Ухвала

від 12.10.2015 по справі 813/5810/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 жовтня 2015 р. Справа № 876/11549/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Сапіги В.П.,

суддів: Левицької Н.Г., Обрізка І.М.,

за участі секретаря судових засідань Мартинишин Р.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтінг-Груп" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2014року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтінг-Груп" до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альтінг-Груп" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова головного управління Міндоходів у Львівській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.08.2014 року № 0003152204.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що висновки акта перевірки відповідача від 29.07.2014 року №951/22-04/34814749, на підставі яких було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суперечать вимогам податкового законодавства, а також посилання відповідачав резолютивній частині акту на те, що ТзОВ "Альтінг-груп" занизило податкове зобов'язання з ПДВ до сплати в сумі 6680,11 грн за рахунок заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 18199,15 грн та завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 11519,04 грн в результаті допущених порушень податкового законодавства, що відображено в п.3.2.1 та п.3.2.2 розділу 3 акту перевірки є безпідставним. Зазначає, що позивач належним чином виконав умови укладених з вказаними контрагентами договорів, про що сторонами були складені відповідні документи, що оформлені належним чином та відповідають вимогам п.2.1. та п.2.4. Наказу МФУ від 24.05.1995 року № 88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» та вимогам наказу Міністерства регіонального розвитку та будівництва Українивід 04.12.2009 року № 554 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві». Що стосується наявності товарно-транспортної накладної, то у відповідності до листа Міністерства доходів та зборів України від 19.09.2013 року № 11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 така не міститься у переліку документів, що визначають право на формування кредиту.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено з тих підстав, оскільки суд прийшов до переконання про обґрунтованість висновків відповідача, викладених в акті перевірки та правомірність винесення на їх підставі оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтінг-Груп" подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи та порушення норми матеріального права, просить скасувати оскаржувану постановута прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

При цьому апелянт обґрунтовує та мотивує свої вимоги зокрема тим, що суд при винесенні рішення не взяв до уваги норми ст.198 ПК України, роз'яснення Міністерства доходів та зборів України від 19.09.2013 p. №11569/6/99- 99-22-01-03-15/1128.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційної скарги необхідно відмовити з наступних мотивів.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом.

Судомпершої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ДПІ у Галицькому районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ "Альтінг-Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства під час фінансово-господарських відносин з: ТОВ „Транслогистика", ТОВ „Омега-аеро", ТОВ „Ладготрейд", ТОВ "Нью діл", ТОВ „Праймбілд", ТОВ ВКФ „Будмедінвест", ТОВ „Кій транс", ТОВ „ЯрмакТрейд", ТОВ „Праймері профіт", ТОВ „Велес - 368", ТОВ „АурумІнвест Груп", ТОВ „ЕУТ" за період з 01.04.2011 року по 04.04.2014 року; ТОВ „Транслогистика", ТОВ „АурумІнвест Груп", ТОВ „Ладготрейд", ТОВ „Кийтранс", ТОВ „Велес - 368", ТОВ „Еколайф Універсал Трейдинг", ТОВ „Аквамарин груп", ТОВ „Прайм-білд" за період з 01.01.2011 року по 01.12.2013 року.

За результатами перевірки встановленозавищення доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, на суму 2075531 грнта завищення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, на суму 2075531 грн. Оскільки вищевказані порушення не призвели до заниження податкового зобов'язання по податку на прибуток, податкове повідомлення-рішення не виносилось. Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість ТОВ "Альтінг-Груп" під час фінансово-господарських відносин з переліченими вище контрагентами встановлено завищення податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 421502,92 грн та завищення податкового кредиту по податку на додану вартість в сумі 428183,03 грн., в результаті чого встановлено заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 6680,11 грн. Заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість встановлено в результаті проведення позивачем взаєморозрахунків із ТзОВ "Кийтранс", ТзОВ "Ладготрейд". Таким чином, встановлено порушення п.135,1, п.135.2 ст.135, п.137.1 ст.137, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1. ст.185, п. 187.1 ст. 187, п.188.1 ст.188, п. 201.1 та п.201.10 ст.201 ПК України в результаті відображення ТОВ „Альтінг - Груп" в податковому обліку операції з купівлі-продажу товарів (робіт, послуг) на підставі договорів, укладених з контрагентами, що порушують публічний порядок.

