Постанова

від 27.04.2009 по справі 49/237-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД мі ста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницьк ого,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2009 м.Київ № 49/237-А

За позовом Державної податкової інсп екції у Оболонському районі м. Києва

до 1) Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Фірма "Трей д Бізнес",

2) Малого підприємства у фор мі товариства з обмеженою ві дповідальністю "Соляріс"

про визнання угоди недійсною

Суддя Смирнова Ю.М.

Секретар с.з. Пунейко Л.М.

Представники:

Від позивача: Варчен ко А.В. - представник

Від відповідача-1: не з' явились

Від відповідача-2: не з' явились

27.04.2009 у судовому засіданні в ідповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу а дміністративного судочинст ва України оголошено вступну та резолютивну частину пост анови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державна податкова інспе кція у Оболонському районі м . Києва звернулась до Господа рського суду міста Києва з по зовом про визнання правочину , укладеного між відповідача ми шляхом обміну документами (податкова накладна № 60 від 10.05.2 005, акт приймання від 10.05.2005 № 810105, ви даткова накладна № 60 від 10.05.2005), н едійсним на підставі ч. 1 ст. 207 Г осподарського кодексу Украї ни; зобов' язання відповідач а - 1 повернути відповідачу - 2 кошти, отримані за правочино м, у сумі 700 000,00 грн.; стягнення з в ідповідача - 2 на користь дер жави товару, отриманого згід но податкової накладної № 60 ві д 10.05.2005, на загальну суму 700 000,00 грн.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 23.11.2006 зупинен о провадження у справі № 49/237-А д о набрання законної сили суд овим рішенням, прийнятим у сп раві № 2-1737 за цивільним позовом ОСОБА_3 до Товариства з об меженою відповідальністю "Фі рма "Трейд Бізнес", треті особи без самостійних вимог на пре дмет спору: Державна податко ва інспекція у Оболонському районі міста Києва, Оболонсь ка районна у м. Києві державна адміністрація, Мале підприє мство у формі товариства з об меженою відповідальністю "Со ляріс".

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 23.02.2009 змінено ск лад суду, справу № 49/237-А передан о для подальшого розгляду су дді Смирновій Ю.М.

Ухвалою Господарського су ду міста Києва від 12.03.2009 задовол ено клопотання позивача про поновлення провадження у спр аві, провадження у справі пон овлено та призначено судовий розгляд справи на 06.04.2009.

Представник позивача в суд ових засіданнях підтримав по зовні вимоги та зазначив, що с пірний правочин укладений з метою, завідомо суперечною і нтересам держави і суспільст ва, а тому підлягає визнанню н едійснім, а товар, отриманий за таким правочином, підляга є стягненню з відповідача - 2 до бюджету на підставі ст. 207, с т. 208 Господарського кодексу У країни.

Представники відповідачі в в судові засідання, признач ені на 06.04.2009, 27.04.2009, не з' явились, п ричин неявки суду не повідом или.

Відповідач - 1 письмових по яснень щодо позовних вимог н е надав.

Відповідач - 2 подав через к анцелярію суду клопотання пр о розгляд справи без його пре дставника та заперечення на позовну заяву, в яких просить закрити провадження у справ і у зв' язку з тим, що правочин , який порушує публічний поря док є нікчемним, а визнання су дом нікчемних правочинів не вимагається.

Дослідивши наявні матеріа ли справи та заслухавши пояс нення представника позивача , суд

В С Т А Н О В И В:

Згідно з прийомним акто м від 10.05.2005 № 810105, видатковою накла дною від 10.05.2005 № 60, податковою нак ладною від 10.05.2005 № 60 Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Трейд Бізнес" ( відпові дач - 1) поставило, а Мале приват не підприємство у формі това риства з обмеженою відповіда льністю "Соляріс" прийняло та оплатило товар, а саме брухт ю велірний та стоматологічний на загальну суму 700 000,00 грн. Факт оплати товару підтверджуєть ся наявною в справі банківсь кою випискою від 13.05.2005.

Укладений між відповідача ми правочин позивач вважає т аким, що підпадає під визначе ння ст. 207 Господарського коде ксу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господ арського кодексу України гос подарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, а бо вчинено з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, або укладе но учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської ко мпетенції (спеціальної право суб'єктності), може бути на вим огу однієї із сторін, або відп овідного органу державної вл ади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Згідно з п. 2 Постанови Плену му Верховного суду України “ Про судову практику про визн ання угод недійсними” від 28.04.19 78 № 3 (з наступними змінами та до повненнями) угода може бути в изнана недійсною лише з підс тав і з наслідками, передбаче ними законом.

