Ухвала

від 20.10.2015 по справі 0907/2-6773/2011

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 0907/2-6773/2011

Провадження № 22-ц/779/2002/2015

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції Бородовський С. О.

Суддя-доповідач Соколовський В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2015 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Соколовського В.М.,

суддів: Беркій О.Ю., Мелінишин Г.П.,

секретаря Бойчука Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Золоті ворота», ТзОВ Фірма «Експресс», фізичної особи-підприємця ОСОБА_6,

за апеляційною скаргою ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 06 липня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 06 липня 2015 року закрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПАТ «Золоті ворота» про припинення правовідносин за договором іпотеки між ПАТ «Золоті ворота» та ТзОВ «Медекс» від 26.10.2006р. Д-1181 та за договором застави №02/187дз від 31.07.2007 р. між ТзОВ «Медекс» та ПАТ «Золоті ворота» від 31.08.2007 p.

На дану ухвалу ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.

Зазначає, що оскільки судове засідання проведено без участі сторін, в тому числі позивачів, то суд повинен був залишити позовну заяву без розгляду, тому рішення підлягає скасуванню.

Також вважає помилковим висновок суду про те, що позов у вказаній частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. На думку апелянта, для визначення підсудності справи предмет договору значення не має, а все залежить від суб'єктивного складу сторін.

З цих підстав просив ухвалу суду скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Особи, що беруть участь у справі, у судове засідання не з'явилися, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від відповідача ОСОБА_6 надійшла телеграма, в якій він просить відкласти розгляд справи на більш пізній строк у зв'язку з перебуванням за межами країни. Колегія суддів вирішила відхилити дане клопотання, оскільки воно не підтверджене жодними доказами, ОСОБА_6 про розгляд справи повідомлено належним чином, а відкладення розгляду справи призведе до необґрунтованого затягування розгляду справи.

Представник позивачів - ОСОБА_7 подав заяву про розгляд справи без його участі.

Колегія суддів вирішила, відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України, продовжувати розгляд справи без участі осіб, що беруть участь у її розгляді.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.311 ЦПК України підставою для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі є, зокрема, порушення норм матеріального чи процесуального права.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження у справі в частині позову ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ПАТ «Золоті ворота» про припинення правовідносин за договором іпотеки між ПАТ «Золоті ворота» та ТзОВ «Медекс» від 26.10.2006р. Д-1181 та за договором застави №02/187дз від 31.07.2007р. між ТзОВ «Медекс» та ПАТ «Золоті ворота» від 31.08.2007p., суд виходив з того, що дані позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства та мають розглядатись у порядку господарського судочинства.

Однак такий висновок суду є помилковим, таким що не відповідає нормам процесуального права.

Так, відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).

Отже, в порядку господарського судочинства розглядаються позови юридичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців. Фізичні особи, що не мають статусу підприємця, не можуть звертатися з позовом до господарського суду.

У даному випадку з вищезазначеними позовними вимогами звернулися фізичні особи, які не мають статусу підприємця. В господарський суд України з вказаним позовом позивачі права на звернення не мають.

У відповідності до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; 3) інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Таким чином, позивачі по даній справі позбавлені права звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав. При цьому, для визначення підвідомчості справи предмет договору жодного значення не має, оскільки, виходячи зі ст.1 ГПК України, можливість розгляду справи господарським судом залежить від суб'єктивного складу сторін справи, а не від предмету (виду) договору, який оскаржує позивач.

Отже, суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка, відповідно до ст.311 ЦПК України, підлягає скасуванню.

Крім того, незважаючи на закриття провадження у справі щодо частини позовних вимог, суд розглянув позовні вимоги, по яких сам же закрив провадження, відмовивши в їх задоволенні по суті. Це видно зі змісту рішення суду першої інстанції від 06.07.2015 року.

Згідно ст.311 ЦПК України за наявності підстав для скасування ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, апеляційний суд скасовує таку ухвалу і направляє справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Проте у даному випадку не має підстав для направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки судом уже ухвалено рішення у справі, в тому числі за цими ж позовними вимогами (т.3, а.с.153-157), на яке позивачами також подано апеляційну скаргу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу суду слід скасувати, а позовні вимоги, по яких судом помилково закрито провадження у справі, а в подальшому судом було такі вимоги вирішено по суті, підлягають розгляду в апеляційній інстанції.

Керуючись ст.ст.307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7, який діє в інтересах ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, задовольнити частково.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 06 липня 2015 року скасувати.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий В.М. Соколовський

Судді: О.Ю. Беркій

Г.П. Мелінишин