Рішення
від 13.10.2015 по справі 914/2561/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.10.2015р.                                                                       Справа№ 914/2561/15

За позовом: Відкритого акціонерного товариства «Оріана», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Нікотерм ОВМ», м.Городок Львівської обл.

про: повернення майна з чужого незаконного володіння,

                                                                                          Суддя Король М.Р.

                                                                                

За участю представників:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

Суть спору: позов заявлено Відкритим акціонернимо товариством «Оріана» (м.Львів) до Приватного підприємства «Нікотерм ОВМ» (м.Городок Львівської обл.) про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що після припиненням дії договору оренди, відповідач продовжує використовувати орендоване майно.

Ухвалою суду від 31.07.2015 року порушено провадження у справі. Розгляд судової справи призначено на 17.09.2015р. Вимоги до сторін висвітлено в зазначеній ухвалі, в тому числі визнано обов'язковою участь повноважних представників сторін в судове засідання.

Сторони участь повноважних представників в судовому засіданні 17.09.2015 року не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, з клопотаннями та заявами не зверталися, вимог ухвали суду від 31.07.2015 року не виконали.

Розгляд справи відкладено на 28.09.2015 року.

Представник позивача в судове засідання 28.09.2015 року з'явився, вимог ухвали суду від 31.07.2015 року не виконав, через відділ обліку та документального забезпечення суду подав клопотання (вх. №4362/15) про продовження строку розгляду спору.

Відповідач участь повноважного представника в судовому засіданні не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, з клопотаннями та заявами не звертався, вимог ухвали суду від 31.07.2015 року не виконав.

Строк розгляду спору продовжено та розгляд справи відкладено на 13.10.2015 року.

Сторони участь повноважних представників в судовому засіданні 13.10.2015 року не забезпечили, причин неявки суду не повідомили, з клопотаннями та заявами не зверталися, вимог ухвали суду від 31.07.2015 року не виконали.

Конверти, адресовані відповідачу за адресою, вказаною у позовній заяві та Витязі з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 06.08.2015 р., повертались із позначкою «за зазначеною адресою не існує».

Відповідно до п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. А відповідно до п. 3.9.1. постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до ст. 75 ГПК України, справу може бути розглянуто за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

29.11.2007 року між Відкритим акціонернимо товариством «Оріана» (орендодавцем згідно договору, позивачем у справі) та Приватним підприємством «Нікотерм ОВМ» (орендарем згідно договору, відповідачем у справі) було укладено договір оренди майна №341-юр-1157.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування побутівку вагонного типу «», інв.№2583, що належить ВАТ «Оріана» з метою промислової експлуатації. Вартість зазначеного орендованого майна, що передається в оренду становить 15 892,00 грн. з ПДВ.

Факт передачі майна відповідачу підтверджений актом приймання-передачі майна, що є додатком до договору оренди майна.

Договірна орендна плата за перший місяць визначена в сумі 144,00 грн. з урахуванням ПДВ, а кожен наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць та вноситься орендарем на рахунок орендодавця передоплатою не пізніше 5-го числа місяця, за який вноситься плата (п.3.1. та 3.2. договору).

Відповідно до розділу 6 договору, цей договір укладено строком на 1 рік від дня укладення договору. Якщо до закінчення цього та кожного наступного терміну жодна із сторін письмово не заявить про його припинення, договір вважається продовженим на такий же тірмін та на таких же умовах.

Відповідно до п.7.1., 7.2., 7.4. договору передбачено, що договір оренди може бути розірвано достроково у випадку невиконання орендарем своїх обов'язків. У випадку розірвання договору до закінчення терміну його дії орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди в належному стані з одержаним від орендодавця обладнанням, інвентарем і іншим майном. Договір може бути розірваний орендодавцем в односторонньому порядку при двомісячній несплаті за оренду майна. Після розірвання договору орендар зобов'язаний в 15-ти денний термін здати орендоване майно по двосторонньому акту прийому – передачі.

Зважаючи на те, що протягом тривалого часу відповідачем не сплачувалась орендна плата за користуванням майном, рахунки на оплату орендної плати не приймалися та поверталися за адресою ВАТ «Оріана», нарахування орендної плати з 01.01.2013 року призупинено, позивач звернувся до суду із позовом про повернення майна з чужого незаконного володіння.

Оцінивши подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно положень ст. 759 ЦК України, які кореспондуються з положеннями ст. 283 ГК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Матеріалами справи встановлено, що 29.11.2007 року сторони уклали договір оренди, на підставі якого відповідач згідно акту приймання-передачі від 29.11.2007 року отримав від позивача в оренду побутівку вагонного типу «», інв. №2583.

