Ухвала

від 21.10.2015 по справі 812/776/15

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року справа №812/776/15

84301, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Міронової Г.М., Шишова О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року у справі № 812/776/15 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Краснодонське тролейбусне - автотранспортне управління» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів,-

ВСТАНОВИВ:

30 липня 2015 року Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Краснодонське тролейбусне - автотранспортне управління» про стягнення адміністративно - господарських санкцій у сумі 114310,52 грн. та пені в сумі 53611,39 грн. за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2013 рік. (а.с.3-4)

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року в задоволенні позову Луганському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів - відмовлено. (а.с.58-60)

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Просить скасувати постанову та ухвалити нове рішення, якою задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції не врахував ту обставину, що відповідач не використав усіх можливих заходів, не здійснив самостійний пошук безробітних осіб з інвалідністю для працевлаштування шляхом розміщення повідомлення у засобах масової інформації. (а.с.91-92)

Позивачем на адресу суду було надіслано клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, з клопотанням про розгляд справи за його участю не звертався.

За такими обставинами колегія суддів, згідно до вимог ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе справу розглянути в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Комунальне підприємство «Краснодонське тролейбусне - автотранспортне управління» є юридичною особою, має ідентифікаційний код 05282902, знаходиться за адресою: 94400, Луганська область, м. Краснодон, проспект 60-річчя СРСР, 32 та зареєстрований в якості роботодавця Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів 11.09.2009 року за № 44/114/37, що підтверджується довідкою про реєстрацію роботодавця у відділенні Фонду соціального захисту інвалідів від 11.09.2009 року № 13. (а.с.7)

Відповідно до пояснень та інформації наданої позивачем за показниками звіту 10-ПІ з ЄІАБ даних щодо реєстрації роботодавців та даних щодо реєстрації роботодавців та даних про зайнятість і працевлаштування інвалідів від відповідача кількість працівників - 152, кількість інвалідів (фактично осіб) - 2 особи, кількість інвалідів (норма) - 6 осіб, фонд оплати праці складає 4343,8 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника складає 28577,63 грн. (а.с.8)

За інформацією Новопсковського районного центра зайнятості, який визнаний правонаступником боргових зобов'язань Краснодонського міськрайонного центру зайнятості, станом на 17.08.2015 року надати копії звітів за формою 3 ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», які подавались відповідачем за 2013 рік, немає можливості у зв'язку з тим, що підтверджуючі документи залишились на неконтрольованій Україною території.

Відповідно до вимог ст. 23 Закону України «Про зайнятість населення» Новопсковським районним центром зайнятості надані електронні витяги звітів з бази даних Єдиної інформаційно-аналітичної системи за формою 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)», які надходили у 2013 році до Краснодонського міськрайонного центру зайнятості від відповідача, де зазначено, що лише в звіті від 13.12.2013 року в графі «Соціально уразливі» вказано, що це місце для інваліда. Згідно бази даних ЄІАС Краснодонським міськрайонним центром зайнятості в 2013 році до відповідача було направлено 2 інваліда, з яких один відмовився від пропозиції роботи, а другий був працевлаштований. (а.с.32-36)

За несвоєчасну сплату відповідачем адміністративно-господарських санкцій за 2013 рік Луганським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів нараховано підприємству адміністративно-господарську санкцію у розмірі 114310,52 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у сумі 53611,39 грн., про що зазначено у розрахунку суми позову. (а.с.9)

Сума адміністративно-господарських санкцій, у встановлений ст. 20 України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року (із змінами та доповненнями) строк сплачена не була, у зв'язку з чим відповідачу була нарахована пеня за порушення строків сплати адміністративно - господарських санкцій відповідно до ст. 20 цього Закону і п. 4 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70 «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону») з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України за кожний календарний день прострочення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав у стягненні адміністративно-господарської санкції, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ч. 1, 2 та 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», для підприємств установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення. Підприємства здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог ст. 18 цього Закону.

Статтею 18 зазначеного Закону передбачено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахування його побажань.

На підставі вимог ст. 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов'язані, у тому числі своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).

Згідно ст. 22 Закону України «Про зайнятість населення», основним завданням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є: реалізація державної політики у сфері зайнятості населення та трудової міграції; сприяння громадян у підборі підходящої роботи; надання роботодавцям послуг з добору працівників; здійснення реєстрації безробітних, ведення обліку наданих їм послуг; взаємодія з роботодавцями з питань визначення поточної та перспективної потреби в робочій силі, професійного навчання населення та укомплектування вільних робочих місць, тощо.

Крім того, ст. 6 Закону України «Про зайнятість населення» передбачено, що кожен має право на вільний вибір місця, виду діяльності та роду занять, яке заперечується державою шляхом створення правових, організаційних та економічних умов для такого вибору.

Статтями 5 та 14 Закону України «Про зайнятість населення» визначено, що держава гарантує у сфері зайнятості: вільне обрання місця застосування праці та виду діяльності, вільний вибір або зміну професії; безоплатне сприяння у працевлаштуванні, обранні підходящої роботи та одержання інформації про ситуацію на ринку праці та перспективи його розвитку; соціальний захист у разі настання безробіття; додаткове сприяння у працевлаштуванні окремих категорій громадян, тощо.

Відповідно до п.2 «Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 року № 70, звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Таким чином, обов'язок підприємства по створенню робочих місць для інвалідів не супроводжується його обов'язком займатись пошуком інвалідів для працевлаштування. Сам факт відсутності на підприємстві працевлаштованих інвалідів не є безспірною ознакою наявності відповідальності підприємства, яка могла настати лише у випадку, не вчинення останнім прямо передбачених законодавством заходів щодо працевлаштування інвалідів.

В ході судового розгляду було встановлено, що відповідачем були створені робочі місця для працевлаштування інвалідів, відповідні центри зайнятості повідомлялися про наявність вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів, до відповідача для працевлаштування інваліди не направлялись, у працевлаштуванні інвалідам не відмовляло.

Тобто, відповідач виконав залежні від нього заходи, спрямовані на створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, відповідальність за виконання яких покладена на підприємство.

Колегія суддів вважає, що заявлені до стягнення санкції є адміністративно -господарськими, відтак на них розповсюджуються загальні засади відповідальності учасників господарських відносин, визначені у ст. ст. 216-218, 238, 241 Господарського кодексу України, системний аналіз яких посвідчує підставу сплати за наявності складу правопорушення, склад якого у межах спірних правовідносин позивачем не доведений.

Стосовно вимог позивача про стягнення пені у розмірі 53611,39 грн. колегія судів зазначає, що згідно до ч. 2 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» пеня обчислюється, виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Таким чином, відсутність факту сплати санкції обумовлює відсутність об'єкту обчислення пені, що доводить передчасність та безпідставність її пред'явлення.

Відповідно до приписів ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що в свою чергу є підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 24, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 серпня 2015 року у справі № 812/776/15 за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Краснодонське тролейбусне - автотранспортне управління» про стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені за порушення нормативу створення робочих місць для працевлаштування інвалідів - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Г.М. Міронова

О.О.Шишов