Ухвала

від 21.10.2015 по справі 904/6784/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

21.10.15р. Справа № 904/6784/15

Судова колегія господарського суду Дніпропетровської області у складі: головуючий - Новікова Р.Г.. судді - Белік В.Г., Назаренко Н.Г., при секретарі судового засідання Якубович А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Залізничні машини-Україна", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольський ливарно-механічний завод", м. Нікополь, Дніпропетровська область

про стягнення суми в розмірі 2099001грн.46коп.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, дов 11/15 від 20.10.2015р.

Від відповідача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 20.08.2015р.

На підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України проголошено перерву в судових засіданнях від 18.08.2015р. до 16.09.2015р., від 16.09.2015р. до 23.09.2015р., від 15.10.2015р. до 21.10.2015р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Залізничні машини - Україна» м. Дніпродзержинськ звернулось до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» м. Нікополь з позовом про стягнення суми 2099001грн.46коп. та пеню в розмірі 1011084грн.91коп.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки №300413 від 30.04.2013р. (в редакції додаткових угод №1 від 26.12.2013р., №2 від 30.12.2014р.) щодо поставки продукції; акт звірки розрахунків від 01.08.2014р.; специфікації №9 від 01.08.2014р., №10 від 01.09.2014р., №11 від 01.10.2014р.; видаткові накладні та платіжні доручення за період 2014-2015р.р.; лист-вимогу №04/03-15 від 01.06.2015р., лист-відповідь №175/2 від 05.06.2015р.; розрахунок штрафних санкцій; норми Цивільного кодексу України.

Позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір поставки №300413 від 30.04.2013р., дія якого була продовжена додатковими угодами №1 від 26.12.2013р. та №2 від 30.12.2014р.

Оскільки починаючи з липня 2014р. відповідач нерегулярно постачав продукцію за договором, а позивач у переважній більшості здійснював передоплату за продукцію, станом на 01.08.2014р. утворилась заборгованість відповідача з поставки продукції на суму 2719494грн.32коп. На підтвердження цього позивач посилається на акт звіряння розрахунків від 01.08.2014р., підписаний сторонами.

В жовтні 2014р. відповідач поставив продукцію на суму 1210427грн.10коп. та здійснив повернення попередньої оплати в розмірі 314160грн. Внаслідок цього заборгованість відповідача з поставки продукції зменшилась до 1194907грн.22коп.

На виконання положень специфікації №9 від 01.08.2014р. до договору у серпні 2014р. позивач перерахував суму попередньої оплати в розмірі 3476922грн. Згідно умов специфікації №10 від 01.09.2014р. до договору у вересні 2014р. відповідачу перераховано передоплату в розмірі 60000грн. Відповідно до положень специфікації №11 від 01.10.2014р. до договору у жовтні 2014р. позивач перерахував суму попередньої оплати і розмірі 492000грн.

У лютому 2015р. відповідачем поставлено продукцію на суму 3124827грн.76коп. Позивач стверджує, що вказана продукція була поставлена в рахунок погашення зобов'язань, які виникли до підписання акту звірки від 01.08.2014р., в розмірі 1194907грн.22коп. Решта продукції на суму 1929920грн.54коп. була поставлена на виконання вимог специфікації №9 від 01.08.2014р.

Зобов'язання з поставки продукції за специфікаціями №10 від 01.09.2014р. та №11 від 01.10.2014р. в повному обсязі не виконані відповідачем.

З урахуванням викладеного позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідача з поставки продукції становить 2099001грн.46коп., а саме:

- 1547001грн.46коп. залишок непоставленого товару за специфікацією №9 від 01.08.2014р. до договору;

- 60000грн. вартість непоставленого товару за специфікацією №10 від 01.09.2014р. до договору;

- 492000грн. вартість непоставленого товару за специфікацією №11 від 01.10.2014р. до договору.

На адресу відповідача електронною поштою було направлено лист-вимогу №04/03-15 від 01.06.2015р. про повернення суми попередньої оплати в розмірі 2099001грн.46коп. У листі-відповіді відповідача №175/2 від 05.06.2015р., направленому позивачу електронною поштою, було зазначено про неможливість виконання договірних зобов'язань через скрутний фінансовий стан підприємства.

