Постанова

від 14.10.2015 по справі 816/3932/15

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2015 рокум. ПолтаваСправа №816/3932/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Іваненко С.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представленого Чорнухинським районним центром зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

31 серпня 2015 року позивач ОСОБА_1 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Чорнухинським районним центром зайнятості (далі за текстом - Центр зайнятості) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (далі за текстом - відповідач) про стягнення незаконно отриманої допомоги по безробіттю в розмірі 3194,68 грн (з урахуванням заяви від 13 жовтня 2015 року).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі особистого звернення відповідача із заявою про надання статусу безробітного та виплату допомоги у зв’язку із безробіттям наказом Центру зайнятості від 10 червня 2014 року гр. ОСОБА_2 визнано безробітним. Однак, за результатами звірки з органами ДПС та ПФУ встановлено, що під час перебування відповідача на обліку в Центі зайнятості ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Укрпродакорд ОР" з 01 жовтня 2014 року по 31 травня 2015 року, а відтак, відносився до зайнятого населення. За таких обставин, позивач дійшов висновку, що відповідачем безпідставно отримано допомогу у зв’язку з безробіттям в розмірі 3394,68 грн., що підлягає стягненню на підставі судового рішення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності /а.с. 47/.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином; причин неявки не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, а також, беручи до уваги відсутність потреби у допиті свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 13 жовтня 2015 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Зважаючи на неявку в судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що на підставі заяви від 06 червня 2014 року та відповідно до наказу Центру зайнятості від 10 червня 2014 року №НТ140610 відповідачу надано статус безробітного з 06 червня 2014 року /а.с. 11/. Наказом від 13 червня 2014 року №НТ140613 призначено та розпочато виплату відповідачу допомоги по безробіттю з 13 червня 2014 року.

За результатами звірки позивача з органами ДПС та ПФУ встановлено, що відповідач перебував у трудових відносинах з ТОВ "Укрпродакорд ОР" з 16 червня 2013 по 31 травня 2014 року та з 01 жовтня 2014 року по 31 травня 2015 року.

Про вказані обставини відповідачем своєчасно Центр зайнятості не повідомлено. Так, ОСОБА_2 до Чорнухинського районного центру зайнятості подано заяву про відмову від послуг позивача лише 16 січня 2015 року.

Центром зайнятості 14 липня 2015 року № 39 видано наказ "Про повернення допомоги по безробіттю" /а.с. 29/, яким наказано вжити заходи щодо повернення коштів в розмірі 3394,68 грн., виплачених ОСОБА_2 як допомога по безробіттю.

На виконання даного наказу відповідачу 14 липня 2015 року за вих. №264 надіслано вимогу про відшкодування допомоги по безробіттю, якою встановлено строк для добровільного повернення коштів - 15 днів з дня отримання зазначеної вимоги /а.с. 31/.

Вказану вимогу та копію наказу від 14 липня 2015 року № 39 відповідачем отримано 18 липня 2015 року /а.с. 32/.

21 серпня 2015 року та 17 вересня 2015 року відповідач частково сплатив на рахунок Центру зайнятості кошти в сумі 200,00 грн. /а.с. 48-49/.

Оскільки гр. ОСОБА_2 кошти в 15-денний строк з дня отримання зазначених вище наказу та вимоги добровільно у повному обсязі не повернуто, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

За змістом пункту 2 частини першої статті 1 Закону України "Про зайнятість населення" від 05 липня 2012 року №5067-VI безробітний - особа віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 43 Закону України "Про зайнятість населення" статусу безробітного може набути особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування /частина друга статті 43 Закону України "Про зайнятість населення"/.

Отже, безробітним може бути визнано особу працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів.

Водночас, як передбачено частиною першою статті 4 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Матеріалами справи підтверджено, що під час перебування на обліку в Центрі зайнятості гр. ОСОБА_2 перебував у трудових відносинах з ТОВ "Укрпродакорд ОР" з 01 жовтня 2014 року по 31 травня 2015 року /а.с. 19/.

Враховуючи викладене вище, суд погоджується з доводами позивача про те, що під час перебування на обліку в Центрі зайнятості з 01 жовтня 2014 року по 31 травня 2015 року відповідач відносився до зайнятого населення, оскільки був офіційно працевлаштований та отримував заробітну плату.

Відповідно до положень частини третьої статті 44 Закону України "Про зайнятість населення" відповідальність за достовірність поданих до територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації безробітного та призначення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

Згідно з частиною другою статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02 березня 2000 року №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Частиною третьою статті 36 зазначеного Закону передбачено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до пункту 6 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого спільним наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України, Пенсійного фонду України від 13 лютого 2009 року №60/62 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 березня 2009 року за №232/16248, у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених виплат з дня їх призначення повертаються особою відповідно до пункту 7 цього Порядку.

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що рішення про повернення коштів особою чи роботодавцем оформлюється наказом. Протягом двох робочих днів після прийняття рішення центр зайнятості надсилає особі чи роботодавцю рекомендованим листом повідомлення про необхідність протягом 15 календарних днів з дня отримання повідомлення повернути незаконно виплачені кошти.

При цьому, пунктом 9 означеного Порядку встановлено, що рішення центру зайнятості щодо повернення коштів може бути оскаржено в центрі зайнятості вищого рівня або в судовому порядку.

Судом встановлено, що Наказ Центру зайнятості від 14 липня 2015 року № 39 "Про повернення допомоги по безробіттю" відповідачем у встановленому Законом порядку не оскаржувався.

Згідно з пунктом 8 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним у разі неможливості вручення повідомлення про необхідність повернення коштів з підстав, передбачених абзацом першим пункту 132 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 N 1155, відмови особи чи роботодавця повернути кошти, а також у разі неповернення їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Зважаючи на те, що відповідачем станом на дату розгляду справи кошти, отримані в якості допомоги у зв’язку з безробіттям, в розмірі 3194,68 грн. добровільно не сплачено, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог. А відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.

За відсутності документального підтвердження судових витрат, питання щодо їх розподілу судом не вирішується.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Чорнухинським районним центром зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса вул. Котляревського, 66 а, смт. Чорнухи, Чорнухинський район, Полтавська область, 37100) на користь ОСОБА_1 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття представлений Чорнухинським районним центром зайнятості (код ЄДРПОУ 23552966, адреса вул. Леніна, 37, смт. Чорнухи, 37100, р/р 37178162303202 УДК в Полтавській області, МФО 831019) незаконно отриману допомогу по безробіттю в розмірі 3394 (три тисячі триста дев'яносто чотири) гривні 68 (шістдесят вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.А. Іваненко