Беручи до уваги відсутність письмового повідомлення сторін про припинення договірних відносин до закінчення кожного наступного терміну дії договору, термін дії договору неодноразово продовжувався у відповідності до розділу 6 договору.

Відповідно до п. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором. Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (п. 1 ст. 764 ЦК України).

Як встановлено судом, протягом тривалого часу позивачем не погашено заборгованості по орендній платі у зв'язку з чим позивач направив на адресу відповідача претензії від 30.01.2009 року № 46, від 09.11.2010 року №1408 та від 06.09.2013 року №1104 про розірвання договору та повернення орендованого майна (докази поштового направлення вказаних претензій в матеріалах справи відсутні).

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч. 4 ст. 291 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Як зазначено п. 2 ст. 795 Цивільного кодексу України, повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

У відповідності до ст. 615 ЦК України, у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Пунктом 3 ст. 651 ЦК України встановлено, що у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п.7.1., 7.2., 7.4. договору передбачено, що договір оренди може бути розірвано достроково у випадку невиконання орендарем своїх обов'язків. У випадку розірвання договору до закінчення терміну його дії орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди в належному стані з одержаним від орендодавця обладнанням, інвентарем і іншим майном. Договір може бути розірваний орендодавцем в односторонньому порядку при двомісячній несплаті за оренду майна. Після розірвання договору орендар зобов'язаний в 15-ти денний термін здати орендоване майно по двосторонньому акту прийому – передачі.

10.08.2015 р. позивач направив відповідачу лист, в якому черговий раз повідомив орендаря про розірвання договору, обов'язок повернути майно та погашення заборгованості. Вказаний лист направлений відповідачу за адресою згідно відомостей ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, однак повернуто відправнику поштовим відділенням з відміткою «не існує за даною адресою».

Наведений лист суд вважає належним повідомленням відповідача про розірвання договору на підставі п. 7.1 договору.

Однак, станом на момент розгляду справи, в матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем орендованого майна.

Суд звертає увагу на помилкове обґрунтування позивачем позовних вимог приписами ст.1212 Цивільного кодексу України, оскільки стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, які виникають у зв'язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна i які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов'язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна, б) набуття або збереження за рахунок iншої особи, в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

За змістом частини першої статті 1212 ЦК України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Правовідносини сторін регулюються нормами зобов'язального права, які застосовуються до окремих видів угод, а не статтею 1212 ЦК України, на яку посилається позивач як на підставу позовних вимог. Таким чином, у разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень частини першої статті 1212 ЦК України, у тому числі й щодо зобов'язання повернути майно позивачу. (Правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 02.10.2013 р. №6-88цс13).

Однак, встановивши, що наведені позивачем норми права не підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд, приймаючи рішення у справі, самостійно має визначити, якими законами та нормативно-правовими актами слід керуватися для вирішення спору по суті, посилаючись на них у мотивувальній частині рішення, навіть якщо останні не зазначені у позовній заяві. При цьому, в розумінні положень чинного Господарського процесуального кодексу України посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не розуміється як вихід суду за межі позовних вимог (п. 3.12 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Із врахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги належним чином доведеними, документально підтвердженими та обґрунтованими, а отже такими, що підлягають до задоволення.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судовий збір покладається на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 4, 43, 33, 34, 35, 44, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2.Зобов'язати Приватне підприємство «Нікотерм ОВМ» (81500, Львівська область, м.Городок, вул. Чорновола,10А, ідентифікаційний код 34606413) повернути Відкритому акціонерному товариству «Оріана» (77303, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Євшана,9, ідентифікаційний код 05743160) майно, передане згідно договору оренди майна №341-юр-1157 від 29.11.2007 року, а саме: побутівку вагонного типу «», інв. №2583.

3.Стягнути з Приватного підприємства «Нікотерм ОВМ» (81500, Львівська область, м.Городок, вул. Чорновола,10А, ідентифікаційний код 34606413) на користь Відкритого акціонерного товариства «Оріана» (77303, Івано-Франківська область, м. Калуш, вул. Євшана,9, ідентифікаційний код 05743160) 1218,00 грн. судового збору.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 19.10.2015 р.

Суддя                                                                                           Король М.Р.

СудГосподарський суд Львівської області
Дата ухвалення рішення13.10.2015
Оприлюднено28.10.2015
Номер документу52627145
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —914/2561/15

Рішення від 13.10.2015

Господарське

Господарський суд Львівської області

Король М.Р.

Ухвала від 28.09.2015

Господарське

Господарський суд Львівської області

Король М.Р.

Ухвала від 17.09.2015

Господарське

Господарський суд Львівської області

Король М.Р.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні