Постанова

від 21.10.2015 по справі 918/137/15

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року Справа № 918/137/15

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Черкащенко М.М. (головуючий),

Вовк І.В. (доповідач),

Нєсвєтова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року у справі № 918/137/15 за позовом публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, треті особи: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, колективне сільськогосподарське підприємство по птахівництву "Тинненське", Регіональне відділення фонду державного майна України по Рівненській області, приватний нотаріус Рівненського міського нотаріального округу Січова Тамара Іларіївна, про визнання права власності на майно та витребування його з чужого незаконного володіння,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року позивач звернувся до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до відповідача про визнання за ним права власності на будівлю трансформаторної підстанції № 178 (приміщення під електростанцію), що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, АДРЕСА_1, та витребування зазначеного майна з чужого незаконного володіння.

Позов обгрунтовано порушенням права власності позивача укладенням між КСП по птахівництву "Тинненське" та відповідачем договору купівлі-продажу від 21.02.2002 року, предметом якого є спірне майно, про що позивач дізнався в жовтні 2014 року з адвокатського запиту в інтересах відповідача.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 29.04.2015 року (суддя Горплюк А.М.) позов задоволено, визнано за позивачем право власності на будівлю трансформаторної підстанції № 178 (приміщення під електростанцію), що знаходиться за адресою: Рівненська область, м. Рівне, АДРЕСА_1, постановлено відповідачу повернути зазначене майно позивачу.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року (судді: Василишин А.Р., Гудак А.В., Філіпова Т.Л.) зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач вважає, що судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ними судові рішення скасувати та в позові відмовити.

Відзиви на касаційну скаргу від позивача та третіх осіб до суду не надходили.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 21.10.2015 року.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, що позивач є постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що діє на підставі ліцензії НКРЕ № 194759 від 16.05.2013 року та здійснює свою діяльність з метою задоволення потреб споживачів електроенергії в умовах функціонування єдиної енергетичної системи України.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Статуту позивача, ПАТ "Рівнеобленерго" є новим найменуванням публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго", яке було правонаступником закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго", яке було створено шляхом реорганізації відкритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго" на підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27.01.2004 року. Відкрите акціонерне товариство "Ей-І-Ес Рівнеенерго" створене шляхом перейменування Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Рівнеобленерго", відповідно до рішення Загальних зборів акціонерів від 14.11.2001 року. Державна акціонерна енергопостачальна компанія "Рівнеобленерго" створена шляхом перетворення Державного підприємства "Рівненське обласне підприємство електричних мереж" відповідно до Указу Президента України від 04.04.1995 року № 282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України" та наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 31.07.1995 року № 137.

За Статутом Рівненського обласного підприємства електричних мереж дане підприємство набуло статусу юридичної особи з моменту затвердження статуту вказаного підприємства Міністерством енергетики та електрифікації УРСР, а саме - 21.04.1978 року.

У відповідності до указу Президента України від 04.04.1995 року № 282/95 "Про структурну перебудову в електроенергетичному комплексі України", доручено: Міністерству енергетики та електрифікації України створити державні акціонерні енергетичні компанії згідно з переліком (додаток № 2); Фонду державного майна України передати Міністерству енергетики і електрифікації управління частками (паями, акціями) майна державних акціонерних компаній, що створюються відповідно до даного указу.

В межах проведення корпоратизації, складено відомість розрахунку вартості будівель та споруд Рівненського міського району електричних мереж станом на 01.07.1995 року, до якої увійшла будівля ТП-178 у м. Рівному із залишковою вартістю 69 244 тис. крб.

Наказом Міністерства енергетики та електрифікації України № 137 від 31.07.1995 року було створено Державну акціонерну енергетичну компанію "Рівнеобленерго", яка визнана правонаступником Рівненського обласного підприємства електричних мереж

З пункту 3.3 Статуту Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Рівнеобленерго" вбачається, що компанія є правонаступником державного підприємства "Рівненське обласне підприємство електричних мереж виробничого об'єднання "Львівенерго" Міністерства енергетики та електрифікації України, до складу якої входить, зокрема, Рівненський міський район електричних мереж.