На підставі пункту 6.2 договору №300413 від 30.04.2013р. за порушення відповідачем зобов'язань з постачання продукції за специфікаціями №9 від 01.08.2014р., №10 від 01.09.2014р., №11 від 01.10.2014р. позивач нарахував та просив стягнути суму пені в розмірі 1011084грн.91коп.

У заяві про зміну(доповнення) підстав позову від 11.08.2015р. (т.1, а.с. 44-45) позивач вказав, що зазначена в акті звірки від 01.08.2014р. заборгованість відповідача з поставки продукції в розмірі 2719494грн.32коп. складається з суми невиконаних зобов'язань відповідача за специфікацією №7 від 26.12.2013р. в розмірі 159094грн.32коп. та специфікацією №8 від 01.07.2014р. в розмірі 2560400грн.

У відзиві відповідача від 10.08.2015р. (т.1, а.с. 61-62) зазначено про часткове визнання позовних вимог, викладене заперечення щодо розміру штрафних санкцій, нарахованих позивачем. На думку відповідача розмір пені має бути зменшений до 1007369грн.84коп.

У відзиві відповідача від 14.09.2015р. (т.1, а.с. 76-84) змінено раніше викладену правову позицію щодо заявлених позовних вимог, зазначено про незгоду в повному обсязі з вимогами позивача, оскільки:

- відсутні належні та допустимі докази заявлених вимог. В матеріалах справи відсутні дані з яких можна було б встановити кількість специфікацій до договору та їх суму; кількість поставок, за якими специфікаціями, на яку суму; загальна сума оплат за специфікаціями до договору.

Видаткові накладні не містять відомостей про номер та дату специфікацій, згідно яких було поставлено товар. В банківських виписках не зазначено, що суми є попередньою оплатою. Платіж не дає можливості його ідентифікувати через відсутність посилання на специфікацію чи накладну, жодна перерахована сума не співпадає з сумою специфікацій, долучених до матеріалів справи.

- відсутні докази наявності прострочення з боку відповідача. Договір поставки №300413 від 30.04.2013р. не містить строків поставки товару, у специфікаціях строк поставки встановлений наступним чином - протягом 10 календарних днів з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. В матеріалах справи відсутні оплати чи передоплати грошових коштів за долученими специфікаціями. Жодна з оплат не проводилась у визначеному специфікацією розмірі. Неможливість встановлення дати надходження на рахунок відповідача суми коштів, що визначена специфікацією, не дозволяє, на думку відповідача, встановити наявність прострочення виконання зобов'язання з поставки товару за кожною із специфікацією.

- відповідач заперечує щодо посилання позивача на перерахування суми передоплати в розмірі 795574грн. платіжними дорученнями №368 від 30.12.2013р. та №376 від 30.12.2013р. за договором поставки.

Згідно з банківськими виписками, наданими позивачем, призначенням платежу є «надання фінансової допомоги згідно договору №07/31-13 від 02.12.2013р. без ПДВ». Лист позивача №10/239/1 від 30.12.2013р. містить одностороннє прохання позивача вважати призначення платежу передоплатою за товар згідно договору №300413 від 30.04.2013р. без погодження цієї дії з відповідачем.

- акт звіряння розрахунків за період 01.01.2014р. - 01.08.2014р. не є належним доказом наявності заборгованості, оскільки він не підтверджує факт здійснення господарської операції. Крім того, в акті звірки відсутній детальний розрахунок руху коштів з посиланням на відповідні специфікації, видаткові накладні за весь період діє договору.

- позивач не перелічив всі платежі за договором поставки. Позивач не зазначив про повернення йому відповідачем суми в розмірі 814160грн.

Згідно банківської виписки від 15.10.2014р. відповідачем було перераховано позивачу 314160грн. з призначенням платежу «повернення передоплати за товар, згідно договору №300413 від 30.04.2013р. та листа №10/151 від 15.10.2014р.»

Згідно банківської виписки від 15.12.2014р. відповідачем було перераховано позивачу 500000грн. з призначенням платежу «повернення передоплати за товар, згідно договору №300413 від 30.04.2013р. та листа №169 від 15.12.2014р.»

- вимоги про стягнення пені є необґрунтованими.