Пунктом 11 Роз' яснення Вищо го арбітражного суду України “Про деякі питання практики вирішення спорів, пов' язан их з визнанням угод недійсни ми” № 02-5/111 від 12.03.1999 визначається, що необхідними умовами для в изнання угоди недійсною відп овідно до ст. 49 Цивільного код ексу УРСР є її укладення з мет ою завідомо суперечною інтер есам держави і суспільства; д ля прийняття рішення зі спор у необхідно встановлювати, у чому конкретно полягала зав ідомо суперечна інтересам де ржави і суспільства мета укл адення угоди, якою із сторін і в якій мірі виконано угоду, а також вину сторін у формі уми слу.

Таким чином, розглядаючи та кий спір, суд повинен визначи ти наявність наступних ознак :

а) вчинення дій об'єктивно п ризводить до порушення інтер есів держави і суспільства в цілому, а тому в даному випадк у повинно бути наявним поруш ення вимог саме норм законів та нормативних актів, які виз начають соціально-економічн і основи держави і суспільст ва;

б) такі угоди характеризуют ься суб'єктивним наміром сто рін (чи однієї сторони) поруши ти вимоги закону, оскільки ук ладаються з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, а тому для в изнання недійсними цих угод необхідно встановити вину ст орін (або, принаймні, однієї з них) у формі умислу при укладе нні угоди;

в) факт наявності суб'єктивн ого чинника може мати місце з боку посадових осіб підприє мства, а не з боку самої юридич ної особи, а тому суб'єктивний склад правопорушення повине н бути встановлений компетен тним державним органом і під тверджений законодавчо визн аченими засобами доказуванн я.

В обґрунтування позовних в имог про визнання недійсною укладеної між відповідачами угоди на підставі ст. 207 Господ арського кодексу України, а т акож про наявність у відпові дачів умислу на укладення уг оди з метою, завідомо супереч ною інтересам держави, позив ач посилається, зокрема на рі шення Оболонського районног о суду м. Києва від 29.03.2006, яким ви знані недійсними з моменту р еєстрації установчі докумен ти відповідача - Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Фірма "Трейд Бізнес", а також свідоцтво платника ПДВ цьог о підприємства з 03.03.2004.

Однак, як свідчать матеріал и справи, за заявою Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Фірма "Трейд Бізнес" вищевк азане рішення суду скасовано . 18.10.2006 Оболонським районним суд ом міста Києва винесено нове рішення, яким позов ОСОБА_3 про визнання недійсним уста новчих документів Товариств а з обмеженою відповідальніс тю "Фірма "Трейд Бізнес" задово лено частково, установчі док ументи відповідача - 1 визнан і недійсними з моменту набра ння чинності судовим рішення м.

Рішенням Апеляційного суд у міста Києва від 17.01.2007 рішення Оболонського районного суду міста Києва від 18.10.2006 скасовано , у задоволенні позовних вимо г про визнання недійсними ус тановчих документів відпові дача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Тре йд Бізнес" з моменту набрання рішенням законної сили відм овлено; в іншій частині рішен ня залишено без змін.

Таким чином, рішення Оболон ського районного суду м. Києв а від 29.03.2006, на яке посилається п озивач в обґрунтування позов у, у зв' язку з його скасуванн ям, доказової сили не має.

Як роз' яснено в п. 6 Постано ви Пленуму Верховного суду У країни “Про судову практику в справах про визнання угод н едійсними” № 3 від 28.04.1978 (з наступ ними змінами) до угод, укладен их з метою, свідомо суперечно ю інтересам держави і суспіл ьства, зокрема, належать угод и, спрямовані на приховуванн я фізичними та юридичними ос обами доходів від оподаткува ння.

Інтерес держави і суспільс тва у сплаті суб' єктами опо даткування податків виплив ає з обов' язку кожного спла чувати податки і збори, закрі пленому у ст. 67 Конституції Ук раїни.

Мета є суб' єктивною ознак ою, притаманною фізичним осо бам. Юридичні особи діють чер ез органи управління, і як нас лідок, через фізичних осіб, що входять до складу таких орга нів управління. Тому для вста новлення умислу та мети в дія х юридичної особи, необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи, на укладенн я угоди з метою, завідомо супе речної інтересам держави.

