Постанова

від 22.10.2015 по справі 912/3699/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015 року Справа № 912/3699/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів :

головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач),

суддів: Бахмат Р.М.Науменко І.М.

секретар судового засідання: Ковзиков В.Ю.

представники сторін:

від прокурора: Несевря Д.С - прокурор відділу прокуратури області ( довіреність № 05/2-1169вих -15 від 08.04.2015 р. ).

від позивача: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача-1: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача-2: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

від відповідача-3: представник в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь"

на рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2015 р. у справі

за позовом прокурора Олександрівського району Кіровоградської області

в інтересах держави, уповноваженим органом якої є

( Позивач ): Головне управління Держгеокадастру

у Кіровоградській області, м. Кіровоград

до відповідачів:

- 1. Олександрівської районної державної адміністрації

Кіровоградської області,

смт. Олександрівка, Кіровоградська область

- 2. державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь"

с. Красносілка, Олександрівський район, Кіровоградська область

- 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елітне насіння" ,

м. Київ

про визнання недійсним договору та зобов'язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2015 р. у справі № 912/3699/14 ( суддя Коваленко Н. М. ) задоволені позовні вимоги прокурора Олександрівського району Кіровоградської області - визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 25.03.2012 року, укладений між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", зареєстрований 23.05.2012 року відділом Держкомзему у Олександрівському районі за № 352050004002826; зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Елітне насіння" повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області земельну ділянку площею 0, 1508 га пасовищ на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520583500:02:000:9007 вартістю 564 грн. у придатному для використання стані шляхом припинення на ній господарської діяльності та складанні акту прийому-передачі земельної ділянки.

Рішення мотивовано тим, що за відсутності дійсного рішення ( розпорядження ) відповідача - 1 про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду, спірний договір оренди землі не відповідає законодавству, зокрема, приписам ст. ст. 116, 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, які діяли на час укладення такого договору, що є підставою для визнання договору недійсним.

Державне підприємство "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" вважаючи, що суд першої інстанції не в повному обсязі з'ясував обставини справи, які мають значення для правильного вирішення спору, звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення та прийняти нове, яким відмовити у позовних вимогах.

На обґрунтування своєї апеляційної скарги скаржник посилається на те, що господарським судом не враховано, що відносно відповідача-2 триває справа про банкрутству і саме на виконання плану санації ( затвердженого ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 р. ) по справі № 11/49 відбулося надання вказаної земельної ділянки у користування відповідача-2. Відповідач-3 належним чином користується земельними ділянками, належним чином виконує договірні зобов`язання. За час користування земельною ділянкою, відповідачем-3 було погашено заборгованість відповідача-2 та інвестовано в сільгоспвиробництво понад 12 млн. грн. Угоди, укладені з відповідачем-3 (інвестором) на виконання плану санації за своєю правовою природою є інвестиційними, на які поширюються норми Закону України "Про інвестиційну діяльність".

Позивач ( Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області ) у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що наведені апелянтом підстави для скасування рішення суду першої інстанції не є обґрунтованими, а сама апеляційна скарга не містить належне обґрунтування порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які б надали підстави дійти висновків про незаконність судового рішення і необхідності його скасування. У відзиві на апеляційну скаргу заявлене клопотання про здійснення розгляду справи за відсутністю представника.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор заперечує проти її доводів. Зазначає, що рішення господарського суду Кіровоградської області прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Спірний договір укладався на підставі та на виконання розпорядження відповідача - 1, незаконність якого є безумовною підставою для визнання цього договору недійсним. Крім того, прокурор відзначив, що недотримання законодавства при укладенні договору оренди землі, встановлено у справі № 912/1617/14, яка пройшла вже всі судові інстанції, тому в даному випадку господарським судом правомірно застосовано ст. 35 ГПК України.

Розпорядженням секретаря судової палати від 13.08.2015 р., у зв'язку з перебуванням судді Бахмат Р.М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року № 1, у відпустці , визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С., Кузнецова В.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 13.08.2015 р. апеляційна скарга була прийнята до розгляду та призначена у судове засідання на 27.08.2015 р.