На підставі акту перевіркиподатковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 12.08.2014 року №0003152204, яким визначено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 10020,17 грн(основний платіж - 6680,11 грн, штрафна (фінансова) санкція - 3340,06 грн).

З'ясовуючи обставини справи, що мають значення для справи, суд першої інстанції встановив, що між позивачем та ТОВ "Ладготрейд" (виконавець) укладено договір від 14.03.2014 року №140314 з організації транспортних послуг. Відповідно до умов цього договору замовник зобов'язаний оформляти товарно-транспортні документи відповідно до вимог чинного законодавства. Перевіркою встановлено, що згідно платіжного доручення від 14.03.2014 року №1683 ТзОВ "Альтінг Груп" здійснило проплату в сумі 31680,0 грн, в т.ч. ПДВ 5280,0 грн на рахунок ТзОВ "Ладготрейд". До матеріалів справи долучено договір № 1 від 17.06.2014 року про переведення боргу, який укладений між ТОВ "Ладготрейд" (первісний боржник) та ТОВ "Торглайнсенд" (новий боржник). Згідно умов цього договору новий боржник бере на себе зобов'язання первісного боржника за договором від 14.03.2014 року №140314 з організації транспортних послуг. Згідно акту здачі-прийняття робіт (послуг) від 18.03.2014 року транспортні послуги були надані ТзОВ "Торглайнсенд". Згідно протоколу "Про зарахування зустрічних однорідних вимог" від 17.03.2014 року, підписаного двома сторонами: ТзОВ "Альтінг-Груп" та ТзОВ "Торглайнсенд" розмір зустрічних однорідних вимог, які погашаються, становить 31680,00 грн. згідно актів звірки.

Згідно умов договору від 17.03.2014 року №1 про переведення боргу, укладеного із ТОВ "Ладготтрейд" (первісний боржник) та ТОВ "Торглайнсенд" (повий боржник), в порядку та на умовах визначених цим договором первісний божник переводить свій борг (обов'язки) за договором з організації транспортних послуг №140314 від 14.03.2014 року, укладений між первісним божником та ТОВ "Альтінг-груп" (кредитор) та зобов'язується сплатити новому боржникові за прийняття боргу визначену цим договором плату, а новий боржник змінює первісного боржника у зобов'язанні, що виникає із зазначеного вище договору (надалі - основний договір) і приймає на себе обов'язки первісного божника за основним договором. Не пізніше 31.03.2014 року первісний боржник надає новому боржнику транспортні послуги за прийняття боргу у розмірі 31680 грн.

Проведеним аналізом первинних документів щодо взаєморозрахунків між ТзОВ «Альтінг-Груп» та ТзОВ «Ладготрейд» встановлено невідповідність їх вимогам чинного законодавства: в актах здачі-прийняття робіт (наданих послуг) щодо надання ТзОВ: «Ладготрейд» транспортних послуг не зазначено маршрут транспортування, кілометраж, вартість одиниці відстані, номери та марки автомобілів, прізвище водія; у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних відсутні необхідні реквізити, а саме: не вказано номер подорожнього листа, не проставлено номер та дата доручення, кілометраж, не заповнено розділ «вантажно-розвантажувальні операції».

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано всі необхідні документи на підтвердження реальності спірних господарських операцій, що в свою чергу не дозволяє останньому сформувати податковий кредит і відобразити проведені їх у своєму бухгалтерському та податковому обліку.

Колегія суддів апеляційного суду вважає такий висновок суду першої інстанції вірним з огляду на правильне встановлення обставини справи, що мають значення для правильного вирішення позову та вірне визначення правових норми, що регулюють дані правовідносини.

