Постанова

від 20.10.2015 по справі 820/10151/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 жовтня 2015 р. № 820/10151/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Зінченка А.В.,

при секретарі - Алавердян Е.А.

за участі представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Слобода» до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, приватне акціонерне товариство «Слобода», звернувся до суду з позовом до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення № НОМЕР_1 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2015 р. у розмірі 155 131,00 грн. та штрафні санкції на суму 77 565,50 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 20.07.2015 р.) та № НОМЕР_3 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 536,00 грн., у т.ч. штрафні санкції 5 768,00 грн.

Позивач вважає, що зазначені податкові повідомлення-рішення є неправомірними, необґрунтованими, безпідставними через відсутність доказів порушення позивачем податкового законодавства, а тому просить скасувати їх в повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити, з посиланням на обставини викладені в позовній заяві.

В судове засідання представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив в задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи.

Приватне акціонерне товариство «Слобода» перебуває на податковому обліку у Західній ОДПІ м. Харкова Головного Управління ДФС у Харківській області.

Судом встановлено, що посадовою особою Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування за червень 2015 р.

За підсумками перевірки підприємства працівниками органу податкової служби було складено акт перевірки за №176/20-33-15-02-07/22677163 від 19.08.2015 року.

Відповідно до висновків акту перевірки були встановлені наступні порушення: п. 198.3, п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення суми податкового за травень 2015 року на 166 666,66 грн.; п. 200. 1, п. 200. 4 ст. 200 ПКУ, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966, у зв'язку з чим: завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2015 р. на 155 131,00 грн.; занижено податок на додану вартість за травень 2015 р. на 11 536,00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ 29.01.2015 року було винесені податкове повідомлення-рішення №0007371502 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2015 р. у розмірі 155 131,00 грн. та штрафні санкції на суму 77 565,50 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 20.07.2015 р.) та №0007381502 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11 536,00 грн., у т.ч. штрафні санкції 5 768,00 грн.

Підставою для вказаних висновків стало твердження відповідача про те, що згідно з результатами передньої позапланової документальної виїзної перевірки за травень 2015 р. (акт № 174 20-33-15-01-09/22677163 від 19. 08. 2015 р.), яким встановлено, що платник податку Позивач у справі) не має права формувати податковий кредит та заявляти суми до бюджетного відшкодування по фактично сплаченим сумам ПДВ пов'язаним із будівництвом (спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) до моменту його введення в експлуатацію та державної реєстрації, а також у зв'язку з неможливістю використання об'єкта будівництва у власній господарській діяльності.

Згідно з поданою ПрАТ "Слобода" до Західної ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області податковою декларацією з ПДВ за червень 2015 р. (№ НОМЕР_2 від 20.07.2015 р.) та розрахунком суми бюджетного відшкодування, сума, яку обчислено відповідно до п. 200-1.3 ст. 200-1 ПКУ на момент подання податкової декларації, та яка підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 155 131,00 грн. (відображено у рядку 23.2 податкової звітності з ПДВ).

Вказана сума бюджетного відшкодування виникла, зокрема: у зв'язку з проведенням Позивачем у червні 2015 р. господарських операцій із ТОВ "СК СТС".

Матеріалами справи підтверджено, що одним з основних видів господарської діяльності ПрАТ "Слобода" є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20).

ПрАТ "Слобода" за рахунок власних коштів вирішено побудувати офісну будівлю з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно- лобутового обслуговування у місті Харкові по вулиці Ярославській, 8.

Для цього між Позивачем та Харківською міською радою Харківської області укладені 20.04.2004 р. та 26.03.2012 р. три договори оренди земельних ділянок площами 0,0338 га, 0,0259 га та 0,0201 га у місті Харкові по вулиці Ярославській, 8.

На підставі Декларації, зареєстрованій 22.05.2014 р. № ХК 083141420325, ПрАТ Слобода" отримано дозвіл про початок виконання будівельних робіт від 22.05.2014 р.

16 лютого 2015 р. між ПрАТ "Слобода" (Замовник) та ТОВ «СК СТС» (Підрядник) укладений договір підряду № 16/02/15, згідно умов якого, Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування. Роботи по даному договору проводяться за пресою: м. Харків, вул. Ярославська, 8.

За даними бухгалтерського обліку ПрАТ "Слобода", виконання ТОВ "СК СТС" договором підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р. робіт з будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 8 (далі - Об'єкт), відображені субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" як капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (тобто, як створення необоротних матеріальних активів).