Розпорядженням голови суду від 26.08.2015 р. , у зв'язку з виходом на роботу судді Бахмат Р.М. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року № 1, справа була передана колегії суддів у складі головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Євстигнеєва О.С. і Бахмат Р.М.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.08.2015 р. Розгляд апеляційної скарги було відкладено на 22.10.2015 р.

Розпорядженням секретаря судової палати від 21.10.2015 р., у зв'язку із перебуванням судді Євстигнеєва О.С. - члена постійно діючої колегії суддів, визначеної рішенням зборів суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 28.04.2015 року № 1, у відрядженні, визначена для розгляду справи колегія суддів у складі: головуючого судді Кощеєва І.М. (доповідач), суддів Бахмат Р.М., Науменко І.М.

Представники сторін в призначений час в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Клопотання про відкладення розгляду справи від сторін до суду не надходило.

Ст. 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін.

У судовому засіданні 22.10.2015 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.02.2012 р. головою Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області було прийнято розпорядження за № 90-р "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП "СГП "Промінь", відповідно до п. 2 якого Державному підприємству "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" надано земельні ділянки загальною площею 1763,8484 га в тому числі: 1181,7628 га ріллі та 582,0856 га пасовищ в оренду терміном до закінчення процедури санації для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі та резерві на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області згідно додатку.

Згідно додатку до наданих в оренду земель входить, зокрема і земельна ділянка загальною площею 0,1508 га, кадастровий номер 3520583500:02:000:9007.

На підставі даного розпорядження 25.03.2012 р. між Олександрівською районною державною адміністрацією ( Орендодавець ) і ДП "СГП "Промінь" в особі керуючого санацією Шимановської Галини Леонідівни, що діє на підставі ухвали господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007 р. ( Орендар ) був укладений Договір оренди землі, згідно умов якого Орендодавець надав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. В оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,1508 га пасовища землі запасу.

Визначено, що передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення ( п. 18 договору) та у 3 денний термін після державної реєстрації цього договору, за актом приймання-передачі (п.20 договору).

Договір діє з моменту реєстрації і до закінчення процедури санації, яка введена ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 30.05.2007 р. по справі 11/49 (31.12.2018 року), з правом пролонгації у разі продовження за рішенням господарського суду терміну санації або відновлення платоспроможності з урахуванням періоду ротації основної сівозміни згідно проекту землеустрою ( п.8 договору).

Наведений договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області 23.05.2012 р. за № 352050004002826.

Звернувшись з позовними вимогами про визнання недійсним вищезазначеного договору прокурор навів наступні підстави: розпорядженням голови Олександрійської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.02.2012 р. № 90-р в порушення ст. 22 Закону України "Про землеустрій" та п. 3 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, ч. 4 ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації" та ст. 123 Земельного кодексу України, затверджено проект землеустрою, який оцінено негативно, на час укладання спірного договору оренди землі рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання в оренду земельної ділянки було відсутнє.

Ухвалою від 02.02.2011 р. у справі №11/49 про банкрутство державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" ( с. Красносілка ) господарським судом Кіровоградської області затверджено план санації ДП "СГП "Промінь". Розділом 3.3 вказаного плану санації передбачено перелік заходів санації ДП "СГП "Промінь", серед яких відновлення та стабілізація виробничо-господарської діяльності боржника шляхом його участі у спільній виробничій діяльності з інвестором та кредиторами. До виконання зобов'язань боржника перед кредиторами залучено інвестора - закрите акціонерне товариство торговий дім "Елітне насіння", який взяв на себе зобов'язання з погашення заборгованості боржника перед кредиторами в обсязі 4 438 923 грн., у тому числі в обмін на право на укладення договору про спільну сільськогосподарську діяльність терміном 25 років, який є складовою частиною плану санації.

