Рішення

від 05.10.2015 по справі 296/4891/15-ц

КОРОЛЬОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа № 296/4891/15-ц

2/296/2014/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2015 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді - Маслак В.П.,

за участю: секретаря судового засідання Стефанюк О.М.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі цивільну справу за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до Спільної Науково -Виробничої Фірми "Авгур", ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулося до суду з позовом про стягнення солідарно з СНВФ «Авгур», ОСОБА_1 623095,79 грн. заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до кредитного договору №VL 19-07 від 26.03.2007 року СНВФ «Авгур» отримало від банку кредит в сумі 350000,00 доларів США на строк до 26.03.2010р. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26.03.2007р. між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №VL 19-07, згідно якого поручитель та боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Однак, позичальник свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не виконав у повному обсязі, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 1356572,95 грн. 733477,16 грн. боргу з відповідачів було стягнуто рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 01.03.2012р. у справі №2/0417/1905/2012. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно 623095,79 грн. залишку заборгованості за кредитом.

Відповідачі у письмовому відзиві на позов заперечили проти доводів та вимог позовної заяви.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідачів у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.03.2007р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" (банк) та СНВФ «Авгур» (позичальник) було укладено кредитний договір №VL 19-07, згідно умов якого банк відкрив позичальнику відновлювальну кредитну лінію з кредитним лімітом 350000,00 грн. на строк до 26.03.2010р. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 17,6% річних (а.с.23-26).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 26.03.2007р. між ПАТ КБ "ПриватБанк" (кредитор) та ОСОБА_1 (поручитель) було укладено договір поруки №VL 19-07, згідно умов якого у випадку невиконання боржником - СНВФ «Авгур» обов'язків за кредитним договором №VL 19-07 від 26.03.2007р., боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники (а.с.37).

У зв'язку з невиконанням позичальником своїх зобов'язань за кредитним договором у нього виникла заборгованість в сумі 1356572,95 грн.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 01.03.2012р. у справі №2/0417/1905/2012 задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ «Акцент-Банк», АВГУР, Спільна Науково-виробнича фірма, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №VL 19-07 від 26.03.2007 року: стягнуто з АВГУР, Спільна Науково-Виробнича фірма, ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 723477 грн. 16 коп., судовий збір у розмірі 3219,00 грн., а всього 726696 грн. 16 коп.; стягнуто з ПАТ «Акцент-Банк», АВГУР, Спільна Науково-виробнича фірма, ОСОБА_1 солідарно на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 10000 грн. (а.с.27).

Згідно ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

20.03.2015р. позивач направив відповідачам повідомлення про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором (а.с.38). Однак, відповідачі вимог позивача не виконали.

За вказаних обставин, банк просить стягнути з відповідачів залишок суми заборгованості за кредитним договором в розмірі 623095,79 грн., яка складається з наступного:

- 270277,78 грн. - заборгованість по відсотках за користування кредитом;

- 352818,01 грн. - пеня.

Згідно вимог ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦПК України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з вимог ст.1054 ЦК України, за кредитним договором Банк чи інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлене договором або законом. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 ст.553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Згідно зі ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

На підтвердження позовних вимог представник позивача надав суду виписки з особового рахунку СНВФ «Авгур» (а.с.57-86).

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення солідарно з відповідачів 270277,78 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання, що включає у себе його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання), настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.5.1 кредитного договору при порушенні позичальником будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, строків повернення кредиту, передбачених п.п. 1.2, 2.2.3, 2.2.16, 2.3.2, винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6 позичальник сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Нарахування позивачем до стягнення з відповідачів 352818,01 грн. пені проведено згідно вимог чинного законодавства та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Щодо твердження відповідачів у відзиві на позовну заяву про сплив строків позовної давності щодо вимог про стягнення відсотків за користування кредитом та пені, слід зазначити наступне.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

На підставі ч.ч. 2, 3 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до боржника. Після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вже зазначалося, рішенням Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 01.03.2012р. у справі №2/0417/1905/2012 задоволено позов ПАТ КБ "ПриватБанк" до ПАТ «Акцент-Банк», АВГУР, Спільна Науково-виробнича фірма, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №VL 19-07 від 26.03.2007р.

Крім того, згідно п.5.7 кредитного договору №VL 19-07 від 26.03.2007 року строк позовної давності за вимогами про стягнення крдиту, процентів, пені, штрафів встановлюється сторонами у 5 років.

Враховуючи строк позовної давності, що встановлено за згодою сторін - п'ять років й те, що вказаний строк було перервано шляхом пред'явлення банком позову до Індустріального районного суду м.Дніпропетровська, суд приходить до висновку, що позов банку поданий до Корольовського районного суду м.Житомира в межах строку позовної давності.

За вказаних обставин позов є законним та обгрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 57 - 60, 88, 208, 209, 212 - 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно зі Спільної Науково -Виробничої Фірми "Авгур" (10002, АДРЕСА_1 ЄДРПОУ 20401770) та ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" (49094, м.Дніпропертровськ, вул.Набережна Перемоги, буд 50, ЄДРПОУ 14360570) 270277,78грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 352818,01грн. за несвоєчасне виконання зобов'язання за кредитним договором, всього 623095,79грн., та 3654,00грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні при оголошенні рішення суду, протягом того ж строку з дня отримання копії рішення.

Суддя В. П. Маслак