Рішення

від 21.10.2015 по справі 915/1648/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 915/1648/15

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Олейняш Е.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства В«КредобанкВ» , вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 09807862)

адреса для листування: АО "Матвіїв і партнери", вул. Ак. Лазаренка, 1, м. Львів, 79026

до відповідача ОСОБА_2 підприємства В«ЛіссервісВ» , вул. Заводська, 41, м. Миколаїв, 54042 (код ЄДРПОУ 33513969)

про стягнення заборгованості за Договором № 71-2014 про надання овердрафту від 22.07.2014 року на загальну суму 5 936, 18 грн., у тому числі: 5 589, 05 грн. - основного боргу; 347, 13 грн. - пені

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 8019 від 22.07.2015 року;

від відповідача: не з'явився.

Публічне акціонерне товариство В«КредобанкВ» звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовними вимогами до відповідача ОСОБА_2 підприємства В«ЛіссервісВ» про стягнення заборгованості за Договором № 71-2014 про надання овердрафту від 22.07.2014 року на загальну суму 16 862, 67 грн., у тому числі: 14 509, 57 грн. - основного боргу; 2 103, 90 грн. - прострочених відсотків; 249, 20 грн. - пені.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 07.09.2015 року прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі. Розгляд справи призначено в судовому засіданні на 24.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та розгляд справи в режимі відеоконференції призначено на 24.09.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.09.2015 року розгляд справи відкладено на 13.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 24.09.2015 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та розгляд справи в режимі відеоконференції призначено на 13.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.10.2015 року розгляд справи відкладено на 21.10.2015 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 13.10.2015 року задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції та розгляд справи в режимі відеоконференції призначено на 21.10.2015 року.

В судовому засіданні 21.10.2015 року судом відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

21.10.2015 року до канцелярії господарського суду Миколаївської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 підприємства В«ЛіссервісВ» заборгованість за Договором № 71-2014 про надання овердрафту від 22.07.2014 року на загальну суму 5 936, 18 грн., у тому числі: 5 589, 05 грн. - основного боргу; 347, 13 грн. - пені (арк. 89-90). Заява про уточнення розміру позовних вимог мотивована частковою оплатою відповідачем заборгованості та процентів, а також здійсненням перерахунку розміру пені відповідно до умов договору.

Розглянувши подану заяву, суд встановив наступне.

Частиною четвертою ст. 22 ГПК України передбачено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року з останніми змінами від 10.07.14 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" визначено наступне.

ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Судом встановлено, що фактично подана заява є заявою про зменшення розміру позовних вимог. Оскільки подана позивачем заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, вона прийнята судом до розгляду.

Відповідач в судові засідання не з'явився, повноважного представника не направив, письмового відзиву по суті спору не подав.

Ухвала господарського суду від 07.09.2015 року, направлена на адресу відповідача ОСОБА_2 підприємства В«ЛіссервісВ» , вул. Заводська, 41, м. Миколаїв, 54042, повернута до суду поштовою установою із відміткою причини повернення "за закінченням терміну зберігання" (арк. 54-56).

Ухвали господарського суду Миколаївської області від 15.09.2015 року, від 24.09.2015 року отримані відповідачем, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень (арк. 57, 66, 69).

Як вбачається з Витягу з ЄДР місцезнаходженням ОСОБА_2 підприємства В«ЛіссервісВ» є вул. Заводська, 41, м. Миколаїв, 54042 (арк. 26-29).

Отже, процесуальні документи суду направлялись на правильну адресу відповідача.

При цьому, судом враховано наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року з останніми змінами № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

За таких обставин, судом здійснено усі заходи щодо повідомлення належним чином відповідача про дату, час та місце судових засідань.

При цьому, судом також враховано, що відповідно до п. 3.9.2 вищевказаної Постанови у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог підтримав в повному обсязі та просив суд позов задовольнити. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем зазначено наступне.

22.07.2014 року між ПАТ В«КредобанкВ» та ДП В«ЛіссервісВ» було укладено Договір № 71-2014 про надання овердрафту, відповідно до умов якого банк зобов'язується надати у власність позичальнику грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісію за користування ним.

Відповідно до п. 2 Договору овердрафту максимальний ліміт заборгованості по овердрафту становить 20 000, 00 грн.

Позивач виконав умови Договору овердрафту належним чином та надав відповідачу овердрафт, що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку відповідача за період з 22.07.2015 року по 31.07.2015 року.

Відповідач свої зобов'язання за Договором овердрафту виконав неналежним чином та в порушення умов Договору овердрафту не повернув у визначений строк (до 21.07.2015 року) кредитні кошти. Вищевказане підтверджується меморіальним ордером № 29293534 від 22.07.2015 року.

