Рішення

від 20.10.2015 по справі 908/5097/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 33/130/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2015 Справа № 908/5097/15

за позовом Міського комунального підприємства В«ОснованієВ» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А)

до Житлово-будівельного кооперативу № 18 В«ЗапоріжстальВ» (69097, м. Запоріжжя, вул. Будьонного, 4)

про стягнення суми,

Суддя Мірошниченко М.В.

Секретар судового засідання Хилько Ю.І.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 307 від 02.01.2015 р.;

від відповідача : не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Міське комунальне підприємство В«ОснованієВ» звернулося в господарський суд Запорізької області із позовною заявою про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу № 18 В«ЗапоріжстальВ» основного боргу за договором № 17 від 01.01.2007 р. у сумі 2641,16грн.

Обґрунтовуючи позов позивач посилається на те, що на виконання умов укладеного між сторонами договору про надання послуг диспетчерської системи зв'язку № 17 від 01.01.2007р., позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги системою зв'язку за адресою: м.Запоріжжя, вул. Будьоного, 4, які відповідачем були сплачені лише частково. В результаті неналежного виконання договірних зобов'язань, у відповідача утворився перед позивачем борг в сумі 2641,16 грн. Посилаючись на приписи статей 11, 14, 509 ЦК України, 173, 193 ГК України, та умови договору № 17 від 01.01.2007 р., позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.09.2015 р. порушено провадження у справі № 908/5097/15, розгляд якої призначено на 20.10.2015 р.

Відповідач - вимоги суду, викладені в ухвалі від 21.09.2015 р. щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не надав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки не повідомив.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. В«Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У відповідності до ОСОБА_2 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження ЖБК № 18 В«ЗапоріжстальВ» визначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за адресою: 69097, м. Запоріжжя, вул. Будьонного, 4.

На вказану адресу судом було направлено відповідачу ухвалу від 21.09.2015 р. про порушення провадження у справі № 908/5097/15 та призначення її до розгляду на 20.10.2015р.

За таких обставин, відповідач є повідомленим належним чином про час і місце судового розгляду справи.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документи не надані.

Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.

За клопотанням присутнього у судовому засіданні представника позивача судовий процес здійснювався без застосування засобів технічної фіксації.

Присутній в судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні 20.10.2015 р. прийнято і проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Матеріали справи свідчать, що 01.01.2007 р. між позивачем (Виконавцем) та відповідачем (Замовником) було укладено договір № 17 про надання послуг диспетчерської системи зв'язку (надалі - Договір), за умовами якого, Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги в користуванні диспетчерською системою зв'язку будинків, розташованих за адресою: вул. Будьонного, 4.

Відповідно до п. 2.1 Договору, вартість послуг з обслуговування диспетчерським зв'язком за даним Договором становить 1158,30 грн. з ПДВ на рік, та визначається згідно рішення виконавчого комітету міської ради від 28.12.2006 року № 478/2 „Про затвердження вартості послуг комунальних підприємств житлового господарства на обслуговування систем диспетчеризації для юридичних осібВ» , яке є невід'ємною частиною Договору.

Згідно з п. 2.2 Договору, підставою для оплати є акт виконаних робіт та рахунок, що надаються Виконавцем Замовнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.

Як підтверджується матеріалами справи, з боку позивача зобов'язання за Договором були виконані належним чином. За період лютий 2013 р. - серпень 2015 р. відповідачу були надані послуги на загальну суму 2992,12 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи Актами виконаних робіт (послуг): № 6_17 від 28.02.2013р.; № 6_27 від 31.03.2013р.; № 5093 від 30.04.2013р.; № 4135 від 31.05.2013р.; № 41360 від 28.06.2013р.; № 59219 від 31.07.2013р.; № 68053 від 31.08.2013р.; № 75859 від 30.09.2013р.; № 84224 від 31.10.2013р.; № 88526 від 30.11.2013р.; № 100212 від 31.12.2013р.; № 7406 від 31.01.2014р.; № 15707 від 28.02.2014р.; № 26002 від 31.03.2014р.; № 34280 від 30.04.2014р.; № 42450 від 31.05.2014р.; № 45798 від 30.06.2014р.; № 52457 від 31.07.2014р.; № 63626 від 31.08.2014р.; № 74840 від 30.09.2014р.; № 84532 від 31.10.2014р.; № 92750 від 30.11.2014р.; № 101017 від 31.12.2014р.; № 2910 від 31.01.2015р.; № 11555 від 28.02.2015р.; № 22046 від 31.03.2015р.; № 29717 від 30.04.2015р.; № 38053 від 31.05.2015р.; № 45271 від 30.06.2015р.; № 52252 від 31.07.2015р. ОСОБА_3 містять підписи уповноважених представників сторін та засвідчені печатками обох підприємств.

