Рішення від 23.03.2010 по справі 2-14/09

Апеляційний суд Тернопільської області

м. Тернопіль, вул. Князя Острозького, 14а, 46006, (0352) 52-41-64

Справа № 22ц-349 Головуючий у 1 -й інстанції - ОСОБА_1

Категорія - 32 Доповідач - ОСОБА_2

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючої - Парандюк Т.С,

Суддів - ОСОБА_2 і ОСОБА_3,

при секретарі Прус Л.С.,

за участі представника апелянта ОСОБА_4,

ОСОБА_5, представника позивача

ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Борщівського районного суду від 15 січня 2010 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства комерційний банк (далі ВАТ КБ) "Надра", в особі його Тернопільського регіонального управління, до ОСОБА_4 і ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та позовом ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_7, до ВАТ КБ "Надра" про визнання договору кредитної лінії недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2009 року ВАТ КБ «Надра» пред'явило позов до ОСОБА_4 і ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії. Позивач вказав, що 7 вересня 2007 року між ним і відповідачкою ОСОБА_4 було укладено договір кредитної лінії, за яким їй було відкрито кредитну лінію в сумі 96000,00 дол. США зі строком погашення до 5 вересня 2014 року, та сплатою 14,4 % річних за користування кредитними коштами.

Згідно додаткової угоди від 14 грудня 2007 року відповідачці було збільшено суму кредитної лінії до 139000,00 доларів США з тим же строком погашення.

Згідно з заявами відповідачки від 7 вересня та 14 грудня 2007 року їй було видано належні кредитні кошти.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором кредитної лінії та його додаткової угоди, 14 грудня 2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_7 було укладено договір поруки, за яким останній взяв на себе зобов'язання відповідати солідарно з ОСОБА_4 по її зобов'язаннях перед позивачем, що виникають з умов зазначеного кредитного договору.

Посилаючись на те, що своїх зобов'язань за договором кредитної лінії відповідачка ОСОБА_4 не виконала, не виконує їх і відповідач ОСОБА_7 за договором поруки, позивач просив стягнути з них 125717,19 дол. США основного боргу, 33509,42 дол. США - заборгованості по процентах, 1695,52 дол. США - пені за за несвоєчасне погашення процентів, 1384,68 дол. США -пені за несвоєчасне погашення кредиту, 10983,23 дол. США штрафу за порушення строків повернення кредиту та процентів, а всього 173290,04 дол. США, що еквівалентно 1388053,22 грн.

В грудні 2009 року ОСОБА_4 пред'явила до ВАТ КБ «Падра», третя особа ОСОБА_7, зустрічний позов (зі змінами і доповненнями) про визнання недійсними укладених між нею і банком договору кредитної лінії та іпотечного договору, а також укладеного між банком і ОСОБА_7 договору поруки. Посилалась на те, що всупереч нормам закону кредитний договір укладено в іноземній валюті, його умови є несправедливими і такими, що порушуютьїї права, як споживача кредитних послуг.

Крім того вказала, що банк не повідомив її у письмовій формі про суттєві обставини щодо надання кредиту, не проінформував про наявні ризики від знецінення національної валюти; встановлені непропорційно високі розміри компенсації, в разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, та обов'язкові умови їх сплати, з якими в неї не було реальної можливості навіть ознайомитись.

Недійсність спірного договору кредитної лінії спричиняє недійсність похідних договорів іпотеки та поруки.

Рішенням Борщівського районного суду від 15 січня 2010 року первинний позов задоволено частково і вирішено стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_2 солідарно в користь ВАТ КБ "Надра" в особі його філії Тернопільське регіональне управління заборгованість за кредитним договором у сумі 159 226,61 доларів США, що еквівалентно 1 275 405, 15 грн., нараховані пеню та штраф за кредитним договором в сумі 112 541,19 грн., а також 1820 грн. сплаченого судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в суді.

В задоволенні позову ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_7 до ВАТ КБ "Надра" в особі філії ВАТ КБ "Надра"Тернопільське регіональне управління про визнання договору кредитної лінії недійсним відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення, яким в позові ВАТ КБ "Надра" до неї та ОСОБА_7 відмовити, Гї зустрічний позов задоволити повністю, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення представника апелянта ОСОБА_4, ОСОБА_5, який підтримує доводи апеляційної скарги, заперечення на скаргу представника позивача ОСОБА_6, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Задовольняючи позов про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд виходив з того, що відповідачі, за первинним позовом, не виконали взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів за користування ним, чим порушили права кредитора, які підлягають судовому захисту.

З такими висновками суду слід погодитись, оскільки вони відповідають вимогам закону і грунтуються на матеріалах справи.

Відповідно до вимог СТ.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом першої інстанції встановлено, що 7 вересня 2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за яким позивач відкрив відповідачці кредитну лінію в сумі 96000 дол. США терміном на 84 місяці (до 5 вересня 2014 року) зі сплатою 14,4 % річних.

Згідно з пп.2.2 і 3.1 зазначеного договору повернення кредиту та сплата процентів повинна була здійснюватись за графіком, який є невід'ємною частиною договору (додаток №1); у випадку прострочення виконання цих зобов'язань, позичальник сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі 28,8% річних.

В цей же день між банком і відповідачкою ОСОБА_4 було укладеью іпотечний договір, відповідно до якого предметом іпотеки є нежиле приміщення «кафе», загальною площею 368,97 кв.м, розташоване під №3 по вул.Підвальній у м.Борщів.

14 грудня 2007 року сторони уклали додаткову угоду №2 до договору кредитної лінії, за якою банк відкриває позичальнику кредитну лінію в сумі 139000,00 дол. США на той же строк. В цей же день між банком і відповідачем ОСОБА_7 було укладено договір поруки, за яким останній поручився перед кредитором за належне виконання ОСОБА_4 зобов'язань, що витікають з договору кредитної лінії.

