Рішення

від 22.10.2015 по справі 910/23243/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.10.2015Справа №910/23243/15 За позовом Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Оберемка Р.А.

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода України"

про стягнення 94,05 грн.

Суддя Турчин С.О.

Представники сторін:

від позивача: Дорожинський О.А. (довіреність 7-69/08 від 09.09.2015)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство "Європейський газовий банк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Оберемка Р.А. звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода України" про стягнення 94,05 грн. заборгованості за Договором банківського рахунку № 13564 від 10.04.2012, з яких: 77, 50 грн. - заборгованість за комісійною винагородою та за послуги з розрахунково-касового обслуговування, 16, 55 грн. - заборгованість по пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2015 прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження по справі 910/23243/15, розгляд справи призначено на 24.09.2015.

В судове засідання 24.09.2015 з'явився представник позивача.

Представник відповідача в судове засідання 24.09.2015 не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 04.09.2015 документів не надав, про причини неявки суд не повідомив.

Представник позивача в судовому засіданні 24.09.2015 надав суду пояснення щодо обставин справи, однак, не надав витребувані судом документи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2015 р. розгляд справи відкладено на 22.10.2015 р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.10.2015 р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду для долучення до матеріалів справи, підтримав позовні вимоги, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 22.10.2015 не з'явився, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав.

У відповідності до п.п. 3.9.1. п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи було надіслано на юридичну адресу відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. що підтверджується відміткою канцелярії на звороті ухвали.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Водночас, судом, враховано, що у відповідності до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини.

Враховуючи вищенаведене та те, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, з огляду на визначені ст. 69 ГПК України строки вирішення спору, з метою запобігання безпідставному затягуванню розгляду справи, в судовому засіданні 22.10.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2012 р. між Публічним акціонерним товариством "Європейський газовий банк" (далі - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Вода України" (далі - клієнт) укладено договір банківського рахунка № 13564 (далі - Договір), відповідно до умов якого банк відповідно до чинного законодавства України, нормативно - правових актів Національного банку України та внутрішніх положень банку, зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнту, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видавання відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Згідно з п.1.2 Договору, банк відкриває клієнту поточний рахунок № 2600830113564 у національній валюті України та в іноземній валюті відповідно до Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті та здійснює його розрахунково - касове обслуговування.

Відповідно до п.2.4.7 Договору, клієнт зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату за надані банком послуги відповідно до Тарифів, а також компенсувати витрати Банку у разі, якщо дії при виконанні доручення клієнта пов'язані з витратами, які не передбачені Тарифами Банку.

Згідно з п. 3.3 Договору, у разі неможливості здійснення розрахунків в порядку, встановленому п. 3.2 цього Договору, клієнт розраховується з банком за надані послуги готівкою або через здійснення переказу на користь банку в строки, визначені у Тарифах.

Пунктом 5.9 Договору передбачено, що за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

Договір укладений на невизначений строк і набуває чинності з дня його підписання сторонами (п.6.1 Договору).

Додатковою угодою №1 до Договору банківського рахунка №13564 від 10.04.2012 року, клієнт доручив, а банк взяв на себе забезпечення виконання розрахункового обслуговування за допомогою програмно - технічного комплексу електрони платежів "Клієнт - Банк" (iFOBS) за відкритим клієнту поточним рахунком, відкритими на підставі Договору банківського рахунку №13564 від 10.04.2012 р.

Відповідно до п.5.1 Додаткової угоди, за послуги розрахункового обслуговування по каналах зв'язку клієнт сплачує банку плату не пізніше останнього робочого дня поточного місяця у розмірах, встановлених тарифами Банку на момент оплати. Тарифи Банку є невід'ємною частиною Договору банківського рахунку.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, зазначає, що ним належним чином виконані зобов'язання за Договором банківського рахунку та Додатковою угодою до нього, однак відповідач, в порушення умов Договору вчасно та у повному обсязі не розрахувався за надані послуги, у зв'язку з чим в останнього існує заборгованість по сплаті комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги розрахунково-касового обслуговування у розмірі 77,50 грн.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором банківського рахунку.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1066 Цивільного кодексу України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України визначено, що договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов Договору банківського рахунку позивачем відкрито відповідачу рахунок №2600830113564.

Клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором (ч. 4 ст. 1068 ЦК України).

Відповідно до ч 1, ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Матеріали справи не містять жодних доказів, які б підтверджували сплату відповідачем комісійної винагороди за користування рахунком та за послуги з розрахунково - касового обслуговування у строки, передбачені Договором, у розмірі 77,50 грн.

Отже, відповідач належним чином не виконав взятого на себе зобов'язання за Договором банківського рахунка, а тому вимога про стягнення 77,50 грн. заборгованості є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 16,55 грн. пені.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Частиною 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями п. 5.9 Договору передбачено, що за прострочення клієнтом розрахунків за послуги, що надаються банком, останній має право стягнути з клієнта пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період такого прострочення.

За розрахунком позивача розмір пені складає 16,55 грн.

Суд, здійснивши перерахунок пені, встановив, що він є невірним, оскільки відповідачем нараховано пеню з порушенням приписів, встановлених ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України. За розрахунком суду, розмір пені складає 12,98 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011, за подання позовних заяв майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 2 відсотків ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно із п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (у редакції чинній на час подання позову) від сплати судового збору звільняється уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації та ліквідації банку.

Відповідно до постанови Правління НБУ від 17.11.2014 № 725 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014 № 121, "Про початок процедури ліквідації ПАТ "Європейський газовий банк" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку", згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Європейський газовий банк" та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Європейський газовий банк".

Враховуючи, те що ПАТ "Європейський газовий банк" звільнене, від сплати судового збору згідно статті 5 Закону України "Про судовий збір", то у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір стягується з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода України" (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, буд. 4, код 35428320) на користь Публічного акціонерного товариства "Європейський газовий банк" (04073, м. Київ, проспект Московський, буд. 16, код 34693790) заборгованість у розмірі 77,50 грн. та пеню у розмірі 12,98 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вода України" (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, буд. 4, код 35428320) в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2015 р.

Суддя С.О. Турчин