Рішення

від 21.10.2015 по справі 904/5513/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.10.2015 Справа №904/5513/15

Господарський суд міста Києва у складі судді Курдельчука І.Д ., при секретарі судового засідання Нечай О.Н., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 904/5513/15

за позовом комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа", м. Кривий Ріг,

до державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України", в особі відокремленого підрозділу "Криворізький міський відділ лабораторних досліджень державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України", м. Кривий Ріг, Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ, і Державної санітарно-епідеміологічної служби України, м. Київ,

про стягнення 35 124,69 грн.,

за участю представників:

позивача - Лотанюк С.В. (довіреність від 12.01.2015 № 3);

відповідача-1 - не з'явились, була Василюха Т.О. (довіреність від 02.09.2015 № 083/15);

відповідача-2 - не з'явились, була Карпенко Я.В. (довіреність від 20.08.2015 № 14.02/28);

відповідача-3 - Ткаченко С.С. (довіреність від 19.08.2015 № 92).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги у справі № 904/5513/15 за позовом комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України", в особі відокремленого підрозділу "Криворізький міський відділ лабораторних досліджень», державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України", Міністерства охорони здоров'я України, Державної санітарно-епідеміологічної служби України про стягнення 35 124,69 грн. за теплову енергію, відповідно до договору від 20.03.2012 № 1407м про постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пару.

Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 ГПК України для забезпечення подання сторонами доказів у справі.

Відповідно до ст. 69 ГПК України продовжено строк розгляду спору.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов договору № 1407 від 20.03.12 на постачання теплової енергії для потреб опалення , вентиляції, гарячого водопостачання та пари позивач поставив Саксаганській райСЕС м.Кривого Рогу поставив теплову енергію, проте ні райСЕС, ні її правонаступник відокремлений підрозділ "Криворізький міський відділ лабораторних досліджень» свої зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену теплову енергію не виконали в, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем виникла заборгованість.

В ході розгляду справи позивач підтримав позов, просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачі заперечували проти позову посилаючись на те, що не є правонаступниками ліквідованого боржника.

В судовому засіданні 21.10.15 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, а також заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем (постачальник) та Саксаганською районною санітарно-епідеміологічною станцією м.Кривого Рогу (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари 20.03.12 відповідно до умов якого постачальник відпускає споживачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки передбачені цим договором.

Даний договір укладений строком на один рік з 01.01.2012 по 31.12.2012.

Між позивачем (постачальник) та Саксаганською районною санітарно-епідеміологічною станцією м.Кривого Рогу (споживач) укладено договір на постачання теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пари 20.12.12 відповідно до умов якого постачальник відпускає споживачу теплову енергію на потреби опалення, вентиляції, гарячого водопостачання та у вигляді пари на технологічні потреби, а споживач сплачує отриману теплову енергію за встановленими тарифами у строки передбачені цим договором.

Облік теплової енергії що відпускається проводиться приладом обліку або розрахунковим способом за їх відсутності. (п. 2.1 обох Договорів).

Щомісяця у термін до 25 числа, споживач інформує постачальника про фактичне споживання теплової енергії про що складається акт (п.2.4).

Оплата за відпущену теплову енергію проводиться до 29 -го числа місяця наступного за розрахунковим.

Згідно до кошторису на 2012 рік Саксаганської рай СЕС на теплопостачання (код 1161) передбачено 99300 грн.

На виконання умов договору, позивач протягом опалювального періоду за лютий - березень 2012 року та листопад -грудень 2012 року відпустив на об'єкт Саксаганської рай СЕС теплову енергію, що підтверджується рахунками - фактурами №№1407 від 31.0312,від 30.04.12, від 330.11.12, від 31.12.12 та 31.01.13 , Актами виконаних робіт , реєстрами актів виконаних робіт на суму 90472,39 грн.

Згідно до розрахунку заборгованості представленої позивачем , за поставлену теплову енергію сплачено 55347,70.грн.

Водночас в матеріали справи поданий Акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.10.2013 на суму 11747,50 грн. підписаний і скріплений печатками постачальника і споживача.

Картка рахунку 361 подана позивачем свідчить про заборгованість споживача в розмірі саме 11747,50 грн.

В порушення своїх зобов'язань за договором, Саксаганська районна санітарно-епідеміологічна станція м.Кривого Рогу спожиту теплову енергію розрахувалась частково, в зв'язку з чим у останньої перед позивачем виникла заборгованість у розмірі 11747,50 грн. Зазначена заборгованість також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків, який підписано уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками підприємств.

Згідно з наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.09.2012 № 176-О, ліквідовані державні заклади, установи та організації, що належать до сфери управління Міністерства охорони здоров'я.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.2013 № 681 «Деякі питання діяльності Міністерства охорони здоров'я та Державної санітарно-епідеміологічної служби» Міністерству охорони здоров'я як головному розпоряднику бюджетних коштів місцевими дезінфекційними станціями перераховано залишки коштів на казначейських рахунках на кінець бюджетного періоду.

Пунктом 6 вказаної постанови, на Міністерство охорони здоров'я України та на Державну санітарно-епідеміологічну службу України покладено обов'язок щодо забезпечення в установленому порядку цільового спрямування коштів на проведення розрахунків, пов'язаних із завершенням ліквідації місцевих дезінфекційних станцій.

