Постанова

від 15.10.2015 по справі 824/2120/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 р. м. Чернівці справа № 824/2120/15-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спіжавки Г.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Григоряк У.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Новоселицька" про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Новоселицька" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Позов обґрунтовано тим, що відповідачу було вручено розрахунки сум про фактичні витрати на доставку та виплату пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Однак, вказує позивач, за даними обліку розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за серпень 2015 року сума заборгованості відповідача по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій станом на 27 серпня 2015 року складає 9893,43 грн.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення, в яких пояснив, що у СТОВ Агрофірма "Новоселицька" працювали ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, Чинне законодавство України не створює обов'язку для відповідача відшкодовувати УПФУ витрати на виплату та доставку пільгової пенсії, призначеної на підставі п.п. "в", "ж" ч.1 ст.13 Закону №1788, у зв'язку із чим вважає позов не обґрунтованим.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечувала, посилаючись на його безпідставність.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, встановивши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Новоселицька" зареєстровано як юридична особа за адресою вул. Головна, буд. 95, с. Новоселиця, Кельменецький район, Чернівецька область, 60151. Згідно повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску відповідач взятий на облік в УПФУ в Кельменецькому районі за реєстраційним номером НОМЕР_1.

З матеріалів справи слідує, що у відповідача працювали громадяни ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які набули необхідного стажу на товаристві з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Новоселицька" для призначення їм пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Копіями трудових книжок, пільгових довідок та протоколів про призначення пільгових пенсій підтверджується право вказаних працівників на отримання пенсії на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Перевіркою законності призначення зазначеним особам пенсій за віком на пільгових умовах встановлено, що вони призначені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Відповідачу направлялися розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 2015 року на суму 924,85грн., з липня 2015 року на суму 1083,22 грн. та на суму 7885,36 грн.

Вказані розрахунки отримані відповідачем, що підтверджується відмітками про вручення рекомендованих поштових відправлень.

Визначаючись щодо позовних вимог суд керується наступними положеннями чинного законодавства.

У відповідності до пунктів 1, 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 року №400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників; філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник зборів, територіальної громади.

Згідно абзацу 4 пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору суб'єктів підприємницької діяльності, які використовують найману працю, об'єктом оподаткування є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Пунктом 1 статті 4 Закону №400/97-ВР визначено ставку збору на такий об'єкт оподаткування для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, яка складає 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Закон №400/97-ВР будь-яких виключень чи пільг для відповідача по справі щодо сплати такого збору не містить, а отже він зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", до досягнення працівниками пенсійного віку.

Пункти "б"- "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а з них, зокрема, пункт "в" та "ж" - регулюють питання призначення пенсії на пільгових умовах за віком трактористам-машиністам та жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей.

Тому, враховуючи вище наведене, суд приходить до висновку, що підприємства-роботодавці зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду 100 відсотків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за віком трактористам-машиністам та жінкам, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей.

Порядок компенсації витрат Пенсійного фонду України не змінився у зв'язку з набранням 01.01.2004 року чинності, розробленим відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про обов'язкове державне пенсійне страхування, Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон України №1058-IV), яким визначено принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

Відповідно до пункту 2 розділу XV Закону України №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

На даний момент такий закон не прийнято, тому згідно із пунктом 2 розділу XV Закону України №1058-IV до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеними в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється у порядку, визначеному Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Згідно пункту 6.3 Інструкції №21-1 у разі ліквідації або зміни власника підприємства суми зазначених витрат Пенсійному фонду вносять правонаступники.

Згідно пункту 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

В силу пункту 6.7 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

У відповідності до п. 6.8 Інструкції у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Позивачем на адресу відповідача були направлені відповідні розрахунки на загальну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які отримані підприємством, однак, зазначені в розрахунках суми відповідачем не сплачено, у зв'язку з чим і утворилась заборгованість за серпень 2015 року на суму 9893,43 грн., що підлягає щомісячному відшкодуванню.

Проте, станом на день розгляду справи, заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за серпень 2015 року відповідачем не погашена та складає 9893,43 грн.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 11, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Новоселицька" (код ЄДРПОУ 03801491) на користь Управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області заборгованість по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за серпень 2015 року в сумі 9893,43 грн.

У відповідності до ст.ст. 185-186 КАС України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, проголошення вступної та резолютивної частини рішення, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дні отримання копії постанови.

Згідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмовити у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Г.Г. Спіжавка

Постанова в повному обсязі складена 20 жовтня 2015 р.