Рішення

від 15.10.2015 по справі 910/19930/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.10.2015Справа №910/19930/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/19930/15

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009», м. Дніпропетровськ,

до товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет», смт. Ювілейне, і приватного підприємства «Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту», м. Київ,

про стягнення 1 845 328,19 грн.,

за участю представників:

позивача - Капран Р.В. (довіреність від 12.01.2015 № б/н);

відповідача-1 - Галкіна І.В. (довіреність від 20.04.2015 № 20/04/15); Шабовта Є.В. (довіреність від 08.09.2015 № 08/09/15);

відповідача-2 - не з'явилися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» (далі - ТОВ «Продекспорт-2009») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення збитків у вигляді неодержаного прибутку у сумі 1 845 328,19 грн. з товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (далі - ТОВ «АТБ-маркет») та приватного підприємства «Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту» (далі - Підприємство).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2015 порушено провадження у справі; призначено судовий розгляд на 15.09.2015; витребувано у публічного акціонерного товариства комерційного банку «Євробанк» (далі - Банк) письмову інформацію.

10.08.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

10.08.2015 ТОВ «Продекспорт-2009» подало суду заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача-1 в межах ціни позову.

04.09.2015 від Банку до суду надішли витребувана письмова інформація та копії документів на виконання вимог ухвали суду від 05.08.2015

14.09.2015 ТОВ «АТБ-маркет» подало суду документи для долучення до матеріалів справи та відзив на позовну заяву, в якому вказало, зокрема, таке:

- у момент укладання договору поставки від 01.01.2014 № 35813 (далі - Договір поставки) та протягом усього терміну його дії позивач не повідомляв відповідача-1 про свої наміри укладати договори довгострокового депозитного вкладу з банківськими установами. Тобто, такі наміри позивача були невідомі відповідачу-1 протягом усього терміну дії Договору поставки. Фактично відповідач-1 дізнався про це лише отримавши позовну заяву по цій судовій справі;

- через виникнення технічної заборгованості за поставлений товар позивачем було ініційовано подання позовів про стягнення коштів за поставлений товар, а також штрафних санкцій до моменту фактичної повної оплати за товар;

- суми, які отримав позивач у якості штрафних санкцій за минулими судовими справами, у два рази перевищує теоретично можливий прибуток, який міг отримати позивач у випадку належного виконання відповідачем-1 умов Договору поставки, та розміщення депозиту позивачем. Отже, реальних збитків у вигляді упущеної вигоди не існує;

- у позивача були необхідні кошти для розміщення депозиту у сумі 8 661 841,45 грн. (доказів зворотного позивачем не надано);

- таким чином, стягнення з відповідача-1 збитків у вигляді неодержаного прибутку не відповідає чинному законодавству України.

14.09.2015 відповідач-1 подав суду заперечення на заяву про забезпечення позову, посилаючись, зокрема, на те, що накладення арешту на грошові кошти буде незаконним та необґрунтованим з точки зору адекватності заходу.

15.09.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

15.09.2015 Підприємство подало суду клопотання про розгляд справи без участі повноважного представника відповідача-2 та вказало на те, що з позовом та доданими до нього документами ознайомлений, проти викладеного у зазначених документах, зокрема, у договорі поруки від 10.01.2014 (далі - Договір поруки), стороною якого воно є не заперечує та не має зауважень щодо їх змісту, а також не має заперечень та зауважень щодо інших вимог позивача.

У судовому засіданні 15.09.2015 було оголошено перерву до 29.09.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

15.09.2015 відповідач-1 подав суду додаткові пояснення до відзиву на позовну заяву, в яких вказав таке: у позивача були наявні достатні грошові кошти для розміщення на депозитному рахунку;листування надане позивачем не підтверджує безумовну реальність отримання грошових коштів у сумі заявленого позову.