Також відповідач зазначив, що на підприємстві повністю відсутній бухгалтерський облік та первинні документи, внаслідок зміни керівництва новому директору не передано жодних документів, розпочато роботу з відновлення обліку.

У запереченнях відносно доводів, викладених у відзиві від 14.09.2015р. (т.1, а.с. 105-107), позивач зазначив, що про повернення відповідачем попередньої оплати в розмірі 314160грн. від 15.10.2014р. та 500000грн. від 15.12.2014р. було вказано в позові та заяві від 11.08.2015р.

На адресу суду позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог від 16.09.2015р. (т.1, а.с. 122), згідно якої позивач просив стягнути з відповідача лише суму в розмірі 2099001грн.46коп. Також позивач просив повернути суму судового збору з урахуванням зменшення розміру позовних вимог.

Після перевірки дотримання позивачем вимог статті 22 Господарського процесуального кодексу України та встановлення відповідності вимогам чинного законодавства, суд прийняв вказану заяву до розгляду.

В судовому засіданні від 23.09.2015р. представник позивача пояснив, що сума передоплати, яку він просить стягнути з відповідача була перерахована платіжними дорученнями №137 від 26.08.2015р. на суму 90200грн. (товар не був поставлений на суму 705501грн.46коп.), №138 від 26.08.2014р. на суму 541500грн., №142 від 29.08.2014р. на суму 300000грн., №556 від 30.09.2014р. на суму 60000грн., №165 від 17.10.2014р. на суму 492000грн.

У поясненнях від 23.09.2015р. (т.1 а.с. 133-137) позивач визначив, за якими специфікаціями до договору здійснювались поставки товару та згідно яких видаткових накладних, перелічив платіжні доручення, якими було здійснено оплату товару.

У клопотанні від 23.09.2015р., наданому до суду, позивач просив відкласти судовий розгляд для надання можливості ознайомитись з матеріалами справи та надати суду свої доводи та заперечення. Судом було задоволено вказане клопотання, судовий розгляд був відкладений.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2015р. справу було прийнято до провадження колегією суддів, призначене судове засідання на 15.10.2015р.

В судовому засіданні від 15.10.2015р. відповідач заявив клопотання про призначення судової економічної експертизи. проведення якої просив доручити Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз.

В обґрунтування свого клопотання відповідач посилався на суперечливі докази та пояснення, що надаються позивачем. Так, у запереченнях на відзив, наданих до суду 16.09.2015р., позивач вказує про повернення відповідачем 814160грн. У поясненнях, наданих до суду 23.09.2015р., позивач зазначає, що розмір повернених коштів відповідачем дорівнює 914160грн.

Відповідач зазначає, що згідно даних бухгалтерського обліку та виписок по рахунку в АТ «Укрексімбанк» в системі «клієнт-банк» платіжними дорученнями (від 20.01.2014р. на суму 500000грн., від 13.02.2014р. на суму 100000грн., від 18.09.2014р. на суму 318084грн.09коп., від 15.10.2014р. на суму 314160грн., від 13.11.2014р. на суму 500000грн., від 15.12.2014р. на суму 500000грн., від 16.01.2015р. на суму 410000грн.) було повернено позивачу кошти в розмірі 2642244грн.09коп., раніше отримані за договором поставки №300413 від 30.04.2013р.

Відповідач вказав, що зміст платіжних доручень №137 від 26.08.2015р., №138 від 26.08.2014р., №142 від 29.08.2014р., №556 від 30.09.2014р., №165 від 17.10.2014р. не дає можливості пояснити за якою специфікацією, якщо це передоплата, або накладною, якщо це оплата були зараховані кошти.

У клопотанні також зазначається, що з урахуванням відсутності первинної документації, відповідач позбавлений можливості спростовувати доводи позивача.

В клопотанні визначено коло питань, вирішення яких під час проведення експертизи відповідач просив здійснити. А саме -

- чи підтверджується документально заявлений у позовних вимогах ТОВ «Залізничні машини - Україна» розмір заборгованості з поставки продукції за договором поставки №300413 від 30.04.2013р. за період з 30.04.2013р. по 05.08.2015р.

- чи підтверджується за даними бухгалтерського обліку (регістрів) ТОВ «Залізничні машини - Україна» заявлений у позовних вимогах ТОВ «Залізничні машини - Україна» розмір заборгованості в сумі 2099001грн.46коп. з поставки продукції за договором поставки №300413 від 30.04.2013р. за період з 30.04.2013р. по 05.08.2015р.?

