Рішення

від 23.10.2015 по справі 927/1244/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

В« 22 В» жовтня 2015 року Справа №927/1244/15

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг"

юридична адреса: вул. Київська, 6-В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район,

Київська область, 08132

поштова адреса: пр. Перемоги, 5-А, м. Київ, 01135

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ"

АДРЕСА_1, 16500

Про стягнення 8102,98 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: ОСОБА_1 - директор Чернігівської філії, довіреність №б/н від 20.05.2015.

Від Відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ" про стягнення 8352,98 грн., в тому числі 3932,06 грн. основного боргу, 1274,36 грн. пені, 1011,84 грн. штрафу, 75,26 грн. - 3% річних та 2031,49 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки №359 від 01.04.2014.

У судовому засіданні 13.10.2015 представник Позивача надав заяву про виправлення описки в резолютивній частині позовної заяви, яка виникла під час механічного перенесення розрахованого показника з описової частини позовної заяви до резолютивної, вказавши замість суми інфляційних 2301,49 грн. суму 2059,46 грн. Суд долучив дану заяву до матеріалів справи.

Також у судовому засіданні представник 13.10.2015 представник Позивача в межах повноважень, визначених довіреністю, надав заяву про зменшення суми позовних вимог, відповідно до якої Позивач просить зменшити розмір основного боргу на суму 250,00 грн., в зв'язку з надходженням оплати за придбаний товар на дану суму. Згідно з даною заявою Позивач остаточно просить стягнути з Відповідача 8102,98 грн., в тому числі 3682,06 грн. основного боргу, 1274,36 грн. пені, 1011,84 грн. штрафу, 75,26 грн. - 3% річних та 2059,46грн. інфляційних. На підтвердження вказаного представником Позивача надані виписки банку по рахунку Позивача від 17.09.2015, 22.09.2015 та 12.10.2015 на суму 50,00грн., 100,00 грн. та 100,00 грн. відповідно.

Відповідно до ч.ч.4,6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови отримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви. Господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, ухвалою суду від 13.10.2015 вищевказана заява Позивача про зменшення розміру позовних вимог прийнята судом.

У судовому засіданні 22.10.2015 представник Позивача підтримав позовні вимоги з урахуванням вищевказаної заяви.

Відповідач письмового відзиву на позов не надав, явки повноважного представника у судові засідання 13.10.2015 та 22.10.2015 не забезпечив.

Ухвала про порушення провадження у справі від 23.09.2015, надіслана Відповідачу за адресою: вул. Дружби, 6/25, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500, повернулась до суду без вручення адресату з поштовою відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Згідно Спеціального витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який долучено до матеріалів справи, станом на 08.10.2015 місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ" - вул. Дружби, 6/25, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500.

Ухвала про відкладення розгляду справи від 13.10.2015, надіслана Відповідачу за адресою: вул. Дружби, 6/25, м. Бахмач, Бахмацький район, Чернігівська область, 16500, на момент проведення судового засідання 22.10.2015 як невручена адресату оператором поштового зв'язку до суду не повернута, рекомендоване повідомлення про вручення Відповідачу вищевказаної ухвали суду в матеріалах справи також відсутнє.

Як вбачається із роздрукованих судом та долучених до матеріалів справи витягів з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, поштове відправлення адресату не вручене під час доставки , 20.10.2015 адресату повідомлено повторно про надходження на його адресу поштового відправлення за №1400603656611.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Згідно з п.п.3.9.1 п.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" №18 від 26.12.2011 (із змінами) в разі якщо ухвалу про порушення провадження по справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Враховуючи, що ухвали про порушення провадження у справі від 23.09.2015 та відкладення розгляду справи від 13.10.2015 були направлені Відповідачу по справі за вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців адресою, суд вважає, що не перебування Відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, неможливість направлення в засідання свого повноважного представника і ненадання відзиву, не перешкоджають розгляду справи по суті.

На підставі викладеного, суд приходить висновку про розгляд справи без участі представника Відповідача за наявними матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 15.07.2015, Товариство з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (Позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 17.04.2013, номер запису в ЄДР 13391020000008679.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ" (Відповідач) відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 08.10.2015 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 31.01.2000.

