Постанова

від 20.07.2011 по справі 16502/10/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 липня 2011 р. № 2-а- 16502/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Горшкової О.О., при секретарі судового засідання - Гетьман Н.В., за участю сторін: представник позивача - ОСОБА_1, представник відповідача - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Укртехелектро, ЛТД" про стягнення податкових зобов'зань, -

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича фірма В«Укртехелектро, ЛТДВ» , в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд стягнути з відповідача до Державного бюджету податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених із застосуванням звичайних цін у розмірі 52 747,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова була проведена планова виїзна документальна перевірка відповідача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складений акт перевірки № 6135/23-506/22657054 від 20.10.2010р., в якому встановлені порушення п.п. 7.4.3 п.7.4 ст. 7 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» та з урахуванням п.п. 1.20.1, п.п. 1.20.8 ст. 1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , в результаті чого занижено податок на прибуток у сумі 20589,00 грн.; п. 4.1, п. 4.2 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» та з урахуванням п.п. 1.20.1, п.п. 1.20.8 ст. 1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 16471,00 грн. За результатами встановлених порушень Державною податковою інспекцією у Київському районі м. Харкова були прийнято рішення від 01.11.2010 року № 7 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін по податку на прибуток у розмірі 28040,00 грн. та рішення від 01.11.2010 року № 8 про визначення податкових зобов'язань із застосуванням звичайних цін по податку на додану вартість у розмірі 24707,00 грн. ДПІ у Київському районі м. Харкова на адресу відповідача був направлений лист-пропозиція щодо самостійної сплати розрахованих із застосуванням звичайних цін податкових зобов'язань у розмірі 52747,00 грн., однак сума податкових зобов'язань до бюджету не надійшла.

Заперечуючи проти позовних вимог представник відповідача зазначив, що ціноутворення та оподаткування у відповідача здійснюється згідно з ціновою політикою, викладеною у наказах керівника та не суперечить нормам Законів України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , В«Про податок на додану вартістьВ» , згідно з положеннями яких немає підстав для донарахування доходів, як бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість з використанням звичайної ціни. Податковою службою не було надано будь-яких доказів та обґрунтувань щодо визначення звичайної ціни, а за звичайну ціну взята максимальна ціна продажу без будь-якого співставлення та врахування, які впливають на ціну факторів, чим порушено пп. 1.20.2, 1.20.8 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» . Крім того, акт перевірки та додатки до нього містять арифметичні помилки та недостовірну інформацію щодо кількості та ціни товарів, щодо статусів платників деяких фізичних осіб-підприємців, помилки щодо періоду співставлення цін продажу, у зв'язку з чим позовні вимоги є необґрунтованими.

Представники позивача і відповідача у судовому засіданні підтримали свої правові позиції по справі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.

Судом встановлено, що ТОВ НВФ В«Укртехелектро, ЛТДВ» перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції з 09.08.1994 року за № 156.

На підставі направлення від 20.09.10р. № 1036 та відповідно до вимог ч. 1 11 ст. 11 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»була проведена планова виїзна документальна перевірка ТОВ НВФ В«Укртехелектро, ЛТДВ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.10р.

За результатами вищезазначеної перевірки відповідача було складено акт перевірки від 20.10.2010 року № 6135/23-506/22657054, яким встановлено порушення:

п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» та з урахуванням п.п. 1.20.1, п.п. 1.20.8 ст. 1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , в результаті чого занижено податок на прибуток всього у сумі 20589,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2009 року в сумі 4130,00 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 9153,00 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 2635,00 грон., за 2 квартал 2010 року у сумі 4671,00 грн.;

п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ»та з урахуванням п.п. 1.20.1, пп. 1.20.8 ст. 1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , в результаті чого занижено податок на додану вартість, всього у сумі 16471,00 грн., у тому числі за люти1 2010 року - 3842,00 грн., за червень 2010 року - 12629,00 грн.

Судом встановлено, що генеральний директор підприємства та головний бухгалтер від підписання акту відмовилися, в зв'язку з необхідністю додаткового часу для більш детального ознайомлення з актом перевірки, в зв'язку з чим фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова був складений відповідний акт від 20.10.2010 року № 3440/235.

