Постанова

від 20.10.2015 по справі 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06)

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2015 р. Справа № 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06)

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників :

апелянт - не з'явився;

позивач - Сірий А.М. (довіреність від 15.07.2015 р.);

відповідач - голова ліквідаційної комісії Сапа А.М. (наказ від 22.06.2012 р. № 450) та Топорков К.В. (довіреність б/н від 02.03.2015 р.);

третя особа - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ нафтогазовидобувна компанія", м. Київ, (вх. № 4713 Х/1-28) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.09.15 у справі № 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06)

за позовом Державного підприємства "Вугілля України", м. Київ,

до Державного підприємства "Теплоенергоцентраль-2" Есхар", смт. Есхар Чугуївського району Харківської області,

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Харімпекс", м. Харків;

про стягнення 1 834 760,19 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Державне підприємство "Вугілля України" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Державного підприємства "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" про стягнення заборгованості в сумі 1834760,79 грн. по договору поставки від 27.12.2005 р. № 6-10/1-П.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.10.2006 р. у справі № 37/402-06 позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1834760,79 грн. основної заборгованості 18347,61 грн. державного мита за подання позову та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1 а.с 79-81).

В процесі перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2006 р. у справі № 37/402-06 за нововиявленими обставинами ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.02.2007 р. у справі № 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06) до у часті у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено ТОВ "Харімпекс" (т. 2 а.с. 4-5).

За результатом перегляду рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2006 р. у справі № 37/402-06 за нововиявленими обставинами Господарським судом Харківської області прийнято рішення від 18.02.2008 р. у справі № 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06) про стягнення з ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" на користь ДП "Вугілля України" заборгованості в сумі 1834760,19 грн., а також 18347,61 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 2 а.с. 160-163).

На виконання зазначеного рішення Господарським судом Харківської області видано наказ від 04.03.2008 р. № 37/15-07.

Відповідач - ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" звернувся до Господарського суду Харківської області з заявою від 14.08.2015 р. вх. № 32728 про заміну сторони її правонаступником, в якій просив замінити відповідача у справі № 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06), а саме: замінити Державне підприємство "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" (код 30034023) на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ нафтогазовидобувна компанія" (код 34181461), та внести відповідні зміни до судового наказу № 37/15-07 від 04.03.2008 р. (т. 3 а.с. 110-113).

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2015 р. у справі 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06) заяву відповідача - ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" про заміну сторони її правонаступником задоволено. Відповідача (боржника) Державне підприємство "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" замінено на його правонаступника - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ нафтогазовидобувна компанія" на підставі ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, з посиланням на те, що 20.04.2012 р. між ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України укладено Концесійний договір, за умовами якого концесіонер - ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" є правонаступником ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" (т. 3 а.с. 148-150).

ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування фактичних обставин справи, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні заяви відповідача - ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" про заміну сторони її правонаступником. Посилається на те, що у концесіонера не виникло правонаступництва щодо заборгованості перед ДП "Вугілля України", оскільки у відповідності до умов Концесійного договору від 20.04.2012 р. та Закону України «Про концесії», факт передачі цілісного майнового комплексу ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" у концесію ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" створює не обов'язок щодо погашення переданої концесіонеру кредиторської заборгованості, а лише підставу для виникнення такого обов'язку.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 05.10.2015 р. апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.10.2015 р.

Представник позивача - ДП "Вугілля України" відзив на апеляційну скаргу не надав, в судовому засіданні 20.10.2015 р. не погодився з доводами апелянта, викладеними в апеляційній скарзі, просив залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач - ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" у відзиві на апеляційну скаргу (вх. № 14089 від 12.20.2015 р.) та представники відповідача в судовому засіданні 20.10.2015 р. не погодились з доводами апелянта, викладеними в апеляційній скарзі, просили залишити скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Третя особа - ТОВ "Харімпекс" відзив на апеляційну скаргу не надала, свого представника в судове засідання 20.10.2015 р. не направила, про причину відсутності представника в судовому засіданні не повідомила, хоча про час і місце судового засідання була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовим повідомленнями № 61022 1639468 1, яке свідчить про вручення 12.10.2015 р. копії ухвали суду від 05.10.2015 р. представнику третьої особи.

Апелянт - ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" свого представника в судове засідання 20.10.2015 р. не направив. 16.10.2015 р. за вх. № 14273 до суду апеляційної інстанції надійшло клопотання апелянта про відкладення розгляду справи на інший день, у зв'язку з неможливістю бути присутнім в судовому засіданні його представника.

Представники позивача та відповідача заперечили проти задоволення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи.

Колегія суддів апеляційної інстанції залишає без задоволення клопотання апелянта про відкладення розгляду справи, оскільки він не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, згідно з ч.ч. 1-5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України).

Проте апелянтом не надано належних документальних доказів поважності причин щодо неможливості забезпечити явку іншого представника в судове засідання суду апеляційної інстанції, ніяких інших документів по суті спору заявником апеляційної скарги не надано.

