Запоріжжя, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Донецькгірмаш», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 35072,21 грн., а саме: 21052,12 грн. основного боргу, пені у розмірі 3321,62 грн., 3% річних у розмірі 496,60 грн., інфляційні нарахування у розмірі 10041,86 грн., штрафу у розмірі 160,01 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем умов договору №ДГМ-75-13 від 13.06.2013р., додаткова угода №1 від 01.11.2013р., специфікації: №1гм-дгм від 13.06.2013р., №2гм-дгм від 09.08.2013р., №3гм-дгм від 15.08.2013р., №3 від 04.08.2014р., №4гм-дгм від 12.09.2013р, №5гм-дгм від 20.09.2013р., №6гм-дгм від 07.10.2013р., №7гм-дгм від 13.12.2013р., №1гм-дгм від 05.02.2014р., №2 від 02.06.2014р., видаткова накладна №1079 від 18.08.2014р., акт приймання-передавання, видаткова накладна №1063 від 16.08.2014р., довіреність №591 від 25.06.2014р., видаткова накладна №965 від 25.06.2014р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою про відкладення розгляду справи від 15.09.2015р. не надав.

В силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.

13.06.2013р. між Іноземним підприємством «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя» (надалі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Донецькгірмаш» (надалі - Покупець) був укладений договір №ДГМ-75-13 (надалі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується передати в обумовлені цим договором строки Покупцю продукцію та/або товар (товар - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний Товар і сплатити за нього узгоджену суму (п.1.1. Договору).

За умов п.1.2. Договору, кількість, ціна та асортимент Товару визначається специфікаціями, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору.

Згідно п.8.2. Договору, він набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2014р., а в частині виконання зобов'язань - до повного виконання цих зобов'язань.

За умов п.2.1. Договору, якість Товару повинна відповідати стандартам, технічним умовам, ГОСТ, ДСТУ та іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до його якості.

Відповідно п.3.1. Договору, під «узгодженою партією Товару» за даним договором сторони розуміють кількість і асортимент Товару, зазначені у конкретній узгодженій та підписаній сторонами специфікації на поставку партії Товару.

Згідно п.3.2. Договору, базисні умови поставки узгодженої партії Товару - DDP відповідно до правил ІНКОТЕРМС 2000, якщо інше не обумовлено у відповідних специфікаціях до договору. Місце пункту призначення, конкретні умови і терміни поставки по кожній партії Товару узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях до даного договору, які є невід'ємною його частиною. У випадках, коли сторони в специфікаціях обумовлюються інші умови поставки, взаємовідносини сторін будуть регулюватися положеннями, затвердженими в міжнародних торговельних термінах ІНКОТЕРМС 2000, з урахуванням погоджених сторонами застережень й умов поставок у відповідних специфікаціях.

Відповідно п.3.3. Договору, Постачальник зобов'язується повідомити Покупця про готовність до відвантаження Товару за два дні до його відвантаження. Постачальник зобов'язується разом з Товаром, що відвантажується, надати Покупцю (його представнику) наступні документи:

- Рахунки-фактури на Товар;

- Сертифікати (посвідчення) якості;

- Накладні на Товар;

- Сертифікат відповідності (якщо Товар підлягає обов'язковій сертифікації);

- Технічний паспорт на Товар (якщо для даного виду Товару передбачена необхідність наявності технічного паспорту);

- Копії залізничних квитанцій або відповідні товаросупровідні документи.

Умовами п.3.4. Договору, зобов'язання Постачальника з поставки партії Товару вважаються виконаними датою приймання Покупцем за відповідною накладною партії Товару та надання Постачальником Покупцю всіх належним чином оформлених документів згідно п.3.3. Договору.

Згідно п.3.5. Договору, приймання Товару за якістю проводиться відповідно до Інструкції Держарбітражу при Радміні СРСР від 25.04.1966р. №П-7, а по кількості - відповідно до Інструкції Держарбітражу при Радміні СРСР від 15.06.1965р. №П-6. Покупець має право відмовитися від приймання Товару при не наданні Постачальником всіх або частини документів, зазначених у п.3.3 Договору.

Приписами п.4.1. Договору, ціна Товару за одиницю і по позиціях зазначена в специфікаціях до договору. Загальна сума цього договору визначається загальною сумою всіх специфікацій, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору.

Відповідно п.4.2. Договору, розрахунки за цим договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.

Згідно п.1. Додаткової угоди №1 до договору, порядок оплати: протягом 90 календарних днів з дати поставки кожної конкретної узгодженої в специфікації партії Товару.

Сторонами підписані Специфікації: №1гм-дгм від 13.06.2013р., №2гм-дгм від 09.08.2013р., №3гм-дгм від 15.08.2013р., №3 від 04.08.2014р., №4гм-дгм від 12.09.2013р, №5гм-дгм від 20.09.2013р., №6гм-дгм від 07.10.2013р., №7гм-дгм від 13.12.2013р., №1гм-дгм від 05.02.2014р., №2 від 02.06.2014р. до договору №ДГМ-75-13 від 13.06.2013р., відповідно до яких узгодили найменування, кількість, ціну продукції, строк поставки та умови поставки.

На виконання умов зазначеного договору позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 21052,12 грн.

