Постанова

від 07.10.2015 по справі 820/9978/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

07 жовтня 2015 р. № 820/9978/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Бадюкова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллком" про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллком", в якому просить суд зупинити видаткові операції на рахунках Товариство з обмеженою відповідальністю «Міллком»; заборонити відчужувати Товариство з обмеженою відповідальністю «Міллком» майно; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Міллком» допустити податкового керуючого Основ'янської ОДШ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області для опису майна у податкову заставу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ТОВ «Міллком» має податковий борг перед бюджетом в сумі 4 211,92 грн. з податку на додану вартість та податковий орган не має можливості описати майно боржника у податкову заставу.

Позивач в судове засідання не з'явився про місце, день та час розгляду справи повідомлений належним чином, шляхом направлення документів поштою за адресою позивача. Про причину неявки суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника позивача до суду не надходило.

Відповідач в судове засідання також не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення документів поштою за юридичною адресою відповідача. Про причину неявки суд не повідомив, заперечень стосовно позовних вимог не надсилав, заяви про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без участі представника відповідача до суду також не надходило.

Згідно ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Тому суд визнає можливим справу розглянути без участі в судовому засіданні представника відповідача на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно вимог ч. 6 ст. 12 та ч. 1 ст. 41 КАС України під час судового розгляду справи в судовому засіданні забезпечується повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, крім випадків неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи у разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження).

Розглянувши матеріали справи, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав та мотивів.

Судом з матеріалів справи встановлено, що ТОВ «Міллком» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в Основ'янській ОДПІ та є платником податків і зборів, передбачених Податковим кодексом України.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідач має заборгованість з податку на додану вартість у сумі 4 211,92 грн., який виник у зв'язку з несплатою у встановлений законом строк грошових зобов'язань, визначених самостійно платником податку у податковій декларації з ПДВ № НОМЕР_1 від 25.06.2015 р. на суму 4 211,92 грн. (а.с. 12-15).

Таким чином, загальна сума боргу відповідача складає 4 211,92 грн., про що свідчить розшифровка сум заборгованості (а.с. 7) та зворотній бік облікової картки (а.с. 11, 35-40).

Відповідно до п.57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суми податкових зобов'язань, визначені відповідачем самостійно у податкових деклараціях, в силу приписів п. 56.11 статті 56 ПК України не підлягають оскарженню та є узгодженими з дня подання декларацій.

Пунктом 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України зазначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до п. 59.3. ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що податковим органом було виставлено відповідачу податкову вимогу №4686-25 від 26.06.2015 року, яку було надіслано відповідачу (а.с. 9).

Як підтверджено матеріалами справи, податковим органом було надіслано відповідачу лист, відповідно до якого останньому було запропоновано надати перелік ліквідного майна, яке знаходиться на балансі підприємства (а.с. 10). Проте, відповідної інформації, зазначеної у листі, відповідач податковому органу не надав.

Також податковим органом 11.08.2015 було складено акт № 62 відмови платника податків від опису майна у податкову заставу, копія якого містяться в матеріалах справи (а.с.16).

Відповідно до пункту 89.4. статті 89 Податкового кодексу України у разі, якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу. Контролюючий орган звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу. Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення цих актів, зобов'язаний надіслати банкам, іншим фінансовим установам, а також платнику податків рішення про складення актів, яке є підставою для поновлення видаткових операцій та скасування заборони на відчуження майна.

Відповідно до п.91.3 ст.91 ПК України податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди контролюючого органу (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.

Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України з урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно. У разі якщо балансова вартість такого майна не визначена, його опис здійснюється за результатами оцінки, яка проводиться відповідно до Закону України В«Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в УкраїніВ» . У разі збільшення суми податкового боргу складається акт опису до суми, відповідної сумі податкового боргу платника податків, у порядку, передбаченому цією статтею.

Згідно з пунктом 89.3 статті 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Наявний в матеріалах справи акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу підтверджує факт недопуску податкового керуючого до здійснення опису майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллком" у податкову заставу.

З урахуванням зазначених вище положень законодавства судом встановлено, що дії податкового керуючого щодо спроби здійснення опису майна відповідача у податкову заставу є обґрунтованими та законними.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач має відкриті розрахункові рахунки в банках (а.с. 17).

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллком" про зупинення видаткових операцій, заборону відчуження майна, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити у повному обсязі.

Зупинити видаткові операції на рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю "Міллком" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29, код 36623458).

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Міллком" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29, код 36623458) відчужувати майно.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Міллком" (61035, м. Харків, вул. Каштанова, буд. 29, код 36623458) допустити податкового керуючого Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області для опису майна у податкову заставу.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бадюков Ю.В.