Крім цього, відповідач допустив прострочення по сплаті нарахованих відсотків. Відтак, у останнього виникла прострочена заборгованість, яка станом на 27.08.2015 року становить: 14 509, 57 грн. - неповернутої суми овердрафту та 2 103, 90 грн. - простроченої заборгованості за відсотками.

Свої зобов'язання по поверненню кредитних коштів та сплати відсотків у зазначені в договорі строки відповідач не виконав, у зв'язку з чим позивачем за порушення зобов'язань за договором нараховано пеню по простроченій основній сумі кредиту та пеню по прострочених відсотках в розмірі 347, 13 грн., з яких: 299, 64 грн. - пеня по простроченій основній сумі кредиту та 47, 49 грн. - пеня по прострочених відсотках.

В процесі розгляду даної судової справи ДП «Ліссервіс» здійснило часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Договором № 71-2014 про надання овердрафту від 22.07.2014 року на загальну суму 10 934, 42 грн. Таким чином, станом на 09.10.2015 року заборгованість відповідача в повному обсязі не погашена та складає 5 936,18 грн. з яких: 5 589, 05 грн. - основного боргу та 347, 13 грн. - пені.

Із посиланням на норми ст. 526, 530, 610, 625, 629, 1054 ЦК України та на умови договору позивач просив суд позов задовольнити.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

22.07.2014 року між ОСОБА_1 акціонерним товариством В«КредобанкВ» (банк) та Дочірнім підприємством В«ЛіссервісВ» (позичальник) було укладено Договір № 71-2014 про надання овердрафту (арк. 10-15).

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Умовами Договору про надання овердрафту сторони передбачили наступне.

Відповідно до п. 1 Договору банк зобов'язується надати у власність позичальнику грошові кошти у національній валюті для оплати наданих ним розрахункових документів в разі недостатності коштів на його поточному рахунку в межах встановленого максимального ліміту заборгованості в розмірі та на умовах обумовлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути його і сплатити проценти та комісію за користування ним.

Відповідно до п. 2.1, 2.2, 2.4 Договору банк надає позичальнику овердрафт, а позичальник приймає його на наступних умовах:

- максимальний ліміт заборгованості по овердрафту (максимальна сума, в межах якої позичальник може здійснювати платежі протягом одного операційного дня зі свого поточного рахунку понад фактичний залишок коштів на ньому) 20 000, 00 грн. Встановлюється на поточний рахунок позичальника № 26001801289031 у Миколаївському відділенні Центральної філії Банку.

- процентна ставка за договором встановлена в розмірі 28 % річних;

- дата остаточного повернення овердрафту - 21 липня 2015 року.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору в разі невиконання вимог, передбачених у п. 2.5.1 цього Договору процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється з розрахунку на 2,00% (два процентних пункти) вище діючої, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було не дотримано цієї умови. В подальшому при виконанні позичальником вищезазначеної вимоги, процентна ставка за користування кредитними коштами встановлюється на попередньому рівні, починаючи з 1-го числа наступного місяця після місяця, в якому було виконано дану умову. Така зміна розміру процентів додаткового погодження сторонами не потребує.

Відповідно до п. 2.8 Договору підставою надання банком овердрафту є подання позичальником в банк розрахункових документів на суму, що перевищує залишок коштів на його поточному рахунку.

Відповідно до п. 2.9 Договору датою надання овердрафту вважається дата виникнення на поточному рахунку позичальника дебетового сальдо (проведення платежів понад залишок коштів на поточному рахунку).

Відповідно до п. 3.2, п. 3.2.1 Договору проценти за користування овердрафтом нараховуються щоденно на суму заборгованості по овердрафту за методом В«факт/360В» (фактична кількість днів у місяці, але умовно 360 днів у році), за ставкою вказаною у п. 2.2 цього Договору з урахуванням строку користування овердрафтом, з моменту надання овердрафту: до терміну, вказаному в п. 2.4 цього Договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору позичальник сплачує проценти/комісії при поступленні коштів на його поточний рахунок, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані ці проценти/комісії.

Відповідно до п. 3.5 Договору у випадку повного погашення заборгованості за овердрафтом позичальник зобов'язаний одночасно сплатити проценти, нараховані за відповідну кількість днів останнього місяця користування овердрафтом.

Відповідно до п. 4.1 Договору позичальник зобов'язаний повернути банку овердрафт у повному обсязі в порядку та терміни, передбачені цим Договором та/або додатками до нього.

Відповідно до п. 4.2 Договору повернення овердрафту здійснюється за рахунок коштів, які надходять на поточний рахунок позичальника .

Відповідно до п. 10.1 Договору договір набуває чинності з дня підписання його обома сторонами та діє до повного виконання ними своїх зобов'язань.

Судом встановлено наступне.

На виконання умов договору 22.07.2014 року банком було виконано взяті на себе зобов'язання щодо надання кредитних коштів у формі овердрафту шляхом зарахування грошових коштів на рахунок № 2600801289031 позичальника, що підтверджується банківською випискою про рух коштів по рахунку (арк. 19-25).