Відповідно до ст. 62 Конститу ції України особа вважається невинуватою у вчиненні злоч ину і не може бути піддана кри мінальному покаранню, доки ї ї вину не буде доведено в зако нному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ухилення від сплати податк ів є окремим складом злочину (ст. 212 Кримінального кодексу У країни) і, відповідно, потребу є окремою кваліфікації судом за наявності відповідних і д оведених у суді обставин.

Позивачем не надано належн их доказів на підтвердження того, що факт ухилення від спл ати податків конкретними пос адовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Трейд Бізнес" встановл ений обвинувальним вироком с уду, що набрав законної сили.

Відповідно до Закону Украї ни “Про державну податкову с лужбу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII з і змінами і доповненнями зді йснення контролю за додержан ням податкового законодавст ва, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю спл ати до бюджетів, державних ці льових фондів податків і збо рів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавство м, запобігання злочинам та і ншим правопорушенням, віднес еним законом до компетенції податкової міліції, їх розкр иття, припинення, розслідува ння та провадження у справах про адміністративні правопо рушення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 10 вказаного За кону на державні податкові і нспекції в районах, містах бе з районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єдна ні державні податкові інспек ції покладені функції щодо з дійснення контролю за своєча сністю, достовірністю, повно тою нарахування та сплати по датків та зборів (обов'язкови х платежів) та забезпечення о бліку платників податків, ін ших платежів, правильності о бчислення і своєчасності над ходження цих податків платеж ів, а також контролю щодо своє часності подання платниками податків бухгалтерських зві тів і балансів, податкових де кларацій, розрахунків та інш их документів, пов'язаних з об численням податків, інших пл атежів, а також перевіряють д остовірність цих документів щодо правильності визначен ня об'єктів оподаткування і о бчислення податків, інших пл атежів.

До справи позивачем надано акт перевірки Державної под аткової інспекції у Оболонсь кому районі міста Києва від 18. 06.2006 № 415-23-2-32824708, складений за резуль татами невиїзної документал ьної перевірки відповідача - 1 з питань правових відносин з відповідачем - 2 за період з 0 1.02.2005 по 30.06.2005. Актом перевірки вст ановлено, що відповідач - 1 за низив податок на додану варт ість на загальну суму 3841162,00 грн. , у тому числі за травень 2005 рок у на суму 695044,00 грн.

На підставі вказаного акту позивачем прийнято податков е повідомлення - рішення від 17.05.2006 № 0010062302/0, яким відповідачу - 1 визначено суму податкового зобов' язання з податку на д одану вартість у розмірі 3841162,00 г рн.

Згідно п.1.3 ст. 1 Закону Україн и “Про порядок погашення зоб ов' язань платників податкі в перед бюджетами та державн ими цільовими фондами” подат ковий борг (недоїмка) визнача ється як податкове зобов'яза ння (з урахуванням штрафних с анкцій за їх наявності), самос тійно узгоджене платником п одатків або узгоджене в адмі ністративному чи судовому по рядку, але не сплачене у вста новлений строк, а також пеня, н арахована на суму такого под аткового зобов'язання.

У разі коли платник податкі в не сплачує узгоджену суму п одаткового зобов'язання в ус тановлені строки, податкови й орган надсилає такому плат нику податків податкові вимо ги (п.п. 6.2.1 п.6.2 ст. 6 цього ж Закону).

Отже, на доведення тверджен ь про порушення відповідачем -1 встановленого порядку здій снення підприємницької діял ьності, ухилення від сплати п одатків наявності у відповід ача-1 податкового боргу та зап одіяння державі шкоди допуст имими доказами можуть бути, з окрема, податкові вимоги, над іслані відповідачу-1 у зв' яз ку з несплатою ним сум податк ових зобов' язань, а також ви рок суду з кримінальної спра ви про засудження осіб за ухи лення від сплати податків.

На момент прийняття рішенн я позивачем не надано суду до казів а ні про існування у від повідача - 1 податкового боргу , а ні про порушення криміналь ної справи відносно посадови х осіб відповідача -1 за ухилен ня від сплати податків.

