Постанова

від 04.08.2011 по справі 5859/11/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

04 серпня 2011 р. №2а-5859/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представник відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом в якому просить суд: скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 27.04.2011р. у повному обсязі на суму 488897,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив про неправомірність визначення відповідачем суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за жовтень 2010 року на суму 391 118, 00 грн. та накладення штрафних санкцій за таке правопорушення в сумі 97 779, 50 грн. у зв'язку з порушенням п.п.7.4.1. п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р.

Представник відповідача - ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова - у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань на адресу суду не надав, про дату час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справ.

Керуючись вимогами частини 4 статті 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача, за наявними в ній доказами.

В поданих на адресу суду письмових запереченнях відповідач зазначив, що під час проведення перевірки ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова було встановлено взаємовідносини позивача з підприємством ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс".

ДПІ у м.Полтава складено акт №1709/23-5/36565009 від 10.03.2011р. про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" (код 36565009), з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.09.2010р. по 31.12.2010р., в якому встановлено порушення платником ч.1, ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 ЦК України, в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, відображених у жовтні 2010 року з ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" (код ЄДРПОУ 34758433).

Відповідно до частини 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Відповідач вказує, що по взаємовідносинам з зазначеними підприємствами встановлено порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р., зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 391118 грн., в тому числі за жовтень 2010 на суму 391118 грн.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" (код за ЄДРПОУ 34758433) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за жовтень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" (код 36565009), за результатами якої складено акт перевірки №1131/23-05/34758433 від 12.04.2011 року.

У висновках акту перевірки зазначено про встановлення порушення позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4, п.п.7.4.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на загальну суму 391 118,00 грн., в тому числі за жовтень 2010 року на суму 391 118,00 грн.

На підставі висновків зазначеного акту, відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0001792305 від 27.04.2011р., яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 488 897,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 391 118,00 грн., за штрафними санкціями на суму 97 779,50 грн.

Судом встановлено, що підставою для визначення відповідачем такого порушення є порушення ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" ч.1, ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215 Цивільного Кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах з позивачем. Податковим органом здійснено посилання, що вчинені ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, а відповідно відсутність об'єктів оподаткування ПДВ та підстав формування податкового кредиту по ланцюгу до позивача.

Суд не може погодитись із зазначеними висновками Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м.Харкова, викладеними в акті перевірки №1131/23-05/34758433 від 12.04.2011 року, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що 28.10.2010р. між Позивачем та ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" було укладено договір постачання товару №281010/1-Ю від 28.10.2010 року.

Згідно ст.712 Цивільного Кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Виходячи із змісту цієї норми, наслідками за договором постачання товару є перехід права власності на товар від постачальника до покупця за певну грошову суму.

Згідно укладеного договору постачання №281010/1-Ю від 28.10.2010 року ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" зобов'язується поставити та надати у власність позивачу, а позивач зобов'язується прийняти та сплатити Товар - соняшник у кількості 548, 296 тн., загальною вартістю 2 346 709, 07 грн., в тому числі ПДВ 391 118, 18 грн.

Умовами постачання товару за договором є EXW (франко-елеватор) - Філія "Хлібна база №88" ДП Полтавський КХП, згідно Інкотемс 2000р.

Згідно Міжнародних правил тлумачення торгових термінів, Інкотемс 2000, термін EXW (франко-елеватор) означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов'язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця у названому місці (заводі, фабриці, складі).

Таким чином за спірною угодою постачання ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" вважається таким, що виконав свої зобов'язання за угодою, коли він передасть товар - соняшник у визначеному місці - Філії "Хлібна база №88" ДП Полтавський КХП.

За фактом отримання товару від ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс", сторонами було складено накладну №24 від 28.10.2010р. про поставку соняшника у кількості 548,296т. Також, ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" на користь ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" видано податкову накладну №24 від 28.10.2010р. на соняшник у кількості 548, 296 тн. на загальну суму 2346709,07 грн., в тому числі ПДВ 391118,18 грн.

