Ухвала

від 22.10.2015 по справі 5015/4244/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

22.10.2015 р. Справа № 5015/4244/12

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали заяви Прокуратури Личаківського району м. Львова від 13.08.2015 року за вх. № 3563/15 про поворот виконання рішення суду по справі № 5015/4244/12

за позовом: Приватного підприємства В«Дарина-СервісВ» , м. Львів-Винники

до відповідача: Виконавчого комітету Винниківської міської ради, м. Львів-Винники

за участю: Першого заступника прокурора міста Львова

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (м. Львів)

про визнання права власності.

Суддя: Пазичев В.М.

При секретарі: Черменєвій В.С.

Представники:

від прокуратури (заявника): ОСОБА_1 - наказ №108К від 22.01.2015 року, прокурор відділу прокуратури Львівської області.

від позивача: ОСОБА_2 - довіреність б/н від 05.11.2014 року.

від відповідача: Не з'явився.

від третьої особи: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано заяву Прокуратури Личаківського району м. Львова від 13.08.2015 року за вх. № 3563/15 про поворот виконання рішення суду по справі № 5015/4244/12 за позовом Приватного підприємства В«Дарина-СервісВ» , м. Львів-Винники до Виконавчого комітету Винниківської міської ради, м. Львів-Винники, за участю Першого заступника прокурора міста Львова в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.08.2015 року заяву прийнято і призначено до розгляду на 21.08.2015 року. Ухвалою суду від 21.08.2015 року розгляд заяви відкладено до 27.08.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників прокурора та позивача, а також згідно клопотання відповідача. Ухвалою суду від 27.08.2015 року розгляд заяви відкладено до 22.09.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників прокурора та відповідача. Ухвалою суду від 22.09.2015 року розгляд заяви відкладено до 07.10.2015 року, у зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 07.10.2015 року розгляд заяви відкладено до 15.10.2015 року, у зв'язку з клопотанням прокурора та відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 15.10.2015 року розгляд заяви відкладено до 22.10.2015 року, у зв'язку з відсутністю представників сторін.

Прокурор вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 14.08.2015 року, про відкладення від 21.08.2015 року, від 27.08.2015 року, від 22.09.2015 року, від 07.10.2015 року, від 15.10.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

22.09.2015 року за вх. № 40050/15 прокурор подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просить суд прийняти рішення щодо повороту виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №5015/4244/12 шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності приватного підприємства «Дарина - Сервіс» (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 м 2 , за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272), на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. про затвердження мирової угоди;

- зобов'язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації за приватним підприємством «Дарина - Сервіс» (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону № 3 загальною площею 95,5 м, за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272).

07.10.2015 року за вх. № 42905/15 прокурор подав клопотання про відкладення розгляду справи.

07.10.2015 року за вх. № 4583/15 прокурор подав клопотання про продовження строку розгляду справи понад такий, що встановлено ст. 69 ГПК України.

Позивач вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 14.08.2015 року, про відкладення від 21.08.2015 року, від 27.08.2015 року, від 22.09.2015 року, від 07.10.2015 року, від 15.10.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

27.08.2015 року за вх. № 36103/15 позивач подав відзив на заяву.

10.09.2015 року за вх. № 38223/15 позивач подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

22.09.2015 року в судовому засіданні позивач подав додаткові пояснення до відзиву на заяву.

Відповідач вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 14.08.2015 року, про відкладення від 21.08.2015 року, від 27.08.2015 року, від 22.09.2015 року ,від 07.10.2015 року, від 15.10.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списоку № 1222 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 19.10.2015 року, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

21.08.2015 року за вх. № 35206/15 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Третя особа вимог ухвали суду про прийняття заяви до розгляду від 14.08.2015 року, про відкладення від 21.08.2015 року, від 27.08.2015 року, від 22.09.2015 року ,від 07.10.2015 року, від 15.10.2015 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була своєчасно, належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується копією Списоку № 1222 згрупованих внутрішніх поштових відправлень рекомендованих листів 19.10.2015 року, а явка третьої особи була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Ухвалу виготовлено, підписано та оголошено 22.10.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позиція кожної з сторін, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

10.10.2012 р Приватне підприємство В«Дарина-СервісВ» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Виконавчого комітету Винниківської міської ради про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. (суддя Долінська О.З.) у справі № 5015/4244/12 затверджено мирову угоду, укладену між сторонами, та припинено провадження у справі.

