Постанова

від 09.10.2015 по справі 810/4552/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2015 року           810/4552/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроіндустріальний-Союз» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроіндустріальний-Союз» (далі – позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у Київській області (далі – відповідач), у якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 24.09.2015, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області від 21.07.2015 №8909/10/10-13-15-01-22 про невизнання податкової декларації ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за звітний податковий період;

- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області внести до автоматизованої інформаційної системи «Податковий Блок» інших автоматизованих інформаційних систем податкового органу показники податкової декларації ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за звітний податковий період.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у липні 2015 року засобами телекомунікаційного зв'язку подав до податкового органу податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року, яка була прийнята податковим органом без зауважень, про що товариству видана квитанція №2.

Разом з тим, листом від 21.07.2015 №8909/10/10-13-15-01-22 відповідач повідомив ТОВ «Агроіндустріальний-Союз», що зазначена декларація не визнана як податкова звітність, оскільки товариством наведені недостовірні дані щодо власного місцезнаходження.

Позивач стверджує, що відомості про місцезнаходження ТОВ «Агроіндустріальний-Союз», зазначені у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року є достовірним, оскільки підприємство не змінювало свого місцезнаходження, а дані декларації відповідають даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, позивач вважає, що податковий орган протиправно відмовився визнавати декларацію ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» як податкову звітність, тому просить таке рішення скасувати.

Відповідач позов не визнав, надав суду письмові заперечення у яких зазначив, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року була заповнена з порушенням статті 48 Податкового кодексу України та Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПД», затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 13.11.2013 за №678. Так, за наслідками проведених податковим органом заходів щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» було виявлено відсутність позивача за податковою адресою. За таких обставин, податковий орган вважає, що правомірно не визнав подану позивачем податкову декларацію як податкову звітність, оскільки товариство надало недостовірну інформацію про своє місцезнаходження.

Представники сторін у судове засідання, призначене на 06.10.2015, не з'явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Водночас матеріали справи містять клопотання сторін про розгляд справи за відсутності уповноважених представників.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агроіндустріальний-Союз» (ідентифікаційний код 39218286, місцезнаходження: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Заводська, буд. 48) зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією 19.05.2014 як юридична особа, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 11).

Як вбачається із матеріалів справи, 08.07.2015 між ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» та ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області укладено договір №080720151 про визнання електронних документів, предметом якого є визнання податкових документів, поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв'язку або на електронних носіях, як оригіналу.

У липні 2015 року позивачем до податкового органу подано в електронній формі декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) (а.с. 51-58).

Відповідно до квитанції №2 вказану податкову декларацію прийнято податковим органом 16.07.2015 та зареєстровано за №9149913814 (а.с. 59).

Разом з цим, листом від 21.07.2015 №8909/10/10-13-15-01-22 ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області повідомило позивача, що у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року з додатками до неї (вх. №9149913814 від 16.07.2015) присвоєно статус неподаткової звітності у зв'язку з тим, що «вони не відповідають вимогам «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 року №966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044 зі змінами та доповненнями» (а.с. 22).

Судом встановлено, що підставою для такого рішення стало наведення позивачем у податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року недостовірних відомостей в частині місцезнаходження ТОВ «Агроіндустріальний-Союз».

Як вбачається з довідки ОУ ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 23.07.2015 №4760/10130701-14 за наслідками проведених податковим органом заходів щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» було виявлено відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням (а.с. 82).

Позивач вважає відмову у прийнятті податкової звітності із зазначених підстав протиправно, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 48.1 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.

Перелік необхідних реквізитів податкової декларації наведено у пункті 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, у силу якої, податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

У пункті 48.6 статті 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 №516, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова звітність) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях.

За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даних податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Пунктом 49.8 статті 49 Податкового кодексу України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п'яти робочих днів з дня її отримання, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку.

Судом встановлено, що подані позивачем до податкового органу податкова декларація з податку на додану вартість та розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) містять усі обов'язкові реквізити, перелічені пунктом 43.8 статті 43 Податкового кодексу України.

При цьому, у графі 06 «податкова адреса» декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року позивачем вказано наступну адресу: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Заводська, буд 48 (а.с. 51).

