Рішення

від 11.08.2015 по справі 755/6825/15-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/6825/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" серпня 2015 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Гончарука В.П.

при секретарі Красновій І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтинг-Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтинг-Київ» про визнання договору недійсним, суд -

в с т а н о в и в:

ТОВ «Менеджмент-Консалтинг-Київ» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1., про стягнення заборгованості за договором піднайму.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що 01 жовтня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтинг-Київ» та ОСОБА_1,. було укладено договір піднайму, відповідно до якого позивач передав відповідачу у тимчасове платне користування приміщення площею 10, 00 кв. м., на три місяці, з оплатою 200 грн. в місяць.

Відповідно до умов договору, ОСОБА_1 зобов'язана щомісячно сплачувати грошові кошти.

Таким чином, у зв'язку з порушенням умов договору найму відповідачем, в частині порядку та строків сплати грошових коштів, сума якої на день подачі позову становить 600 грн., які позивач просить стягнути із відповідача поклавши на нього судові витрати.

В ході судового розгляду справи відповідачем було заявлено зустрічний позов, відповідно до якого ОСОБА_1 просить визнати недійсним договір піднайма № 01/10/14 від 01.10.2014 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтинг-Київ» та ОСОБА_1. Оскільки відповідно до договору майнового найму нерухомого майна від 14.08.2002 року укладеного між ТОВ «Параді» та ЗАТ «Розмарин», останній укладено у простій письмовій формі, а повинен був нотаріально посвідчений, оскільки строк дії договору перевищує три роки. Таким чином позивач за зустрічним позовом вважає таким договір нікчемним. Разом з тим договір піднайму нерухомого майна № 01/10/14 від 01.10.2014 р. слід визнати недійсним оскільки базувалось на наявності нікчемного правочину.

Представник позивача ТОВ «Менеджмент-Консалтинг-Київ» в судове засідання не з»явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі, позов просив задовольнити в повному обсязі, а у задоволенні зустрічного позову просив відмовити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явився, але надав заяву про розгляд справи без її участі, в якій у задоволені первісного позову просила відмовити, зустрічний позов просила задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Параді» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтинг-Київ» згідно якого ТОВ «Параді» володіє об»єктом оренди на підставі договору майнового найму нерухомого майна від 14.08.2002 року, укладеного з Закритим акціонерним товариством «Розмарин», яке в подальшому реорганізоване в Приватне підприємство «Розмарин» - власником нерухомого майна, на підставі договору оренди № 2 від 01 грудня 2012 року, укладено між Приватним підприємством «Розмарин», правонаступником прав та обов»язків якого за договором, на підставі договору про заміну сторони в зобов»язанні від 17.01.2013 року є ТОВ «Параді» та ТОВ «Менеджмент-Консалтинг-Київ». 01.10.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтиг-Київ» та ОСОБА_1 укладено договір піднайму № 01.10.14, відповідно до якого позивач зобов»язується прийняти у тимчасове платне користування, згідно умов договору приміщення площею 10, 00 кв. м. яке знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Відповідно до п. 10.1 договору строк дії користування приміщенням становить з 01.10.2014 року по 31.12.2014 року.

Згідно із п. 2.1 договору, відповідач вступає у користування приміщенням у день підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення.

Як вбачається до пунктів 3.1 договору, відповідач зобов»язаний сплачувати позивачу щомісячну плату за користування приміщенням, яка нараховується з моменту підписання акту прийму передачі приміщення та становить 200,00 грн. на місяць. Відповідно до п. 3.2 договору, позивач зобов»язаний сплачувати плату за користування приміщення авансом щомісячно, не пізніше 5 числа поточного місяця.

Згідно ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження майном.

Відповідно до ч.1,3,5 ст.23 ЦК України за договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житлом. До договору піднайму не застосовуються положення про переважне право на укладення договору на новий строк.

Стаття 526 ЦК України встановлює, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Частиною 1 ст. 759 ЦК України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).

Відповідач не виконував договірні зобов'язання належним чином, порушив умови договору та приписи ст. ст. 526, 530, 759, 762, 774 ЦК України, має заборгованість за договором, яку добровільно не погашає, а тому позовні вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за договором в розмірі 600 грн. підлягають задоволенню.

Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є наступне : зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності., волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом,. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Положеннями ст. 215 ЦК України встановлено що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Спірні договори укладені в письмовій формі, їх зміст не суперечить нормам Цивільного кодексу України та іншому законодавству України, та спрямовані на реальне настання правових наслідків. На момент укладення договорів позивачі не були визнані недієздатними або обмежено дієздатними, тощо, з чого вбачається наявність в них необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Таким чином, жодних порушень норм ст.ст. 203, 215 ЦК України при укладанні спірного договору судом не виявлено та стороною позивачів не доведено.

Підстави, якими позивачі мотивують свої вимоги визнати договір піднайму, не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, адже аналіз норм Цивільного кодексу України, на підставі яких позивач за зустрічним позовом вважає договір піднайму недійсним, проведено поверхнево, оцінка норм в їх сукупності позбавлена логічної послідовності, норми права вирвані з контексту у вигідному позивачам сенсі.

За вимог ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення зустрічного позову про визнання договору недійсним відсутні, у той же час вимоги за первісним позовом про стягнення боргу за договором піднайму підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, визначеному ст.88 Цивільного процесуального кодексу України.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.203,213, 526, 543, 589, 590, 611, 625, 651 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 58, 60, 208, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

Позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтинг-Київ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором піднайму задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтинг-Київ» (код ЄДРПОУ 38081285) суму основного боргу в розмірі 600 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтинг-Київ» (код ЄДРПОУ 38081285) судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Менеджмент-Консалтинг-Київ» про визнання договору недійсним відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 10 діб з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я :