01.02.2013 р. перший заступник прокурора міста Львова в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. у справі № 5015/4244/12.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. у справі № 5015/4244/12 скасовано та справу передано в місцевий господарський суд для розгляду по суті.

Ухвалою суду від 30.05.2013 року позов Приватного підприємства В«Дарина-СервісВ» до Виконавчого комітету Винниківської міської ради про визнання права власності за участю Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області залишено без розгляду.

13.08.2015 року за вх. № 3563/15 Прокуратурою Личаківського району м. Львова подано заяву про поворот виконання рішення суду по справі № 5015/4244/12.

У своїй заяві заявник зазначає, що в ході виконання доручення Прокуратури м. Львова встановлено, що ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.12.2012 у справі № 5015/4244/12 за позовом Приватного підприємства «Дарина-Сервіс» (надалі по тексту ПП «Дарина-Сервіс») до Виконавчого комітету Винниківської міської ради (надалі по тексту ВК ВМР) про визнання права власності на нежитлові приміщення павільйону № 3 за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18, - затверджено мирову угоду від 04.12.2012 р., укладену між ПП «Дарина-Сервіс» та ВК ВМР, відповідно до якої ВК ВМР визнає право власності ПП «Дарина-Сервіс» на вищезазначене нежитлове приміщення.

Заявник зазначає, що Реєстраційною службою Львівського міського управління юстиції 26.12.2012 р. прийнято рішення про державну реєстрацію та внесено запис про державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Дарина -Сервіс» (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону № 3 загальною площею 95,5 м 2 , за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272), на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. про затвердження мирової угоди.

Відповідно до ст.122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою . Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст. 122 Господарським процесуальним кодексом України, прокурор просить суд зобов'язати Приватне підприємство «Дарина-Сервіс» (адреса: вул. Івана Франка, 114 А, м. Львів-Винники, 79495; код ЄДРПУО 2077026) повернути Виконавчому комітету Винниківської міської ради (адреса: вул. Галицька, 20, м. Львів-Винники, 79495; код ЄДРПУО 04055950) нежитлове приміщення павільйону № 3 загальною площею 95,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: вул. Галицька, 18 в м. Львів-Винники, зареєстроване за ним 26.12.2012 р. за № 24404272.

Після того, як 21.08.2015 року суд розпочав розгляд заяви прокурора від 13.08.2015 року, що зареєстрована за вх. № 3563/15, по суті, про що зазначено у відповідних процесуальних документах, 22.09.2015 року за вх. № 40050/15 прокурор подав заяву про уточнення вимог, що зазначені у вищезазначеній заяві, в якій просить прийняти рішення щодо повороту виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 5015/4244/12 шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності приватного підприємства «Дарина - Сервіс» (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 м 2 , за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272), на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. про затвердження мирової угоди;

- зобов'язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації за приватним підприємством «Дарина - Сервіс» (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону № 3 загальною площею 95,5 м, за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272).

Згідно вимог норм чинного законодавства України, такі заяви розглядаються судом в порядку, передбаченому для розгляду позовних заяв.

Разом з тим, згідно п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Згідно п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Виходячи з вищенаведеного, заяву прокурора про уточнення вимог від 22.09.2015 року за вх. № 40050/15 - залишено без розгляду.

У відзиві на заяву позивач звертає увагу суду на ту обставину, що провадження у Господарському суді Львівської області, по даній справі, припинялось у зв'язку з винесенням ухвали про затвердження мирової угоди.

Позивач звертає увагу на те, що ухвала про затвердження мирової угоди, що стосується визнання права власності не підлягала ухваленню. Позивач наголошує на те, що звернення позивача за проведенням реєстрації права власності на таке приміщення, не є виконанням рішення суду, а стосується реалізації свого права на проведення реєстрації. Таким чином, поворот виконання рішення суду є неможливим з тих підстав, що реєстрація права власності не була виконанням судового рішення.

