Рішення

від 19.10.2015 по справі 922/5085/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2015 р.Справа № 922/5085/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанській В.В.

розглянувши справу

за позовом Заступника прокурора Харківської області, м. Харків до 1) Харківської міської ради, м. Харків; 2) Споживчого товариства Житлово-будівельний кооператив "Авантаж", м. Харків; Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: - Державна інспекція сільського господарства в Харківській області; - Реєстраційна служба Харківського міського управління юстиції; - Управління Держземагентства у м. Харкові; про скасування рішення, визнання відсутності права власності за участю представників сторін:

прокуратури - ОСОБА_1 службове посвідчення №026175 від 14.05.14р.;

1-го відповідача - ОСОБА_2 довіреність №08-11/1599/2-15 від 09.04.15р.;

2-го відповідача - ОСОБА_3 довіреність б/н від 05.11.14р.;

третьої особи (Реєстраційної служби ХМУЮ) - ОСОБА_4 довіреність №01-31/11 від 05.11.15р.;

третьої особи (Державна інспекція сільського господарства в Х/о) - не з'явився;

третьої особи (Управління Держземагентства у м. Харкові) - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідачів: 1) Харківської міської ради, 2) Споживчого товариства Житлово-будівельний кооператив "Авантаж", в якій прокурор просить суд:

- визнати незаконним та скасувати п.п.10.1. додатку 2 до рішення 35 сесії 6 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 29.10.2014 р. №1665/14.

- визнати недійсним свідоцтво про право власності від 28.11.2014 серія та номер 30161125, на земельну ділянку, площею 2,7995 га, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 3 (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022).

- скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,7995 га, по вул. Динамівська, 3 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022) за споживчим товариством "ЖБК" Авантаж (вул. Культури, 20-В, м. Харків, 61058, ЄДРПОУ 38493539).

- визнати відсутність в СТ "ЖБК" Авантаж" (код ЄДРПОУ 38493539) права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Динамівська, 3 (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022).

- вжити заходи до забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.09.15р. судом прийнято позовну заяву до розгляду. Порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на "05" жовтня 2015 р. о (об) 10:15. Залучено до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Державну інспекцію сільського господарства в Харківській області; Реєстраційну службу ХМУЮ; Управління Держземагентства у м. Харкові.

У судовому засіданні 05.10.2015 року було задоволено усне клопотання позивача про відкладення розгляду справи, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України, розгляд справи № 922/5085/15 судом відкладено на 15.10.2015р. об 11:15 год., зазначено, що клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову буде розглянуте в наступному судовому засіданні.

У судовому засіданні 15 жовтня 2015 року оголошувалась перерва до 19 жовтня 2015 року о 09:50.

05.10.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від другого відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх.№36965) з додатками, у якому він заперечував проти позову повністю. Наданий другим відповідачем відзив та додані до нього документи досліджено та долучено судом до матеріалів справи.

05.10.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від третьої особи Реєстраційної служби ХМУЮ надійшов відзив на позовну заяву (вх.№39966), у якому третя особа просила суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 28.11.2014 серія та номер 30161125 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,7995 га, по вул. Динамівська, 3 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022) за споживчим товариством "ЖБК" Авантаж, щодо інших вимог просила суд ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

15.10.2015 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від прокурора надійшли додаткові пояснення по справі з урахуванням викладеної у відзиві на позовну заяву правової позиції другого відповідача.

Присутній представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та зазначив, що спірне рішення Харківської міської Ради прийнято у порушення вимог ст.41 ЗК України, ст.ст.133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 №186. СТ «ЖБК «Авантаж» не створювався як житлово-будівельний кооператив відповідно до вимог Житлового кодексу УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу і фактично є обслуговуючим кооперативом, а, відповідно, не мав права на отримання безоплатно земельних ділянок у власність відповідно до статті 41 Земельного кодексу України, а тому у органу місцевого самоврядування не було достатніх правових підстав для безоплатної передачі йому спірної земельної ділянки.

