Постанова

від 15.10.2015 по справі 820/8354/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"15" жовтня 2015 р.                                                   Справа № 820/8354/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Протезно-ортопедичне підприємство "Ортоспайн" до Управління Національного банку України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Протезно-ортопедичне підприємство "Ортоспайн" (далі по тексту – позивач, ТОВ «ПОП «Ортоспайн», товариство) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Національного банку України в Харківській області (далі по тексту – відповідач – УНБУ в Харківській області, управління) в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:

- визнати неправомірними дії Управління Національного банку України в Харківській області (код ЄДРПОУ 09351445, місцезнаходження: 61057, м. Харків, пл. Театральна, 1) щодо відмови у наданні роз'яснення на звернення ТОВ "Протезно-ортопедичне підприємство "Ортоспайн" щодо невиконання ПАТ КБ «Приватбанк» зобов'язань, передбачених договором на здійснення розрахунково - касового обслуговування від 26.05.2003 р., укладеним з ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Євпаторійської філії ПАТ КБ «Приватбанк»;

- зобов'язати Управління Національного банку України в Харківській області (код ЄДРПОУ 09351445, місцезнаходження: 61057, м. Харків, пл. Театральна, 1) надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Протезно-ортопедичне підприємство "Ортоспайн" (код ЄДРПОУ 32513234, місцезнаходження: 61204, м. Харків, пр. Перемоги, буд. 62 «Г», кв. 213) роз'яснення, чи зобов'язане Публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) видати грошові кошти позивача, які знаходяться на його рахунку, відкритому відповідно до договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 1086 від 26.05.2003 р. в будь-якому іншому відділенні Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50), розташованому на території України.

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначає, що 14.10.2014 року та 16.01.2015 р. позивач письмово звертався із запитами до відповідача. При

цьому Позивач виходив з того, що відповідно до п. 4, 6, 8 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про

Національний банк України» Національний банк виконує такі функції: встановлює для

банків правила проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності,

захисту інформації, коштів та майна; регулює діяльність платіжних систем та систем

розрахунків в Україні, визначає порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

На ці звернення позивач отримав відповіді від 05.12.2014 р. № 05-164/13967, від 19.01.2015 р. № 05-160/564 та уточнену відповідь від 28.01.2015 р. № 05-160/972 лише з посиланням на ст. ст. 95, 96 ЦКУ «Філії не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення, про що зазначено вище» та що юридична особа у відповідності до чинного законодавства України самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями та зобов'язання мають виконуватися належним чином.

Як вказує позивач, зазначені вище відповіді відповідача є нечіткими та не надають позивачу реальної інформації із запитуваних питань. Позивач вважає, що дії відповідача щодо ненадання чіткої та обґрунтованої інформації про наявність чи відсутність зобов'язання ПАТ КБ «Приватбанк» видати грошові кошти позивача, які знаходяться на його рахунку, відкритому відповідно до Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 1086 від 26.05.2003 р. в будь-якому іншому відділенні вказаного банку, розташованому на території України є прямим порушенням прав позивача.

Представник відповідача надав до суду письмові заперечення проти адміністративного позову в яких проти позову заперечив у повному обсязі та просив в його задоволенні відмовити через безпідставність та необгрунтованість.

Зокрема, відповідач зазначив про те, що жодна Закону України «Про Національний банк України» не передбачає обов'язку Національного банку України надавати юридичні консультації та здійснювати для юридичних осіб аналіз чинного законодавства щодо виниклих у них спорів з суб'єктами господарювання. Національний банк згідно положень чинного законодавства України не наділений повноваженнями по тлумаченню законів України та договорів, укладених між суб'єктами господарювання, так само як й не наділений компетенцією по вирішенню спорів щодо виконання умов договорів, укладених між банками та їх клієнтами.