- з якої дати за даними бухгалтерського обліку (регістрів) ТОВ «Залізничні машини - Україна» та первинних документів виникла заборгованість ТОВ «Нікопольський ливарно-механічний завод» в сумі 2099001грн.46коп. з поставки продукції за договором поставки №300413 від 30.04.2013р.?

- які обсяги поставленої відповідачем (ТОВ «Нікопольський ливарно-механічний завод») продукції підтверджуються документально та за даними бухгалтерського обліку (регістрів) ТОВ «Залізничні машини - Україна»?

- чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості ТОВ «Нікопольський ливарно-механічний завод» перед ТОВ «Залізничні машини - Україна» умовам укладеного між сторонами договору поставки №300413 від 30.04.2013р. та розрахунковим документам?

- чи відповідає надана ТОВ «Залізничні машини - Україна» первинна документація за договором поставки №300413 від 30.04.2013р. даним бухгалтерською обліку та чи додержано ТОВ «Залізничні машини - Україна» порядок ведення бухгалтерською обліку і звітності та податкового обліку при відображенні цих господарських операцій?

- чи надає надана ТОВ «Залізничні машини - Україна» первинна господарська та фінансова документація за договором поставки №300413 від 30.04.2013р. можливість встановити факт відсутності поставок: за специфікацією №7 від 26.12.2013р. та платіжними дорученнями №368 та №376 від 30.12.2013р.; за специфікацією №8 від 01.07.2014р. та платіжними дорученнями №88 від 09.07.2014р., №91, №92, №93, від 14.07.2014р., №530 від 21.07.2014р.; за специфікацію №9 від 01.08.2014р. та платіжними дорученнями №109 від 13.08.2014р., №117, №118, №119, №120, №115, №116 від 18.08.2014р., №129, №133, №132, №130, №128, №131 від 19.08.2014р., №136 від 22.08.2014р., №137, №138 від 26.08.2014р., №142 від 29.08.2014р.; за специфікацією №10 від 01.09.2014р. та платіжним дорученням №556 від 30.09.2014р.; за специфікацією №11 від 01.10.2014р. та платіжним дорученням №165 від 17.10.2014р.?

В судовому засіданні від 21.10.2015р. позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках відповідача, відкриті в АТ «ОТП Банк», «ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «ВТБ Банк», в обсязі, достатньому для сплати суми заборгованості в розмірі 2099001грн.46коп. та судового збору в розмірі 41980грн.02коп.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач посилався на великий термін прострочення заборгованості, значний розмір суми заборгованості, складний фінансовий стан відповідача та вчинення відповідачем дій, спрямованих на зменшення майна (підписання керівником відповідача мирової угоди, за якою відбулась передача основних фондів відповідача).

Позивач заперечував проти задоволення клопотання про призначення судової експертизи, зазначаючи про достатність в матеріалах справи документів, які дозволяють встановити достовірність договірних зобов'язань сторін за договором поставки №300413 від 30.04.2013р.

Також позивач не згодний з переліком запропонованих відповідачем питань, вважає достатніми перші три питання, але з визначенням іншого періоду дослідження - з 30.04.2013р. по 09.06.2015р.

Так, позивач вважає недоцільним ставити перед експертами питання про встановлення факту відсутності поставок за специфікаціями №7 від 26.12.2013р. та №8 від 01.07.2014р., оскільки заборгованість з поставки продукції виникла згідно специфікацій №9 від 01.08.2014р., №10 від 01.09.2014р., №11 від 01.10.2014р.

Відповідач заперечував проти задоволення заяви позивача щодо вжиття заходів із забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін судова колегія дійшла висновку про задоволення клопотання відповідача про призначення судової експертизи з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні суду.

Водночас і згідно з частиною першою статті 41 Господарського процесуального кодексу України експертиза призначається для з'ясування питань, що потребують спеціальних знань. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.