Відповідно до банківської виписки, позивачем проведено сплату за отриманий від ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" товар - соняшник за договором №281010/1-Ю від 28.10.2010 року на загальну суму 2 346 706,88 грн. (в тому числі ПДВ 391 117,81 грн.)

Суд зазначає, що правила формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначені статтею 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. (у редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин). Виходячи із змісту положень наведеної норми права формування податкового кредиту залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум податку до податкового кредиту, та відповідно - суму податку, яку він має право включити до складу податкового кредиту.

Положеннями п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997р. визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Відповідно до п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями.

Згідно п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Отримана позивачем податкова накладна №24 від 28.10.2010р. не має недоліків, які згідно з п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату нею статусу податкової накладної.

На час видання зазначеної накладної ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" було зареєстровано в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість, що не заперечується сторонами по справі.

Як вбачається із матеріалів справи, між ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" ("Поклажодавець") та Філією "Хлібна база №88" ДП Полтавський КХП ("Зерновий склад") було укладено договір складського зберігання зерна №108/10-хб від 28.10.2010 року, відповідно до умов якого поклажодавець, за власний рахунок, поставляє на Зерновий склад зерно культур, що вказані у даному договорі, а Зерновий склад зобов'язується прийняти, розташувати по сховищам у відповідності з якістю, при необхідності доводити до потрібних кондицій, зберігати і відвантажувати зерно на протязі терміну дії цього договору.

Оскільки товаром за даними господарськими поставками є соняшник (зернова культура), операції щодо цього товару регулюються Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні" N37-IV від 04.07.2002р.

У відповідності до ст. 37 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", зерновий склад на підтвердження прийняття зерна видає один із таких документів, яким зокрема є складська квитанція.

Соняшник у загальній кількості 548, 296 тн. було передано на зберігання до Філії "Хлібна база №88" ДП Полтавський КХП за фактом переоформлення від ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс", що підтверджується копіями складських свідоцтв, а саме: №1601 від 28.10.2010р. на соняшник у кількості 55, 827 тн., №1602 від 28.10.2010р. на соняшник у кількості 145,368 тн., №1603 від 28.10.2010р. на соняшник у кількості 296,614 тн., №1607 від 28.10.2010р. на соняшник у кількості 29,093 тн., №1608 від 28.10.2010р. на соняшник у кількості 21,394 тн.

Вказані складські свідоцтва відповідають вимогам Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" N37-IV від 04.07.2002р. та наказу Міністерства аграрної політики України "Про затвердження Інструкції про ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернових підприємствах" №661 від 13.10.2008 року та є належним доказом наявності товару у місці поставки та відповідно підтверджують факт реального переходу права власності на зерно від ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" до позивача за договором постачання №281010/1-Ю від 28.10.2010 року.

Крім цього, додатковим доказом реальності господарських операцій та наявності товару за угодою є його перевезення з місця зберігання у загальній кількості 548, 296 тн., що підтверджується наданими позивачем товарно-транспортними накладними: №23791 від 02.11.2010р. на соняшник у кількості 30,560 тн.; №23793 від 02.11.2010р. на соняшник у кількості 24,880 тн.; №23795 від 02.11.2010р. на соняшник у кількості 25,480 тн.; №23796 від 02.11.2010р. на соняшник у кількості 23,440 тн.; №23901 від 03.11.2010р. на соняшник у кількості 25,580 тн.; №23906 від 03.11.2010р. на соняшник у кількості 25,320 тн.; №23908 від 03.11.2010р. на соняшник у кількості 25,020 тн.; №23907 від 03.11.2010р. на соняшник у кількості 31,280 тн.; №23905 від 03.11.2010р. на соняшник у кількості 25,520 тн.; №23904 від 03.11.2010р. на соняшник у кількості 22,420 тн.; №23911 від 04.11.2010р. на соняшник у кількості 25,200 тн.; №23912 від 04.11.2010р. на соняшник у кількості 22,000 тн.; №23913 від 04.11.2010р. на соняшник у кількості 21,020 тн.; №23918 від 04.11.2010р. на соняшник у кількості 21,060 тн.; №23915 від 04.11.2010р. на соняшник у кількості 21,960 тн.; №23920 від 08.11.2010р. на соняшник у кількості 21,720 тн.; №23921 від 08.11.2010р. на соняшник у кількості 20,600 тн.; №23922 від 08.11.2010р. на соняшник у кількості 21,500 тн.,; №23923 від 08.11.2010р. на соняшник у кількості 25,200 тн.; №23924 від 09.11.2010р. на соняшник у кількості 20,700 тн.; №23927 від 10.11.2010р. на соняшник у кількості 11,580 тн.

