Рішення

від 06.10.2015 по справі 638/18476/14-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

справа № 638\18476\14-ц

2\638\849\15

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

06 жовтня 2015 року м. Харків

Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді - Штих Т.В.

секретаря - Кондратюк І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в міста Харкова цивільну справу за позовною заявою ТОВ « ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, треті особи відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ГУМВСУ в Харківській області, Романченко ОСОБА_2, Фізична особа - підприємниць ОСОБА_3 Публічне акціонерне товариства «ОТП Банк» Приватне підприємство "Агентство Нерухомості "Україна" приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про виселення та зняття з реєстраційного обліку,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальності «ОТП Факторинг Україна» звернулося 15.10.2014 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовною заявою до ОСОБА_5, третя особа Відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ГУМВС України в Харківській області, про виселення та зняти з реєстраційного ОСОБА_5 та всіх осіб, що зареєстровані за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, судові витрати покласти на відповідачів.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.04.2012р. Дзержинським районним судом м. Харкова ухвалене рішення за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, яким позов задоволено, звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5, для погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № МL-705/063/2007 від 12.12.2007р.: за тілом кредиту в сумі 415762,77грн., за процентами в сумі 73706,58 грн., пені в сумі 7833,43 грн.; застосовано спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від імені ОСОБА_5 із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 09.08.2012р. рішення Дзержинського районного суду м. Харкова скасоване, в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено.

27.02.2013 Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2012 року скасоване, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2012 року залишене без змін.

ОСОБА_6 свої зобов'язання за кредитним договором не виконує.

В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що відповідно до ч. 2 ст. 39; Закону України «Про іпотеку»: одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя виносить рішення про виселення мешканців за наявності підстав, передбачених законом, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення. Суд такого рішення не ухвалював, від роз'яснення таких наслідків відмовився, і позивач з цим погодився, від будь яких дій, щодо сприяння добровільному виконанню рішення ухилився. Примусове виселення відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку» здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов: якщо мешканці добровільно не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки, протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника або в інший погоджений сторонами строк. Крім того, посилався на те, що Позивач визнає в цілому договір купівлі-продажу від 19.02.2011, в якому зазначено, що треті сторони не мають права на його квартиру.

Треті особи до суду не з'явились. Про час та дату судового засідання повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили. Суд вважає за можливе розглядати справу за їх відсутності.

Судом встановлено і сторонами не заперечується, що:

Відповідач ОСОБА_5 зареєстрований і проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2 і не зареєстрований тимчасово за адресою АДРЕСА_2. За цією адресою інші особи не зареєстровані.

Відповідачеві на праві власності належить квартира за адресою АДРЕСА_2, на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого Приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_4 19.02.2011.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 11.04.2012 звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_5, для погашення загальної заборгованості перед ТОВ «ОТП Факторинг Україна» за кредитним договором № МL-705/063/2007 від 12.12.2007р.: за тілом кредиту в сумі 415762,77грн., за процентами в сумі 73706,58 грн., пені в сумі 7833,43 грн.; застосовано спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом його продажу ТОВ «ОТП Факторинг Україна» від імені ОСОБА_5 із застосуванням процедури продажу, передбаченої ст. 38 Закону України «Про іпотеку».

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 09.08.2012р. рішення Дзержинського районного суду м. Харкова скасоване, в задоволенні позову ТОВ «ОТП Факторинг Україна» відмовлено.

27.02.2013 Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ рішення апеляційного суду Харківської області від 09 серпня 2012 року скасоване, рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2012 року залишене в силі.

Рішення суду до примусового виконання не пред'являлося.

Майнових вимог до Відповідача Позивач не має.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України:

1. Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

3. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

4. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

5. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

6. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Відповідно до ч.ч. 1; 2 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України: судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 2 статті 14 Цивільного кодексу України: особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Рішенням суду, на яке посилається Позивач, в обґрунтування своїх вимог не передбачено жодних обов'язків для Відповідача. З моменту набрання ним законної сили минуло більше року. До примусового виконання воно не пред'явлено, виникнення перешкод для виконання не встановлено.

За змістом статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Із доказів, наданих сторонами не убачається, що Відповідач не виконав рішення суду, а боржник за договором МL-705/063/2007 від 12.12.2007 р. - ОСОБА_6 не виконав, або не виконує своїх зобов'язань, і що з цього приводу до нього заявлялись претензії з боку Позивача.

Крім того, із матеріалів справи не убачається, що ОСОБА_6 - боржник за кредитним договором взагалі обізнаний про нового кредитора.

Ухвалою від 17 листопада 2014 р. Позивача зобов'язано надати оригінали наданих суду копій документів для огляду в судовому засіданні. Оригінал договору іпотеки РМL-705/063/2007 від 12.12.2007, яким визначено права і обов'язки сторін Позивач не надав.

Суд не приймає, як доказ, ксерокопію договору іпотеки РМL-705/063/2007 від 12.12.2007, оскільки Ухвалою від 17 листопада 2014 р. Позивача зобов'язано надати саме оригінал цього договору.

Ухвалою від 02 липня 2015 р. Позивача було зобов'язано надати для огляду в судовому засіданні матеріали кредитної справи ОСОБА_6, для перевірки тверджень Позивача про заборгованість, яка має місце після ухвалення рішення суду про звернення стягнення не предмет іпотеки.

Позивач також матеріали кредитної справи не надав. А ті аркуші паперу з друкованим текстом, які представник надав суду, не можливо ідентифікувати, як кредитну справу, чи хочаб належним чином засвідчену копію кредитної справи.

Отже Позивач не надав належних доказів про невизнання, оспорювання, чи порушення своїх прав, свобод, чи інтересів Відповідачем. А також не надав належного доказу, в обґрунтування свого права на вимоги, не зазначені в рішенні суду - оригіналу договору іпотеки.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 60 Цивільного процесуального кодексу України:

Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Цивільного процесуального кодексу України:

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.16 Цивільного кодексу України:

1. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 Цивільного кодексу України:

Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно до частини шостої тієї ж статті: У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини третьої статті 27 Цивільного процесуального кодексу: ооби, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.

Суд вважає подання необґрунтованої належними доказами позовної заяви про захист своїх не порушених, визнаних і не оспорюваних прав і інтересів, за відсутністю спору між сторонами і неподання оригіналів доказів, витребуваних судом для огляду в судовому засіданні за зловживання своїми правами, оскільки Відповідач своїми діями, чи бездіяльністю не міг і не може завдати шкоди правам та інтересам Позивача, а твердження про виникнення заборгованості з боку боржника за кредитним договором, без заявлення до нього претензій і підтвердження первісними документами розрахунку - припущенням.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 13; ч. 3 ст. 16 ЦК України; ч. 2 ст. 23; ч. 1 ст. 40 Закону України «Про іпотеку»; ст. 3 ч. 2 ст. 14; ст.ст. 60; 74; 213-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні вимог ТОВ « ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1, треті особи відділення громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Дзержинського РВ ГУМВСУ в Харківській області Романченко ОСОБА_2, Фізична особа - підприємниць ОСОБА_3 Публічне акціонерне товариства «ОТП Банк» Приватне підприємство "Агентство Нерухомості "Україна" приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг про виселення та зняття з реєстраційного обліку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з моменту проголошення через районний суд, шляхом подачі апеляційної скарги.

Рішення ухвалено та надруковано суддею в нарадчій кімнаті.

Суддя : Штих Т.В.