Рішення

від 20.10.2015 по справі 910/21668/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015Справа №910/21668/15

Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Стар" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Віталак" простягнення 65 455 грн 41 коп. Представники: від позивача: Коротка А.В. - представник за довіреністю від відповідача: Ковальчук С.В.- представник за довіреністю

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

20.08.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Стар" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталак" про стягнення 66 053 грн 81 коп. заборгованості за договором поставки № 48 від 17.10.2014, в тому числі: 61 000 грн 00 коп. основного боргу, 4 813 грн 15 коп. пені та 240 грн 66 коп. 3 % річних.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору поставки № 48 від 17.10.2014 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість з оплати отриманого товару у розмірі 61 000 грн 00 коп., крім того у зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором позивачем нараховано 4 813 грн 15 коп. пені та 240 грн 66 коп. 3 % річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.08.2015 порушено провадження у справі № 910/21668/15, розгляд справи призначений на 05.10.2015.

28.09.2015 до відділу діловодства господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

05.10.2015 до відділу діловодства господарського суду від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києві від 05.10.2015 розгляд справи відкладено на 20.10.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання.

19.10.2015 до відділу діловодства господарського суду від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про відкладення розгляду справи.

20.10.2015 до відділу діловодства господарського суду від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог в частині стягнення основного боргу та збільшення позовних вимог в частині стягнення пені та 3 % річних.

У судове засідання 20.10.2015 з'явились представники сторін та надав пояснення по суті спору. Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до яких просять суд стягнути з відповідача 55 000 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 9 916 грн 64 коп. пені та 538 грн 77 коп. 3 % річних.

Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Таким чином, суд розглядає вимоги позивача про стягнення з відповідача 55 000 грн 00 коп. заборгованості за поставлений товар, 9 916 грн 64 коп. пені та 538 грн 77 коп. 3 % річних.

Представник відповідача надав пояснення по суті спору, відповідно до яких заперечує проти заявлених позовних вимог та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову.

У судовому засіданні 20.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

17.10.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Стар" (постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Віталак" (покупець за договором) було укладено договір поставки № 48, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві добавки до комбікормів (мультифермент Натузим) по цінам, що узгоджують у рахунках-фактурах та видаткових накладних, що є невід'ємними частинами цього договору, а покупець зобов'язується приймати цей товар та сплатити договірну вартість.

Згідно з пунктом 10.1 договору даний договір вступає в дію з дати підписання та діє до 31.12.2014. Продовження даного договору здійснюється в наступному порядку: якщо за 30 днів до закінчення поточного календарного року жодна з сторін письмово не заявила про небажання продовжити договір, договір вважається продовженим на наступний календарний рік та тих же умовах.

Положеннями розділу 2 договору сторони визначили, що поставка товару здійснюється на умовах FСА «склад постачальника», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Автопаркова, 7, згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010. За згоди постачальника, поставка також може здійснюватися на умові FСА «франко-перевізник» згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів Інкотермс-2010, шляхом передачі товару перевізнику - кур'єрський службі доставки чи транспортній організації (на вибір постачальника та за згодою покупця) для вручення товару покупцю. Право власності на товар і ризики:його випадкового ушкодження чи погіршення переходять в момент передачі товару.

Згідно з пунктом 4.7. договору приймання товару здійснюється за правилами Інструкції П-6, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.65, та Інструкції № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.66 (при подальшому згадуванні - Інструкція П-6 або Інструкція П-7 відповідно). У випадку протиріччя між умовами зазначених Інструкцій та цього Договору застосовуються умови останнього.

До підписання товаросупровідних документів покупець зобов'язаний перевірити дотримання постачальником умов цього договору та замовлення покупця щодо кількості, асортименту, ціни товару, неушкодженості упаковки, належності маркування та наявності товаросупровідних документів. Підписання накладних свідчить про те, що постачальник належним чином виконав умови договору та замовлення щодо кількості, асортименту, ціни, упаковки, маркування та передачі товаросупровідних документів (пункт 4.8. договору).

Відповідно до пункту 6.1 договору ціни на товар, що поставляється за цим договором вказуються у власних прайс-листах постачальника, які надсилаються покупцю на його вимог) у письмовій формі, чи шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою; у рахунках постачальника та остаточно узгоджуються сторонами в момент отримання товару шляхом підписання товарно-транспортної накладної/видаткової накладної представниками сторін та скріплення печаткою кожної зі сторін (за наявності печатки або штампу). При цьому наявність печатки або за домовленістю - відбитків штампу на приймально-здавальному документ, підписаному будь-яким з уповноважених працівників сторін, або підпис довіреної на отримання товару особи свідчить про безумовне прийняття товару за зазначеними цінами.

У відповідності до пункту 7.1 договору покупець зобов'язаний оплатити вартість поставленого товару у строк, що не перевищує календарних днів від дати поставки, у безготівковій формі, шляхом перерахування і грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частиною 4 статті 265 Господарського кодексу України сторони для визначення умов договорів поставки мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації, правила міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо або у виключній формі цим Кодексом чи законами України.

Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (частина 6 статті 265 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Нормами частини 1 статті 656 Цивільного кодексу України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно з частиною 1 статті 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

У відповідності до норм частини 1 та частини 2 статті 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Нормами частини 1 статті 694 Цивільного кодексу України договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.

Як встановлено судом, на виконання умов укладеного договору поставки № 48 від 17.10.2014 позивачем було поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 67 500 грн 00 коп., що підтверджується наявною в матеріалах справи видатковою накладною № 283 від 29.05.2015. Повноваження представника відповідача на отримання поставленого позивачем товару підтверджується належним чином оформленою довіреністю на отримання товарно-матеріальних цінностей № 66 від 29.05.2015 (належним чином засвідчені копії яких наявні в матеріалах справи).

Судом встановлено, що відповідач в порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання з повної та своєчасної оплати, поставленого позивачем товару, у зв'язку з чим в останнього, станом на 23.09.2015, виникла заборгованість перед постачальником за отриманий товар у розмірі 55 000 грн 00 коп., що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів оплати отриманого товару на суму 55 000 грн 00 коп.

У судовому засіданні 20.10.2015 представником відповідача надано докази сплати суми основного боргу у розмірі 3 700 грн 00 коп., а саме виписку з банківського рахунку за 12.10.2015.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Згідно з частиною 2 статті 80 Господарського процесуального кодексу України у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Розглянувши надані відповідачем докази сплати частини заборгованості після звернення позивача з позовом до суду та порушення провадження у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає за доцільне припинити провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 3 700 грн 00 коп.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Зазначене також кореспондується зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищенаведене та встановленням факту невиконання відповідачем обов'язку з оплати отриманого товару за договором поставки № 48 від 17.10.2014 та факту наявності заборгованості у розмірі 51 300 грн 00 коп., вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості підлягають задоволенню у розмірі 51 300 грн 00 коп.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 9 916 грн 64 коп. пені та 538 грн 77 коп. 3 % річних, нарахованих за період з 30.06.2015 по 19.10.2015.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нормами статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно пунктом 8.2 договору у разі порушення строків оплати товару покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Дії відповідача є порушенням умов договору, що є підставою для застосування відповідальності (нарахування пені) відповідно до пункту 8.2 договору та захисту майнових прав та інтересів позивача відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України.

Судом враховано викладене у пункті 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме те, що з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Судом враховано рекомендації, викладені у пункті 1.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.

Суд встановив, що доданий до позовної заяви арифметичний розрахунок пені та 3 % річних є неправильним, оскільки позивачем при розрахунку пені та 3 % річних не враховано часткові оплати товару. Таким чином суд наводить власний розрахунок пені та 3 % річних:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 61000.00 30.06.2015 - 20.09.2015 83 3 % 416.14 56000.00 22.09.2015 - 27.09.2015 6 3 % 27.62 55000.00 29.09.2015 - 11.10.2015 13 3 % 58.77 51300.00 13.10.2015 - 15.10.2015 3 3 % 12.65 Всього: 515.18

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 61000.00 30.06.2015 - 27.08.2015 59 30.0000 % 0.164 %* 5916.16 61000.00 28.08.2015 - 20.09.2015 24 27.0000 % 0.148 %* 2165.92 56000.00 22.09.2015 - 24.09.2015 3 27.0000 % 0.148 %* 248.55 56000.00 25.09.2015 - 27.09.2015 3 22.0000 % 0.121 %* 202.52 55000.00 29.09.2015 - 11.10.2015 13 22.0000 % 0.121 %* 861.92 51300.00 13.10.2015 - 15.10.2015 3 22.0000 % 0.121 %* 185.52 Всього: 9 580.59 З огляду на вищенаведене та доведення факту несвоєчасності виконання грошового зобов'язання за договором, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 % річних підлягають частковому задоволенню у розмірі 515 грн 18 коп., а вимоги позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 916 грн 64 коп. підлягають задоволенню за розрахунком позивача, оскільки суд позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог за відсутності про це клопотання заінтересованої сторони (пункт 2 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст. 75, ст.ст. 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталак" (02098, м. Київ, вул. Березняківська, буд. 29, літ. Б, офіс 17, ідентифікаційний код 34342871) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Український торговий дім "Стар" (01010, м. Київ, вул. Московська, будинок 24, квартира 21, ідентифікаційний код 35196835) заборгованість у розмірі 51 300 (п'ятдесят одна тисяча триста) грн 00 коп., пеню у розмірі 9 916 (дев'ять тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн 64 коп., 3 % річних у розмірі 515 (п'ятсот п'ятнадцять) грн 18 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 826 (одна тисяча вісімсот двадцять шість) грн 34 коп.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Віталак" за отримані послуги у розмірі 3 700 грн 00 коп.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 23.10.2015

Суддя Н.Б. Плотницька