Постанова

від 22.10.2015 по справі 904/4904/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015 року Справа № 904/4904/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Джихур О.В. (доповідач)

суддів: Лисенко О.М., Вечірко І.М.

секретар судового засідання: Ситникова М.Ю.

від представників сторін:

від відповідача: Матіяш С.К., довіреність б/н від 04.08.15, представник; Гиров К.А. представник, довіреність б/н від 04.08.15 (був присутнім в судовому засіданні 08 жовтня 2015 року)

від позивача: Хоменков С.М. директор, паспорт КО 954654 виданий Київським РВ у м. Полтаві УДМС України в Полтавській області від 15.03.14 (був присутнім в судовому засіданні 08 жовтня 2015 року)

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР-М", м. Полтава

на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року у справі № 904/4904/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР-М", м. Полтава

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН", смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область

про стягнення 453,16 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року (суддя Назаренко Н.Г.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 453, 16 грн. основного боргу, 225, 00 грн. витрат на послуги адвоката, 1 827, 00 грн. судового збору.

В стягненні 9 775, 00 грн. витрат на послуги адвоката відмовлено.

Рішення господарського суду мотивовано ст..ст.599, 629, 655 Цивільного кодексу України, ст.220 Господарського кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що відповідач поставив позивачу товар на загальну суму 82 194, 98 грн., що на 453, 16 грн. менше, ніж передплачено відповідачу.

Господарський суд зазначив, що заявлена позивачем до стягнення вартість адвокатських послуг в сумі 10 000 грн. є значно завищеною порівняно з ціною позову в 453, 16 грн., у зв'язку з чим реальний розмір витрат позивача на оплату адвокатських послуг становить 50% від суми позову, тобто 225, 00 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням в частині відмови у стягненні витрат на послуги адвоката позивач його оскаржує на предмет невідповідності нормам матеріального права, неповним з'ясуванням господарським судом обставин справи.

Посилаючись на ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" апелянт зазначає, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вважає, що розмір заборгованості відповідача не може бути критерієм для встановлення гонорару адвоката за правову допомогу, найнижча вартість послуг адвоката за правову допомогу в регіоні складає 3 600 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача частину витрат на правову допомогу адвоката в сумі 4 880, 00 грн., решту понесених витрат він готовий компенсувати власними засобами, у зв'язку з чим позивач просить змінити рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року.

Відповідач доводи апеляційної скарги заперечує, вважає рішення господарського суду законним, просить залишити його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 08 жовтня 2015 року оголошувалась перерва до 22 жовтня 2015 року.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до приписів ч.2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Незважаючи на те, що рішення господарського суду від 17 серпня 2015 року оскаржується лише в частині стягнення витрат на послуги адвоката, апеляційний господарський суд перевіряє законність рішення у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать, що між Товаритсвом з обмеженою відповідальністю "АСТОР-М" (далі покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро-Овен" (далі - постачальник, відповідач) укладено договір поставки № 781-ПУ від 04 листопада 2011 року (далі - договір).

Згідно п.1.1. договору постачальник відповідно до умов цього договору зобов'язується поставити, а покупець - прийняти та оплатити товар у кількості, по найменуваннях і цінах, зазначених у рахунках-фактурах та накладних (товарно-транспортних або товарних), що виписуються на кожну партію товару.

Відповідно п.2.2. договору якщо інше додатково не погоджено сторонами товар поставляється постачальником покупцю на умовах 100% передоплати. До моменту поставки кожної партії товару покупець зобов'язаний сплатити повну вартість товару, шляхом внесення грошових коштів в касу постачальника або перерахування їх на розрахунковий рахунко постачальника протягом 5 банківських днів з моменту отримання рахунка-фактури від постачальника та в будь-якому разі до моменту поставки.

Відповідно п. 3.2. Договору постачальник здійснює постачання товару на умовах DDT до місця призначення, яке вказується в додатку до цього договору (відповідно до правил тлумачення торгових термінів "Інкотермс", що застосовуються із урахуванням особливостей, що випливають з умов цього договору).

Договір набирає сили з моменту підписання і діє строком один рік. У випадку, якщо жодна із сторін не заявить про своє бажання розірвати договір не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку його дії, дія договору продовжується на один рік (п.5.1. договору).

Пунктом 5.2. договору встановлено, що договір може бути розірвано за ініціативою однієї із сторін. При цьому сторона, зацікавлена в припиненні дії договору, зобовязана письмово повідомити про це іншу сторону не пізніше, ніж за 10календарних днів до бажаної дати розірвання договору. Розірвання договору оформлюється додатковою угодою до договору.

На виконання умов договору позивач здійснив передоплату товару на загальну суму 82 648,14 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 48 від 06.04.2012р. на суму 26 460,00 грн. (а.с. 17), № 49 від 11.04.2012р. на суму 238,14 грн. (а.с.19), № 55 від 20.04.2012р. на суму 8 700,00 грн. (а.с. 20), №65 від 03.05.2012р. на суму 18 900,00 грн. (а.с. 22), №78 від 01.06.2012р. на суму 28 350,00 грн. (а.с. 24).

Відповідач здійснив поставку товару на загальну суму 82 194,98 грн., що підтверджується накладними № 4/09298 від 09.04.2012р. на суму 26 698,14 грн., (а.с.18), № 4/23324 від 23.04.2012р. на суму 8 864,86 грн. (а.с.21), № 4/04269 від 04.05.2012р. (а.с. 23), № 4/05230 від 05.06.2012р. на суму 28 483,06 грн. (а.с.25), в наслідок чого сума недопоставленого товару склала 453,16 грн.