Позивач зазначає, що 21 вересня 2004 року Виконавчим комітетом Винниківської міської ради було прийнято рішення № 314 «Про дозвіл на реконструкцію торгових павільйонів по вул. Галицькій, 18 у м. Винники». Згідно даного рішення, було затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол № 17 § 9 від 15.09.2004 р.), про те, що технічно можливо здійснити реконструкцію торгових павільйонів по вул. Галицькій, 18 у місті Винники, шляхом влаштування мансардного поверху існуючих павільйонів. Тому було надано дозвіл на реконструкцію торгових павільйонів по вул. Галицькій, 18 у м. Винники, згідно долученої проектної документації, погодженої у встановленому порядку. Позивач наголошує, що реконструкція стосувалась приміщення, що належало ПП «Дарина-Сервіс» на підставі реєстраційного посвідчення № 594 від 25 червня 1997 року. Реконструкція здійснювалась на земельній ділянці, що належить ПП «ДАРИНА-СЕРВІС», що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 516612.

Позивач звертає увагу на те, що Приватне підприємство «Дарина-Сервіс» 18 вересня 2012 р. звернулося до Виконавчого комітету Винниківської міської ради, з листом, щодо надання містобудівних умов та обмежень, що підтверджується копією вказаного листа з відповідною відміткою про його отримання. Однак, за твердженням позивача, Виконавчим комітетом Винниківської міської ради містобудівні умови та обмеження надані не були. Згідно із ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), проте, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Позивач заявляє, що оскільки завершення процедури проведення реконструкції не відбулось, тому позивач заявив позов в порядку ч. 3 ст. 376 ЦК України. Відповідач, у даній справі, не мав жодних прав на вказаний об'єкт нерухомого майна, відповідно, вимога про повернення вказаного об'єкта не може бути задоволена.

На момент розгляду заяви відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на заяву не подав.

На момент розгляду заяви третя особа явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, відзиву на заяву не подала.

При прийнятті ухвали суд виходив з наступного.

Відповідно до ст.122 ГПК України, якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою . Видача наказу про повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості провадиться господарським судом.

В ході судового розгляду справи встановлено, що 10.10.2012 р Приватне підприємство В«Дарина-СервісВ» звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Виконавчого комітету Винниківської міської ради про визнання права власності.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. (суддя Долінська О.З.) у справі № 5015/4244/12 затверджено мирову угоду, що була укладена між сторонами, та, в зв'язку з цим, припинено провадження у справі.

При винесенні ухвали суд виходив з того, що 21 вересня 2004 року Виконавчим комітетом Винниківської міської ради було прийнято рішення № 314 «Про дозвіл на реконструкцію торгових павільйонів по вул. Галицькій, 18 у м. Винники». Згідно даного рішення, було затверджено висновок міжвідомчої комісії (протокол № 17 § 9 від 15.09.2004 р.), про те, що технічно можливо здійснити реконструкцію торгових павільйонів по вул. Галицькій, 18 у місті Винники, шляхом влаштування мансардного поверху існуючих павільйонів. Також було надано дозвіл на реконструкцію торгових павільйонів по вул. Галицькій, 18 у м. Винники, згідно долученої проектної документації, погодженої у встановленому порядку. Реконструкція стосувалась приміщення, що належало ПП «Дарина-Сервіс» на підставі реєстраційного посвідчення № 594 від 25 червня 1997 року. Реконструкція здійснювалась на земельній ділянці, що належить ПП «Дарина-Сервіс», що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку, серія ЯГ № 516612.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», визначено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження. Відповідно до пп. 9 п. а ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить надання відповідно до закону містобудівних умов і обмежень забудови земельних ділянок. На виконання даної норми приватне підприємство «Дарина-Сервіс» 18 вересня 2012 р. звернулося до Виконавчого комітету Винниківської міської ради, з листом, щодо надання містобудівних умов та обмежень. Однак, Виконавчим комітетом Винниківської міської ради містобудівні умови та обмеження надані не були.

Згідно із ч. 2, 3 ст. 331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна), проте, якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). Виходячи з положень статті 376 Кодексу, право власності на результат самочинного будівництва набувається не в загальному порядку, а в спеціальному - на підставі, зокрема, ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

Таким чином, завершення процедури проведення реконструкції не відбулось, тому позивач заявив позов в порядку ч. 3 ст. 376 ЦК України. Відповідач, у даній справі, не мав прав на вказаний об'єкт нерухомого майна, відповідно, вимога про повернення вказаного об'єкта не може бути задоволена.