Кредитодавцем повністю виконано зобов'язання з надання відповідачу кредиту, чого в судовому засіданні не заперечував представник відповідачки ОСОБА_4, проте відповідачка взяті на себе зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів не виконує, у зв'язку з чим станом на 15 жовтня 2009 року утворилась заборгованість за основною сумою кредиту - 125717,19 дол. США, за процентами - 33509,42 дол. США. Крім того їй нараховано 1384,68 дол. США пені за несвоєчасну сплату кредиту, 1695,52 дол. США пені за несвоєчасно погашені проценти, 10983,23 дол. США штрафу за порушення строків повернення кредиту та сплаті процентів.

Згідно з п.3.1.4 кредитного договору за порушення строків сплати процентів за користування кредитом банк має право вимагати від позичальника дострокового виконання зобов'язань з повернення кредиту.

Відповідно до Ч.2 ст.1050 ЦК України якщо за договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Ст.554 ЦК встановлено, що боржник та поручитель несуть відповідальність як солідарні боржники.

За вказаних обставин, суд обгрунтовано визнав позов ВАТ КБ «Надра» підставним і з посиланням на ст.533 ЦК визначив до стягнення суми пені та штрафу в гривнях, основну суму заборгованості з кредиту і процентів за користування ним - у іноземній валюті з визначенням еквіваленту в гривнях.

Разом з тим, визначаючи до стягнення суми заборгованості з оплати процентів за користування кредитом, пені та штрафу за несвоєчасне його погашення, суд не взяв до уваги вимоги ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», яка забороняє включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими, зокрема, про встановлення вимоги щодо сплати споживачем , непропорційно великої суми компенсації (понад п'ятдесят відсотків вартості ' продукції) у разі невиконання ним зобов'язань за договором.

Зазначене свідчить, що позивач не мав права подвоювати процентну ставку плати за користування кредитом з 14,4 до 28,8 у разі прострочення платежів по основній сумі кредиту та процентах згідно з графіком. Таке збільшення не могло перевищувати половини цієї ставки, тобто 7,2.

З огляду на зазначене процентна ставка за несвоєчасне погашення тіла кредиту та процентів за нього за період з 1 листопада 2008 по 5 жовтня 2009 років не могла перевищувати величину в 21,6 (28,8-7,2), що в сумарному виразі становить 25132,07 доларів США (33509,42 - 8377,35).

Незаконним є і нарахування на суму 8377,35 доларів США пені та штрафу, тому ці суми теж підлягають зменшенню, зокрема пені до 2310,15 доларів США, що еквівалентно 18481,2 грн. (1695,52 + 1384,68 : 4 + 770,05), штрафу - до 8237,42 дол. США, що еквівалентно 66187,36 грн. (10983,23 -2745,81).

Заперечуючи позов ВАТ КБ "Надра", та обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_4 посилалась на те, що всі договори, укладені нею та ОСОБА_7 з банком (кредитної лінії, іпотеки та поруки), є недійсними, оскільки банк не проінформував її про наявні ризики від знецінення національної валюти у разі отримання валютного кредиту; встановив додаткові умови, з якими вона не мала реальної можливості ознайомитись.

Судом підставно не взято до уваги вказані доводи відповідачки, оскільки на їх підтвердження вона не представила жодного доказу, а представник позивача та допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 їх спростували. Крім того, підпис ОСОБА_4 на всіх угодах, основних і додаткових, свідчить про її обізнаність з цими умовами.

Не можуть бути взяті до уваги і доводи апелянта щодо незаконності видачі банком кредиту в іноземній валюті фізичній особі, та наявність обставин, що не залежали від нього (обвал курсу гривні до долара США), як такі, що є голослівними і не грунтуються на законі.

Разом з тим відмовляючи в задоволенні зустрічного позову в частині визнання недійсним п.3.1.2.2 кредитного договору, поза увагою суду залишилось те, що всупереч вимогам ст.18 ЗУ "Про захист прав споживачів" позивач встановив відповідачці ОСОБА_4 непропорційно великі розміри компенсацій за невиконання зобов'язань за кредитним договором. Тому в цій частині рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким в цій частині зустрічний позов слід задоволити частково, і визнати недійсним подвоєння процентної ставки за невиконання зобов'язань по оплаті процентів за користування кредитом, зменшивши і"ї до 21,6 %.

Керуючись ст.ст.307, 308, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 частково задоволити.

Рішення Борщівського районного суду від 15 січня 2010 року в частині відмови у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним п.3.1.2.2 кредитного договору скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким позов задоволити частково. Визнати частково недійсними п.3.1.2.2 договору кредитної лінії №36/2007 - МКР від 7 вересня 2007 року та п.3 додаткової угоди №3 від 14 грудня 2007 року щодо подвоєння процентної ставки за користування кредитом, зменшивши її до величини 21,6.

Змінити суми заборгованості, визначені судом до стягнення, зі спали процентів за користування кредитом, пені та штрафу за порушення строків погашення кредиту та процентів за користування ним і стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 солідарно на користь ВАТ КБ "Надра" в особі його філії Тернопільського регіонального відділення 125717,19 доларів США, ш;о еквівалентно 1005737,50 грн. заборгованості за кредитним договором, 25132,07 доларів США, що еквівалентно 201056,56 грн. заборгованості зі сплати процентів, 2310,15 доларів США, що еквівалентно 18481,20 грн., пені та 8237,42 дол. США, що еквівалентно 65899,36 грн. штрафу.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий- підпис

Судді два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області ОСОБА_2