Рішення

від 20.10.2015 по справі 910/21963/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015Справа №910/21963/15

За позовом Приватного підприємства "Транс-Атлас"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс"

про стягнення 38 344,36 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

Від позивача: Вітюк А.І. (довіреність б/н від 15.10.2015)

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство "Транс-Атлас" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс" про стягнення 38344,36 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем умов замовлення №0114 від 27.05.2015 в частині оплати за надані позивачем послуги з перевезення вантажу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі 910/21963/15, розгляд справи призначено на 17.09.2015.

08.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли документи по справі, що оформлені супровідним листом № 1 від 03.09.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2015 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, №910/21963/15 відкладено на 01.10.2015.

29.09.2015 через відділ діловодства суду від позивача надійшли пояснення та документи по справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.10.2015 розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відкладено на 20.10.2015.

16.10.2015 р. через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні Господарського суду м. Києва в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015 в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції відмовлено.

Представник позивача в судовому засіданні 20.10.2015 надав суду документи по справі, надав пояснення по суті позовних вимог, підтримав вимоги з підстав викладених в позові, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 20.10.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 01.10.2015, яку надіслано на юридичну адресу відповідача: 01011, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 6, квартира 42 (вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) було повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресата за вказаною адресою.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 20.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до замовлення №0114 від 27.05.2015 Приватне підприємство "Транс-Атлас" (позивач) зобов'язався надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс" (відповідачу) послуги по перевезенню вантажу (до 18000 кг., 86. м., температурний режим +4) автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по маршруту Голландія (Нумансдорп) - Україна (Велика Димерка), а відповідач зобов'язався здійснити оплату наданих послуг.

Пунктом 7 замовлення №0114 від 27.05.2015 визначено, що адреса розвантаження: 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-й км. Санкт-Петербурзької траси.

У відповідності до п. 12 замовлення №0114 від 27.05.2015, вартість перевезення складає 1650 євро, що станом на 03.06.2015 еквівалентно 38344,36 грн.

Згідно із п. 13 замовлення №0114 від 27.05.2015 оплата здійснюється протягом 21 банківських днів по отриманню оригіналів документів.

На підтвердження виконання послуг із перевезення вантажу за замовленням № 0114 від 27.05.2015, позивачем надано копію міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №0920408, рахунок-фактуру №1376 від 03.06.2015 та акт №1365 надання послуг від 03.06.2015.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

З матеріалів справи вбачається, що на електронну пошту позивача (копія веб-сторінки електронної пошти позивача) від уповноваженої особи відповідача, надіслано замовлення №0114 від 27.05.2015 на транспортні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по маршруту Голландія (Нумансдорп) - Україна (Велика Димерка). Надсилання вказаного замовлення уповноваженою особою (Анна Степенко) відповідача підтверджується витягом із веб-сторінки сайту ТОВ "Персонал Альянс" у мережі Інтернет, на якому розміщені відомості щодо уповноважених представників відповідача.

Таким чином, між сторонами шляхом обміну листами засобами електронного зв'язку було укладено замовлення №0114 від 27.05.2015 на транспортні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні.

У відповідності до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.

Згідно із ч. 1 ст. 931 ЦК України, розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

З міжнародної товарно-транспортної накладної (СМR) №0920408 вбачається, що позивачем як перевізником здійснено перевезення вантажу (18000 кг) за погодженим сторонами маршрутом.

Згідно із міжнародною товарно-транспортною накладною (СМК) №0920408 одержувачем вантажу є "Кока-Кола Бевериджиз", адреса: 07442, Київська область, Броварський район, смт. Велика Димерка, 51-й км. Санкт-Петербурзької траси, як погоджено сторонами у замовленні №0114 від 27.05.2015.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру №1376 від 03.06.2015 на оплату послуг (міжнародні транспортні послуги по маршруту Numansdorp (Нідерланди) - Яготин (Україна) - Велика Димерка (Україна, Київська область) вантажним автомобілем АС6660ВЕ/АС8888ХХ) на суму 38344,36 грн.