Присутній представник першого відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, з підстав викладених ним у відзиві на позов від 13.10.2015 р. за вх.№41554. 1-ий відповідач зазначив, що прокурором не зазначено яким чином порушено інтереси держави, не зазначений орган (позивач), в інтересах якого прокурор звернувся із позовом, на думку першого відповідача таким органом є саме Харківська міська рада, проте вона є відповідачем у даній справі, зазначив, що зі змісту позовних вимог також не вбачається, яким чином буде відновлено порушене право власності територіальної громади на земельну ділянку у разі задоволення позовних вимог. Також, 1-ий відповідач зазначив, що 2-ий відповідач діє на підставі статуту, який визначає основи його діяльності - кооператив. Прокурор посилається на норми Примірного Статуту ЖБК, затвердженого постановою Ради Міністрів ОСОБА_5 РСР від 30.06.1983 року є безпідставним, оскільки вони можуть застосовуватися лише у тій частині, що не суперечить чинному законодавству України, зокрема ОСОБА_6 України «Про кооперацію» від 10.07.2003 року. Згідно п.1.1. статуту СТ «ЖБК «Авантаж» є споживчим житлово-будівельним кооперативом, тобто споживчим кооперативом за типом та житлово - будівельним за напрямком діяльності. Таким чином посилання прокурора на те, що 2-ий відповідач не є житлово - будівельним кооперативом є безпідставними.

Присутній представник другого відповідача у судовому засіданні підтримав відзив на позовну заяву згідно якого спірна земельна ділянка була отримана останнім законно, на підставі чинного рішення сесії Харківської міської ради, а посилання прокурора на норми Примірного Статуту ЖБК, затвердженого постановою Ради Міністрів ОСОБА_5 РСР від 20.04.1958 року є безпідставним, оскільки вони можуть застосовуватися лише у тій частині, що не суперечить чинному законодавству України, зокрема ОСОБА_6 України «Про кооперацію» від 10.07.2003 року. Другий відповідач вважає, що доводи прокурора про те, що СТ «ЖБК «Авантаж» не є житлово-будівельним кооперативом, а є обслуговуючим кооперативом є помилковим, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ Про кооперацію відповідно до завдань та характеру діяльності кооператив може бути споживчим, обслуговуючим, виробничім, а за напрямом діяльності - житлово-будівельними. Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 6 ЗУ Про кооперацію СТ «ЖБК «Авантаж» може бути одночасно і житлово-будівельним і споживчим, що не суперечить ні ЖК УРСР, а ні Примірному статуту ЖБК, що підтверджується Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД). Таким чином, на думку відповідача, поняття споживчий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують відповідно тип і напрямок діяльності кооперативу та не можуть підмінятися. Другий відповідач в судовому засіданні наголошував, що установчі документи СТ «ЖБК «Авантаж» у встановленому законом порядку не визнані недійсними, а прокурором не надано належних та допустимих доказів в розумінні статті 33 ГПК України, які б свідчили про те, що другий відповідач не є житловим кооперативом за типом його діяльності та створений з порушенням вимог чинного законодавства. В підтвердження того, що другий відповідач створений і діє з метою забезпечення житлом членів кооперативу шляхом будівництва багатоквартирних житлових будинків, відповідач надав через канцелярію суду декларацію від 08.07.2015 року про введення експлуатацію багатоповерхового житлового будинку по вул. Миру, 22-А у м. Харкові. Зазначив, що 28.11.2014 року СТ «ЖБК «Авантаж» було видано свідоцтво про право власності 30161125 на спірну земельну ділянку, тобто спірне рішення Харківської міської ради, яке є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому відповідач вважає, що позов щодо визнання не законним спірного ненормативного акта підлягає відхиленню на підставах правової позиції Верховного Суду України щодо застосування норм права, викладеної у постанові від 11 листопада 2014 року по справі 21-405а14.

Присутній представник третьої особи (Реєстраційна служба ХМУЮ) у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд припинити провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку.

Представник третьої особи (Державна інспекція сільського господарства в Харківській області) у судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, позовні вимоги підтримав.

Представник третьої особи (Управління Держземагентства у м. Харкові) у судове засідання не з'явився, свого повноважного представника не направив.

Суд, розглянув клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом: накладення арешту на земельну ділянку що розташована за адресою м. Харків, вул. Динамівська, 3 (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022), заборони СТ «ЖБК «Авантаж» (вул. Культури, 20-В, м. Харків, 61058, ЄДРПОУ 38493539) та будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії з земельною ділянкою яка розташована за адресою м. Харків, вул. Динамівська, 3 (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022), у тому числі укладати договори, вчиняти інші правочини стосовно цієї земельної ділянки, заборони державним реєстраторам реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, управлінню Дерземагенства у м. Харкові, Харківській міській раді та будь-яким іншим уповноваженим органам і особам здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо земельної ділянки, яка розташована за адресою м. Харків, вул. Динамівська, 3 (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022).