Факт поставки продукції та, відповідно, факт її прийняття з боку відповідача підтверджується актами приймання - передавання та видатковими накладними: №1079 від 18.08.2014р. на суму 3591,88 грн., №1063 від 16.08.2014р. на суму 15174,46 грн., №965 від 25.06.2014р. на суму 2285,78 грн., що разом становить 21052,12 грн., належним чином засвідчені копії яких міститься у матеріалах справи, з відмітками про отримання - підписами уповноважених осіб.

Означені накладні підписані сторонами без заперечень. Повноваження представника отримувача підтверджена відповідною довіреністю №591 від 25.06.2014р., належним чином засвідчена копія якого наявна в матеріалах справи.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки товару.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами Договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Частина 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлює, якщо в зобов'язанні встановлений строк (дата) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (дату).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За умов п. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Стаття 692 ЦК України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Загальна сума заборгованості за поставлений товар становить 21052,12 грн.

На момент прийняття рішення по справі відповідач існуючий борг у розмірі 21052,12 грн. не погасив, тому зазначена сума підлягає стягненню з останнього на користь позивача.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 496,60 грн., інфляційних витрат у розмірі 10041,86 грн., відповідно до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені до стягнення розміри 3% річних у розмірі 496,60 грн., розраховані за кожною накладною, інфляційні нарахування у розмірі 10041,86 грн., суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

Окрім суми основного боргу позивачем заявлені вимоги про стягнення пені у розмірі 3321,62 грн., 7% штрафу у розмірі 160,01 грн., відповідно до п.5.2. Договору.

Відповідно до ст.ст. 216 - 218 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п. п. 1, 3 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно п.5.2. Договору, за порушення строків виконання зобов'язань за договором (в тому числі строків оплати, поставки, термінів надання документів згідно п.3.3. договору та інших зобов'язань за договором) управлена сторона вправі нарахувати та стягнути неустойку в розмірі 0,1% вартості непоставленого чи неоплаченого Товару (Товару, за яким порушені терміни надання документів або порушені інші зобов'язання за договором) за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково нарахувати та стягнути штраф у розмірі 7% вказаної вартості. Штраф стягується за весь період прострочення.

Таким чином. Умовами договору сторони передбачили нарахування пені та штрафу за невиконання зобов'язання з оплати отриманого товару та за неналежне виконання зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачити в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, коли сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України - видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Заявлений до стягнення розмір пені у розмірі 3321,62 грн., розрахована за кожною накладною, 7% штрафу у розмірі 160,01 грн., відповідно до п.5.2. Договору, суд перевірив на правильність розрахунку та дійшов висновку про задоволення вимог в цій частині.

За правилами ст. 49, 84 ГПК України при винесенні рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами та про повернення судового збору з бюджету у разі необхідності.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України).

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 01 січня 2015 року становить 1218,00 гривень.

Позивачем у позовній заяві №735 від 04.09.2015р. заявлені вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 35072,21 грн., тобто майнові вимоги у розумінні ч.2 ст. 16 ЦК України, ч.2 ст. 20 ГК України.

Розміри ставок судового збору встановлені у частині другій статті 4 Закону України «Про судовий збір». Зокрема, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір справляється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відтак, з огляду на приписи вказаного Закону позивачем у даному випадку повинно бути сплачено за подання до суду позовної заяви судовий збір у розмірі 1218,00 гривень.

Разом з цим, позивачем до позовної заяви додане платіжне доручення №1785 від 13.08.2015р. про сплату судового збору у розмірі 1827,00 грн., тобто судовий збір було внесено в більшому розмірі, ніж встановлено законом. Розмір переплати становить 609,00 грн.

Пунктом 5.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» передбачено, що питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів, у тому числі й за відсутності заяви (клопотання) сторони чи іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору. Про таке повернення зазначається, зокрема, в резолютивній частині судового рішення, яким закінчується розгляд справи по суті.

Враховуючи те, що за приписами п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, то сума судового збору у розмірі 609,00 гривень, яка сплачена на підставі платіжного доручення №1785 від 13.08.2015р. на суму 1827,00 гривень, підлягає поверненню позивачу з державного бюджету України як надмірно сплачена.

Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 509, 526, 549, 627, 629, 530, 549, 625, 655, 662, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 216-218, 230, 231, 232, 343 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя», м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Донецькгірмаш», м. Донецьк про стягнення заборгованості у розмірі 35072,21 грн., а саме: 21052,12 грн. основного боргу, пені у розмірі 3321,62 грн., 3% річних у розмірі 496,60 грн., інфляційні нарахування у розмірі 10041,86 грн., штрафу у розмірі 160,01 грн. задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничі машини - Донецькгірмаш» (83005, м. Донецьк, вул. Івана Ткаченка, б. 189; код ЄДРПОУ 37790003) на користь Іноземного підприємства «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя» (69600, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, б. 52, код ЄДРПОУ 35300916) заборгованість у розмірі 21052,12 грн. основного боргу, пені у розмірі 3321,62 грн., 3% річних у розмірі 496,60 грн., інфляційні нарахування у розмірі 10041,86 грн., штрафу у розмірі 160,01 грн., судовий збір у розмірі 1218,00 грн.

Повернути Іноземному підприємству «Торговий дім ЄПК-Запоріжжя» (69600, м. Запоріжжя, вул. Димитрова, б. 52, код ЄДРПОУ 35300916) з державного бюджету України суму судового збору у розмірі 609,00 гривень, сплаченого відповідно до платіжного доручення №1785 від 13.08.2015р.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя І.А. Бойко

Вик. помічник судді Буховець С.А.

т.050-144-78-99