За результатами встановлених в акті перевірки від 20.10.2010 року № 6135/23-506/22657054 порушень, податковим органом були прийняті: рішення від 01.11.10р. № 7 про визнання податкових зобов'язань із застосування звичайних цін по податку на прибуток у розмірі 28 040,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 20 589,00 грн., за штрафними санкціями - 7451,00 грн.); рішення від 01.11.2010 року № 8 про визначення податкових зобов'язань із застосування звичайних цін по податку на додану вартість у розмірі 24707,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 16471,00 грн., за штрафними санкціями - 8236,00 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що в ході перевірки було встановлено, що ТОВ НВФ В«Укртехелектро,ЛТДВ» в перевіряємому періоді реалізувало товари особам, які не є платниками податку на прибуток на загальних підставах згідно ст. 10 Закону України В«Про оподаткування податку на прибутокВ»за цінами, нижчими, ніж іншим покупцям -юридичним особам.

Згідно з п.п. 7.4.3 п. 7.4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємства»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) положення підпунктів 7.4.1, 7.4.2 поширюються також на операції з особами, які не є платниками податку, встановленого статтею 10 цього Закону, або сплачують податок на прибуток за іншими, ніж платник податку, ставками.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу.

Отже, з аналізу наведених норм Закону вбачається, що доход, отриманий платником податків від поставки товарів (робіт, послуг) особам, які не є платниками податку на прибуток, визначається, виходячи із договірних цін, але не нижче звичайних цін, що діяли на дату такої поставки.

Діючим на час виникнення спірних правовідносин законодавством визначено, що при проведені перевірки платника податку, податковий орган має право надати запит, а платник податку зобов'язаний обґрунтувати рівень договірних цін або послатися на норми абз. 1 п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 ЗУ В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» .

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, податковий орган звернувся до платника податків з листом від 14.10.10р. № 22234/10/23-516 з проханням у строк до 15.10.10р. надати обґрунтування договірних цін при реалізації товарів особам, які: не є платниками податку на прибуток, або сплачують цей податок за іншими, ніж платник податку, ставками; не зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Згідно з п.п. 1.20.1 п. 1.20 ст. 1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Так, в ході визначення звичайної ціни при проведенні перевірки податковим органом було проведено порівняння цін поставки товарів однієї марки, в одному часовому періоді, зі складів в одному регіоні, та, виходячи з цього визначено звичайні ціни. Перелік осіб, з якими платник податків мав господарські відносини та укладав відповідні договори у перевіряє мий період та по яким проведено порівняння цін наведений у додатках 4.1-4.12 до акту перевірки.

Таким чином, з урахуванням викладених вимог законодавства та встановлених наявних порушень відповідача у сфері податкового законодавства, суд прийшов до висновку, що в порушення п.п. 7.4.3 п. 7.4 ст. 7 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , з урахуванням п.п 1.20.1, п.п 1.20.8 ст. 1 цього ж Закону, відповідачем було занижено суму задекларованих показників у рядку 01.1 Декларації В«Доходи від продажу товарів (робіт, послуг)", у зв'язку з незастосуванням у податковому обліку звичайних цін, всього на суму 82353,00 грн., у тому числі по періодам: 3 квартал 2009 року - 16519,00 грн.; 4 квартал 2009 року - 36611,00 грн.; 1 квартал 2010 року - 10539,00 грн.; 2 квартал 2010 року 18684,00 грн.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Згідно до п. 4.2 ст. 4 цього Закону у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Таким чином, аналізуючи вимоги законодавства та оцінюючи дії відповідача, суд знаходить висновки, зроблені податковим органом під час перевірки, правомірними та встановлює відповідачем порушення п. 4.1, п. 4.2 ст. 4 Закону України В«Про податок на додану вартістьВ» , з урахуванням п.п 1.20.1, п.п 1.20.8 ст. 1 Закону України В«Про оподаткування прибутку підприємствВ» , у зв'язку з чим відповідачем було занижено суму задекларованих показників у рядку 1 Декларації В«Операцій на митній території України, що оподатковуються за ставкою 20 відсотків, крім імпорту товарівВ» , у зв'язку з незастосуванням у податковому обліку звичайних цін, всього у сумі 16471,00 грн.