Клопотання обґрунтовано тим, що право власності на спірну земельну ділянку оформлено свідоцтвом про право власності, про що здійснено державну реєстрацію, що може дозволити подальше протиправне відчуження цих земель.

Розглянувши в судовому засіданні за участю представників сторін і третіх осіб клопотання прокурора про забезпечення позову, суд вважає його таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони або із своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову», умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду. Втім, не виключається можливість вжиття заходів до забезпечення позову й після порушення провадження у справі.

Прокурором не наведено обставин та не надано суду доказів, які б свідчили про те, що без накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 6310136300:07:010:0022, без заборони вчинення щодо неї буді-яких дій, без заборони здійснення щодо неї реєстраційних дій, рішення суду не буде виконано.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання прокурора про вжиття заходів щодо забезпечення даного позову.

Суд, розглянувши клопотання третьої особи (Управління Держземагентства у м. Харкові) про припинення провадження у справі в частині вимог про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 28.11.2014 серія та номер 30161125 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, площею 2,7995 га, по вул. Динамівська, 3 у м. Харкові (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022) за споживчим товариством "ЖБК" Авантаж, заслухавши думку присутніх в судовому засіданні представників сторін з приводу вказаного клопотання, виходить з наступних обставин і висновків.

Відповідно до ч. 2 пункту 17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 24.10.2011 року №10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" до компетенції господарських судів відноситься розгляд справ за участю господарюючих суб'єктів та суб'єктів владних повноважень не мають ознак справ адміністративної юрисдикції і повинні розглядатися господарськими судами на загальних підставах. До таких справ належать усі справи у спорах про право, що виникають з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для припинення провадження у справі в вищевказаній частині позовних вимог, тому відмовляє третій особі в задоволенні клопотання про припинення провадження у справі.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Прокуратурою Харківської області при проведенні перевірки правомірності передачі у приватну власність земельних ділянок міською радою встановлено, що п. 10.1 додатку 2 до рішення 35 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів» від 29.10.2014 №1665/14 СТ "ЖБК "Авантаж" надано у власність земельну ділянку із земель територіальної громади м. Харкова, площею 2,7995 га (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022) за рахунок земель житлової та громадської забудови, для будівництва та подальшої експлуатації житлового комплексу з підземним паркінгом, об'єктами культурно-побутового і торговельного призначення по вул. Динамівській, 3. Будівництво виконати до 31.12.2016.

28.11.2014 р. Реєстраційною службою Харківського міського управління юстиції видано СТ «ЖБК «Авантаж» свідоцтво № 30161125 на право власності на земельну ділянку площею 2,7995 га (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022).

Право власності на земельну ділянку кадастровий номер 6310136300:07:010:0022 зареєстровано за СТ «ЖБК «Авантаж» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджено інформацією індексний номер 34441721 від 03.03.2015р., що додана позивачем до позову, у якій також зазначено, що в реєстрі прав власності на нерухоме майно відомості щодо земельної ділянки кадастровий номер 6310136300:07:010:0022 відсутні.

Прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду, в якому наголошує на тому, що спірне рішення міської ради, прийнято всупереч вимогам ст. 41 ЗК України, ст.ст. 133, 135, 137 ЖК УРСР та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985 № 186, що є підставою для визнання його незаконним, скасування його окремого пункту та визнання недійсним свідоцтва на право власності на земельну ділянку, яку видано на підставі незаконного рішення, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, та визнання відсутнім у СТ«ЖБК «Авантаж» (код ЄДРПОУ 38493539) ) права власності на земельну ділянку площею 2,7995 га, яка розташована за адресою м. Харків, вул. Динамівська, 3 (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022).

Надаючи правову кваліфікацію обставинам справи, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що за організаційно-правовою формою другий відповідач є споживчим товариством, реєстрацію якого проведено 06.12.2012 року, номер запису в ЄДРПОУ 14801020000054497.