Так, згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ст. 528 ЦК України виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов'язку боржника іншою особою цей обов'язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов'язанні і застосовуються положення статей 512 - 519 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За приписами ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-ХІV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, відповідно до статті 9 зазначеного Закону, є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до частин 1, 2 ст.9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні маги такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення та особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Одночасно слід зазначити, що як вбачається із матеріалів справи, ТзОВ «Альтінг-груп» до перевірки не було надано товарно-транспортні накладні на перевезення товару.

Згідно з п.2 наказу Міністерства транспорту України та Міністерства статистики України від 29.12.95 № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля» застосування затверджених даним наказом форм первинних документів є обов'язковим для всіх суб'єктів господарської діяльності, незалежно від форм власності, а саме: «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф. №2; «Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні», ф. №1 (міжнародна); «Товарно-транспортна накладна», ф. №1-ТН; "Талон замовника", ф. №1-ТЗ.

Згідно з порядком заповнення товарно-транспортної накладної, передбаченим наведеним Наказом №488/346, коли в товарно-транспортній накладній форми №1-ТН у розділі "Відомості про вантаж" немає можливості перелічити усі назви і характеристики відпущених товарно-матеріальних цінностей, до товарно-транспортної накладної, як товарний розділ, повинні прикладатися як невід'ємна частина спеціалізовані форми (товарна накладна та інші форми), затверджені в установленому порядку, по яких провадиться списування товарно-матеріальних цінностей у вантажовідправника і оприбуткування їх у вантажоодержувача, а також ведеться складський, оперативний і бухгалтерський облік.

Відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 14.10.97 № 363 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за 128/2568 (далі - Правила перевезення.) товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу"; Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи"; Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов'язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Крім того, пп.11.1 п.11 Правил перевезень визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів. Також правилами перевезень визначається, яким чином, у скількох примірниках оформлюються товарно-транспортні накладні, ким завіряються та ін.

Згідно п.11.5 ст.11 Правил перевезень товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику (п.11.5 ст.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні).

Таким чином, для надання первинним документам юридичної сили і доказовості, вони повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України, витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Згідно з п.198.6 ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ст. 308 ГК України, про прийняття вантажу до перевезення перевізник видає вантажовідправнику в пункті відправлення документ, оформлений належним чином.

Відповідно до п.198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно із п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Місцевим судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач не здійснив заходів щодо отримання доказів у ТОВ "Ладготрейд", що обов'язок щодо виконання умов договору виконується належним підприємством.

Крім того, до матеріалів справи долучено протокол від 17.03.2014 року про зарахування зустрічних однорідних вимог, акт звірки взаємних розрахунків від 17.03.2014 року, укладені між ТОВ "Торглайнсенд" та ТОВ "Альтінг-груп". Разом з тим,даний протокол не є підтвердженням виконання умов договору від 14.03.2014 року №140314 з організації транспортних послуг, оскільки, з врахуванням норм ст. 601 ЦК України, протокол про зарахування зустрічних однорідних вимог повинен бути укладений між сторонами ТОВ "Альтінг груп" та ТОВ "Ладготрейд".

За приписами ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Проте, позивачем не надано первинних документів: накладних, актів приймання-передачі робіт (послуг), довіреностей, документів щодо транспортування товару.

Таким чином, як вірно встановив суд першої інстанції, документів, які б свідчили про транспортування (перевезення) товарів, а відтак підтверджували б факт виконання цивільно-правових зобов'язань, позивачем не надано.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог за відсутності правових підстав вважати оскаржуване податкове повідомлення-рішення неправомірним, оскільки відповідач діяв на підставі законодавства та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтінг-Груп" залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.11.2014 року у справі № 813/5810/14 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя В.П. Сапіга

Судді І.М. Обрізко

Н.Г. Левицька

Повний текст виготовлено 13.10.2015р.