Постанова

від 31.05.2013 по справі 804/4834/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2013 р. Справа № 804/4834/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Потолової Г.В.

при секретарі - Покусай С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Металлстройкомплект до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ Металлстройкомплект звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення Дніпродзержинської ОДПІ за №0000322206 від 20.03.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 1' 367' 700грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 341' 924грн. 00коп.

У судовому засіданні 15.05.2013р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач не забезпечив участь повноважного представника у судовому засіданні, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце його проведення (т.3 а.с.1). Заперечення проти позовних вимог не надав.

Згідно ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За наведених обставин, судом на місці ухвалено щодо здійснення подальшого розгляду справи за даної явки сторін та на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, при розгляді справи виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Металлстройкомплект (код ЄДРПОУ 33668758) зареєстроване Царичанською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 19.07.2005р. (т.1 а.с.9) та перебуває на податковому обліку в Царичанській МДПІ з 19.07.2005р. за №12024 (т.1 а.с.13).

Отже, позивач належним чином зареєстрований як юридична особа, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення господарської діяльності в Україні.

Так, на підставі наказу №336 від 26.02.2013р., виданого Дніпродзержинською ОДПІ, керуючись п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.1, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, ст.79 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) фахівцем Дніпродзержинської ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Металлстройкомплект (код ЄДРПОУ 33668758) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість з ПП Транс-Атлантика Сервіс (код ЄДРПОУ 32694389) за період: лютий-червень 2012 року.

За результатами перевірки складений Акт №2200/86/22.6-6/33668758 від 06.03.2013р. (далі Акт перевірки) (т.1 а.с.15-41), за висновками якого встановлені порушення:

- ст.203, 215, 228, 662, 629, 658, 655, 656 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених при придбанні товарів у ПП Транс-Атлантика Сервіс (код ЄДРПОУ 32694389);

- п.п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1' 367' 701,34 грн. у т.ч.: лютий 2012р. - у сумі 213' 333,33 грн., березень 2012р. - у сумі 288' 333,33 грн., квітень 2012р. - у сумі 207' 868,01 грн., травень 2012р. - у сумі 224' 833,34 грн., червень 2012р. - у сумі 433' 333,33 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення №0000322206 від 20.03.2013р., яким позивачу збільшене грошове зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем на суму 1' 367' 700грн. 00коп. та штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) на суму 341' 924грн. 00коп.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначив, що, на його думку, за основу Акту перевірки відповідач взяв матеріали акту документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності ПП Транс-Атлнтика Сервіс №7204/22/3269/32694389 від 21.12.2012р., а також матеріали перевірок його контрагентів: TOB Кафепродакшн , TOB Хімагросервіс , ПП СВ Гермес , TOB Пасіфік , TOB Олімп , TOB Інфотерм , БПП Сура , ПВП Форест , згідно яких підприємство-контрагент позивача не придбавало у своїх контрагентів товари, роботи, послуги у 2011-2012 роках та здійснювало діяльність, спрямовану на проведення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третіх осіб.

На думку позивача, відповідач саме на основі зазначених даних дійшов висновку, що взаємовідносини з ПП Транс-Атлнтика Сервіс не спричиняють реального настання правових наслідків.

Позивач зазначає, що перед початком співробітництва з ПП Транс-Атлантіка Сервіс позивачем перевірений статус платника ПДВ контрагента та під час здійснення господарських операцій, їх відображення у бухгалтерському та податковому обліку контрагент не був виключений з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Також, позивач зазначає, що між ТОВ Металлстройкомплект та ПП Транс-Атлантіка Сервіс укладені договори поставки №ТМ0102 від 01.02.2012р., №ТМ1003 від 10.03.2012р., №ТМ0405 від 04.05.2012р., №ТМ0306 від 03.06.2012р., згідно яких ПП Транс-Атлантіка Сервіс (Постачальник) зобов'язується поставити на користь ТОВ Металлстройкомплект (Покупця) товари згідно специфікацій, що є невід'ємною частиною

цього Договору.