У відповідності до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом міністерства фінансів України, рахунок 15 «Капітальні інвестиції» призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів.

Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має зокрема такі субрахунки: 151 "Капітальне будівництво ", 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів".

Згідно п. 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" ствердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р., капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

У відповідності вимог П(С)БО 7 "Основні засоби" та додатку Методичних рекомендацій № 561 господарська операція по зарахуванню об'єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію, що обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" кореспондується з рахунком 10 "Основні засоби".

Таким чином, оскільки витрати на будівництво Об'єкта обліковуються ПрАТ "Слобода" на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" як капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (тобто, як створення необоротних матеріальних активів) та має намір використовувати побудований Об'єкт виключно в межах господарської діяльності (здавання в оренду власного нерухомого майна з метою отримання доходу), то Позивач має право на віднесення вищевказаних сум ПДВ до складу податкового кредиту у червні 2015 р.

Відповідно, ПрАТ "Слобода" по незавершеним капітальним інвестиціям в необоротні матеріальні активи, що є незавершеним будівництвом основних засобів, має право на отримання бюджетного відшкодування у зв'язку з будівництвом (спорудженням) такого об'єкту.

Судом встановлено, що на виконання умов договору підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р. та графіку фінансування будівництва Об'єкту ПрАТ «Слобода» перераховано на користь ТОВ «СК СТС» грошові кошти (передплату) на суму 1 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 166 666,66 грн., що підтверджується банківською випискою.

Від ТОВ «СК СТС» позивачем отримані податкові накладні № 2 від 04.06.2015 р. на суму 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн. та № 5 від 10.06.2015 р. на суму 500 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 83 333,33 грн., що включені Позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за червень 2015 р.

На підставі Акту виконаних будівельних робіт № 4 від 30.06.2015 р. за червень 2015 р.(форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2015 р. від 30.06.2015 р. (форма КБ-3) ТОВ "СК СТС" передано, а Позивачем прийнято будівельно-монтажних робіт на загальну суму 706 586,64 грн., у т.ч. ПДВ 117 764,44 грн.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що відповідно до приписів п.198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх ввезенні на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України;

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Також, згідно з п. 198.3 ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу).

Суд вказує, що відповідно до п. 200.1. ст.200 Податкового Кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно вимог п.200.2. ст.200 вказаного Кодексу при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Також п.200.3. ст.200 ПК України встановлено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 ПКУ, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного податкового) періоду.

Згідно пп. 6 п. 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість заповнення, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. № 966 (далі - Порядок № 966) додаток ДЗ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування" подається платниками ПДВ, які відповідно до ст. 200 ПКУ мають право на бюджетне відшкодування ПДВ, заповнили рядок 23.2 декларації та здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування.

Позивачем визначено у рядку 23.2 декларацій з ПДВ за червень 2015 р. суму податку, що підлягає бюджетному на рахунок платника у банку (155 131,00 грн.) та разом із декларацією поданий додаток ДЗ "Розрахунок суми бюджетного відшкодування".

Отже, податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 р. із додатками до неї оформлена у відповідності до вимог Порядку № 966.

Суд вказує, що про фактичне виконання вищезазначених робіт свідчать первинні бухгалтерські та податкові документи, виписані відповідно до п.9.2. ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансової звітності в Україні» і п.2.4. ст.2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку».

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Також суд звертає увагу на те, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності законодавству установчих документів постачальників товару та дотримання ними вимог податкового законодавства.

Суд також вважає за необхідним зазначити, що на час укладення вищевказаного договору контрагент позивача був зареєстрованим як платники податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, мав індивідуальний податковий номер, що підтверджується Свідоцтвами про реєстрацію платника податку на додану вартість, отже, мало право видавати позивачу вищезазначені належним чином оформлені податкові накладні, котрі є підставою для формування позивачем податкового кредиту.

Таким чином, проаналізувавши наведені норми діючого законодавства, дослідивши надані до справи матеріали, суд приходить до висновку про неправомірне винесення вищевказаних податкових повідомлень - рішень.

Суд вказує, що відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

А згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам, відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення -рішення.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 94, 160-163, 167, 254 КАС України , суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов приватного акціонерного товариства «Слобода» до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 04.09.2015 року №0007371502 та №0007381502.

Стягнути з Західної об'єднаної державної податкової інспекції м.Харкова ГУ ДФС у Харківській області на користь приватного акціонерного товариства «Слобода» сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції.

Постанова у повному обсязі складена 23 жовтня 2015 року.

Суддя А.В. Зінченко