При цьому, як зазначено в позовній заяві, станом на лютий 2013 р. сальдо заборгованості відповідача перед позивачем складало 630,52 грн. ОСОБА_3 обставина підтверджується також Угодою про проведення взаємозаліку від 28.02.2013р.

На оплату наданих послуг відповідачу були виставлені рахунки: № 6_17 від 28.02.2013р.; № 6_17 від 29.03.2013р.; № 6_17 від 30.04.2013р.; № 6_17 від 31 05.2013р.; № 35452 від 28.06.2013р.; № 51056 від 31 07.2013р.; № 57701 від 31.08.2013р.; № 65313 від 30.09.2013р.; № 73511 від 10.10.2013р.; № 77724 від 06.11.2013р.; № 86415 від 09.12.2013р.; №7414 віт 08.01.2014р.; № 15683 від 05.02.2014р.; № 23514 від 06.03.2014в.; № 31379 від 07.04.2014р.; № 39070 від 06.05.2014р.; № 42289 від 06.06.2014р.; № 48888 від 04.07.2014р.; № 59908 від 04.08.2014р.; № 71008 від 05.09.2014р.; № 78214 від 06.10.2014р.; № 86135 від 05.11.2014 р.; № 94241 від 05.12.2014р.; № 2894 від 05.01.2015р.; № 11480 від; 05.02.2015р.; №21887 від 05.03.2015р.; № 29063 від 06.04.2015р.; № 36883 від 05.05.2015р.; № 44022 від 05.06.2015р.; № 50830 від 06.07.2015р.; № 58221 від 05.08.2015 р.

Проте, з боку відповідача, договірні зобов'язання належним чином виконані не були. Отримані послуги були оплачені відповідачем лише частково.

Так, 28.02.2013 р. відповідно до Угоди про проведення взаємного заліку, між сторонами було проведено взаємозалік на суму 623,00 грн.

Платежами, здійсненими 17.06.2013 р. (на суму 96,52 грн.) та 02.07.2014 р. (на суму 261,96 грн.), відповідачем було перераховано позивачу суму 358,48 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 379 від 17.06.2013 р. та № 534 від 02.07.2014р.

Решта боргу в сумі 2641,16 грн. залишилась несплаченою.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем надсилались на адресу відповідача ОСОБА_4 (вих. № 7830/01-05 від 17.06.2015р., № 10861/01-05 від 31.08.2015 р., № 9746/01-05 від 04.08.2015 р.) про сплату заборгованості.

ОСОБА_3 ОСОБА_4 були залишені відповідачем без відповіді.

Позовна вимога про стягнення з ЖБК № 18 В«ЗапоріжстальВ» основного боргу за договором № 17 від 01.01.2007 р. в сумі 2641,16грн., стала предметом судового розгляду у даній справі.

Згідно з частинами 2, 3 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, зокрема, з договорів та інших правочинів. (Аналогічні норми містяться в статтях 173 - 175 Господарського кодексу України).

Позовні вимоги ґрунтуються на Договорі, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Договір про надання послуг є двосторонньозобов'язувальним, оскільки і виконавець, і замовник наділені як правами, так і обов'язками. На виконавця покладено обов'язок надати послуги і надано право на одержання відповідної плати або відшкодування фактичних витрат, необхідних для виконання договору. Замовник, в свою чергу, зобов'язаний оплатити послуги і наділений правом вимагати належного надання послуг з боку виконавця.

Статтею 903 ЦК України встановлено: якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що в період з лютого 2013 р. по серпень 2015 р. включно позивачем було надано відповідачу послуги за Договором на загальну суму 2992,12 грн. Надання послуг у спірний період підтверджується двосторонніми Актами надання послуг, копії яких долучені до матеріалів справи.