Позивач пояснює, що відповідно до Специфікацій до договорів сторонами були погоджені асортимент, вартість та кількість товару. Зокрема, ПП Транс-Атлантіка Сервіс на користь позивача постачались хімічні матеріали, металеві конструкції, пряності, приправи та продукти харчування. Згідно договорів ПП Транс-Атлантіка Сервіс поставлено на користь позивача товар, що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, а саме:

- договір №ТМ0102 від 01.02.2012р. - на суму 2' 079' 999,94 грн. (у т.ч. ПДВ 666,65 грн.);

- договір №ТМ1003 від 10.03.2012р. - на суму 2' 526' 208,01 грн. (у т.ч. ПДВ 421' 034,68 грн.);

- договір №ТМ0405 від 04.05.2012р. - на суму 1' 353' 570,00 грн. (у т.ч. ПДВ 225' 595,00 грн.);

- договір №ТМ0306 від 03.06.2012р. - на суму 2' 246' 430,00 грн. (у т.ч. ПДВ 374' 405,00 грн.).

На підтвердження оплати за поставлений товар згідно зазначених договорів позивач посилається на банківські документи, Додаткову угоду №1 до договорів, Акт приймання-передачі векселів №1 від 08.08.2012р., згідно яких позивач дорозрахувався з контрагентом ПП Транс-Атлантіка Сервіс шляхом передачі простих векселів.

Отже, позивач вважає, що придбання у ПП Транс-Атлантіка Сервіс товарів на загальну суму 8' 206' 207,95 грн. (у т.ч. ПДВ 1' 367' 701,33 грн.) за період лютий-червень 2012р. є підтвердженим належними первинними бухгалтерськими документами, які надавались відповідачу під час перевірки.

Таким чином, позивач робить висновок, що Акт перевірки ПП Транс-Атлантіка Сервіс не може братись до уваги та безпідставно покладений відповідачем в основу Акту перевірки позивача, оскільки перевірка контрагента, на думку позивача, проведена виключно шляхом аналізу інформації з баз даних ДПС та будь-яких первинних документів щодо правочинів за участю позивача, співробітники податкової служби не аналізували.

Позиція відповідача викладена в Акті перевірки. Заперечень проти адміністративного позову не надано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно ст.67 Конституції України кожен громадянин зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

У відповідності пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, встановлено, що органи державної податкової служби мають право: проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пунктом 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, зазначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно зі п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та збрів, а також дотримання валютною та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи..., та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності..., а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі, за результатами перевірок інших платників податків.

Відповідно до п.44.1. ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку щодо доходів та витрат з врахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до ст.14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі, податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету, як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі, сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з ст.14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.

Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Згідно з п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарі в/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За правилами п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З аналізу зазначеним норм ПК України вбачається:

1. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

2. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

3. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

4. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

У зв'язку з чим, суд доходить висновку, що позивачем протиправно сформований податковий кредит по операціях з придбання товарів у постачальника ПП Транс-Атлантіка Сервіс у перевіряємому періоді, оскільки дійсність проведення господарських операцій під час розгляду справи не доведена та не підтверджена належними первинними документами, оскільки.

По-перше, судом встановлено, що за ІІІ квартал 2012р. кількість працюючих на підприємстві ТОВ Металлстройкомплект - 1 особа (директор), посада головного бухгалтера не передбачена, власні офісні та виробничі приміщення відсутні, що унеможливлює здійснення господарської діяльності позивачем, оскільки відповідно до довідки ЄДРПОУ види діяльності позивача становлять: неспеціалізована торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; виробництво готової їжі та страв; оптова торгівля хімічними продуктами; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.

Крім того, попередньою перевіркою податковим органом господарської діяльності ПП Транс-Атлантіка Сервіс , також встановлена кількість працюючих на підприємстві - 1 особа (директор) та відсутність головного бухгалтера у штаті (т.1 а.с.18).

По-друге, згідно специфікацій (т.1 а.с.47-50, 144-149, т.2 а.с.11-15, 79-80) товар придбано ТОВ Металлстройкомплект у ПП Транс-Атлантіка Сервіс та згідно специфікацій (т.3 а.с.8-, 11, 14, 17, 20, 25, 30) цей самий товар продано ТОВ Металлстройкомплект його контрагентам-покупцям, що суперечить видам діяльності позивача, оскільки останнім не надано доказів використання придбаного товару у ПП Транс-Атлантіка Сервіс або його обробки.

