Рішення
від 15.10.2015 по справі 368/1847/15-ц
КАГАРЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 368/1847/15-ц

Провадження № 2/368/682/15

Рішення

Іменем України

(Заочне)

"15" жовтня 2015 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого судді Шевченко І.І.

при секретарі Гребеневич А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кагарлик справу за позовом ОСОБА_1 до Шпендівської сільської ради Кагарлицького району Київської області, третя особа: Державна реєстраційна служба Кагарлицького районного управління юстиції Київської області, Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі про визнання права власності на земельну ділянку у зввЂ™язку з набуттям права власності житловий будинок за договором купівлі - продажу, -

в с т а н о в и в:

просить суд визнати за ним, ОСОБА_1, право власності на земельну ділянку площею 0,2770 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Шпендівка, вул. Червоноармійська 139, кадастровий номер 3222289001:01:021:0008, яка належала ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ № 160536 від 12.05.2006 р., виданого Шпендівською сільською радою Кагарлицького району Київської області та право власності на земельну ділянку площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, що розташована за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Шпендівка, вул. Червоноармійська 139, кадастровий номер 3222289001:01:021:0007, яка належала ОСОБА_2 згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №160535 від 12.05.2006 р., виданого Шпендівською сільською радою Кагарлицького району Київської області, посилаючись на те, що 05.05.2006 року між ним, ОСОБА_1, та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Шпендівка, вул. Червоноармійська, 139. Під час укладання договору купівлі-продажу жилого будинку державні акти на відповідні земельні ділянки були відсутні, тому договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладався.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці обвЂ™єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ч. 6 ст. 120 Земельного кодексу України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 377 Цивільного кодексу України право на земельну ділянку у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розміщені на ній.

До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Зазначений будинок належав ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після ОСОБА_2, виданого Кагарлицькою районною державною нотаріальною конторою 14.02.2006 року та зареєстрованого Кагарлицьким бюро технічної інвентаризації 01.03.2006 року.

Враховуючи те, що на момент смерті ОСОБА_4 державні акти на земельні ділянки не були видані, ОСОБА_3 не отримала свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки, які розташовані за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Шпендівка, вул. Червоноармійська 139, площею 0,2500 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель, та площею 0,2770 га для ведення особистого селянського господарства. Державні акти на ім'я ОСОБА_2 на зазначені земельні ділянки було виготовлено 12.05.2006 року, тобто після смерті ОСОБА_2 та після укладання договору купівлі-продажу.

Відповідно до зазначеного вище ОСОБА_3 не змогла відчужити земельні ділянки під час продажу будинку та укладання договору купівлі-продажу з ним.

У зввЂ™язку з тим, що не було укладено договір купівлі-продажу земельних ділянок під час укладання договору купівлі-продажу. Він звернувся із заявою про приватизацію земельних ділянок, виготовив технічну документацію, проте у ході приватизації земельних ділянок виявилося, що земельні ділянки приватизовані та видані державні акти на імвЂ™я ОСОБА_2, спадкоємцем якої є ОСОБА_3

Отже, він не зміг оформити на своє імвЂ™я земельні ділянки, на яких розташований куплений ним будинок за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Шпендівка, вул. Червоноармійська 139, оскільки на даний час є державні акти на ОСОБА_2

Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 377 Цивільного кодексу України, він, набувши право власності на жилий будинок, розміщений на земельних ділянках, які належать до будинку, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельні ділянки, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Згідно ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ч. 2 ст. 158 Земельного кодексу України, виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей.

Представник відповідача в особі Шпендівської сільської ради Кагарлицького району в судове засідання не звЂ™явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, а тому суд вважає ухвалити рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не звЂ™явилася, про час і місце розгляду справи була повідомлена завчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, а тому суд вважає ухвалити рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Представник третьої особи в особі Управління Держземагенства у Кагарлицькому районі в судове засідання не звЂ™явився, подавши до суду заяву, в якій просять розгляд справи проводити у відсутність представника управління.

Представник третьої особи в особі Реєстраційної служби Кагарлицького районного управління юстиції Київської області в судове засідання не звЂ™явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений завчасно, про що свідчить розписка про отримання судової повістки, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином, а тому суд вважає ухвалити рішення на підставі наявних в справі матеріалів.

Вислухавши позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, вивчивши матеріали справи, суд вважає за необхідне заявлений позов задовольнити з наступних підстав.

В судовому засіданні суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України , юрисдикція судів поширюється на всі правовідносин, що виникають у державі.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року , яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до ст. 55 Конституції України , кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України , кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України , суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України , суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу , в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 57 , 60 ЦПК України , кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко - і відеозаписів, висновків експертів. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

05.05.2006 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір купівлі-продажу житлового будинку, що розташований за адресою: Київська область, Кагарлицький район, с. Шпендівка, вул. Червоноармійська, 139. Під час укладання договору купівлі-продажу жилого будинку державні акти на відповідні земельні ділянки були відсутні, тому договір купівлі-продажу земельної ділянки не укладався.