Відповідно до п. 2.4 Договору дата остаточного повернення овердрафту 21.07.2015 року. Свої зобов'язання за Договором відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на 22.07.2015 року утворилась заборгованість в розмірі 14 509, 57 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 29293534 від 22.07.2015 року (арк. 16).

За користування кредитними коштами позивачем нараховано відповідачу проценти за користування кредитом, розмір яких станом на 22.07.2015 року становив 2 103, 90 грн.

11.06.2015 року позивач звернувся до відповідача із повідомленням - вимогою за вих. № 11/06/15-116 про виконання зобов'язань за Договором № 71-2014 про надання овердрафту від 22.07.2014 року (арк. 17). Факт направлення вимоги підтверджується списком згрупованих поштових відправлень листів № 929, поштовою квитанцією та описом вкладення у цінний лист, які наявні в матеріалах справи (арк. 18). Суду не подано доказів направлення відповідачем відповіді на вищевказану вимогу.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 22.07.2014 року становила: 14 509, 57 грн. - неповернутої суми овердрафту та 2 103, 90 грн. - простроченої заборгованості за відсотками.

Судом встановлено, що в процесі розгляду даної судової справи ДП «Ліссервіс» здійснило часткові оплати в рахунок погашення заборгованості за Договором № 71-2014 про надання овердрафту від 22.07.2014 року на загальну суму 10 934, 42 грн., що підтверджується довідкою банку від 09.10.2015 року, а також банківською випискою по рахунку позичальника за період з 22.07.2014 року по 19.10.2015 року (арк. 84, 91-96).

Таким чином, станом на 09.10.2015 року відповідачем частково погашена заборгованість, а саме: 8 920, 52 грн. - основного боргу та 2 103, 90 грн. - прострочених відсотків.

Враховуючи вищевикладене, станом на 09.10.2015 року заборгованість відповідача перед позивачем по основному боргу за договором овердрафту становить 5 589, 05 грн., яка і є предметом спору (з урахуванням заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог).

Факт наявності заборгованості з основного боргу в розмірі 5 589, 05 грн. підтверджується довідкою банку від 09.10.2015 року, а також банківською випискою по рахунку позичальника за період з 22.07.2014 року по 19.10.2015 року (арк. 84, 91-96).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день розгляду справи відповідачем не спростовано факту наявності вказаної заборгованості в розмірі 5 589, 05 грн., як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 5 589, 05 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені в сумі 299, 64 грн. - по простроченій основній сумі овердрафту та 47, 49 грн. - пені по прострочених відсотках за договором, то слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України В«Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України , що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Відповідно до п. 3.6 Договору у випадку неповернення позичальником овердрафту в термін, визначений п. 2.4 Договору, банк має право застосувати до позичальника санкції, передбачені п. 6.1, 6.2, 6.4 цього Договору.

Відповідно до п. 6.1 Договору за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань (повернення овердрафту, оплати процентів , комісій, інших платежів за цим договором) банк має право стягнути з позичальника пеню в розмірі визначеному п. 2.6 цього Договору.

Відповідно до п. 2.6 Договору пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором становить 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, за весь час прострочки.

Позивачем здійснено нарахування пені по простроченій основній сумі кредиту за період з 22.07.2015 року по 08.10.2015 року в сумі 299, 64 грн., а також пені по прострочених відсотках за період з 22.07.2015 року по 06.10.2015 року в сумі 47, 49 грн.

Перевіривши за допомогою Бази "Законодавство" розрахунок розміру пені, здійснений позивачем, судом встановлено, що нарахування здійснено позивачем, виходячи з розміру, передбаченому договором - 0,03 % за кожен день прострочки від простроченої/несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період прострочки, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, та з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат. Період нарахування визначено позивачем правильно відповідно до умов договору. Розрахунок пені здійснено арифметично правильно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (арк. 86). Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленої вимоги про стягнення пені в сумі 347, 13 грн. (299, 64 грн. - пені по простроченій основній сумі кредиту та 47, 49 грн. - пені по прострочених відсотках), яка є підставною та підлягає задоволенню.

Приписами ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Згідно зі ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Частина 1 ст. 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами. Позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 підприємства В«ЛіссервісВ» , вул. Заводська, 41, м. Миколаїв, 54042 (ЄДРПОУ 33513969) на користь позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства В«КредобанкВ» , вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026 (код ЄДРПОУ 09807862):

- 5 589, 05 грн. (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят дев'ять грн. 05 коп.) - основного боргу;

- 347, 13 грн. (триста сорок сім грн. 13 коп.) - пені;

- 1 827 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім грн. 00 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 22.10.2015 року.

Суддя Е. М. Олейняш