Крім того, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо використання придбаного товару, а саме: шпульні комплекти, ебонітова пудра іонізована, композит, паста уплотнююча ПУ-15-ІV, латексна смола та полі композит РК-15-20, для покращення іншої продукції, та надані копії калькуляцій вартості виробництва продукції, оскільки позивачем не доведено та з наданих документів не вбачається яку саме продукцію покращував та яким чином використовував цю продукцію для покращення.

По-третє, в матеріалах справи відсутні та позивачем не надані докази щодо оскарження ПП Транс-Атлантіка Сервіс висновків зроблених ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська в Акті перевірки №7204/224/3269/32694389 від 21.12.2012р. щодо відсутності об'єктів оподаткування у ПП Транс-Атлантіка Сервіс по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям (зокрема ТОВ Металлстройкомплект ) у 2011-2012рр.

Також, згідно даних Акту перевірки №7204/224/3269/32694389 від 21.12.2012р. ПП Транс-Атлантіка Сервіс 08.11.2012р. визнано банкрутом (т.1 а.с.18), що підтверджує відсутність реального здійснення розрахунків між позивачем та його контрагентом.

Крім того, первинними документами позивача підтверджено невиконання останнім договірних зобов'язань по відношенню до ПП Транс-Атлантіка Сервіс чим порушений 90-денний строк сплати за придбаний товар, а саме:

- додатковими угодами №1 від 08.08.2012р. до вищезазначених договорів поставки, згідно яких протягом трьох днів з моменту їх укладання ТОВ Металлстройкомплект зобов'язане видати ПП Транс-Атлантіка Сервіс у забезпечення заборгованості свій один (або більше) простий вексель (т.1 а.с.139, т.2 а.с.6, 74, 163);

- актами прийому-передачі векселів №1 від 08.08.2012р., згідно яких позивач передав ПП Транс-Атлантіка Сервіс свої векселі (т.1 а.с.140, т.2 а.с.7, 75, 164).

Також, згідно ст.4 Закону України Про обіг векселів в Україні видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів та фінансових казначейських векселів. Особи, винні в порушенні вимог цієї статті, несуть відповідальність згідно з законом.

Суд зазначає, що оскільки позивачем та матеріалами справи не підтверджена дійсність здійснення господарських операцій з ПП Транс-Атлантіка Сервіс , тому ТОВ Металлстройкомплект не мало правової юрисдикції видавати зазначені прості векселі.

Частиною 1 статті 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням приписів ч.1 ст.79 КАС України письмовими доказами є документи (у тому числі електронні документи), акти, листи, телеграми, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

Крім того, у відповідності до ч.1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, вищевикладене спростовує доводи позивача щодо правомірного формування податкового кредиту з ПП Транс-Атлантіка Сервіс у перевіряємий період, та в свою чергу доводи відповідача знайшли підтвердження під час розгляду справи і підтверджуються матеріалами справи.

У зв'язку з чим, суд доходить висновку, що позивачем порушені п.п.180.1 ст.180, п.185.1 ст.185, п.186.1 ст.186, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1' 367' 701,34 грн. у т.ч.: лютий 2012р. - у сумі 213' 333,33 грн., березень 2012р. - у сумі 288' 333,33 грн., квітень 2012р. - у сумі 207' 868,01 грн., травень 2012р. - у сумі 224' 833,34 грн., червень 2012р. - у сумі 433' 333,33 грн., та винесене відповідачем оскаржуване податкове повідомлення-рішення є таким, що відповідає вимогам чинного законодавства України.

Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обвЂ�єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд дійшов висновку, що відповідачем доведено правомірність своїх дій та рішення.

З огляду на вищевикладене, висновки та рішення відповідача є правомірними, а вимоги позивача не знайшли підтвердження та спростовані матеріалами справи, а тому, не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати по справі з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю Металлстройкомплект до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження - з моменту проголошення рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі .

Суддя Г.В. Потолова