Згідно пункту 1.1. Статуту, СТ «ЖБК «Авантаж» є споживчим житлово-будівельним кооперативом, згідно з законодавством України, та утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для будівництва житла, його експлуатації, спільного господарювання та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів у житлі та його експлуатації.

Згідно пункту 2.2. Статуту СТ «ЖБК «Авантаж», цілями створення споживчого товариства є - задоволення потреб його членів (асоційованих членів) у житлі шляхом будівництва, придбання та реконструкції житла та інших об'єктів вбудованих в житло, передача членам споживчого товариства створених об'єктів (квартир, нежитлових приміщень, паркувальних місць та інш.), відповідно до внесеної ними частки, забезпечення належної експлуатації житлових будинків, споруджених споживчим товариством.

Згідно пункту 2.5. Статуту, СТ «ЖБК «Авантаж» є неприбутковою організацією.

Згідно пункту 3.1. Статуту, СТ «ЖБК «Авантаж» членство в споживчому товаристві маже бути простим та асоційованим.

Відповідно до статті 94 ГК України кооперативи як добровільні об'єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом.

Згідно статті 1 ОСОБА_6 України «Про кооперацію» кооперативи - це система кооперативних організацій, створених з метою задоволення економічних, соціальних та інших потреб своїх членів.

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю (стаття 3 ОСОБА_6 України «Про кооперацію»).

За приписами статті 2 вказаного ОСОБА_6 кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Відповідно до статті 5 ОСОБА_6 України «Про кооперацію» законодавство про кооперацію базується на нормах Конституції України і Цивільного кодексу України, цього ОСОБА_6, інших нормативно-правових актів з питань кооперації.

Таким чином правосуб'єктність, у тому числі земельна, житлово-будівельних (житлових) та гаражно-будівельних кооперативів, визначається ОСОБА_6 України «Про кооперацію», положеннями актів господарського та цивільного законодавства про юридичну особу та підприємство, статутами відповідних кооперативів.

У частині, що не суперечить чинному законодавству України, застосовується Примірний статут житлово-будівельного кооперативу, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР від 30.04.1985 р. № 186.

У пункті 1 розділу 1 Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу встановлено, що Житлово-будівельний кооператив організується з метою забезпечення житлом членів кооперативу і членів їх сімей шляхом будівництва багатоквартирного жилого будинку (будинків), а у випадках, передбачених законодавством, - одно - і двоквартирних жилих будинків садибного типу або багатоквартирного блокованого жилого будинку (будинків) з надвірними будівлями за власні кошти кооперативу з допомогою банківського кредиту, а також для наступної експлуатації та управління цим будинком (будинками).

З наведеного вбачається, що мета створення кооперативу, яка визначена у Статуті СТ «ЖБК «Авантаж» відповідає вимогам, встановленим вищезазначеними нормативно-правовими актами.

Статтею 2 ОСОБА_6 «Про кооперацію» визначено термін споживчий кооператив. Так, споживчий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб для організації торговельного обслуговування, заготівель сільськогосподарської продукції, сировини, виробництва продукції та надання інших послуг з метою задоволення споживчих потреб його членів.

Статтею 6 вказаного ОСОБА_6 встановлено, що кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

З наведеної норми права вбачається, що кооперативи поділяються на типи та за напрямками діяльності, а отже поняття обслуговуючий кооператив та житлово-будівельний кооператив характеризують тип і напрями діяльності кооперативу та не є тотожними.

Відповідно до п.3.3.1 Державного класифікатору України класифікація організаційно-правових форм господарювання, затвердженого Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики, від 28.05.2004 №97, визначено, що кооператив це юридична особа, утворена фізичними та (або) юридичними особами, які добровільно об'єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Пунктами 1.1. та 1.4. Статуту СТ «ЖБК «Авантаж» встановлено, що за напрямком діяльності кооператив є житлово-будівельним та створений відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Господарського кодексу України, ОСОБА_6 України «Про кооперацію» та ОСОБА_6 України «Про споживчу кооперацію».

З наведеного вбачається, що положення Статуту СТ «ЖБК «Авантаж» в частині мети створення та напрямкам діяльності не суперечать вимогам ОСОБА_6 України «Про кооперацію», Житлового кодексу ОСОБА_5 РСР та Примірного статуту.