Враховуючи тривалість договірних відносин з поставки між сторонами за договором №300413 від 30.04.2013р.; велику кількість специфікацій до цього договору, видаткових накладних та платіжних доручень; відсутність в платіжних дорученнях та видаткових накладних посилання на конкретну специфікацію, згідно якої здійснювались платежі та поставки товару, а також враховуючи відсутність у судової колегії спеціальних знань в галузі бухгалтерському обліку, суд вважає за необхідне призначити судову економічну експертизу, на розгляд експертів поставити наступні питання:

- чи підтверджено документально наявність заборгованості відповідача з поставки продукції за договором поставки №300413 від 30.04.2013р. в розмірі 2099001грн.46коп., а саме - 1547001грн.46коп. залишок непоставленого товару за специфікацією №9 від 01.08.2014р. до договору; - 60000грн. вартість непоставленого товару за специфікацією №10 від 01.09.2014р. до договору; - 492000грн. вартість непоставленого товару за специфікацією №11 від 01.10.2014р. до договору?

- якщо ні, який розмір заборгованості відповідача з поставки продукції за договором поставки №300413 від 30.04.2013р. за специфікаціями №9 від 01.08.2014р., №10 від 01.09.2014р., №11 від 01.10.2014р. та на підставі яких саме первинних документів виникла ця заборгованість?

Якщо під час проведення судової експертизи встановлюються обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, з приводу яких судовому експерту не були поставлені питання, у висновку він викладає свої міркування і щодо цих обставин.

Відповідно до частини 3 статті 41 Господарського процесуального кодексу України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу». Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ.

Відповідно пункту 20 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз за загальним правилом експертизи мають призначатися відповідно до зони, яка обслуговується певною установою. За наявності обставин, що зумовлюють неможливість або недоцільність проведення експертизи в установі за зоною обслуговування, особа або орган, які призначають експертизу, вказавши відповідні мотиви, можуть доручити її виконання експертам іншої установи.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає за необхідне доручити проведення судової експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Леніна, 17).

Витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи, під час судового розгляду має нести заінтересована сторона.

Враховуючи обставини справи, господарський суд вважає за необхідне зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» м. Нікополь здійснити попередню оплату вартості експертного дослідження на підставі відповідної вимоги Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі №904/6784/15 до повернення матеріалів справи з Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Керуючись статтями 38, 41, 79, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Призначити у справі №904/6784/15 економічну судову експертизу, проведення якої доручити Дніпропетровському науково - дослідному інституту судових експертиз (Адреса: 49000, м. Дніпропетровськ, Набережна Леніна, 17, офіс 361).

2. На вирішення експертизи поставити питання:

- чи підтверджено документально наявність заборгованості відповідача з поставки продукції за договором поставки №300413 від 30.04.2013р. в розмірі 2099001грн.46коп., а саме - 1547001грн.46коп. залишок непоставленого товару за специфікацією №9 від 01.08.2014р. до договору; - 60000грн. вартість непоставленого товару за специфікацією №10 від 01.09.2014р. до договору; - 492000грн. вартість непоставленого товару за специфікацією №11 від 01.10.2014р. до договору?

- якщо ні, який розмір заборгованості відповідача з поставки продукції за договором поставки №300413 від 30.04.2013р. за специфікаціями №9 від 01.08.2014р., №10 від 01.09.2014р., №11 від 01.10.2014р. та на підставі яких саме первинних документів виникла ця заборгованість?

3. Попередити експерта(експертів) про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384, 385 Кримінального кодексу України.

4. Зобов'язати позивача та відповідача своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали, надавати на вимогу експерта додаткові документи, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.

5. Витрати з проведення експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Нікопольський ливарно-механічний завод» м. Нікополь. Зобов'язати відповідача забезпечити повну та своєчасну оплату експертизи.

6. У разі необхідності та великим експертним навантаженням суд надає свою згоду на проведення експертизи у термін понад 3 місяці.

7. Після закінчення експертизи висновки з матеріалами справи №904/6784/15 та документи, що підтверджують витрати, пов'язані з проведенням експертизи надіслати до Господарського суду Дніпропетровської області (адреса: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Куйбишева, 1а).

8. Зупинити провадження у справі №904/6784/15 до повернення матеріалів справи з Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз

9. Копію ухвали надіслати учасникам процесу та до Дніпропетровського науково - дослідного інституту судових експертиз.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Головуючий колегії, суддя ОСОБА_3

Суддя В.Г. Белік

Суддя Н.Г. Назаренко