Постанова

від 21.10.2015 по справі 826/8265/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2015 року № 826/8265/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» додержавної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0008272201, ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0008272201.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 10.11.2014 №6567/26-56-22-01-03/33348825 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест» необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0008272201. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їхній реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечував, з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 10.11.2014 №6567/26-56-22-01-03/33348825 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0008272201 з підстав відсутності реальності господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест».

Справу №826/8265/15 розглянуто в письмовому провадженні згідно з приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено позапланову документальну виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест» за період з 01.06.2014 по 30.06.2014.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 200 370,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 10.11.2014 №6567/26-56-22-01-03/33348825 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0008272201, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання із податку на додану вартість у розмірі 300 555,00 грн., у тому числі: 200 370,00 грн. - основний платіж, 100 185,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (штрафи).

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата складення платником податкової накладної за такими операціями, за умови реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Датою збільшення податкового кредиту орендаря (лізингоотримувача) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою віднесення сум до податкового кредиту замовника з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується з позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Подільському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 10.11.2014 №6567/26-56-22-01-03/33348825, висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест» за договорами від 03.06.2014 №80-пл та 03.06.2014 №81-мл.

У відповідності до матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «У Хромого пола» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест» (виконавець) укладено договір від 03.06.2014 №80-пл, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання за вимогою замовника надати поліграфічні послуги та передати готову поліграфічну продукцію замовнику, а замовник зобов'язується прийняти послуги і продукцію та оплатити їх.

Під послугами в тексті даного договору необхідно розуміти поліграфічні послуги, перелік, кількість та вартість яких встановлюється сторонами в додатках до даного договору. Також в додатках вказується номенклатура та кількість поліграфічної продукції (пункт 1.2 договору).

Факт надання поліграфічних послуг та передачі продукції підтверджується відповідним чином оформленим актом, в якому фіксується об'єм та вартість наданих послуг. Вартість продукції включена в вартість наданих поліграфічних послуг (пункт 2.2 договору).

Згідно наявної у матеріалах справи копії додатку від 03.06.2014 до договору від 03.06.2014 №80-пл, сторонами узгоджено види, кількість та вартість виготовлення спеціальної поліграфії, у відповідності до якої послугами є виготовлення буклетів у кількості 50 000 шт. за ціною 351 000,00 грн. та виготовлення флаєрів у кількості 45 000 за ціною 131 220,00 грн.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 03.06.2014 №80-пл; додатку від 03.06.2014 до договору від 03.06.2014 №80-пл; податкових накладних; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Як вбачається зі змісту акту перевірки, контролюючим органом зазначено, що ані в додатку до вказаного договору, ані у податкових накладних чи актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) не зазначено тематику поліграфічної продукції. Також, до перевірки не надано зразків самої поліграфічної продукції, яка виготовлялася на замовлення товариства з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» та будь-яких інших документів, що підтверджували б виконання робіт (надання послуг).

На спростування вказаних висновків контролюючого органу позивачем надано суду копії листівок, які, за твердженнями останнього, і були виконані товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест» на виконання умов договору від 03.06.2014 №80-пл.

Разом з тим, враховуючи факт відсутності погодження сторонами даного договору, що не спростовано позивачем ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи, зразків буклетів та флаєрів, їх змісту, виготовлення яких є предметом договору від 03.06.2014 №80-пл, надані позивачем копії листівок не вбачається за можливим співставити з фактом виконання сторонами умов даного договору.

Також, як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест» (виконавець) укладено договір від 03.06.2014 №81-мл, відповідно до якого виконавець приймає на себе зобов'язання про надання послуг мерчандайзингу торгівельної мережі, а замовник зобов'язується прийняти та сплатити належним чином рахунки за виконання послуг.

У відповідності до п. 1.2 даного договору, мерчандайзинг - сукупність послуг з підготовки до продажів, розміщення продукції на полицях, стендах, безпосередньо у торгових залах та інше у торгівельній мережі, місцях продажів, інше з метою збільшення об'ємів продажів такої продукції;

продукція - товар, що постачається замовником згідно договору поставки підприємствам-покупцям;

торгівельне обладнання - спеціальна конструкція, що надається замовником виконавцю для виконання останнім своїх обов'язків згідно з чинним договором;

звіт - інформація, що надається у відповідь на запит замовника про заходи проведені виконавцем у місцях продажів, де надаються послуги згідно чинного договору (звіти надаються на вимогу замовнику тільки у випадку виникнення розбіжностей по розміщенню продукції у місцях виконання робіт);

місце продажів - торгові точки замовника (перелік у додатковій угоді).

Згідно пунктів 3.1 та 3.2 договору, виконавець зобов'язаний на запит замовника, але не частіше одного разу на місяць надавати звіти, що передбачені пунктом 1.2 чинного договору (в електронному вигляді на електронну пошту клієнта). При відсутності зауважень з боку замовника по якості наданих послуг звіт не надається. Належне виконання послуг виконавцем підтверджується підписанням замовником актів про надання послуг, що надаються виконавцем.