Порядок створення кооперативу регулюється статтею 7 ОСОБА_6 України «Про кооперацію», якою встановлено, що кооператив створюється його засновниками на добровільних засадах. Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, а також юридичні особи України та іноземних держав, які беруть участь у діяльності кооперативів через своїх представників. Рішення про створення кооперативу приймається його установчими зборами. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами.

Отже, вказаною статтею встановлені вимоги до засновників кооперативу та чисельності його членів.

Статтею 24 ОСОБА_6 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначений перелік документів, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, з визначенням додаткового пакету документів для окремих видів юридичних осіб, зокрема, фермерського господарства.

Жодних особливостей для державної реєстрацію кооперативу (житлово-будівельного) вимогами вказаного ОСОБА_6 не передбачено.

Відповідно до статті 18 ОСОБА_6 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, основним видом діяльності СТ «ЖБК Авантаж» є будівництво житлових і нежитлових будівель.

Суд зазначає, що установчі документи СТ «ЖБК Авантаж» у встановленому законом порядку не визнані недійсними, а прокурором не надано належних та допустимих доказів в розумінні статті 33ГПК України, які б свідчили про те, що другий відповідач не є житловим кооперативом за типом його діяльності та створений з порушенням вимог чинного законодавства.

З системного аналізу положень Статуту СТ «ЖБК Авантаж» та враховуючи відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо виду діяльності СТ «ЖБК Авантаж», він створений саме з метою забезпечення житлом членів кооперативу шляхом будівництва багатоквартирних будинків, що відповідає вимогам ОСОБА_6 України «Про кооперацію» та Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР 30.04.1985р. N186.

Відповідно до статті 133 ЖК Української РСР громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, вправі вступити до житлово-будівельного кооперативу і одержати в ньому квартиру.

Статтею 135 ЖК Української РСР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) умови прийому громадян до членів житлово-будівельного кооперативу встановлюються законодавством Союзу РСР, цим Кодексом та іншими актами законодавства ОСОБА_5 РСР. До членів житлово-будівельного кооперативу приймаються громадяни, які постійно проживають у даному населеному пункті (якщо інше не встановлено законодавством Союзу РСР і ОСОБА_5 РСР) і перебувають на обліку бажаючих вступити до житлово-будівельного кооперативу або користуються правом позачергового прийому до членів кооперативу, а також громадяни, зазначені в частині першій статті 143, частині другій статті 145 і частині першій статті 146 цього Кодексу.

Згідно із статтею 11 ОСОБА_6 України «Про кооперацію» вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви. Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом. Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів. Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Таким чином, вимоги статей 133,135 ЖК Української РСР з урахуванням вимог ОСОБА_6 України «Про кооперацію» регулюють порядок вступу до кооперативу, який уже заснований та зареєстрований у встановленому законом порядку, а порядок його створення регулюється статтею 7 ОСОБА_6 України «Про кооперацію».

Згідно із статтею 137 ЖК Української РСР Житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів. Порядок організації та діяльності житлово-будівельних кооперативів установлюється законодавством Союзу РСР, цим Кодексом, Примірним статутом житлово-будівельного кооперативу та іншими актами законодавства ОСОБА_5 РСР.

Пунктом 2 Примірного Статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 30.04.1985р. №186, встановлено, що житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, при підприємствах, установах і організаціях. Рішення про організацію кооперативів при підприємствах, установах, організаціях приймаються з урахуванням пропозицій трудових колективів.

При виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів за пропозиціями районних (міських) комітетів комсомолу, а при підприємствах, установах і організаціях - за пропозиціями трудових підприємств, установ, організацій організуються молодіжні житлово-будівельні кооперативи. До кооперативів, що організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів, приймаються громадяни, які перебувають у відповідному виконавчому комітеті на обліку бажаючих вступити до кооперативу (у списку осіб, які користуються правом на вступ до кооперативу поза чергою). До кооперативів, що організуються при підприємствах, установах, організаціях, приймаються працівники цих підприємств, установ, організацій, які перебувають на обліку бажаючих вступити до кооперативу (у списку осіб, які користуються правом на вступ до кооперативу поза чергою), а також інші громадяни у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і ОСОБА_5 РСР. У порядку доукомплектування до зазначених кооперативів за направленням виконавчого комітету місцевої Ради народних депутатів можуть бути прийняті громадяни, зазначені в абзаці третьому цього пункту. При підприємстві, установі, організації з дозволу виконавчого комітету районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів може організовуватися кооператив для працівників кількох підприємств, установ, організацій, розташованих у даному населеному пункті.