21.09.2015 ТОВ «АТБ-маркет» подало суду додаткові пояснення № 2 до відзиву на позовну заяву, в яких вказало, зокрема, таке:

- позивач не подав до Банку документи, передбачені Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492;

- ТОВ «Продекспорт-2009» не пройшло ідентифікацію у банківській установі; не уклало договір з Банком; не відкрило депозитний рахунок; не розмістило на депозитному рахунку грошові кошти, що були у нього в наявності у лютому - травні 2014 року; не розмістило на депозитному рахунку грошові кошти, які сплатив відповідач-1 27.03.2015 після виконання відповідачем-1 відповідного рішення суду;

- відповідно до частини четвертої статті 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) повинні враховуватися заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання;

- таким чином, можна констатувати, що позивач не вжив заходів, спрямованих на отримання упущеної вигоди;

- заявлена позивачем «упущена вигода» носить абстрактний, надуманий та неконкретний характер, та не підтверджується документально.

25.09.2015 позивач подав суду клопотання про відкладення судового розгляду та продовження строку вирішення спору.

Суд визнав клопотання обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

29.09.2015 відповідач-2 подав суду для долучення до матеріалів справи копії рішення від 14.09.2015 зі справи № 910/19940/15, яким відмовлено у задоволенні збитків у вигляді неодержаного прибутку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2015 розгляд справи було відкладено на 07.10.2015; продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів.

07.10.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

У судовому засіданні 07.10.2015 було оголошено перерву до 15.10.2015, відповідно до статті 77 ГПК України.

15.10.2015 позивач подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представник позивача у судовому засіданні 15.10.2015 надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав повністю.

Представники відповідача-1 у судовому засіданні 15.10.2015 надав пояснення по суті спору, проти задоволення позовних вимог заперечили.

Представники відповідача-2 у судове засідання 15.10.2015 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано учасникам процесу на адреси, зазначені у позовній заяві та у витягах з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що також підтверджується відмітками канцелярії на звороті таких ухвал і рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

У підпункті 3.9.2 пункту 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Постанова № 18) зазначено, що, розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд визнав наявні в матеріалах справи документи достатніми для вирішення спору та відповідно до статті 75 ГПК України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 15.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до статті 85 ГПК України.

Судом, у відповідності до вимог статті 81 1 ГПК України, складалися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить суд стягнути з відповідача-1 збитки у вигляді неодержаного прибутку у сумі 1 843 328,19 грн. та з відповідача-2 збитки у вигляді неодержаного прибутку у сумі 2 000 грн., посилаючись на те, що у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «АТБ-маркет» умов Договору поставки ТОВ «Продекспорт-2009» не розмістило грошові кошти на депозитному рахунку та не отримало відповідні проценти.

Так, 01.01.2014 ТОВ «Продекспорт-2009» (постачальник) та ТОВ «АТБ-маркет» (покупець) було укладено Договір поставки, за умовами якого постачальник зобов'язувався в порядку та строки, встановлені Договором поставки, передати товар у власність покупцю, в певній кількості, відповідної якості та по узгодженій ціні, а покупець - прийняти та оплатити товар на умовах, обумовлених Договором поставки.

З 02.01.2014 по 05.02.2014, на виконання умов Договору поставки, позивач здійснив поставку та передав у власність відповідачу-1 товар на суму 8 661 841,45 грн., а покупець прийняв його, що підтверджується видатковими накладними.

Відповідач-1 прострочив оплату товару та належним чином умови Договору поставки не виконав.

Так, пунктом 3.1 Договору поставки встановлено, що покупець після прийняття товару та необхідних документів зобов'язується здійснити оплату за товар в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 90 календарних днів з дня поставки.

У свою чергу, ТОВ «АТБ-маркет» за поставлений за Договором поставки товар не здійснив жодної оплати, хоча термін оплати за останньою накладною від 05.02.2014 з урахуванням встановленої відстрочки оплати (90 календарних днів) настав 06.05.2014.