Згідно до Наказу Міністерства транспорту "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" N363 від 14.10.1997р. товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Надані позивачем до суду товарно-транспортні накладні відповідають нормам діючого законодавства, належними чином підтверджують факт наявності товару та подальшого його перевезення до третіх осіб, що свідчить про реальне настання наслідків за договором постачання №281010/1-Ю від 28.10.2010 року.

За фактом вивезення товару зі зберігання у повному обсязі були укладені між Зерновим складом та позивачем двосторонні акти-розрахунки, що підтверджували операції із товаром, в тому числі факт переоформлення товару від ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" до позивача, кількісні та якісні показники, строк зберігання, втрати та відходи в результаті зберігання: № 237 від 10.11.2010р. та №238 від 10.11.2010р.

В подальшому придбаний у ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" товар - соняшник у загальній кількості 548,296 тн., позивачем було реалізовано на користь ТОВ "Пересічанський МЕЗ" за договором поставки товарів № ТД-221010/1П від 22.10.2010р., що підтверджується видатковою накладною №111110-11 від 11.11.2010р. та актом приймання-передачі сировини №11/2010 за листопад 2010 року.

Відповідно до наданих суду податкових накладних, видаткових накладних, складських квитанцій, товарно - транспортних накладних та документів, що підтверджують розрахунки за вказаними господарськими операціями, суд приходить до висновку, що господарські операції між ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" та ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" мали реальний характер, і у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку даних податкових накладних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач має право на включення сплачених сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту у разі настання першої із подій, встановлених пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", заборона на включення до податкового кредиту стосується лише тих сум, які не підтверджені податковими накладними. З матеріалів справи вбачається, що позивачем правомірно включено до податкового кредиту перевіряємого періоду суму податку на додану вартість у розмірі 391117,81 грн., яка підтверджена відповідними податковими накладними.

Щодо посилання податкового органу на нікчемність вчинених правочинів, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Також суд зазначає, що вирішення спорів, пов'язаних із правомірністю формування платниками податку податкового кредиту, потребує встановлення всіх фактичних обставин, що підтверджують реальне здійснення господарських операцій, на підставі яких визначено суми податкового кредиту.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Податковим органом до суду не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" та ТОВ "Торговий дім "Пересічанський МЕЗ" та підтверджували висновки акту перевірки №1131/23-05/34758433 від 12.04.2011 року про нікчемність вчинених правочинів.

Під час розгляду справи судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Інтер Інвест-Агро Сервіс" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковими накладними, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.п.7.4.1, п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997р. є необґрунтованим та неправомірними, у зв'язку з чим податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №0001792305 від 27.04.2011р. є протиправним, та підлягає скасуванню у судовому порядку.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі міста Харкова про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова №0001792305 від 27.04.2011р. про збільшення ТОВ "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" суми грошового зобов'язання у розмірі 488897,50 грн., в тому числі за основним платежем на суму 391118,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 97779,50 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Пересічанський МЕЗ" (код ЄДПРОУ 34758433, юридична адреса: м.Харків, вул. Новгородська, 3-А) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок). < Сума задоволення > < Текст >

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 11.08.2011 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.