01.04.2014 між Позивачем та Відповідачем укладено договір поставки №359 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору Постачальник (Позивач) передає у власність Покупця, а Покупець (Відповідач) приймає і оплачує алкогольні та безалкогольні напої (далі по тексту - Продукція) в асортименті, партіями згідно накладних, на умовах цього Договору. Погоджена Сторонами кількість, асортимент і ціна партії Продукції вказується в видаткових накладних та товарно-транспортних (ТТН Форма №1-ТН/алкогольні напої/) накладних, які є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п.1.4. Договору всі поставки Продукції за накладними, оформленими Сторонами протягом терміну дії даного Договору, вважаються такими, що поставлені на підставі та в межах даного Договору, навіть за відсутності безпосередньо в накладній вказівки (посилання) на даний Договір.

За умовами п.п.2.1.-2.2. Договору ціна, асортимент, найменування, кількість Продукції, що продається за цим Договором, вказуються в додатковій угоді (додатку/специфікації до цього Договору) або можуть узгоджуватися Сторонами при підписанні накладної(их) і вказуються в ній (них). Ціна, асортимент, найменування, кількість Продукції, місце і термін поставки вважаються остаточно узгодженими Сторонами цього Договору після підписання повноважними представниками Сторін (що мають довіреність на отримання/передачу товарно-матеріальних цінностей) накладної(их). Продукція поставляється партіями. Партією Продукції є Продукція, зазначена в одній видатковій накладній.

Згідно з п.2.3. Договору ціна цього Договору визначається виходячи із загальної вартості Продукції, поставленої протягом терміну дії цього Договору.

Відповідно до п.п.2.4., 2.6. Договору Продукція поставляється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС 2000 року) - адреса торгівельної точки Покупця. Разом з Продукцією Постачальник зобов'язаний надати Покупцю наступні документи: видаткову накладну (із зазначенням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості партії Продукції); податкову накладну, документи, що підтверджують якість продукції, що поставляється. Підписана Сторонами видаткова накладна свідчить, що Постачальник передав вищенаведені документи Покупцеві.

Згідно з п.п.2.7.-2.9. Договору Покупець оплачує вартість кожної партії поставленої Продукції шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника або шляхом внесення грошових коштів у касу Постачальника. Підстава для оплати Продукції, отриманої Покупцем за цим Договором, є видаткова накладна, або ТТН Форма №1-ТН /алкогольні напої/, або цей Договір. Грошові кошти, що надходять від Покупця в якості отриманої за цим Договором Продукції, зараховуються Постачальником в рахунок погашення заборгованості Покупця послідовно, починаючи з першої за датою видачі неоплаченої видаткової накладної. Покупець зобов'язується оплатити кожну придбану за цим договором партію Продукції не пізніше 7 (сіми) календарних днів з моменту її передачі.

Відповідно до п.2.10. Договору моментом передачі партії Продукції (датою поставки) і моментом переходу права власності на Продукцію є дата фактичного отримання Продукції, зазначена Покупцем в підписаній Сторонами видатковій накладній на дану Продукцію. У разі відсутності відмітки Покупця на примірнику видаткової накладної Постачальника про дату фактичного отримання Продукції, датою поставки і моментом переходу права власності на Продукцію вважається дата видачі видаткової накладної.

За умовами п.п.7.1.-7.2. Договору він набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2014 року. Термін дії цього Договору автоматично продовжується на додаткові однорічні строки у разі, якщо не менше ніж за 30 днів до закінчення чергового терміну дії Договору, жодна із Сторін не повідомила іншу письмово про свій намір припинити подальшу співпрацю. Припинення дії цього Договору (в т.ч. його розірвання) не є підставою для припинення невиконання грошових зобов'язань, передбачених цим Договором, а також не звільняє Сторони від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) таких зобов'язань.

На виконання умов Договору Позивачем було передано Відповідачу продукцію на суму 5059,20 грн. згідно з видатковою накладною №РН-15-021132 від 24.12.2014, копія якої міститься в матеріалах справи.

Відповідач за поставлену продукцію розрахунок здійснив частково.

Всього Відповідачем у період з 09.07.2015 по 12.10.2015 за отриману продукцію було сплачено 1420,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками банку по рахунку Позивача, з яких 1377,14 грн. було зараховано в погашення боргу за продукцію, отриману відповідно до видаткової накладної №РН-15-021132 від 24.12.2014, а 42,86 грн. - в погашення заборгованості за продукцію, поставлену раніше згідно з видатковою накладною № РН-15-020640 від 17.12.2014.