Відповідно до пунктів 3.4-3.5 Статуту: майно компанії складається з основних засобів та оборотних коштів, а також цінностей, вартість яких відображена на балансі компанії; компанія є власником майна, переданого засновником у власність.

З пункту 4.1 Статуту вбачається, що засновником Компанії є держава в особі Міністерства енергетики та електрифікації України.

22.07.1998 року Фондом державного майна України видано наказ "Про затвердження Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно" № 1450, яким визначено перелік документів, які підтверджують право власності акціонерних товариств, які створені в процесі перетворення державних підприємств.

Зокрема, згідно з пунктом 2.2 наказу Фондом державного майна України № 1450, на вимогу відкритого акціонерного товариства, створеного у процесі приватизації (перетвореного з державного підприємства), до набуття чинності цим порядком, державний орган приватизації видає Перелік об'єктів нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству.

Разом з тим, відповідно до пункту 1.2-1.3 наказу Фонду державного майна України від 24.05.2002 року № 906 "Про затвердження порядку підтвердження права власності на нерухоме майно" цей Порядок поширюється на випадки підтвердження права власності на нерухоме майно, яке приватизоване в складі цілісного майнового комплексу шляхом викупу, продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу державного майна, зданого в оренду, переданого державними органами приватизації до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, перетвореного з державного підприємства або створеного у процесі приватизації; окремих випадках, до статутного фонду відкритого акціонерного товариства, перетвореного з державного підприємства у процесі корпоратизації; Підлягають підтвердженню права власності тільки об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку і знаходились на балансі підприємства на момент приватизації.

Згідно пунктів 2.2, 2.4 наказу Фонду державного майна України № 906, на вимогу відкритих акціонерних товариств, які створені до прийняття даного наказу, державний орган приватизації видає перелік об'єктів нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству.

ВАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго", керуючись наказом Фонду державного майна України № 906, звернулось з листом від 01.11.2002 року до Міністерства енергетики та електрифікації України з проханням надати перелік нерухомого майна, переданого Державній акціонерній енергопостачальній компанії "Рівнеобленерго" під час корпоратизації.

Листом від 28.11.2002 року передано затверджений Міністерством палива та енергетики України Перелік нерухомого майна, що увійшло до статутного фонду Державної акціонерної енергопостачальної компанії "Рівнеобленерго" під час корпоратизації станом на 31 липня 1995 року на 338 аркушах.

У відповідності до вказаного Переліку нерухомого майна, визначено перелік нерухомого майна, приватизованого у складі цілісного майнового комплексу по Рівненському міському РЕМ станом на 01.07.1995 року, в якому, зокрема, зазначено і спірний об'єкт нерухомого майна - ТП-178 інкубаторна станція.

07.06.2002 року позивачем отримано Свідоцтво про право власності, видане на підставі розпорядження міського голови № 1362-р від 05.06.2002 року та записане в реєстрову книгу № 9 за реєстровим № 16-956 на об'єкти нерухомого майна. Даним свідоцтвом Рівненське міське бюро технічної інвентаризації засвідчило, що: будівлі (в кількості п'ятнадцять); огорожа і замощення; будівлі 313 ТП; будівлі 15 РП, які розташовані за адресою АДРЕСА_2 належать відкритому акціонерному товариству "Ей-І-Ес Рівнеенерго" на праві колективної власності.

19.10.2007 року між Рівненською міською радою та закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого Рівненська міська рада надала, а ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеенерго" прийняло в строкове (на 10 років) платне користування частку земельних ділянок для розміщення та обслуговування об'єктів транспортування і розподілу електроенергії, які знаходяться в межах населеного пункту Рівненської міської ради Рівненської області.