В ухвалі звернуто увагу на те, що Державний департамент з питань банкрутства для прийняття рішення про їх погодження вважає, що запропонований план санації державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" може бути затверджений господарським судом Кіровоградської області за умов, зокрема і укладення в процедурі санації договорів оренди з дотриманням чинного законодавства. При виконанні плану санації ДП "СГП "Промінь" керуючому санацією боржника необхідно дотримуватись, серед іншого, законодавства з питань відчуження державного майна. Тобто, ухвалою господарського суду від 02.02.2011 р. у справі про банкрутство чітко визначено, що договори оренди повинні бути укладенні з дотриманням норм чинного законодавства.

П. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. N 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що з урахуванням положень статті 3 Земельного кодексу України правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, а договір оренди землі не є тотожним зобов'язанням найму, визначеним у Цивільному кодексі України.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України, у випадках встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Порядок укладення договору оренди землі наведений в ст. 16 Закону України "Про оренду землі" від 06.10.1998 року №161-ХІV, в редакції на час укладення спірного договору оренди землі від 17.02.2011 року, укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Відповідно до ч.1 і ч. 2 ст. 116 Земельного кодексу України (від 23.02.2012 року - в редакції на час укладення спірного договору), громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів відповідні органи виконавчої влади.

За приписами п. 2 ст. 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" від 09.04.1999 року №586-ХІV (зі змінами та доповненнями) і ст. 17 Земельного кодексу України (на час укладення спірного договору оренди), розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом належало до повноважень місцевих державних адміністрацій.

Районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, зокрема, для: сільськогосподарського використання (ч. 3 ст. 122 Земельного кодексу України в редакції від 23.02.2012 року).

Частиною 1 ст. 124 Земельного кодексу України (в редакції на час укладення спірного договору) встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки

Відповідно до ч. 2 ст. 125 Земельного кодексу України (в редакції на час укладення спірного договору), право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону (ч. 5 ст. 126 Земельного кодексу України).

Таким чином, з огляду на наведені приписи єдиною підставою для укладення договору оренди земельної ділянки є наявність рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки в оренду.

Ч. 4 п. 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" визначено, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 03.10.2014 р. у справі № 912/1617/14 за позовом заступника прокурора Кіровоградської області в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області до Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області, державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", ЗАТ "Торговий дім "Елітне насіння", за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 - Міністерства аграрної політики та продовольства України про визнання недійсним розпорядження, договору оренди землі та повернення земельної ділянки було визнано недійсним розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області "Про затвердження проекту землеустрою та надання земельних ділянок в оренду на території Красносілківської сільської ради ДП СГП "Промінь" від 01.02.2012 року № 90-р; визнано недійсним на майбутнє договір оренди землі від 25.03.2012 р., укладений між Олександрівською районною державною адміністрацією Кіровоградської області та державним підприємством "Сільськогосподарське підприємство "Промінь", зареєстрований 23.05.2012 року відділом Держкомзему у Олександрівському районі за № 352050004002821 та зобов'язано ЗАТ "Торговий дім "Елітне насіння" повернути Головному управлінню Держземагентства у Кіровоградській області земельну ділянку площею 148,9271 га ріллі на території Красносілківської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3520583500:02:000:9002 вартістю 1 685 260 грн. у придатному для використання стані шляхом припинення на ній господарської діяльності та складанні акту прийому-передачі земельної ділянки.

Рішення суду було залишено без змін постановою Вищого господарського суду України від 14.05.2015 р., набуло законної сили (ст.115 ГПК України).

Рішення суду першої інстанції у справі №912/1617/14 в частині визнання недійсним розпорядження голови Олександрівської районної державної адміністрації Кіровоградської області від 01.02.2012 року №90-р було обґрунтовано тими обставинами, що зазначене розпорядження прийнято з порушенням вимог ст. 22 Закону України "Про землеустрій", ст. 35 Закону України "Про державну експертизу землевпорядної документації", ст. 123 Земельного кодексу України та п. 3 "Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок" - без обов'язкового позитивного висновку експертизи, що є підставою для визнання його недійсним. Крім того, п. 3 названого розпорядження було встановлено строк для укладення та реєстрації договору оренди - в місячний термін. При цьому, визначено, що в разі невиконання розпорядження у вказаний термін, розпорядження втратить чинність.