          Позивач, повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи подав до суду клопотання про слухання справи без його участі за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представників сторін на підставі наявних у ній доказів.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. ст. 12, 41 КАС України не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи пройшов у встановленому законодавством України порядку державну реєстрацію юридичною особою та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що 26.05.2003 року між позивачем та ПАТ КБ «Приватбанк» в особі Євпаторійської філії, на невизначений строк був укладений договір № 1086 на здійснення розрахунково-касового обслуговування, відповідно до п. 1.1. якого банк відкриває клієнту поточний рахунок (поточні рахунки) у національній та іноземній валюті (в тому числі картковий) та/або здійснює його (їх) розрахунково-касове обслуговування відповідно до діючих нормативних актів Національного банку України.

Як випливає із вказаного договору банк взяв на себе, зокрема, такі зобов'язання, як-от: у разі потреби, за вимогою клієнта надавати клієнтові можливість здійснення

платежів зі своїх рахунків у банку, а також: отримання інших послуг, за допомогою

програмного продукту «Клієнт-Банк», або його інтернет - версії» (п. 2.1.4.); у разі потреби, за вимогою Клієнта надавати Клієнтові виписки спеціального виду про стан рахунку (рахунків) Клієнта в Банку за допомогою засобів Іnternet з використанням Web - браузера на сайті www.ргіvаtbаnк. соm. uа (з використанням програмного продукту «Приват-24»), а також за допомогою засобів мобільного зв'язку (з використанням програмного продукту «GSМ-банкінг»)» (п. 2.1.5.).

З матеріалів справи вбачається, що банк припинив обслуговування позивача за зазначеним договором, що підтверджується копіями листів позивача № 6 від 23.07.2014 р., № 10 від 19.03.2015 року про отримання та залишки коштів, які знаходяться на розрахунковому рахунку № 26004054954915 в Євпаторійській філії ПАТ КБ «Приватбанк» та листів ПАТ КБ «Приватбанк» у відповідь позивачу від 31.07.2014 р. № 20.1.0.0.0/7- 20140731/303» та від 25.03.2015 р. № 20.1.0.0.0/7-20150324/717 відповідно (а.с. 16-23). Таким чином, починаючи з березня 2014 р. позивач не може отримати грошові кошти, які знаходяться на вказаному рахунку у банку.

Через вказане вище, позивач звернувся до Управління Національного банку України в Харківській області з листом від 14.10.2014 року, отриманого відповідачем 03 листопада 2014 року за вх. № 16540, про надання йому роз'яснень з питання чи є юридична та/або фактична неможливість виконання грошових зобов'язань перед клієн том (ТОВ «Протезно-ортопедичне підприємство «Ортоспайн») певною філі єю банку (Євпаторійською філією ПАТ КБ «Приватбанк») правовою підставою для від мови від виконання цих зобов'язань всією банківською установою (ПАТ КБ «Приватбанк»).

Листом від 05.12.2014 року № 05-164/13967 відповідач повідомив ТОВ «ПОП «Ортоспайн», що у зв'язку із отриманням управлінням на його запит відповіді від ПАТ КБ «Приватбанк» в якому йдеться, що задля врегулювання питання із ТОВ «ПОП «Ортоспайн» та надання обґрунтованої відповіді необхідний додатковий час, про результати розгляду звернення від 14.10.2014 року позивача буде повідомлено після отримання відповіді від ПАТ КБ «Приватбанк».

Управлінням листом від 19.01.2015 р. № 05-160/564 було надано позивачу письмову відповідь на його запит в якій, зокрема, зазначено про те, що ПАТ КБ «Приватбанк» не надано відповіді по суті запиту Управління в частині повідомлення про процедуру та строки отримання коштів, або здійснення платежів Товариством, а також надання підтвердження виконання Банком п.19.3 глави 19 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 № 492, в частині завчасного повідомлення клієнта про зміну рахунків.

