Постанова

від 21.10.2015 по справі 826/20364/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 жовтня 2015 року                     № 826/20364/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши адміністративну справу відповідно до статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства в порядку скороченого провадження

за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві

до Приватного підприємства "Мунбім (Ук) Лімітед"

про припинення юридичної особи

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Деснянському районі міста Києва Головного управління ДФС у м.Києві (далі по тексту – позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Мунбім (Ук) Лімітед" (далі по тексту – відповідач) з вимогою про припинення юридичної особи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не подається податкова звітність більше року, що відповідно до ст. 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» є підставою для постановлення судового рішення про припинення підприємницької діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2015 року відкрито скорочене провадження у справі № 826/20364/15, враховуючи пред'явлення позивачем вимоги, передбаченої пунктом 3 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва про відкриття скороченого провадження направлена відповідачу за юридичною адресою, повернена до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до частини 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Таким чином, протягом встановленого пунктом 3 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України 10 (десяти) денного строку з дня одержання ухвали (відповідно до п.11 ст.35 КАС вважається належно одержаною) відповідачем не надано письмових заперечень проти позову чи заяви про визнання позову.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Приватне підприємство "Мунбім (Ук) Лімітед" перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Як вбачається з долученої позивачем до матеріалів справи довідки, остання податкова декларація з податку на прибуток була подана за 2012 рік 11 лютого 2013 року. Відповідно до облікових карток податкова заборгованість відсутня.

Надаючи правову оцінку позовним вимогам, суд приходить до наступного.

Спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем врегульовано нормами Конституції України, Кодексу адміністративного судочинства України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців» (далі - Закон № 755-IV).

Так, відповідно до підпунктів 16.1.2., 16.1.3. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний, зокрема, складати подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України передбачено право контролюючих органів звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичної особи-підприємця підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 49.2. статті 49 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно до положень статті 33 Закону №755-IV юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Абзацом 5 ч. 2 ст. 38 Закону №755-IV встановлено, що підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи є неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

Як вбачається з аналізу зазначених правових норм, перебування особи в стані припинення не звільняє останню від виконання обов'язків, покладених ПК України щодо подання декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також законодавство не звільняє таку особу і від відповідальності за вчинення порушень зазначеного податкового законодавства.

Як вбачається з довідки Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві, відповідач заборгованості перед бюджетом не має, звітність не подає з 2 кварталу 2013 року. Таким чином, беручи до уваги той факт, що відповідач протягом року не подає податкових декларацій, документів фінансової звітності, є відповідні підстави для постановлення судового рішення про припинення відповідача відповідно до частини другої статті 38 Закону №755-IV.

Отже, враховуючи те, що відповідач протягом року не подає податкових декларацій, документів фінансової звітності, є відповідні підстави для постановлення судового рішення про припинення

Необхідно також зазначити, що законодавство не містить також положень, які б забороняли б звертатися органам доходів і зборів із позовом про припинення юридичної особи з підстав, передбачених ч.2 ст. 38 Закону №755-IV, коли платник податків перебуває у процесі припинення (за рішенням власника), але ще не припинений.

Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи відповідачем не були надані відомості, що підтверджують факт проведення припинення юридичної особи.

Згідно з пунктом 67.2 статті 67 Податкового кодексу України контролюючі органи в установленому законом порядку мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб – підприємців.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» суд, який постановив рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, в день набрання таким рішенням законної сили направляє його копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи - підприємця для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця. Дата надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця вноситься державним реєстратором до журналу обліку реєстраційних дій (ч. 1 ст. 49).

Державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця та в той же день повідомити органи статистики, доходів і зборів, Пенсійного фонду України та фізичну особу - підприємця, щодо якої було постановлено судове рішення, про внесення такого запису (ч. 3 ст. 49).

Зазначені дії реєстратор має вчинити в силу наданих йому повноважень, що не потребує додаткового судового рішення щодо цього суб'єкта владних повноважень.

Таким чином, оскільки відповідач не подавав більше як протягом одного року до податкового органу податкових декларацій, звітності, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, від нього не надійшло письмових заперечень проти позову, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України, негайно виконуються постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження.

Керуючись положеннями статей 69-71, 94, 160-163, 1832, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва-

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у місті Києві задовольнити повністю.

2. Припинити юридичну особу – Приватне підприємство «Мунбім (Ук) Лімітед» (ЄДРПОУ 30218052).

3. Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ч. 1 ст. 256 та п. 8. ч. 6 ст. 1832 КАС України.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 1832, 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя                                                                                 К.Ю. Гарник