На підставі викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 3682,06 грн. основного боргу, який виник внаслідок несплати Відповідачем за отриману продукцію згідно видаткової накладної №РН-15-021132 від 24.12.2014.

Згідно з ч.1 ст.265 Господарського кодексу України:

В»За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.В»

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України

В«Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).В«

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГКУ):

В«Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.В«

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.4 ст.631 Цивільного кодексу України:

В«Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.В«

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення 3682,06 грн. основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГКУ:

В«Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.В»

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

В«Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

В«Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.В»

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

В«Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.В»

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

В«Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.В»

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п.4.1. Договору у разі недотримання термінів оплати Продукції, зазначених у п.п.2.9. цього Договору, Покупець сплачує на користь Постачальника пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочення. У разі, якщо прострочення оплати становить більше 30 календарних днів, Покупець, крім того зобов'язаний виплатити Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості партії Продукції, оплата якої прострочена.

Позивач просить стягнути з Відповідача пеню в розмірі 1274,36 грн. за період з 02.01.2015 по 01.07.2015.

Відповідно до п.1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" (із змінами) з огляду на вимоги частини першої статті 4-7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з розрахунку пені, Позивачем здійснено нарахування пені з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені, а також з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Крім того, Позивач просить стягнути з Відповідача штраф у розмірі 20 % від суми продукції, отриманої згідно видаткової накладної №РН-15-021132 від 24.12.2014 на суму 5059,20 грн., оплата якої прострочена більше, ніж на 30 днів, що складає 1011,84 грн.

Як вбачається з наданих Позивачем виписок банку по рахунку Позивача та копій платіжних доручень, перша часткова оплата за поставлену згідно видаткової накладної №РН-15-021132 від 24.12.2014 продукцію була здійснена Відповідачем 09.07.2015, тобто прострочення оплати становило більше 30 календарних днів.

За порушення у сфері господарювання учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором (частина друга статті 193, частина перша статті 216 та частина перша статті 218 ГК України).

Одним із видів господарських санкцій згідно з частиною другою статті 217 ГК України є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню.

Розмір штрафних санкцій відповідно до частини четвертої статті 231 ГК України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Такий вид забезпечення виконання зобов'язання, як пеня та її розмір встановлено частиною третьою статті 549 ЦК України, частиною шостою статті 231 ГК України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частиною шостою статті 232 ГК України.

Право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу надано сторонам частиною четвертою статті 231 ГК України.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України.

В інших випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності.

Зазначену правову позицію наведено у постанові Верховного Суду України від 27.04.2012 та постанові Вищого господарського суду України від 12.06.2012 у справі № 06/5026/1052/2011, а також у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 № 42/252, від 09.04.2012 № 20/246-08 .

На підставі викладеного суд вважає, що позов в частині стягнення з Відповідача пені та штрафу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, враховуючи вищевикладене, просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 75,26 грн. за період з 02.01.2015 по 01.07.2015 та 2059,46 грн. інфляційних за період з 02.01.2015 по 01.07.2015 (фактично за січень-червень 2015 року).

За результатами здійсненої судом перевірки нарахування Позивачем заявлених до стягнення сум 3% річних та інфляційних встановлено, що розмір 3% річних та інфляційних за вищевказані періоди Позивачем розрахований вірно, а тому дані суми підлягають стягненню з Відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати продукції, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи, що до виникнення спору призвели неправильні дії Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судовий збір має бути покладений в повному обсязі на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАВРІЯ" (АДРЕСА_1, 16500, ідентифікаційний код 30579807) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (юридична адреса: вул. Київська, 6-В, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132, поштова адреса: пр. Перемоги, 5-А, м. Київ, 01135, ідентифікаційний код 38679874) 3682 грн. 06 коп. основного боргу, 1274 грн. 36 коп. пені, 1011 грн. 84 коп. штрафу, 75 грн. 26 коп. - 3% річних, 2059 грн. 46 коп. інфляційних. та 1218 грн. 00 коп. на відшкодування судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 жовтня 2015 року.

Суддя І.В. Кушнір