15.10.2010 року начальником Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова було прийнято наказ № 1111 про застосування звичайних цін при визначенні податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість по операціям з продажу товарів ТОВ НВФ В«Укртехелектро,ЛТДВ»за період з 01.07.2009 року по 30.06.2010 року особам, які не були платниками податку на прибуток, сплачували цей податок за іншими, ніж платники податку, ставками, не були зареєстровані як платники податку на додану вартість.

Судом встановлено, що податковим органом на адресу відповідача було направлено лист -пропозицію щодо самостійної сплати розрахованих із застосування звичайних цін податкових зобов'язань у розмірі 52 747 грн. 00 коп.

Проте, відповідач вказаних вимог не виконав, станом на день розгляду справи податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених із застосуванням звичайних цін у розмірі 52 747 грн. 00 коп. не сплатив.

Крім того, судом при вирішенні вказаної справи враховано, що ТОВ НВФ В«Укртехелектро, ЛТДВ» вживалися заходи судового оскарження рішень Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова № 7, 8 від 01.11.2010 року на стягнення з ТОВ НВФ В«Укртехелектро, ЛТДВ» податкових зобов'язань у сумі 52747,00 грн., у зв'язку з чим ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.02.2011 року провадження у даній справі було зупинено до вирішення та набрання законної сили судовим рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 2а-1570/11/2070 за позовом ТОВ НВФ В«Укртехелектро, ЛТДВ»до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання рішення ДПІ у Київському районі м. Харкова № 7, 8 від 01.11.2010 року недійсними.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2011 року по справі № 2а-1570/11/2070 адміністративний позов ТОВ НВФ В«Укртехелектро, ЛТДВ» до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про визнання рішенням недійним залишено без розгляду. Рішення суду набрало законної сили.

Тобто, на час розгляду даної справи, рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 01.11.10р. № 7 про визнання податкових зобов'язань із застосування звичайних цін по податку на прибуток у розмірі 28 040,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 20 589,00 грн., за штрафними санкціями - 7451,00 грн.); рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 01.11.2010 року № 8 про визначення податкових зобов'язань із застосування звичайних цін по податку на додану вартість у розмірі 24707,00 грн. (у тому числі за основним платежем - 16471,00 грн., за штрафними санкціями - 8236,00 грн.), які при розгляді даної справи, суд перевіряє на обґрунтованість та законність їх прийняття податковим органом, як суб'єктом владних повноважень, не скасовані ні в адміністративному, ні в судовому порядку та є чинними, а висновки, зроблені в цих рішеннях - дійсними.

Статтею 9 БК України передбачено, що доходи бюджету класифікуються, зокрема, за податковими надходженнями.

Частиною 2 вищевказаної норми права передбачено, що податковими надходженнями визнаються встановлені законами України про оподаткування загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Приписами ст. 14 ЗУ «Про систему оподаткування»передбачено, що до загальнодержавних належать такі податки і збори (обов'язкові платежі), зокрема, податок на додану вартість; податок на прибуток підприємств.

Суд вважає. що занижуючи договірні ціни по яким ТОВ НВФ В«Укртехелектро, ЛТДВ» реалізовувало будівельні товари особам, які не були платниками податку на прибуток, сплачували цей податок за іншими, ніж платник податку ставками, до державного бюджету не надійшла значна сума грошових коштів у вигляді податку на додану вартість та податку на прибуток.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до ТОВ НВФ В«Укртехелектро, ЛТДВ» про стягнення заборгованості є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень,а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Укртехелектро, ЛТД" про стягнення податкових зобов'язань - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничої фірми "Укртехелектро, ЛТД" (61057, м. Харків, вул. Гоголя, б. 9"б", к. 1, код 22657054) до Державного бюджету податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток, визначених із застосуванням звичайних цін у розмірі 52747 (п'ятдесят дві тисячі сімсот сорок сім) грн. 00 коп.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Копію постанови направити сторонам по справі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 26.07.2011 року.

Суддя Горшкова О.О.