Позивач звернувся за захистом своїх прав до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ТОВ «АТБ-маркет», Підприємства, фізичної особи-підприємця Скрипник Олени Віталіївни про стягнення 9 654 096,69 грн., у тому числі 8 661 841,45 грн. боргу за договором поставки.

Відповідно до частини третьої статті 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2014 зі справи № 910/22289/14, залишеним без змін за результатами апеляційного (постанова Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2015) та касаційного (постанова Вищого господарського суду України від 04.06.2015) перегляду, позов задоволено частково та встановлено таке:

- строк виконання зобов'язань покупцем за Договором поставки за видатковими накладними станом на момент вирішення спору настав;

- враховуючи те, що наявність заборгованості відповідача-1 перед позивачем за поставлений товар підтверджується видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін, товарно-транспортними накладними (завірені копії яких містяться в матеріалах справи) та довідкою позивача про наявність заборгованості станом на 29.10.2014, а також беручи до уваги те, що відповідачем-1 в порядку статей 4 3 та 33 ГПК не було спростовано наявність заборгованості та не доведено припинення зобов'язання будь-яким передбаченим законом способом, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги про стягнення основної заборгованості за Договором поставки у розмірі 8 657 841,45 грн.

Таким чином, названим рішенням було підтверджено факт прострочення ТОВ «АТБ-маркет» виконання умов Договору поставки та наявність заборгованості у сумі 8 657 841,45 грн. станом на 12.11.2014.

20.03.2015 Господарським судом міста Києва було видано наказ про примусове виконання рішення від 12.11.2014 зі справі № 910/22289/14.

26.03.2015 Відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського районного управління юстиції (далі - Відділ) було відкрито виконавче провадження та винесена відповідна постанова ВП № 47004816.

Вказане рішення суду було виконано 27.03.2015, що підтверджується розпорядженням Відділу від 31.03.2015 № 47004816/В2.

Позивач обґрунтовує понесення збитків (неодержаний прибуток (упущена вигода)) у сумі 1 845 328,19 грн. таким:

- в травні 2014 року ТОВ «Протекспорт-2009» мало намір укласти з Банком договір довгострокового депозитного вкладу;

- на підтвердження своїх намірів 10.02.2014 позивач надіслав Банку лист № 03-П, в якому висловлював намір розмістити на депозитному рахунку Банка 8 600 000 грн. строком на один рік;

- у відповідь на вказаний лист Банк 17.02.2014 надіслав позивачу пропозицію із зазначенням основних умов договору банківського вкладу, а саме строку розміщення та процентної ставки за депозитом в розмірі 24 %;

- у зв'язку з невиконанням відповідачем-1 своїх зобов'язань з оплати за поставлений товар позивач був позбавлений можливості реалізувати узгоджені з Банком домовленості та розмістити грошові кошти у сумі 8 600 000 грн. на депозитному рахунку в Банку;

- не отримавши у встановлений Договором поставки строк грошові кошти за поставлений товар, позивач 29.05.2014 надіслав Банку лист № 18-П, в якому зазначив про те, що підприємство нажаль не має можливості здійснити узгоджені раніше домовленості та розмістити на депозитному рахунку Банку грошові кошти у зв'язку з невиконанням одним із контрагентів - боржників своїх зобов'язань з оплати поставленого товару;

- існують всі необхідні умови для настання відповідальності за порушення зобов'язання відповідачем-1 у вигляді відшкодування збитків, а саме неодержаного прибутку (упущеної вигоди);

- ТОВ «Продекспорт-2009» визначило розмір неодержаного прибутку за такою формулою: ((А х 24%) /365)) х В = С,

де (А(сума) х 24% (річні)) /365 (днів року)) х В (кількість днів періоду прострочення) = С (прибуток);

((8 661 841,45 грн. х 24%)/365) х 324 (з 06.05.2014 по 27.03.2015)= 1 845 328,19 грн.;

- загальний розмір збитків позивача у вигляді неодержаного прибутку (упущеної вигоди) становить 1 845 328,19 грн.