За наведених обставин господарський суд Кіровоградської області правильно застосував ч. 3 ст. 35 ГПК України, якою встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, - при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. При цьому не має значення, в якому саме процесуальному статусі виступали відповідні особи у таких інших справах - позивачів, відповідачів, третіх осіб тощо. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

З матеріалів справи вбачається, що договори оренди землі, як у справі № 912/1617/14 так і у справі № 912/3699/14 були укладені лише 25.03.2012 р., тобто з порушенням строку встановленого п. 3 розпорядження відповідача - 1 від 01.02.2012 р. № 90р., а отже за відсутності чинного розпорядження про надання земельної ділянки в оренду.

Твердження арбітражного керуючого, що договір був укладений ще у 2008 р. на підставі відповідного рішення і на виконання плану санації, а не на підставі розпорядження 2012 р., не може бути взято до уваги, оскільки зі змісту розпорядження від 01.02.2012 р. вбачається, що затверджено було новий проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду, а підставою для укладання спірного договору оренди землі було саме розпорядження № 90-р від 01.02.2012 р., що випливає з пунктів 2 і 3 розпорядження.

Крім того, договір оренди землі 2008 р. був укладений на підставі розпорядження Голови Олександрівської райдержадміністрації від 18.01.2008 р. № 33-р "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду", тобто в порушення чинного законодавства за відсутності відповідного проекту землеустрою. Зазначені документи за вимогами ст. 15 Закону України "Про оренду землі" є невід'ємною частиною договору оренди землі.

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї з сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи вищевикладене, суд попередньої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі від 25.03.2012 р., оскільки останній був укладений сторонами з порушенням процедури, передбаченої статтею 124 Земельного кодексу України та про повернення земельної ділянки, а ці вимоги похідними від вимог про визнання недійсним договору оренди землі.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного суду вважає, що не може бути підставою для скасування рішення і посилання скаржника на постанову Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство", в якій зазначено, що Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів. За Конституцією України всі закони мають однакову юридичну силу. Одним із проблемних питань, яке виникає під час застосування деяких нормативно-правових актів, є так звана колізія норм права, чи колізія законів (від лат. зіткнення). Колізія законів - розходження змісту (суперечність) двох або більше формально діючих нормативних актів, виданих з одного й того ж питання, тобто регулюють однакові правовідносини, але по-різному. Міністерство юстиції України в листі від 26.12.2008 р. № 758-0-2-08-19 "Щодо практики застосування норм права у випадку колізії" звернула увагу на те, що колізія норм права вирішується шляхом вибору того нормативного акта, який має бути застосований до конкретного випадку (юридичного факту).

В даній судовій справі розглядається питання відповідності укладення договору оренди землі нормам чинного законодавства. Правове регулювання відносин, пов'язаних з орендою земельних ділянок, здійснюється спеціальним земельним законодавством, до того ж спірна земельна ділянка є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення з особливим правовим режимом, який визначається також земельним законодавством. Як вже було наведено вище ухвала господарського суду Кіровоградської області від 02.02.2011 р. у справі про банкрутство № 11/49 також мала застереження щодо укладання договорів оренди під час процедури санації відповідно до чинного законодавства.

Законом України від 13.05.2014 р. № 1258-VІІ виключено ч. 2 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка проголошувала

пріоритет цього Закону перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків, передбачених цим Законом.

При прийнятті постанови по цій справі, апеляційний господарський суд також враховує висновки Вищого господарського суду України по аналогічній справі № 912/1617/14 від 14.05.2015 р.

Отже, місцевий господарський суд при прийнятті оспорюваного судового рішення правильно застосував як норми матеріального, так і норми процесуального права і підстави для скасування судового рішення відсутні.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 103 - 105 ГПК України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Промінь" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Кіровоградської області від 27.07.2015 . у справі № 912/3699/14 залишити без зміни.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Постанова виготовлена у повному обсязі 23.10.2015 року

Головуючий суддя І.М.Кощеєв

Суддя Р.М. Бахмат

Суддя І.М. Науменко