Предметом позову є стягнення з відповідача зайво сплачених коштів в якості передплати в сумі 453, 16 грн.

В силу ст.712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріалами справи доведено, що позивачем здійснена передплата за товар в сумі 82 648, 14 грн., відповідачем поставлено товар на суму 82 194, 98 грн., товар не поставлено на суму 453, 16 грн.

За приписами ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України у разі, коли продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми передплати.

Статтею 670 Цивільного кодексу України врегульовані наслідки порушення умови договору щодо кількості товару, встановлено, що якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж встановлено договором купівлі -продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений -вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Тобто цивільне законодавство чітко визначає способи захисту цивільних прав покупця в разі недопоставки товару чи відсутності його передачі у встановлений строк.

Позивач листами від 26 лютого 2015 року та 23 квітня 2015 року вимагав повернення частини передплати в розмірі 453, 16 грн. (а.с.27-28).

Відповідач вказану суму не повернув позивачу.

Судова колегія погоджується з висновком господарського суду, що договір поставки діяв до 04 листопада 2013 року, тому у зв'язку з закінченням терміну дії договору відсутні правові підстави для утримання відповідачем спірної суми.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 453, 16 грн. зайво сплаченої передплати вважаються обґрунтованими і правомірно задоволені господарським судом.

На підставі ст.44 Господарського процесуального кодексу України позивач також просив відшкодувати витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 10 000 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, понесення позивачем витрат на оплату послуг адвоката доводиться договором про надання правових послуг від 18.05.2015р. укладеним між позивачем та адвокатом Моцун Оленою Петрівною (а.с.41), свідоцтвом №1389 від 22.11.2013р. (а.с.69), актом виконаних робіт від 30.06.2015р. (а.с.42), видатковим касовим ордером від 25.06.2015р. (а.с. 43).

Згідно зі ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються, зокрема, з сум, що підлягають сплаті за оплату послуг адвоката.

Положеннями ч.3 ст.48 та ч.5ст.49 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати що підлягають сплаті за послуги адвоката визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Статтею 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" та встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Матеріали справи свідчать, що адвокатські послуги надавались позивачу адвокатом Моцун Оленою Петрівною на підставі договору про надання правових послуг від 18 травня 2015 року (а.с.41), ціна послуг визначена договором в розмірі 10 000 грн., згідно видаткового касового ореру від 25 червня 2015 року позивач оплатив адвокату Моцун О.П. 10 000 грн. (а.с.43).

Згідно матеріалів справи адвокат Моцун О.П. приймала участь в судових засіданнях господарського суду Дніпропетровської області 30 червня 2015 року та 17 серпня 2015 року, що підтверджується протоколами судових засідань.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" роз'яснено, що розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 Господарського процесуального кодексу України, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За тими ж правилами здійснюється й розподіл сум цих витрат у розгляді господарським судом апеляційних і касаційних скарг.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

При вирішенні питання про розмір суми, яка підлягає відшкодуванню стороні за послуги адвоката, має бути врахована як ціна позову, яку вказав позивач у позовній заяві, так і критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката.

Господарський суд визначив розмір послуг адвоката виходячи від суми позову і встановив що цей розмір становить 50% від суми позову, що складає 225, 00 грн.

Проте, судова колегія з таким висновком господарського суду не погоджується, оскільки іншим критеріям при визначенні розміру суми послуг адвоката оцінка не надана.

Апеляційний господарський суд погоджується з висновком господарського суду, що сума винагороди адвокату є значно завищеною, справа не є складною і не потребує значних витрат часу кваліфікованого спеціаліста.

Але судова колегія враховує, що представник позивача був присутнім у двох засіданнях суду, надавав пояснення, представник позивача, як й сам позивач, знаходяться поза межами Дніпропетровської області і для участі в судових засіданнях господарського суду Дніпропетровської області слід оформлювати відрядження і нести відповідні матеріальні витрати, тому розумним та обґрунтованим є розмір витрат на послуги адвоката в сумі 1 500 грн.

Таким чином на підставі ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача витрати на оплату послуг адвоката в сумі 1 500 грн.

У зв'язку з наведеним, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року підлягає зміні на підставі ч.1 п.1 ст.104 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст.49, 99, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР-М", м. Полтава задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року у справі № 904/4904/15 змінити, виклавши другу і третю частини резолютивної частини рішення в наступній редакції:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН" (смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область, вул. Радянська, б.2, код ЄДРПОУ 25522107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР-М" (м. Полтава, вул. Ватутіна, буд.21, кв.8, код ЄДРПОУ 36324206) 453 грн. 16 коп. основного боргу, 1 500 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору, про що видати наказ.

У стягненні 8 500 грн. 00 коп. витрат на послуги адвоката відмовити".

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 серпня 2015 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ОВЕН" (смт. Магдалинівка, Дніпропетровська область, вул. Радянська, б.2, код ЄДРПОУ 25522107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСТОР-М" (м. Полтава, вул. Ватутіна, буд.21, кв.8, код ЄДРПОУ 36324206) 280 грн. 44 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку у двадцятиденний строк до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя О.В. Джихур

Суддя О.М. Лисенко

Суддя І.О. Вечірко

(Дата підписання постанови в повному обсязі 23.10.15 р.)