У зазначеному листі позивачу вказано також на положення статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою регламентовано, що відносини банку з клієнтами регулюються законодавством України, нормативно - правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком. Національний банк України, згідно із законодавством, не є органом, який вирішує спірні питання, що виникають між суб'єктами договірних відносин. Зазначені питання вирішуються в порядку, передбаченому в договорі, в т.ч. у судовому.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 січня 2015 року за вх. № 520/844 на адресу Управління надійшов запит позивача від 16.01.2015 р. б/н на отримання публічної інформації, в якому просить роз'яснити, чи несе відповідальність за своїми зобов'язаннями перед товариством саме банк, а не його філія та роз'яснити чи зобов'язується банк видати грошові кошти товариства, які знаходяться на його рахунку, відкритому відповідно до Договору на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 1086 від 26.05.20103 року в будь-якому іншому відділенні банку, розташованому на території України.

На зазначений запит на отримання публічної інформації Управлінням було надано письмову відповідь позивачу листом від 28.01.2015 р. № 05-160/972, про те, що дане звернення не містить запиту на отримання публічної інформації в розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а фактично містить вимоги щодо надання роз'яснення з питань правомірності дій банку, застосування різних законів та їх тлумачення, тому така інформація не є публічною, оскільки не є інформацією отриманою, створеною в процесі виконання Національним банком України своїх обов'язків, та не є інформацією, яка знаходиться у володінні Національного банку України.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про Національний банк України» № 679 – ХІV (далі – Закон № 679) Національний банк України є особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Статтею 7 Закону України «Про Національний банк України» передбачено функцію Національного банку України по встановленню для банків правил проведення банківських операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна.

Згідно ст. 22 Закону № 679 структура Національного банку будується за принципом централізації з вертикальним підпорядкуванням. До структури Національного банку входять центральний апарат, відокремлені підрозділи та юридичні особи, створені Національним банком для забезпечення його діяльності, які здійснюють діяльність виключно в межах завдань та функцій Національного банку, встановлених законом.

Положеннями статті 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ регламентовано, що відносини банку з клієнтами регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Згідно ч. 6 ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань зберігання, захисту, використання та розкриття інформації, що становить банківську таємницю, та надає роз'яснення лише щодо застосування таких актів.

З аналізу вищезазначених норм матеріального права вбачається відсутність у Національного банку України та його відокремлених підрозділів функцій з надання роз'яснень фізичним та/або юридичним особами з приводу невиконання чи неналежного виконання банками України укладених договорів, зокрема на здійснення розрахунково-касового обслуговування, оскільки дані питання врегульовані відповідними договорами між банками та його клієнтами, унормовані Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Тому, суд залишає поза увагою посилання позивача на роз'яснення юридичного департаменту Національного банку України від 19.04.2001 року № 18-112/1467-2599 та лист Головного управління НБУ від 29.05.2012 року № 08-019/9737 про надіслання роз'яснень, наданих Національним банком України з питань готівково – грошового обігу, порушених банками при підготовці до наради, що відбулася 15 березня 2012 року за участі представників Національного банку України, Головного управління та керівників банків Київського регіону, оскільки вони стосуються та адресовані виключно банкам, а не окремим юридичним та / або фізичним особам за їх зверненнями.

Крім того, статтею 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено поняття «публічна інформація» - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно п. 1 ч.1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках, зокрема, коли розпорядник не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти запитуваною інформацією.

Позивачем при судовому розгляді справи не доведено, а судом при виконанні вимог статті 11 КАСУ не встановлено наявності у відповідача публічної інформації стосовно відносин позивача із ПАТ КБ «Приватбанк».

Таким чином, суд аналізуючи наведене вище встановив, що надання управлінням позивачу роз'яснення щодо невиконання або неналежного виконання з боку ПАТ «КБ «Приватбанк» умов договору № 1086 від 26.05.2003 року на здійснення розрахунково-касового обслуговування інформації, в тому числі і в якості публічної інформації, не передбачено законом.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд виходить з того, що відповідач та при наданні відповідей на лист та інформаційний запит позивача діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що вимоги позивача стосовно визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії є такими, що задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

          В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Протезно-ортопедичне підприємство "Ортоспайн" до Управління Національного банку України в Харківській області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

          Суддя                                                             Бадюков Ю.В.