Відповідно до статті 31 ОСОБА_6 України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування» виконавчий комітет Ради народних депутатів є виконавчим і розпорядчим органом відповідної Ради, їй підпорядкованим та підзвітним.

Виконавчий комітет утворюється Радою на строк її повноважень і формується одноосібно головою Ради у складі заступника (заступників) голови, керуючого справами (секретаря) і членів виконавчого комітету. У складі виконавчого комітету міської (міста обласного підпорядкування) Ради за її рішенням може бути перший заступник голови виконавчого комітету.

В той же час, 12.06.1997 р. ОСОБА_5 РСР "Про місцеві Ради народних депутатів ОСОБА_5 РСР та місцеве самоврядування" втратив чинність на підставі пункту 12 прикінцевих та перехідних положень ОСОБА_6 України «Про місцеве самоврядування в Україні» (який набрав чинності 12.06.1997 р.).

В системі органів місцевого самоврядування, визначених ОСОБА_6 України «Про місцеве самоврядування» не передбачено наявності такого органу, як Виконавчий комітет Ради народних депутатів.

Таким чином, як на момент створення СТ «ЖБК «Авантаж», так і на момент розгляду справи, орган місцевого самоврядування, визначений статтею 137 ЖК Української РСР, був відсутній.

Слід зазначити, що ОСОБА_5 України «Про кооперацію», який набрав чинності 28.08.2003 р., та є спеціальним і визначає правові, організаційні, економічні та соціальні основи функціонування кооперації в Україні, передбачає можливість створення саме житлово-будівельного кооперативу.

Відповідно до частин другої та третьої статті 41 «Прикінцеві положення» ОСОБА_6 України «Про кооперацію» кооперативи та кооперативні об'єднання, які створено до набрання чинності цим ОСОБА_6, зобов'язані протягом року з дня набрання чинності цим ОСОБА_6 привести свої статути у відповідності із цим ОСОБА_6. До приведення статутів у відповідність із цим ОСОБА_6 кооперативи та кооперативні об'єднання керуються положеннями чинних статутів у частині, що не суперечить цьому ОСОБА_6.

Таким чином, з набранням чинності ОСОБА_6 України «Про кооперацію» при створенні кооперативу необхідно застосовувати положення цього ОСОБА_6 та інших нормативно-правових актів в частині, що йому не суперечать.

В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що СТ «ЖБК «Авантаж» створений у відповідності до приписів закону України «Про кооперацію» та з урахуванням вимог ЖК Української РСР та Примірного Статуту в частині, що йому не суперечать.

Суд зауважує, що з матеріалів справи вбачається, що СТ «ЖБК «Авантаж» відповідно до мети свого створення здійснює будівництво житлових будинків в м. Харкові та забезпечує їх подальшу експлуатацію з метою задоволення споживчих потреб його членів, а саме потреб у житлі та його експлуатації.

Таким доказом є декларація про готовність об'єкта до експлуатації, що зареєстрована Департаментом ДАБІ у Харківській області 08.07.2015 року №ХК 143151880313, з якої вбачається, що саме СТ «ЖБК «Авантаж» збудовано та введено в експлуатацію житловий будинок № 22-А по вул. Миру у м. Харкові.

Таким чином, посилання прокурора щодо недотримання першим відповідачем законодавства України під час прийняття рішення щодо передачі земельної ділянки ґрунтуються на довільному тлумаченні норм права, а зазначені прокурором обставини не підтверджуються нормами чинного законодавства.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців, регулює ОСОБА_5 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Статтею 24 ОСОБА_6 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначений перелік документів, що подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи, з визначенням додаткового пакету документів для окремих видів юридичних осіб, зокрема, фермерського господарства.

Жодних особливостей для державної реєстрації житлово-будівельного кооперативу вимогами вказаного ОСОБА_6 не передбачено.

Крім того, положеннями ч. 1 ст. 27 ОСОБА_6 України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» передбачено підстави та порядок відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи, серед яких, зокрема, вказано на невідповідність установчих документів вимогам частини третьої статті 8 цього ОСОБА_6 (установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом).