Суд відзначає, що несплата п одатків дійсно є порушенням чинного податкового законод авства, однак несплата подат ків однією із сторін за догов ором, чи сплата не в повному об сязі - не є беззаперечним пі дтвердженням мети відповіда чів при укладанні та виконан ні спірної угоди на ухилення від сплати податків.

Сам по собі досліджуваний с удом правочин не є таким, що су перечить інтересам держави т а суспільства. Товар, реалізо ваний відповідачем-1, не виклю чено законом із цивільного о бігу, немає й інших законодав чих обмежень стосовно його к упівлі-продажу.

У відповідності до ч. 2 ст. 18 За кону України “Про державну р еєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ” якщо відомості, що підлягаю ть внесенню до Єдиного держа вного реєстру, є недостовірн ими і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірн і.

На час укладання спірного п равочину, як свідчать обстав ини справи, Товариство з обме женою відповідальністю "Фірм а "Трейд Бізнес" було зареєстр оване як суб' єкт підприємни цької діяльності та перебува ло в ЄДРПОУ.

За таких обставин, тверджен ня позивача про те, що спірну у году укладено відповідачами з метою, завідомо суперечною інтересам держави, є недовед еними, а тому вимоги про визна ння угоди недійсною та засто сування наслідків недійснос ті цієї угоди задоволенню не підлягають.

Крім того, вимоги про застос ування наслідків, передбачен их ст. 208 Господарського кодек су України заявлені позиваче м з пропущенням строків вста новлених для їх застосування .

Частиною 1 вказаної статті в изначено, що у випадку якщо го сподарське зобов'язання визн ано недійсним як таке, що вчи нено з метою, яка завідомо суп еречить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі в иконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується вс е одержане ними за зобов'язан ням, а у разі виконання зобов'я зання однією стороною з друг ої сторони стягується в дохо д держави все одержане нею, а т акож все належне з неї першій стороні на відшкодування од ержаного. У разі наявності на міру лише у однієї із сторін у се одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а о держане останньою або належн е їй на відшкодування викона ного стягується за рішенням суду в доход держави.

Таким чином, Господарський кодекс України містить публ ічно-правові наслідки укладе ння недійсної угоди. Цим коде ксом встановлена відповідал ьність (правові наслідки) у ви гляді адміністративно-госпо дарської санкції (в розумінн і ст. ст. 238, 239), яка має конфіскац ійний характер - стягнення в д оход держави одержаного одні єю чи обома сторонами за угод ою, укладеною з метою, супереч ною інтересам держави та сус пільства.

Моментом вчинення порушен ня, визначеного ст. 207 Господар ського кодексу України, є мом ент укладення угоди, в даному випадку - травень 2005 року.

Відповідно до ст. 250 Господар ського кодексу України адмін істративно-господарські сан кції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання п ротягом шести місяців з дня в иявлення порушення, але не пі зніш як через один рік з дня по рушення цим суб'єктом встано влених законодавчими актами правил здійснення господарс ької діяльності, крім випадк ів, передбачених законом.

Оскільки позивач звернувс я до суду 09.06.2006, тобто більш ніж р ік після вчинення відповіда чами, як стверджує позивач, пр авопорушення, то за таких обс тавин суд приходить до висно вку про пропущення строків д ля застосування до відповіда чів адміністративної санкці ї у вигляді конфіскації. У зв' язку з наведеним вище невірн им та помилковим вважає суд т вердження позивача про те, що наслідки визнання недійсним и господарських зобов' язан ь не є адміністративно-госпо дарськими санкціями та строк и встановлені у ст. 250 Господар ського кодексу України до ни х не застосовуються.

У відповідності до ч. 1 ст. 71 Ко дексу адміністративного суд очинства України кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на яких ґрунтуються її ви моги та заперечення, крім вип адків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Своїх вимог позивач суду не довів, належних та допустими х доказів на підтвердження п озовних вимог не надав.

Враховуючи викладене, поз ов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 157, 158 -163 Кодексу адміністративног о судочинства України, госпо дарський суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ві дмовити повністю.

Постанова набирає законно ї сили після закінчення стро ку подання заяви про апеляці йне оскарження або апеляційн ої скарги в порядку, встановл еному ст. 254 Кодексу адміністр ативного судочинства Україн и. Постанова може бути оскарж ена в апеляційному порядку т а в строки, встановлені ст.186 Ко дексу адміністративного суд очинства України.

Суддя Ю.М. Смирн ова

Дата підписання поста нови: 18.05.2009