Постанова

від 13.10.2015 по справі 824/1171/15-а

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 824/1171/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Кішнір В.О.

Суддя-доповідач: Сапальова Т.В.

13 жовтня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сапальової Т.В.

суддів: Боровицького О. А. Залімського І. Г.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника відповідача: Ткач Д.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Вілія" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року у справі за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Вілія" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

в червні 2015 року управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області звернулось до Чернівецького окружного адміністративного суду з позовом до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Вілія" про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат та виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за травень 2015 року в сумі 5004,88 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року позов задоволено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати в частині позовних вимог та прийняти в цій частині нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно з розрахунком суми боргу з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", сума заборгованості за травень 2014 року за відповідачем становить 5004,88 грн. (а. с. 14).

Вказана заборгованість виникла на підставі розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в частині пенсій, призначених п.п. "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", з квітня 2015 року по пенсіонерах ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а. с. 13).

На день розгляду справи заборгованість відповідачем не погашена та складає 5004,88 грн., що стало підставою для звернення з адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не сплачена відповідачем самостійно у строки, передбачені п.п.6.7 п.6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а тому визначається як сума страхових внесків, що своєчасно не сплачені страхувальником у визначені законодавством строки і вважається простроченою заборгованістю зі сплати страхових внесків (недоїмкою).

Колегія суддів частково не погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058-IV в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788-ХІІ. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності зазначеним Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відшкодовуються підприємствами та організаціями.

Винятком з цього правила є лише порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФУ та Державного бюджету України відповідно.

Така ж позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 7 липня 2015 року у справі №21-735а15 за позовом управління Пенсійного фонду України в Старовижівському районі Волинської області до сільськогосподарського виробничого кооперативу "Седлище" про стягнення витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Згідно з пунктом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

Відповідно до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

П. 6.7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області надсилались відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", згідно з якими сума фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за травень 2015 року становить 5004,88 грн.

Сума фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій, призначених ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 складає 4014,38 грн., станом на час розгляду справи не відшкодована та відповідно до наведених норм чинного законодавства України підлягає стягненню із сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Вілія" на користь управління Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області.

Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції та обґрунтованими доводи апеляційної скарги в частині відсутності обов'язку відповідача відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_7

Як встановлено судом з протоколу №138838 від 30 вересня 2005 року ОСОБА_7 з 04 липня 2005 року призначено пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Датою досягнення пенсійного віку зазначено 29 листопада 2013 року.

П. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи жінки, які працюють у сільськогосподарському виробництві та виховали п'ятеро і більше дітей, - незалежно від віку і трудового стажу, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на час призначення пенсії ОСОБА_7.) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Таким чином, станом на час призначення ОСОБА_7 пенсії за віком на пільгових умовах суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний був відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до п. "ж" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення особою пенсійного віку.

01 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" № 3668-VI від 08 липня 2011 року, яким було внесено зміни до ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та, зокрема, було здійснено підвищення пенсійного віку для жінок.

Разом з тим, Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" не передбачено зміни порядку відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах.

З призначенням 04 липня 2005 року пільгової пенсії ОСОБА_7 виникли правовідносини між управлінням Пенсійного фонду України в Кельменецькому районі Чернівецької області та сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія" щодо обов'язку відшкодування витрат, пов'язаних із виплатою та доставкою пільгової пенсії. Дані правовідносини, на момент їх виникнення, були врегульовані Законами України "Про пенсійне забезпечення" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в редакції до прийняття Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" та передбачали обов'язок відповідача по відшкодуванню пільгової пенсії, призначеної ОСОБА_7 до 29 листопада 2013 року, тобто на умовах, встановлених ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції станом на час призначення пенсії ОСОБА_7).

Відповідно до статті 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Позивач повною мірою не довів обставини, на яких ґрунтуються його вимоги. Відповідачем спростовано твердження позивача стосовно наявності заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_7 за травень 2015 року.

Враховуючи наведене, вимоги даного позову в частині позовних вимог про відшкодування витрати на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_7, безпідставні та задоволенню не підлягають.

Судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, а також враховано не всі встановлені у справі обставини, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню в частині позовних вимог з прийняттям в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Згідно зі ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма" Вілія" задовольнити частково.

Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року скасувати в частині задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_7

Прийняти в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_7, відмовити.

В іншій частині постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 червня 2015 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 20 жовтня 2015 року.

Головуючий Сапальова Т.В.

Судді Боровицький О. А.

Залімський І. Г.