Оскільки державна реєстрація другого відповідача на час розгляду справи не скасована та не визнана недійсною у встановленому законом порядку, суд не приймає посилання прокурора про незаконність створення СТ «ЖБК «Авантаж».

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ст. 41 ЗК України, житлово-будівельним (житловим) та гаражно - будівельним кооперативам за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування земельні ділянки для житлового і гаражного будівництва передаються безоплатно у власність або надаються в оренду у розмірі, який встановлюється відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Згідно п. 7 ст. 1 розділ ОСОБА_6 України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівна документація це затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Відповідно до п.4 ст.29 ОСОБА_6 України «Про регулювання містобудівної діяльності», спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Позивач не надав суду доказів того, що оскаржуване рішення Харківської міської ради не відповідає змісту містобудівної документації щодо запланованої забудови вказаної у позові земельної ділянки.

Крім того, предметом позову прокурора, зокрема, є вимога про визнання незаконним та скасування п. 10.1. додатку 2 до рішення 35 сесії 6 скликання "Про надання земельних ділянок для будівництва об'єктів" від 29.10.2014 р. № 1665/14.

Правові підстави скасування правового акту індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування визначені положеннями ст. 21 ЦК України, згідно якої суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт або правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів», підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Таким чином, правові підстави для скасування рішення органу місцевого самоврядування можуть мати місце виключно за наявності двох умов: 1) невідповідність актам цивільного законодавства; 2) порушення цивільних прав або інтересів.

Невідповідність у даному позові спірного рішення Харківської міської ради актам цивільного законодавства зводиться до недотримання СТ «ЖБК «Авантаж» під час здійснення державної реєстрації вимог чинного законодавства, а саме ЖК УРСР в частині невідповідності кількості осіб у складі, відсутність членів ЖБК на обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов.

Проте, як вбачається з наявних матеріалів справи та викладених норм законодавства, створення СТ «ЖБК «Авантаж» відбулося не лише на підставі норм ЖК УРСР та Примірного статуту, а й відповідно до положень ОСОБА_6 України «Про кооперацію», нормами якого визначена іншу процедуру організації діяльності і створення житлово-будівельних кооперативів.

Крім того, судом встановлено, що рішення міської ради про виділення земельних ділянок вичерпало свою дію з отриманням правовстановлюючих документів другим відповідачем.

Конституційний Суд України в пункті 5 мотивувальної частини Рішення від 16.04.2009р. N 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, у тому числі отримання державного акта на право власності на земельну ділянку, укладення договору оренди землі.

З урахуванням положень, викладених у рішенні Конституційного суду України 16.04.2009р. N 7-рп/2009, рішення Харківської міської ради (як суб'єкта владних повноважень) про передачу кооперативу у власність земельної ділянки в частині його оскарження є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання.

Скасування такого акта не породжує наслідків для власника земельної ділянки, оскільки у СТ «ЖБК «Авантаж» виникло право власності і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Аналогічна правова позиція викладена у поставі Верховного Суду України від 11.11.2014 р. у справі №21-405а14, у якій зазначено, що позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах. У разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема, рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Прийняте Харківською міською радою (як суб'єктом владних повноважень) рішення про передачу кооперативу у власність та оренду земельної ділянки є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Скасування такого акта не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Враховуючи наведене, позов, предметом якого є рішення органу місцевого самоврядування щодо передачі у власність та оренду земельної ділянки, тобто ненормативний акт, що застосовується одноразово і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, не може бути задоволений, оскільки таке рішення органу місцевого самоврядування вичерпало свою дію шляхом виконання. Його скасування не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки у таких осіб виникло право власності або володіння земельною ділянкою і це право ґрунтується на правовстановлюючих документах.

Щодо вимог прокурора про визнання недійсним свідоцтва про право власності від 28.11.2014 року серія та номер 30161125, скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку та визнання відсутності у СТ«ЖБК «Авантаж» права власності на земельну ділянку площею 2,7995 га, яка розташована за адресою м. Харків, вул. Динамівська, 3 (кадастровий номер 6310136300:07:010:0022), суд приходить до висновку щодо відмови у їх задоволенні, оскільки вони є похідними вимогами від вимоги про визнання незаконним та скасування п.10.1. додатку 2 до рішення 35 сесії 6 скликання від 29.10.2014 № 1665/14.