На виконання вищевказаної постанови на рахунок відокремленого структурного підрозділу «Криворізького міського відділу лабораторних досліджень» Державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» надійшли цільові кошти на погашення кредиторської заборгованості.

Відповідно до статуту Державної установи «Дніпропетровського обласного лабораторного центру Держсанепідслужби України», відокремлені структурні підрозділи Центру не є юридичними особами.

Відокремлені структурні підрозділи Центру наділяються його майном і діють на підставі затвердженого керівником Центру положення, підпорядковуються у своїй діяльності Державній установі «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепіжслужби України». Центр несе відповідальність за діяльність своїх відокремлених структурних підрозділів, проводить періодичні перевірки їх діяльності відповідно до законодавства. Прийняття рішення про ведення відокремленими структурними підрозділами бухгалтерського обліку, наділення їх майном або його вилучення, визначення строків та обсягів фінансового забезпечення їх участі у виконанні державного замовлення належить до компетенції директора Центру.

Згідно з наказом Державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» від 03.12.2013 № 213-од покладено обов'язок на завідуючих відокремлених структурних підрозділів Державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України" погасити заборгованість отриману від голів ліквідаційних комісій санітарно-епідеміологічних станцій для проведення подальшого розрахунку створеної заборгованості, в даному випадку кошти на погашення вказаної заборгованості знаходяться на розрахунковому рахунку відокремленого структурного підрозділу «Новомосковський міськрайонний відділ лабораторних досліджень» Державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України».

Таким чином, оскільки саме на державну установу "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" в особі відокремленого структурного підрозділу Криворізький міський відділ лабораторних досліджень державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" покладено обов'язок погашення заборгованості Саксаганської районної санітарно - епідеміологічної станції м. Кривого Рогу, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості саме до відповідача.

З додатку до наказу №213-од від 03.12.13 вбачається переданою Криворізькому міскВЛД заборгованість Саксаганської райСЕС в розмірі 11750грн. по коду 1161.

Слід зазначити, що наказ №346-Од від 19.10.15 державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" про скасування наказу №213-од вважається таким , що не породжує правові наслідки, оскільки наказ №213-Од від вже реалізований - заборгованість передана, а крім того наказ №346-Од від 19.10.15 не містить жодного нормативного обґрунтування і мотивації.

Отже, станом на час розгляду справи заборгованість у розмірі 11747,50грн. є визнаною (хоча заперечувалась представником правонаступника) і залишилась неоплаченою.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши представників учасників судового процесу, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково у розмірі визнаному в Акті звірки між позивачем та Саксаганською райСЕС та переданому відповідно до наказу №213-од від 03.12.13, з наступних підстав:

Сторони є суб'єктами господарювання, тому відповідно до положень ст.ст. 4, 173-175 і 193 ГК України до прав і обов'язків сторін, що виникли на підставі зазначеного договору і є господарськими зобов'язаннями, мають застосовуватися відповідні положенняЦивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві, який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

З огляду на умови договору, щодо строку оплати поставленої теплової енергії, строк оплати поставленої теплової енергії, є таким, що настав.

Судом встановлено, що на державну установу "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" в особі відокремленого структурного підрозділу «Криворізький міський відділ лабораторних досліджень державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України" покладено обов'язок погашення заборгованості Саксаганської районної санітарно-епідеміологічної станції м.Кривого Рогу.

Доказів повної оплати поставленої теплової енергії в розмірі визнаному споживачем та переданому відповідачеві в 11747,50 грн. матеріали справи не містять.

Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на відсутність доказів правонаступництва та боргу.

Заперечення відповідача спростовані матеріалами справи щодо правонаступництва в повному обсязі і частково щодо відсутності боргу.

Отже, факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань за договором, щодо своєчасної оплати за поставлену теплову енергію встановлено судом та доведено матеріалами справи.

До участі у справі залучені державна установа "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України", Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ, і Державна санітарно-епідеміологічна служба України до яких позовні вимоги не пред'явлені , а отже , відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі щодо цих учасників, оскільки відсутній предмет спору.

Відповідно до вимог статті 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі щодо державної установи "Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України", м. Кривий Ріг, Міністерства охорони здоров'я України, м. Київ, і Державної санітарно-епідеміологічної служби України, м. Київ, на підставі п.1-1. ч.1 ст. 80 ГПК України.

2. Позов задовольнити частково.

3. Стягнути з державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» в особі відокремленого підрозділу «Криворізький міський відділ лабораторних досліджень державної установи «Дніпропетровський обласний лабораторний центр Держсанепідемслужби України» (50071, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Мелашкіна, 21; ідентифікаційний код: 38529287) з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання даного рішення суду, на користь комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пров. Дежньова, 9; ідентифікаційний код: 03342184): 11 747 (одинадцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 50 коп. боргу та 611 (шістсот одинадцять) грн. 04 коп. судового збору.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Відповідно до частини п'ятої статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня підписання повного рішення шляхом подачі апеляційної скарги до місцевого господарського суду.

Відповідно до статті 87 ГПК України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Повне рішення складено 23.10.2015.

Суддя І.Д. Курдельчук