Рішення

від 16.10.2015 по справі 910/24619/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2015Справа №910/24619/15

Суддя Господарського суду міста Києва Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Швеця С.С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Словечно-Плюс"

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд - 2"

про стягнення 348 195,10 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Даців С.Я. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Словечно-Плюс" звернулося до господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд - 2" про стягнення з останнього основного боргу в сумі 196 749,33 грн., трьох процентів річних у сумі 16 145,22 грн. та інфляційних втрат у розмірі 135 300,55 грн. відповідно до договору поставки від 01.03.2012 № 010316.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Позивач стверджує, що його права порушені, а тому наполягає на заявлених позовних вимогах.

Відповідач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю направлення свого представника у судове засідання.

Відповідно до п. 9.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 № 18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Господарський суд міста Києва не знайшов підстав для задоволення даного клопотання, оскільки відповідачем не подано будь-яких доказів неможливості явки іншого його представника (якщо воно вважало її необхідною) в судове засідання.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, заслухавши доводи позивача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 01.03.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Словечно-Плюс", далі Постачальник, та Публічним акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд - 2", далі Покупець, було укладено договір поставки № 010316, далі Договір, відповідно до предмету якого (п. 1.1) Постачальник передає у власність Покупцеві, а Покупець приймає та оплачує труби, трубопровідну арматур, фасонні та з'єднувальні деталі для водопроводів та каналізації, та сантехнічні вироби, одиниця виміру, яких визначається сторонами у відповідних специфікаціях або рахунках-фактурах.

Згідно з п. 3.1.2 Договору оплата товару Покупцем здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, зокрема, Покупець може замовити партію товару на умовах оплати протягом 10 календарних днів з дати отримання товару Покупцем, зазначеної у видаткових накладних.

Пунктом 4.3 Договору визначено, що товар вважається прийнятим Покупцем згідно належним чином підписаної видаткової накладної. Дата відвантаження визначається у видатковій накладній.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з дати його підписання та скріплення печатками сторін та діє до 31.12.2013. У разі якщо строк оплати за відвантажений Покупцю товар перевищує строк дії договору, цей договір продовжується до повного виконання Покупцем своїх зобов'язань щодо оплати. Закінчення строку цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (п. 8.1 - 8.3 Договору).

На виконання умов Договору, позивач на протязі 2013-2014 років поставив відповідачу товар на загальну суму 934 086,95 грн., але відповідачем оплачено даний товар частково, а саме в сумі 737 337,62 грн. Товар в сумі 196 749,33 грн., поставка якого підтверджується видатковими накладними, було прийнято представниками Покупця за довіреностями, про що свідчать їх підписи на кожній видатковій накладній. Відповідач належним чином зобов'язання з оплати поставленого товару не виконав, у зв'язку з чим за ним утворився борг у розмірі 196 749,33 грн., який позивач і намагається стягнути.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, а тому намагається стягнути з нього три проценти річних в сумі 16 145,22 грн. та інфляційні втрати у розмірі 135 300,55 грн. за весь період прострочення виконання зобов'язання.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181, 265 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 8 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Так, згідно з пунктом 1 ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Одночасно, частиною 2 ст. 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

В силу статті 526 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивач направив відповідачу претензію від 27.04.2015 № 10 з вимогою сплатити суму заборгованості за Договором, але відповідач заборгованість не сплатив.

Позивач надав суду акт звіряння взаємних розрахунків за Договором за період 01.01.2013-07.10.2015, згідно якого основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 07.10.2015 становить 196 749,33 грн., акт підписаний лише позивачем. При цьому судом враховано, що акт звірки є суто бухгалтерським документом, за яким бухгалтерії підприємств-учасників певних господарських операцій звіряють бухгалтерський облік цих операцій (у контексті визначення дебіторської або кредиторської заборгованості), а наявність чи відсутність будь-яких зобов'язань сторін підтверджується первинними документами - договором, накладними, рахунками тощо.

Зобов'язання не припинилося виконанням належним чином з боку відповідача, і позивачем надані докази на підтвердження викладених у позові обставин. Позивач належним чином виконав покладені на нього Договором зобов'язання, здійснив поставку товару, яка була прийнята відповідачем. Факт отримання товару підтверджується наданими видатковими накладними. Відповідач доказів повної оплати в строки передбачені Договором суду не надав. За такими обставинами позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 196 749,33 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Частина друга статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Так як мало місце невиконання відповідачем свого обов'язку щодо оплати протягом 10 календарних днів з моменту отримання товару вартості поставленого товару, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 16 145,22 грн. та інфляційних втрат у розмірі 135 300,55 грн. за весь період прострочення, також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного витрати по сплаті судового збору в сумі 5 222,92 грн. покладаються на відповідача у справі - Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд - 2", згідно вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 16.10.2015, згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 530, 625, 629, 692, 712 ЦК України, ст.ст. 181, 193, 265 ГК України, ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 34, ч.3 ст. 43, 44, 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Словечно-Плюс" до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд - 2" задовольнити.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд - 2", 02105, м. Київ, вул. Тампере, буд. 13Б, код ЄДРПОУ 04012721, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Словечно-Плюс", 08162, Київська область, Києво-Святошинський район, смт Чабанивул. Вул. Машинобудівників, буд. 1, код ЄДРПОУ 25417924, основний борг у сумі 196 749,33 грн., три проценти річних у сумі 16 145,22 грн., інфляційні втрати у сумі 135 300,55 грн. та судовий збір у розмірі 5 222,92 грн., видавши наказ.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено - 21.10.2015 року

Суддя Ю.О.Підченко