Відповідач-1, у свою чергу, заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на таке:

- у момент укладання Договору поставки та протягом усього терміну його дії позивач не повідомляв відповідача-1 про свої наміри укладати договори довгострокового депозитного вкладу з банківськими установами. Тобто, такі наміри позивача були невідомі відповідачу-1 протягом усього терміну дії Договору поставки. Фактично відповідач-1 дізнався про це лише отримавши позовну заяву по цій судовій справі;

- через виникнення технічної заборгованості за поставлений товар позивачем було ініційовано подання позовів про стягнення коштів за поставлений товар, а також штрафних санкцій до моменту фактичної повної оплати за товар;

- суми, які отримав позивач у якості штрафних санкцій за минулими судовими справами, у два рази перевищує теоретично можливий прибуток, який міг отримати позивач у випадку належного виконання відповідачем-1 умов Договору поставки, та розміщення депозиту позивачем. Отже, реальних збитків у вигляді упущеної вигоди не існує;

- у позивача були необхідні кошти для розміщення депозиту у сумі 8 661 841,45 грн. (доказів зворотного позивачем не надано);

- листування надане позивачем не підтверджує безумовну реальність отримання грошових коштів у сумі заявленого позову;

- позивач не подав до банку передбачені Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492 документи;

- ТОВ «Продекспорт-2009» не пройшло ідентифікацію у банківській установі; не уклало договір з Банком; не відкрило депозитний рахунок; не розмістило на депозитному рахунку грошові кошти, що були у нього в наявності у лютому - травні 2014 року; не розмістило на депозитному рахунку грошові кошти, які сплатив відповідач-1 27.03.2015 після виконання відповідачем-1 відповідного рішення суду;

- позивач не вжив заходів, спрямованих на отримання упущеної вигоди;

- заявлена позивачем «упущена вигода» носить абстрактний, надуманий та неконкретний характер, та не підтверджується документально.

Суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, виходячи з такого.

Згідно із частиною першою статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною другою статті 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Таким чином, стягнення збитків є видом цивільно-правової відповідальності.

Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків у вигляді реальних збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини.

Слід довести, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки.

Упущена вигода включає будь-яке передбачуване збільшення активів сторони, яке не сталося з причини порушення договору другою стороною.

Відшкодування упущеної вигоди - це захід цивільно-правової відповідальності, який застосовується з метою захисту порушених, невизнаних та оспорених прав та полягає у відшкодуванні правопорушником вартості майнових вигод, які потерпіла особа могла б отримати, якби її суб'єктивне цивільне право не було порушене, невизнане чи оспорене.

Ознаками упущеної вигоди, які виділяють її у структурі збитків, зокрема, є:

- майнові вигоди, які складають зміст упущеної вигоди, є ймовірними, не отриманими на момент вимоги про їх відшкодування;

- такі майнові вигоди є передбачуваними та реальними;

- сторона, яка не отримала упущену вигоду, знала про фактичну можливість її отримання та гарантовано і безумовно розраховувала на її розмір.

Позивач в підтвердження заявлених позовних вимог надав суду такі документи:

- службова записка директора позивача від 31.01.2014 відносно планування та оптимізації руху грошових коштів у першому півріччі 2014 року, в якій було вказано про отримання прибутку від контрагентів, у тому числі відповідача-2, та розміщення їх на депозитному рахунку з метою отримання доходу;

- протокол від 04.02.2014 № 6/02 загальних зборів учасників ТОВ «Продекспорт-2009», з якого вбачається, що юридичною особою було прийнято рішення про розміщення вільних грошових коштів у сумі 22 700 000 грн. на банківському депозиті, за результатами розгляду службової записки від 31.01.2014;