Відповідно до п. 3.9.2 ч. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», господарський суд, з урахуванням обставин конкретної справи, може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи, у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також, з огляду на те, що явку представників апелянта та третьої особи в судове засідання не визнано обов'язковою, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про можливість розглянути апеляційну скаргу без участі представників апелянта та третьої особи за наявними у справі матеріалами, як передбачено ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія", виходячи з наступного.

Статтею 520 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Закон України «Про концесії» та Закон України «Про теплопостачання» містять спеціальні норми, які регулюють правовідносини щодо заміни сторони іншою особою.

Так, згідно ч. 5 ст. 3 Закону України «Про концесії», дебіторська та кредиторська заборгованість, грошові кошти та цінні папери можуть бути передані концесіонеру на умовах, встановлених договором.

У відповідності до абз. 3 ст. 22 Закону України «Про теплопостачання», у разі, якщо суб'єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб'єкт стає правонаступником за борговими зобов'язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб'єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).

З матеріалів справи вбачається, що 20.04.2012 р. між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (концесієдавцем) та ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" (концесіонером) укладено Концесійний договір, за умовами якого концесієдавець надав на 49 років концесіонеру право здійснювати управління (експлуатацію) Об'єктом концесії згідно з п. 2 цього договору, з метою задоволення громадських потреб у сфері виробництва електричної та теплової енергії за умови сплати концесійних платежів та виконання інших умов цього договору (т. 3 а.с. 82-87).

Згідно п. 2 Концесійного договору від 20.04.2012 р., Об'єктом концесії є цілісний майновий комплекс ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар", що складається з державного майна, яким ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" наділене на праві господарського відання, а також державного майна, яке придбано ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" у власність при здійсненні господарської діяльності на базі майна, попередньо отриманого у господарське відання. Перелік, найменування, місцезнаходження, склад і вартість Об'єкта концесії визначено в Додатку № 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.

У відповідності до п. 5 Концесійного договору від 20.04.2012 р., кредиторська та дебіторська заборгованість ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар", грошові кошти, цінні папери передаються концесіонеру за відповідним актом приймання-передачі.

Передавальним актом № 3 від 28.05.2012 р. дебіторської та кредиторської заборгованості, яка сформувалась у ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" станом на 20.04.2012 р. та передається Концесіонеру відповідно до Концесійного договору від 20.04.2012 р., укладеного між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" у складі цілісного майнового комплексу ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар", переданого в концесію ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія", зокрема, було передано кредиторську заборгованість ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" перед ДП "Вугілля України" по договору поставки від 27.12.2005 р. № 6-10/1-П в сумі 1834760,79 грн., що підтверджується (т. 3 а.с. 88-93).

Тобто разом з цілісним майновим комплексом ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" по передавальному акту № 3 від 28.05.2012 р. концесіонеру (ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія") було передано кредиторську заборгованість ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" перед ДП "Вугілля України" в сумі 1834760,79 грн., яка була стягнута рішенням Господарського суду Харківської області від 18.02.2008 р. у справі № 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06).

В п. 14.8 Концесійного договору від 20.04.2012 р. сторони визначили, що концесіонер є правонаступником ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" за майновими та немайновими правами та обов'язками, які сформувались у ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" станом на дату укладення цього договору та передані Концесіонеру за зведеним актом приймання-передачі, передбаченим п. 14.4 цього договору, з моменту його укладення між сторонами.

Зважаючи на викладене, посилання апелянта на те, що у концесіонера - ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" не виникло правонаступництва щодо заборгованості ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" перед ДП "Вугілля України" по договору поставки від 27.12.2005 р. № 6-10/1-П в сумі 1834760,79 грн., є безпідставним. Тому колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення заяви відповідача - ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" про заміну його правонаступником - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ нафтогазовидобувна компанія".

Частиною 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обов'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України, у разі припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 22.06.2012 р. № 450 «Про ліквідацію Державного підприємства "Теплоенергоцентраль-2" Есхар"», враховуючи укладений між ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" та Міністерством енергетики та вугільної промисловості України Концесійний договір від 20.04.2012 р., припинено діяльність ДП "Теплоенергоцентраль-2" Есхар" (відповідача у справі) шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію (т. 3 а.с. 10-11).

У відповідності до п. 1.4 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», процесуальне правонаступництво в розумінні ст. 25 Господарського процесуального кодексу України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення - з моменту відкриття провадження до його закінчення.

Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником державний виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження».

На підставі викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку що ухвала Господарського суду Харківської області від 15.09.2015 р. у справі 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06) прийнята у відповідності до матеріалів справи та норм чинного законодавства, і підстави для її скасування відсутні, у зв'язку з чим апеляційна скарга ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" задоволенню не підлягає.

Враховуючи вищезазначене та керуючись статтями 25, 99, 101, 102, п. 1 ст. 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ТОВ "ДВ нафтогазовидобувна компанія" залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15 вересня 2015 року у справі 37/15-07 (в.о.о. 37/402-06) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 23.10.2015 р.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.