Суд зазначає, що правовими підставами визнання недійсним свідоцтва про право власності та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на спірну земельну ділянку прокурор визначив ті ж самі обставини, що і для визнання недійсним рішення, інших обґрунтувань ним не надано.

Перелік підстав припинення права власності на земельну ділянку визначений у статті 140 ЗК України 2001 року і є вичерпним: а) добровільна відмова власника від права на земельну ділянку; б) смерть власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця; в) відчуження земельної ділянки за рішенням власника; г) звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора; ґ) відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб; д) конфіскація за рішенням суду; е) не відчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 ОСОБА_6 України «Про державну реєстрацію прав та їх обмежень» правовою передумовою скасування запису в Державному реєстрі прав є рішення суду про скасування рішення державного реєстратора прав, проте така вимога позивачем не заявлялась.

У справі, що розглядається, рішення Харківської міської ради про виділення земельних ділянок вичерпало свою дію з отриманням СТ «ЖБК «Авантаж» правовстановлюючих документів та їх державної реєстрації у встановленому порядку. При цьому прокурор жодної з вищенаведених передбачених законом підстав припинення права власності на земельну ділянку та підстав для скасування їх реєстрації у своєму позові не зазначив.

Також, суд вважає за необхідне зазначити, що з позовом до господарського суду звернувся прокурор без визначення органу, в інтересах якого він діє.

Відповідно до статті 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до частини 1 статті 36-1 ОСОБА_6 України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формою цього представництва є, зокрема, участь у розгляді судами справ.

Приписами статті 2 ГПК України встановлено, що господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Обґрунтовуючи у позовній заяві правові підстави для подання самостійного позову прокурор зазначає, що у даній справі орган, уповноважений державою здійснювати функції у відповідних відносинах відсутній, так як особа, яка наділена територіальною громадою міста відповідними повноваженнями, у даному випадку виступає у якості відповідача.

Тобто прокурор у позовній заяві вказує, що органом уповноваженим державою здійснювати функції у відповідних відносинах є Харківська міська рада, і одночасно зазначає про відсутність такого органу, оскільки Харківська міська рада є відповідачем у справі.

Суд зауважує, що статтею 2 ГПК України чітко визначено, що самостійним позивачем прокурор може бути виключно у випадку відсутності органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, або відсутності у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду.

У пункті 2 Рішення Конституційного суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999р. N3-рп/99 встановлено, що під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Таким чином саме міська рада в силу приписів статей 10, 16 ОСОБА_6 України "Про місцеве самоврядування в Україні" представляє інтереси територіальної громади та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження органів місцевого самоврядування, є юридичною особою і наділяється цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діє самостійно і несе відповідальність за свою діяльність відповідно до закону;

Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що оскільки даний спір стосується розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у віданні територіальної громади в особі Харківської міської ради, саме цей орган місцевого самоврядування є органом, який здійснює відповідні функції у спірних правовідносинах, а прокурором безпідставно пред'явлено позовну заяву у якості самостійного позивача.

Посилання прокурора в обґрунтування позовних вимог на постанову Верховного Суду України від 17.06.2014 року у справі №21-195а14 на думку суду є безпідставним, оскільки аналіз змісту вказаної постанови дозволяє стверджувати, що підставами позову у справі №21-195а14 були інші обставини, а саме: надання земельних ділянок з перевищенням встановлених повноважень щодо права розпорядження землями комунальної власності територіальних громад.

Натомість другий відповідач отримав у власність спірну земельну ділянку, яка розташована в межах міста Харкова, що належить територіальній громаді міста Харкова. Отже, надання спірної земельної ділянки СТ «ЖБК «Авантаж» відбулося у межах територіальної компетенції першого відповідача.

Таким чином, враховуючи недоведеність з боку прокурора порушень відповідачами норм чинного законодавства діючого на момент виникнення спірних правовідносин, оскарження позивачем ненормативного акта органу місцевого самоврядування, що застосовується одноразово, та який вичерпав свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, господарський суд не вбачає правових підстав для задоволення позову.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 49, 81-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні клопотання прокурора про забезпечення позову відмовити.

2. У задоволенні клопотання третьої особи про припинення провадження у справі - відмовити.

3. У задоволенні позову відмовити.

Повне рішення складено 23.10.2015 р.

Суддя ОСОБА_7