Рішення

від 21.10.2015 по справі 910/20292/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.10.2015Справа №910/20292/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Група Індастріал» доДержавного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» простягнення 86 446,49 грн. Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

від позивача:Марченко А.І. від відповідача:Гуслякова М.З.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Група Індастріал» (надалі - ТОВ «Група Індастріал») звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (надалі - ДТГО «Південно-Західна залізниця») про стягнення 86 446,49 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленої продукції згідно договору поставки №ПЗ/НРП-15441/НЮ від 31.03.2015 р., у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 55 315,01 грн., 3% річних у розмірі 5 531,50 грн. та інфляційних у розмірі 25 599,98 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 02.09.2015 р.

31.08.2015 р. представником відповідача до канцелярії суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував з огляду на те, що відповідач сплати на користь позивача вартість поставленого товару відповідно до порядку здійснення перерахунків коштів залізницями.

Судове засідання, призначене на 02.09.2015 р., не відбулося та було перенесено на 28.09.2015 р.

В судовому засіданні 28.09.2015 р. судом оголошувалась перерва на 21.10.2015 р.

Представник позивача в судове засідання з'явилася, надала пояснення стосовно суті спору, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання з'явилася, вимоги ухвали суду виконала, проти задоволення позовних вимог заперечувала повністю з огляду на викладені у відзиві на позовну заяву обставини.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31.03.2015 р. між ДТГО «Південно-Західна залізниця» (покупець) та ТОВ «Група Індастріал» (постачальник) був укладений договір поставки №ПЗ/НРП-15441/НЮ (надалі - «Договір»).

Відповідно до п. 1.1 Договору постачальник зобов'язується у 2014 році поставити і передати у власність покупцю певну продукцію (товар) відповідно до специфікації №1 (додаток №1), а покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору.

За змістом п. 3.1 Договору покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у специфікації №1 (додаток №1). Сума договору складає 999 999,00 грн. з ПДВ (п. 3.4).

Згідно з п. 4.2 Договору покупець здійснює оплату поставленого товару на підставі виставлених рахунків протягом 15 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Пунктом 11.1 Договору визначено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2015 р., але в будь-якому випадку до повного виконання своїх зобов'язань.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу визначений специфікацією №1 до Договору товар на суму 999 999,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №521 від 08.04.2015 р.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті поставленого згідно Договору товару, у зв'язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення пені, 3% річних та інфляційних.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи (видатковою накладною №521 від 08.04.2015 р. та актом прийому-передачі товару від 08.04.2015 р.) підтверджується передача відповідачу товару згідно Договору на загальну суму 999 999,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 4.2 Договору покупець здійснює оплату поставленого товару на підставі виставлених рахунків протягом 15 банківських днів з дня отримання товару. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Таким чином, з урахуванням дати здійснення поставки продукції, відповідач мав сплатити на користь позивача грошові кошти у розмірі 999 999,00 грн. в строк до 29.04.2015 р.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем оплачено вартість поставленої продукції, що підтверджується платіжними дорученнями №942 від 11.06.2015 р. на суму 100 000,00 грн. та №1150 від 07.07.2015 р. на суму 899 999,00 грн.

За таких обставин має місце прострочення виконання відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару за Договором.

Твердження відповідача про те, що він здійснює перерахування грошових коштів виключно у встановленому наказом Укрзалізниці №069-Ц від 28.02.2012 р. порядку судом не приймаються до уваги з огляду на наступне.

Нормами п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України передбачено, що загальними засадами цивільного законодавства є свобода договору.

Частинами 2, 3 статті 6 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Суд відзначає, що Договір, в тому числі в частині порядку оплати переданого товару, підписаний відповідачем без будь-яких зауважень , що з огляду на приписи вказаних норм чинного законодавства України свідчить про погодження ним всіх умов, які містяться в такому договорі.

При цьому, під час підписання Договору відповідач не був позбавлений можливості внести пропозицію стосовно особливостей здійснення перерахунку грошових коштів на підприємстві, та досягти згоди з позивачем в частині здійснення розрахунків з урахуванням таких особливостей, проте вказаних дій вчинено не було.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 55 315,01 грн., 3% річних у розмірі 5 531,50 грн. та інфляційних у розмірі 25 599,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання у період з 30.04.2015 р. по 07.07.2015 р.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов'язку з перерахування грошових коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

У відповідності до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

За змістом ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є штраф та пеня.

Частиною 2 ст. 549 Цивільного кодексу України встановлено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом п. 7.2.1 Договору у разі порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочки, включаючи день оплати.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення з відповідача пені у розмірі 55 315,01 грн., 3% річних у розмірі 5 531,50 грн. та інфляційних у розмірі 25 599,98 грн., а тому позовні вимоги ТОВ «Група Індастріал» підлягають задоволенню повністю.

За змістом ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Індастріал» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця» (01601, м. Київ, вул. Лисенка, 6; ідентифікаційний код 26387551) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Група Індастріал» (04053, м. Київ, пров. Киянівський, 3-7; ідентифікаційний код 39110657) пеню у розмірі 55 315 (п'ятдесят п'ять тисяч триста п'ятнадцять) грн. 01 коп., 3% річних у розмірі 5 531 (п'ять тисяч п'ятсот тридцять одна) грн. 50 коп., інфляційні у розмірі 25 599 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп. та судовий збір у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.10.2015 р.

Суддя В.П. Босий