01.02.2013 р. перший заступник прокурора міста Львова в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. у справі № 5015/4244/12, згідно якої просить її скасувати оскільки, вважає оскаржувану ухвалу такою, що прийнята за неповного з'ясування обставин даної справи та з порушенням норм процесуального права. В обґрунтування вимог апеляційної скарги, покликаючись на ч. 1 ст. 331 ЦК України, ст. 18 Закону України В«Про основи містобудуванняВ» , прокурор зазначає зокрема, що при вирішенні питання щодо відкриття провадження у справі за позовом про визнання права власності на самочинно збудовані об'єкти, суд повинен дослідити факт звернення позивача до інспекції державного будівельного архітектурного контролю з метою прийняття об'єкта до експлуатації, а відтак вважає, що затвердження мирової угоди у даній справі порушує передбачений чинним законодавством порядок введення у експлуатацію новозбудованих об'єктів, а також визнання та реєстрації права власності.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 05.03.2013 р. ухвалу господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. у справі № 5015/4244/12 скасовано та справу передано до місцевого господарського суд для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 30.05.2013 року позов Приватного підприємства В«Дарина-СервісВ» до Виконавчого комітету Винниківської міської ради про визнання права власності за участю Першого заступника прокурора м. Львова в інтересах Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області залишено без розгляду.

Як вже було зазначено вище, прокурор у своїй заяві від 13.08.2015 року за вх. № 3563/15 про поворот виконання рішення суду по справі № 5015/4244/12 просить суд зобов'язати Приватне підприємства «Дарина-Сервіс» повернути Виконавчому комітету Винниківської міської ради нежитлове приміщення павільйону № 3 загальною площею 95,5 кв. м, яке знаходиться за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18, зареєстроване за ним 26.12.2012 року за № 24404272.

Згідно вимог норм чинного законодавства України, такі заяви розглядаються судом в порядку, передбаченому для розгляду позовних заяв.

Однак, ні прокурорм, ні іншими учасниками процесу, всупереч вимогам суду, що зазначені у відповідних ухвалах суду, не надано належних та допустимих доказів наявності судового рішення, яке було змінене чи скасоване, згідно якого позивачу було передано від відповідача вищезазначене майно, а також будь-яких належних та допустимих доказів передачі відповідачем цього майна позивачу з інших підстав.

Отже, рішення, що стосується визнання права власності судом винесено не було, тому, відповідно, такої підстави для реєстрації права власності позивача на вищезазначене майно не існувало. Звернення позивача за проведенням реєстрації права власності на таке приміщення не є виконанням рішення суду, а стосується реалізації права на проведення реєстрації. Таким чином, поворот виконання рішення суду є неможливим з тих підстав, що реєстрація права власності не була виконанням судового рішення.

Після того, як 21.08.2015 року суд розпочав розгляд заяви прокурора від 13.08.2015 року, що зареєстрована за вх. № 3563/15, по суті, про що зазначено у відповідних процесуальних документах, 22.09.2015 року за вх. № 40050/15 прокурор подав заяву про уточнення вимог, що зазначені у вищезазначеній заяві, в якій просить прийняти рішення щодо повороту виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі № 5015/4244/12 шляхом:

- скасування державної реєстрації права власності приватного підприємства «Дарина - Сервіс» (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону №3 загальною площею 95,5 м 2 , за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272), на підставі ухвали господарського суду Львівської області від 04.12.2012 р. про затвердження мирової угоди;

- зобов'язання Реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про скасування державної реєстрації за приватним підприємством «Дарина - Сервіс» (код ЄДРПОУ 20770266) на нежитлові приміщення павільйону № 3 загальною площею 95,5 м, за адресою: м. Винники, вул. Галицька, 18 (реєстраційний номер майна 24404272).

Разом з тим, згідно п. 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому, в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Згідно п. 3.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Виходячи з вищенаведеного, заяву прокурора про уточнення вимог від 22.09.2015 року за вх. № 40050/15 - залишено без розгляду.

Тому, виходячи з вищенаведеного, керуючись ст.ст.86, 122 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Вимоги, що викладені в заяві Прокуратурою Личаківського району м. Львова від 13.08.2015 року за вх. № 3563/15 у справі № 5015/4244/12 про поворот виконання рішення суду - відхилити.

Суддя Пазичев В.М.