Згідно пункту 45.2 статті 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб – підприємців регулює Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» (далі Закон № 755-IV).

За визначенням частини першої статті 1 цього Закону, Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців – це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Цією ж статтею встановлено, що місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Відповідно до частини другої статті 17 Закону №755-IV, в Єдиному державному реєстрі містяться відомості в тому числі і щодо місцезнаходження юридичної особи, а також дані про установчі документи юридичної особи, дати, номери записів про внесення змін до них, а відповідно до частини 5 статті 17 Закону - також відомості про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

За приписами частини першої статті 17 Закону №755-IV, відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

При цьому, у силу положень частини першої статті 18 Закону №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходженням ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» є: 08131, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. Заводська, буд. 48. Крім цього, у графі «статус відомостей про юридичну особу» міститься запис «відомості підтверджено» (а.с. 11-12).

За таких обставин, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірність невизнання податкової декларації з податку на додану вартість за квітень 2015 року з відповідними додатками до неї, оскільки відповідно до пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України позивачем у поданій податковій декларації зазначені обов'язкові реквізити, серед яких і місцезнаходження позивача, які є достовірними в силу статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Що стосується наданих відповідачем доказів, які за його переконанням підтверджуються відсутність позивача за зареєстрованим місцезнаходженням, зокрема, довідка від 23.07.2015 №4760/10130701-14 про встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків, то суд зазначає, що даний документ був складений після отримання та реєстрації податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року (16.07.2015), а відтак, не має юридичної значимості для цілей спростування фактичного місцезнаходження позивача на момент подання декларації.

Відносно рішення податкового органу про направлення державному реєстратору повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням від 23.07.2015 №3166 та повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою 18-ОПП від 23.07.2015 №1065, слід зазначити, що вказані документи не знайшли свого відображення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців шляхом внесення запису про відсутність товариства за місцезнаходженням або запису про непідтвердження відомостей про юридичну особу.

Окремо суд звертає увагу податкового органу, що прийняттю повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою №18-ОПП передує обов'язок податкового органу вчинити низку дій щодо встановлення фактичного місцезнаходження платника податків в порядку, визначеному Порядком обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 №1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300.

Разом з тим, у ході розгляду справи відповідачем будь-яких доказів вчинення податковим органом фактичних дій щодо встановлення місцезнаходження ТОВ «Агроіндустріальний-Союз», надано не було. Отже, відповідач безпідставно та передчасно дійшов висновку про відсутність позивача за податковою адресою.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що рішення від 21.07.2015 №8909/10/10-13-15-01-22 про невизнання податкової декларації ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за звітний податковий період є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України, у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Враховуючи встановлений судом факт протиправності невизнання відповідачем податкової декларації ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» з податку на додану вартість за червень 2015 року з додатками, дана декларація вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом, тобто 16.07.2015.

З приводу вимог позивача про зобов'язання відповідача внести до інформаційних баз даних податкового органу показників податкової декларації ТОВ «Агроіндустріальний-Союз» з ПДВ за червень 2015 року, то в їх задоволенні належить відмовити, оскільки визнання протиправним та скасування рішення, яким декларацію з ПДВ за червень 2015 року не визнано як податкову звітність, є достатнім способом захисту порушеного права позивача, оскільки тягне за собою обов'язкове внесення відомостей податкової звітності до усіх інформаційних систем податкового органу.

Крім цього, позивачем не надано суду жодного доказу, що відповідач, у даному випадку, буде ухилятись як від виконання рішення суду, так і вимог податкового законодавства.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

В силу положень частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На виконання цих вимог, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належними та допустимими доказами того, що він діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на зазначене та беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а його вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 122, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 21.07.2015 №8909/10/10-13-15-01-22 про невизнання як податкової звітності податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроіндустріальний-Союз» з податку на додану вартість за червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) (вх. №9149913814 від 16.07.2015).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю Агроіндустріальний-Союз» (ідентифікаційний код 39218286) документально підтверджені судові витрати у розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. згідно квитанції № 77946593 від 04.09.2015 за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                 Панченко Н.Д.

Постанову виготовлено у повному обсязі та підписано 09.10.2015.