Згідно з додатком від 03.06.2014 до договору від 03.06.2014 №81-мл, сторони погодили перелік послуг, місце проведення та період надання послуг

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 03.06.2014 №81-мл; додатку від 03.06.2014 до договору від 03.06.2014 №81-мл; податкових накладних; актів здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Водночас, в акті перевірки контролюючим органом зазначено, що до перевірки позивачем не надано фотозвітів, звітів чи будь-яких інших документів щодо виконаних робіт (послуг), в яких було б зазначено: яка саме продукція розміщувалась, яким чином продукція розміщувалась, перелік осіб, які виконували роботи (послуги), графік виконаних робіт (послуг) (оскільки в пункті 2.3 договору від 03.06.2014 №81-пл зазначено, що виконавець забезпечує постійний та безперебійний візуальний доступ до торгового обладнання у місцях продажів), яким підприємствам-покупцям постачався товар (оскільки в договорі №81-пл від 03.06.2014 визначено, що продукція - товар, що постачається замовником згідно договору поставники підприємствам-покупцям). Також, позивачем не надано до перевірки документів, згідно яких формувалася вартість робіт (послуг) та як вплинули мерчандайзингові послуги на об'єм продажів даної продукції.

На спростування вказаного позивачем у додаткових поясненнях вказано, що відсутність звітності обґрунтовується відсутністю зауважень з боку замовника по якості наданих послуг, що передбачено пунктом 3.2 даного договору.

Проте, суд звертає увагу, що позивачем на спростування висновків контролюючого органу не надано суду належних та допустимих доказів, які б в дійсності підтверджували виконання таких послуг, зокрема, доказів допуску представників контрагентів до торгівельних точок (місць продажу товарів) з метою виконання умов договору, фактів передачі виконавцю (товариству з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест») торгівельного обладнання, необхідного останньому для виконання умов договору.

Крім того, наявні у матеріалах справи докази не дають змоги встановити дійсний характер та обсяг наданих послуг, а саме: детальний перелік послуг, наданих з метою підготовки продукції позивача до продажів.

Також, суд звертає увагу, що на підтвердження оплати наданих товариством з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» послуг за перевіряємий період позивачем не надано суду доказів, а саме: виписки з банківського рахунку позивача та/або платіжних доручень, з урахуванням того, що наявні у матеріалах справи копії актів звірки взаємних розрахунків не є належними та допустимими доказами здійснення такої оплати. При цьому, причин неможливості надання таких доказів позивачем не зазначено.

У свою чергу, відповідачем під час судового розгляду справи на спростування реальності господарських операцій, здійснених товариством з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» та товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест», вказано про те, що банківський рахунок товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест», зазначений у договорах про надання послуг від 03.06.2014 №81-мл та №80-пл, був відкритий лише 25.06.2014 року, в той час як договори були укладені 03.06.2014 року, що говорить про те, що договір укладений виключно для здійснення вигляду господарської операції.

Щодо посилань позивача про помилковість тверджень контролюючого органу, на підставі яких винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, щодо факту неможливості проведення зустрічної звірки контрагента, оскільки постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2014 у справі №826/11468/14, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.01.2015, визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства податків і зборів України у місті Києві щодо проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест», за результатами якої складено акт від 30.07.2014 №698/3-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест»; визнано протиправними дії державної податкової інспекції у Голосіївському районі головного управління Міністерства податків і зборів України у місті Києві щодо внесення до бази даних «Податковий блок» інформації на підставі акту про неможливість проведення зустрічної звірки товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест»від 30.07.2014 №698/3-22-08; зобов'язано державну податкову інспекцію у Голосіївському районі головного управління Міністерства податків і зборів України у місті Києві вилучити з інформаційних баз даних органів державної податкової служби України акт від 30.07.2014 №698/3-22-08 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест»; зобов'язано державну податкову інспекцію у Голосіївському районі головного управління Міністерства податків і зборів України у місті Києві відновити в електронній базі даних «Податковий блок» суми податкового кредиту та суми податкових зобов'язань, які товариство з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест» включило до податкових декларацій з податку на додану вартість, суд зазначає про наступне.

Податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків, про що зазначено у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11.

З огляду на викладене, а також враховуючи викладені вище висновки суду, згідно яких реальність перевіряємих відповідачем фінансово-господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест» не підтверджена, суд вказує про необґрунтованість посилання позивача на вказану постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.08.2014 у справі №826/11468/14 як на підставу для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, оскільки остання протилежного не доводить. При цьому, суд звертає увагу, що дослідженню у даній адміністративній справі підлягають саме первинні документи на підставі яких сформовані дані свого податкового обліку товариством з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» за наслідками фінансово-господарських операції із товариством з обмеженою відповідальністю «Лакшері Інвест» за червень 2014 року, реальність яких у судовому порядку не підтверджена.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про правомірність винесеного відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 27.11.2014 №0008272201, а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з приписами статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 487,20 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 4 384,80 грн. (4872,00 грн. - 487,20 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову відмовити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «У Хромого Пола» (04108, місто Київ, проспект Правди, будинок 66, код ЄДРПОУ 33348825) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 4 384,80 грн. (чотирьох тисяч трьохсот вісімдесяти чотирьох грн. 80 копійок).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.