Позивачем складено та підписано акт надання послуг №1365 від 03.06.2015 про надання міжнародних транспортних послуг по маршруту Numansdorp (Нідерланди) - Яготин (Україна) - Велика Димерка (Україна, Київська область) вантажним автомобілем АС6660ВЕ/АС8888ХХ) на суму 38344,36 грн.

Вказані вище документи направлені позивачем 10.06.2015 уповноваженій особі (Анна Степенко) відповідача та отримані останньою 03.07.2015, що підтверджується копією експрес-накладної №10015825521 та копією витягу з офіційного сайту ТОВ "Нова Пошта" щодо відстеження відправлення за експрес-накладною №10015825521.

Доказів, які б спростовували отримання відповідачем рахунку-фактуру №1376 від 03.06.2015, акту надання послуг №1365 від 03.06.2015 матеріали справи не місять та відповідачем суду не надано.

При цьому, судом враховано, що в акті надання послуг №1365 від 03.06.2015 міститься посилання на договір перевезення вантажу №1376 від 03.06.2015. Однак, як зазначено представником позивача, вказаний договір в акті надання послуг зазначено помилково та між сторонами не укладався, а послуги надані на підставі замовлення №0114 від 27.05.2015 на оплату яких виставлено рахунок-фактуру №1376 від 03.06.2015. Оскільки, матеріалами справи підтверджено, що послуги перевезення на суму 38344,36 грн. надані на виконання замовлення №0114 від 27.05.2015, примірника договору перевезення вантажу №1376 від 03.06.2015 сторонами не надано, а на оплату послуг позивачем було складено рахунок-фактуру №1376 від 03.06.2015, то суд дійшов висновку, що акт надання послуг №1365 від 03.06.2015 складений позивачем на підставі замовлення №0114 від 27.05.2015.

Враховуючи наявні в матеріалах справи документи, що підтверджують укладення між сторонами у спрощений спосіб замовлення №0114 від 27.05.2015 на транспортні послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом у міжнародному сполученні по маршруту Голландія (Нумансдорп) - Україна (Велика Димерка), міжнародну товарно-транспортну накладну (СМR) №0920408, якою підтверджується здійснення позивачем перевезення вантажу по маршруту визначеного у замовленні №0114 від 27.05.2015, наявні рахунок-фактури №1376 від 03.06.2015, акт надання послуг №1365 від 03.06.2015 та докази їх отримання уповноваженою особою відповідача, суд дійшов висновку, що договір за замовленням №0114 від 27.05.2015 є укладеним, послуги з міжнародного автоперевезення на суму 38344,36 грн. надані позивачем саме на виконання вказаного замовлення та відповідачем отримані оригінали документів, що є підставою для оплати наданих послуг.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З огляду на вищевстановлені судом обставини, суд вважає, що позивачем належним чином підтверджено факт надання послуг з перевезення вантажу на підставі замовлення №0114 від 27.05.2015, а також, отримання документів відповідачем, у зв'язку із чим, строк оплати, відповідно до п. 13 замовлення №0114 від 27.05.2015, настав.

Нормами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи те, що відповідачем порушено зобов'язання за договором №0114 від 27.05.2015 в частині оплати наданих позивачем послуг, заборгованість у розмірі 38344,36 грн. за договором підтверджується матеріалами справи та відповідачем належними доказами не спростована, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим, задовольняє позовні вимоги про стягнення 38344,36 грн. заборгованості.

З огляду на вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Приватного підприємства "Транс-Атлас" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс" про стягнення 38344,36 грн. заборгованості.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Персонал Альянс" (01011, м. Київ, вул. Кутузова, будинок 6, квартира 42; код ЄДРПОУ 39426793) на користь Приватного підприємства "Транс-Атлас" (45635, Волинська область, Луцький район, с. Піддубці, вул. Миру, будинок 27; код ЄДРПОУ 36071694) заборгованість у розмірі 38344,36 грн., судові витрати у розмірі 1827,00 грн.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2015 р.

Суддя С.О. Турчин