- лист від 10.02.2014 № 03-П надісланий позивачем Банку, в якому ТОВ «Продекспорт-2009», зокрема, повідомило: про отримання у травні 2014 року 8 600 000 грн. за Договором поставки; намір розмістити вказані кошти на депозитному рахунку Банку; прохання надати комерційну пропозицію щодо умов розміщення коштів на депозитному рахунку у Банку для отримання максимально можливої відсоткової ставки;

- лист Банку від 17.02.2014 № 01-14.4/470, яким позивача було повідомлено про те, що, враховуючи зацікавленість у взаємовигідній та плідній співпраці з ТОВ «Продекспорт-2009», Банк пропонує такі індивідуальні умови розміщення коштів на депозитному рахунку Банку: встановлення індивідуальної процентної ставки на рівні 24 % річних для розміщення протягом лютого-травня 2014 року грошових коштів у сумі 22 700 000 грн. на депозитному рахунку строком до 365 календарних днів;

- лист від 29.05.2014 № 18-П, яким позивач повідомив Банку про неможливість здійснення узгоджених раніше домовленостей, укладення договору банківського вкладу та розміщення на депозитному рахунку Банку грошових коштів у зв'язку з невиконанням ТОВ «АТБ-маркет» своїх зобов'язань з оплати поставленого товару.

Таким чином, з листування Банку та позивача вбачається, що: ТОВ «Продекспорт-2009» звернулося до Банку з пропозицією укласти договір банківського вкладу (стаття 641 ЦК України); Банк надав позитивну відповідь на вказану пропозицію (стаття 642 ЦК України); вказаними особами було досягнуто домовленості щодо укладення договору банківського вкладу та узгоджено істотні умови депозиту такі як ставка (24 % річних) та строк розміщення вкладу (один рік).

Упущена вигода у даному випадку розглядається як гарантований, безумовний і реальний дохід, при визначенні розміру якого повинні враховуватись тільки точні дані, які безпосередньо і достовірно підтверджують існування реальної можливості отримання доходу в тому випадку, якби розрахунки з позивачем за депозитним договором були здійснені вчасно, а розмір втраченої вигоди повинен бути підтверджений відповідними доказами.

Отже, позивач повинен довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток.

Судом встановлено, що вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди базуються на договорі депозитного вкладу, який при поверненні відповідачем грошових коштів, безумовно був би укладеним між позивачем, як вкладником, і Банком, про що було прийнято рішення загальних зборів учасників позивача та було акцептовано Банком

Пропозиція про розміщення відповідної грошової суми та гарантований відсоток за вкладом як розрахунок обумовленого прибутку, доводить реальність намірів позивача та можливість реального отримання заявленої в позові суми в якості прибутку.

При цьому доводи відповідача про те, що позивач не мав можливості отримати прибуток від розміщення коштів на депозиті не уклавши відповідний договір з банком обґрунтування позивача не спростовують, та базуються на припущеннях.

Також, необґрунтованими є доводи відповідача про те, що: його не було повідомлено позивачем про намір укласти депозитний договір; у позивача були достатні кошти для розміщення їх на депозитному рахунку.

Позивач не зобов'язаний повідомляти своїх контрагентів, зокрема, покупців, про те яким чином він буде розпоряджатися в майбутньому своїми власними грошовими коштами, отриманими ним, в результаті господарської діяльності.

ТОВ «Продекспорт-2009» має право як і будь-який учасник цивільних правовідносин самостійно визначати, які саме власні грошові, коли саме та яким чином використовувати.

Упущена вигода є не лише способом захисту цивільного права та інтересу, але й заходом цивільно-правової відповідальності.