У відповідності до поземельних планів земельних ділянок, що передані в оренду за зазначеним договором оренди землі, ділянка № 232 призначена для обслуговування будівлі ТП-178 (інкубаторна станція) у м. Рівному із загальною площею 0,0088 Га.

Вказаний об'єкт обліковується на балансі позивача з 1968 року за інвентарним № 011700.12 та у зазначеній будівлі ТП-178 міститься електротехнічне обладнання позивача, що підтверджується довідкою № 22/342 від 21.01.2015 року.

В той же час, 20.11.2000 року РВ ФДМУ по Рівненській області затверджено план приватизації племптахорадгоспу "Тинненський".

12.12.2000 року РВ ФДМУ по Рівненській області видано наказ № 640, яким прийнято рішення укласти з працівниками КСП по птахівництву "Тинненське" договір безоплатної передачі державного майна племптахорадгоспу "Тинненський", організаційно-правова форма - державне підприємство.

12.12.2000 року між РВ ФДМУ по Рівненській області та КСП по птахівництву "Тинненське" укладено договір безоплатної передачі майна пленптахорадгоспу "Тинненський", відповідно до умов якого орган приватизації зобов'язався безоплатно передати у власність працівникам майно племптахорадгоспу "Тинненський" код ЄДРПОУ 00703826, що знаходиться за адресою: м. Рівне, АДРЕСА_3, на підставі плану приватизації племптахорадгоспу "Тинненський", затвердженого наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській області від 20.11.2000 року № 582, а працівники зобов'язуються прийняти майно в порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно з п. 2.2 договору безоплатної передачі майна право власності на об'єкт приватизації переходить до працівників з моменту підписання акта приймання-передання.

21.12.2000 року сторонами договору безоплатної передачі майна було підписано акт приймання-передання державного майна племптахорадгоспу "Тинненський" працівниками КСП по птахівництву "Тиннинське", в якому зазначено перелік майна, що переходив у власність працівників на загальну вартість 1 021 676 грн., зокрема, зазначено назву об'єкта, адресу, кількість та його вартість. За вказаним актом, окрім іншого майна, було передано: інкубаторій на інкубаторі (вартість 8801 грн.); приміщення під дизельну станцію(вартістю 4615 грн.); господарчий сарай дерев'яний (вартістю 161 грн.); башту Рожновського (вартістю 601 грн.); Артскважину (вартість 803 грн.); насосну станцію (вартість 114 грн.); Дизельну електростанцію (вартістю 1836 грн.), дані об'єкти знаходяться в м. Рівне, по АДРЕСА_3.

21.12.2002 року між КСП по птахівництву "Тиннинське" та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого КСП по птахівництву "Тиннинське" продало, а СПД - фізична особа ОСОБА_4 придбала будівлі, споруди та інкубатори, що знаходяться за адресою - м. Рівне по АДРЕСА_3, які складаються з: інкубаторію, господарського сараю, приміщення під дизельну, башти Рожновського з насосною станцією, приміщення під електростанцію, інкубаторів - 4 штуки.

З листа КП "Ріненське міське бюро технічної інвентаризації" від 18.08.2014 року № 582 та з відмітки БТІ на договорі купівлі-продажу від 21.01.2002 року вбачається, що 23.01.2002 року за ОСОБА_4 було зареєстровано право приватної власності на будівлі за адресою: м. Рівне, АДРЕСА_3, зокрема, на приміщення під електростанцію.

Предметом даного судового розгляду є вимога особи, яка вважає себе власником, про визнання права власності на спірну будівлю у зв'язку з невизнанням за нею права власності на зазначену будівлю та про витребування її з незаконного володіння відповідача у зв'язку з відчуженням цього майна поза волею власника.

Висновок судів обох інстанцій про задоволення позову мотивовано доведеністю обставин виникнення у позивача права власності на спірне нерухоме майно та наявністю правових підстав для витребування його з незаконного володіння відповідача.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно зі статтею 34 Закону України "Про власність" (який діяв на час корпоратизації позивача у 1995 році) загальнодержавну (республіканську) власність складала, зокрема, єдина енергетична система України.

Статтею 26 Закону України "Про власність" визначалося, що об'єктами права власності господарського товариства, що є юридичною особою, є грошові та майнові внески його членів, а також майно, набуте внаслідок господарської діяльності, та інше майно, придбане на підставах, не заборонених законом; внесок членів господарського товариства може складатись з основних та оборотних фондів, грошових коштів, цінних паперів".

Частинами 1 та 3 статті 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць.

Державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють основні повноваження, зокрема, змінюють у процесі приватизації організаційну форму підприємств, що перебувають у державній власності; здійснюють повноваження власника державного майна у процесі приватизації.

Суди попередніх інстанцій дійшовши висновку, що Перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду ДАЕК "Рівнеобленерго", виданий Міністерством палива та енергетики України 28.11.2002 року, є правовстановлюючим документом, який підтверджує право власності позивача на спірний об'єкт нерухомого майна - ТП-178 інкубаторна станція, залишили поза увагою, що відповідно до наказу ФДМ України від 24.05.2002 року № 906 перелік об'єктів нерухомого майна, переданого у власність відкритому акціонерному товариству на вимогу відкритих акціонерних товариств, які створені до прийняття даного наказу, видає державний орган приватизації , тоді як державними органами приватизації згідно з нормами законодавства є Фонд державного майна України та його регіональні органи.

Зазначеного суди не врахували та зробивши висновок про доведеність обставин виникнення у позивача права власності на спірне майно, не з'ясували підстав та умов переходу права власності на це майно від державного підприємства до відкритого акціонерного товариства, правонаступником якого вважає себе позивач, відповідно до законодавства про приватизацію державного майна, чинного на час здійснення такої приватизації.

Крім того, суди обох інстанцій належним чином не дослідили обставини правонаступництва ПАТ "Рівнеобленерго", не залучивши до матеріалів справи усіх статутних документів позивача, зокрема закритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго" та відкритого акціонерного товариства "Ей-І-Ес Рівнеенерго".

До того ж, посилаючись як на доказ набуття позивачем права власності на спірне майно - на Свідоцтво про право власності від 07.06.2002 року № 16-956, суди не з'ясували на якій підставі його було видано з урахуванням того, що у самому Свідоцтві такою підставою визначено розпорядження міського голови від 05.06.2002 року № 1362-р, однак зазначене розпорядження до матеріалів справи залучено не було та правової оцінки йому наведено не було.

Отже, висновок судів про те, що ПАТ "Рівнеобленерго" набуло право власності на спірний об'єкт нерухомого майна у законний спосіб є передчасним та необгрунтованим.

Водночас, судам слід було мати на увазі вимоги ст. 387 ЦК України, за якими власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з тим, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього (ст. 330 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Однак, дійшовши висновку про вибуття будівлі ТП-178 поза волею власника (позивача) та наявності правових підстав для витребування спірного майна з незаконного володіння відповідача, суди обох інстанцій не навели правової оцінки здійсненій приватизації майна племптахорадгоспу "Тинненський" та не з'ясували чи саме це майно, яке є предметом спору, було передано РВ ФДМ України за договором безоплатної передачі в процесі приватизації колективному сільськогосподарському підприємству по птахівництву "Тинненське" та згодом відчужене за договором купівлі-продажу від 21.01.2002 року відповідачу.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про задоволення позову не грунтуються на матеріалах справи та вимогах закону, є передчасними й зробленими без дослідження всіх фактичних обставин справи та без застосування норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

За таких обставин, оскаржені судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати викладене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.

З огляду наведеного та керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.06.2015 року та рішення господарського суду Рівненської області від 29.04.2015 року скасувати, і справу № 918/137/15 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

Головуючий суддя М.Черкащенко

Судді І.Вовк

Н.Нєсвєтова