Враховуючи, що ОСОБА_3 надання послуг за спірний період підписані уповноваженим представником відповідача та засвідчені печаткою підприємства, вони вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отримані протягом вказаного в них періоду послуги.

На оплату наданих за Договором послуг у спірний період, відповідачу були виставлені відповідні рахунки, копії яких долучені до матеріалів справи.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг, всупереч вимог закону та умов Договорів належним чином не виконав, вартість наданих послуг у повному обсязі не сплатив, у зв'язку з чим, у нього утворилась заборгованість за Договором в сумі 2641,16 грн.

При цьому, суд відзначає, що згідно розрахунку позивача, станом на лютий 2013 р. сальдо заборгованості відповідача перед позивачем складало 630,52 грн., яке підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 01.03.2013 р.. ОСОБА_3 звірки підписано уповноваженими представниками сторін та засвідчено печатками обох підприємства. Тобто, заборгованість в сумі 630,52 грн. підтверджена сторонами.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи Угоди від 28.02.2013 р. про проведення взаємного заліку, укладеної між позивачем та відповідачем, сторони домовились, що до заліку фактично приймається сума заборгованості у розмірі 623,00 грн. без ПДВ. Сальдо заборгованості на користь МКП «Основаніє» після заліку складає 7,52 грн., та підлягає в рахунок майбутніх платежів.

Згідно наявних у матеріалах справи платіжних доручень (№ 379 від 17.06.2013 р. та № 534 від 02.07.2014р.), за спірний період відповідачем було перераховано позивачу суму 358,48 грн.

Решта боргу в сумі 2641,16 грн. залишилась несплаченою.

Доказів погашення заборгованості за отримані послуги за Договором в сумі 2641,16грн., відповідачем до суду надано не було.

Згідно з Довідкою від 19.10.2015р., наданою позивачем, станом на 19.10.2015р. основний борг відповідача за договором № 17 від 01.01.2007р. становить суму 2737,68грн.

Враховуючи вимоги ст. 599 ЦК України, згідно з якою зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, суд вважає позовну вимогу про стягнення з ЖБК № 18 В«ЗапоріжстальВ» суми 2641,16грн. основного боргу правомірною та доведеною, а тому задовольняє її у повному обсязі.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В даному випадку в порушення ст.ст. 33, 34 ГПК України відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним своїх договірних зобов'язань.

Згідно із пунктом 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Зокрема, згідно пп. 2.2.1 п. 2.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції Закону з 01.09.2015 р.), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.

Станом на 01.01.2015 р. розмір мінімальної заробітної плати складає - 1218,00грн.

Отже, за вимогою про стягнення 2641,16 грн. основного боргу, сума судового збору, яка належала до сплати становила 1218,00 грн.

При зверненні з даним позовом до суду (21.09.2015 р.), позивачем було сплачено 1827,00 грн. судового збору, що підтверджується платіжним дорученням № 10354 від 21.07.2015 р.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено Законом.

За таких обставин, позивачу підлягає поверненню надміру сплачений судовий збір у сумі 609,00 грн.

Таким чином, із урахуванням ст. 7 Закону України «Про судовий збір» надміру сплачений судовий збір в сумі 609,00 грн. підлягає поверненню позивачу з державного бюджету, про що слід видати ухвалу згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору в сумі 1218, 00 грн. покладаються на відповідача шляхом стягнення цієї суми на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 18 В«ЗапоріжстальВ» (69097, м. Запоріжжя, вул. Будьонного, 4; код ЄДРПОУ 20511984) на користь Міського комунального підприємства В«ОснованієВ» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А; код ЄДРПОУ 20485152, п/р № 26004055710117 у Філії «Запорізьке РУ» ПАТ КБ «Приватбанк», МФО 313399) суму 2641 (дві тисячі шістсот сорок одна) грн. 16 коп. основного боргу та суму 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Видати ухвалу на повернення з державного бюджету України Міському комунальному підприємству В«ОснованієВ» (69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29-А; код ЄДРПОУ 20485152) суми 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. надміру сплаченого судового збору платіжним дорученням № 10354 від 21.07.2015 р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 22.10.2015р.

Суддя М.В. Мірошниченко