Матеріалами справи підтверджено наявність всіх елементів цивільно-правого правопорушення, а саме:

- протиправна поведінка відповідача, що полягає у невиконанні умов Договору, а в подальшому у недобровільному виконанні рішення суду зі справи № 910/22289/14;

- збитків, а саме упущеної вигоди - неодержання прибутку у сумі 1 845 328,19 грн. як 24 % річних за розміщення на депозитному рахунку вкладу у сумі 8 661 841,45 грн.;

- причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою боржника та збитками полягає у тому, що саме з вини відповідача позивач у визначений Договором строк не отримав грошові кошти та не зміг ними розпорядитися та отримати вказаний прибуток;

- вина ТОВ «АТБ-маркет» вбачається, у тому, що посадові особи відповідальні за виконання умов Договору та управління юридичною особою свідомо не перераховували грошові кошти на рахунок позивача, усвідомлюючи наслідки своїх дій (звернення позивача до суду, завдання збитків тощо).

Що ж до тверджень відповідача про те, що не можна видавати бажання позивача отримати прибуток шляхом розміщення вкладу за очікуваний результат, то слід вказати таке.

Банк, який засновано у 2005 році, протягом десяти років працює на території України.

У травні 2014 року Банк не було та на даний час не віднесено Національним банком України до категорії неплатоспроможних.

Тому жодного документального підтвердження чи аргументованого твердження того, що, уклавши договір банківського вкладу, позивач не отримав би прибуток суду не надано.

Таким чином, доводи позивача є обґрунтованими, ним доведено реальність намірів та можливість реального отримання заявленої в позові суми в якості прибутку, його розмір обґрунтований і документально підтверджений розрахунком.

За вказаних обставин наведені розрахунки упущеної вигоди є обґрунтованими і документально підтвердженими, а представлені документи свідчать про конкретний розмір прибутку, який міг би і повинен був бути отриманий.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача-1 збитків у сумі 1 843 328,19 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до вимог про стягнення 2 000 грн. збитків з відповідача-2, то слід вказати таке.

10.01.2014 ТОВ «Продекспорт-2009» (кредитор) та Підприємством (поручитель) було укладено Договір поруки строком дії до 01.01.2016, за умовами якого:

-поручитель зобов'язується солідарно відповідати перед кредитором на суму не більше ніж 2 000 гривень за виконання боржником (ТОВ «АТБ-маркет») своїх зобов'язань з оплати за товар та на суму не більше ніж 2 000 гривень за виконання боржником своїх зобов'язань з оплати штрафних санкцій та збитків, що виникають з Договору поставки, зі всіма змінами та доповненнями, укладеним кредитором і боржником (пункт 1.1 Договору поруки);

- кредитор не має права вимагати від поручителя виконання зобов'язань за боржника на загальну суму більше ніж 4 000 грн. (в частині оплати за товар - на суму більше ніж 2 000 гривень та в частині оплати штрафних санкцій та збитків - на суму більше ніж 2 000 гривень) (пункт 2.2 Договору поруки).

Відповідно до частини першої-другої статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Частинами першою та другою статті 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Отже, позовні вимоги до відповідача-2 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно з статтею 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до пункту 2.3 Постанови № 18 якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК України), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України.

Відповідачі не подали суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували заперечення проти задоволення позовних вимог.

За таких обставин, позов визнається судом доведеним, обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.

За приписами статті 49 ГПК України судові витрати зі справи слід покласти на відповідача-2, оскільки спір виник внаслідок неправильних дій ТОВ «АТБ-маркет».

Керуючись статтями 43, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «АТБ-маркет» (52005, м. Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, смт. Ювілейне, вул. Радгоспна, буд. 76; ідентифікаційний код: 30487219) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Малогвардійська, 32-б; ідентифікаційний код: 36573563): 1 843 328 (один мільйон вісімсот сорок три тисячі триста двадцять вісім) грн. 19 коп. збитків та 36 906 (тридцять шість тисяч дев'ятсот шість) грн. 56 коп. судового збору.

3. Стягнути з приватного підприємства «Український інформаційний центр екологічних технологій експертизи та аудиту» (02160, м. Київ, вул. Каунська, буд. 13; ідентифікаційний код: 36655673) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Малогвардійська, 32-б; ідентифікаційний код: 36573563): 2 000 (дві тисячі) грн. збитків.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідні накази.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 20.10.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук