ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.10.2015Справа №910/25501/15 Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква"
до товариство з обмеженою відповідальністю "АСК"
про стягнення 6 616,12 грн.
Представники:
від позивача: Сокур С.В. - представник за довіреністю № б/н від 08.07.2015 року;
від відповідача: Гетьман О.В. - директор.
встановив:
На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" до товариство з обмеженою відповідальністю "АСК" про стягнення 6 616,12 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 17.12.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" та товариством з обмеженою відповідальністю "АСК" укладено договір № 5031 суборенди торгово-рекламного обладнання, відповідно до якого орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування за плату обладнання, що є об'єктом суборенди за цим договором.
Згідно з актом прийому-передачі за договором № 5031 суборенди торгово-рекламного обладнання від 17.12.2012 року, передано холодильник UBC 400 Isetream Medium внутрішній «Моршинська» сер. № 68531 та захисну конструкцію для 1-но дв.хол., загальна вартість обладнання становить 6 616,12 грн
Позивачу стало відомо, що передане холодильне обладнання відповідачем втрачено, у зв'язку з чим ТОВ "Євро Аква" направлено лист ТОВ "АСК" з проханням сплатити вартість втраченого майна.
Оскільки, відповідачем вартість втраченого обладнання не сплачено та відповіді на лист не надано, тому позивач звернувся до суду.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.09.2015 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 19.10.2015 року.
19.10.2015 року до загального відділу діловодства господарського суду міста Києва позивач подав документи по справі.
В судовому засіданні 19.10.2015 року представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов.
Представник відповідача заперечував проти позову та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
17.12.2012 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" та товариством з обмеженою відповідальністю "АСК" укладено договір № 5031 суборенди торгово-рекламного обладнання.
Відповідно до п.1.1 договору орендар передає, а суборендар приймає у строкове платне користування за плату обладнання, що є об'єктом суборенди за цим договором (надалі „обладнання"). Склад, перелік, найменування, кількість і заставна вартість з урахуванням індексації обладнання узгоджена сторонами та наведена в акті прийому-передачі, оформленому у відповідності до п.2.1 цього договору.
Обладнання передається в комплекті. Склад кожного окремого комплекту узгоджується сторонами шляхом підписання акту прийому-передачі, що є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 договору).
Обладнання належить ПАТ "Індустріальні та дистрибуційні системи" (далі - власник) на праві власності (п.1.3 договору).
Власник надає згоду на передачу орендарем обладнання в суборенду за цим договором (п.1.4 договору).
Відповідно до п.1.5 договору, обладнання передається суборендареві у користування виключно для зберігання та реалізації продукції, яка поставляється орендарем суборендареві. Суборендарю забороняється використовувати обладнання для інших цілей.
Згідно з статтею 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Частиною 1 статті 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).
Відповіно до статті 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.
Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму.
До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Згідно з п.2.2 договору факт передачі обладнання підтверджується актами прийому-передачі, які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акт прийому-передачі обладнання в суборенду є невід'ємною частиною цього договору.
З наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі від 05.03.2013 року, який підписаний та скріплений печатками сторін вбачається, що відповідно до умов договору суборенди № 5031 від 17.12.2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (орендар) передав, а товариство з обмеженою відповідальністю «АСК» (суборендар) прийняв обладнання: UBC 400 Isetream Medium внутрішній «Моршинська» сер. № 68531 та захисну конструкцію для 1-но дв.хол., на загальну суму 6 616,12 грн., обладнання знаходиться на вул. Курчатова,18.
Позивачем зазначено, що йому стало відомо, що холодильне обладнання було втрачено відповідачем, на підтвердження чого надано витяг з кримінального провадження №12015100030007223, виданий Слідчим Деснянського районного управління ГУ МВС Укаїни в м. Києві Костюком В.О. про звернення ОСОБА_4 (продавця) з заявою до правоохоронних органів про скоєння крадіжки.
Пунктом 6.1 договору передбачено, що ризик випадкової загибелі та випадкового пошкодження обладнання переходить до суборендаря з моменту передачі йому обладнання у користування до моменту повернення обладнання орендарю.
Відповідно до п.9.1 договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2015 року.
Згідно з п.4.26 договору суборендар зобов'язаний по закінченні терміну дії цього договору, або його достроковому розірванні повернути орендареві обладнання у справному стані протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту розірвання даного договору.
Пунктом 2.6 договору передбачено, що факт повернення обладнання з суборенди підтверджується актами повернення , які підписуються уповноваженими представниками сторін та скріплюються печатками сторін. Акти повернення обладнання з суборенди є невід'ємною частиною цього договору.
Сторони домовились, що в разі неповернення обладнання в строк, зазначений п.4.2 даного договору, обладнання вважається втраченим (п.4.3 договору).
Відповідно до п.5.1 договору, сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов дійсного договору згідно чинного законодавства України. У випадку втрати або знищення торгового обладнання під час дії договору суборенди торгового обладнання суборендар, протягом 5-ти днів з моменту отримання письмової вимоги з боку орендодавця про відшкодування вартості обладнання, має відшкодувати вартість торгового обладнання, вказану в акті прийому-передачі обладнання, а також:
- якщо суборендар не може повернути торгове обладнання орендарю (згідно з письмового звернення з боку орендаря та по закінченню терміну дії договору) у разі його втрати, знищення.
Вартість обладнання сплачується суборендарем шляхом перерахунку коштів на поточний рахунок орендаря з нарахуванням ПДВ.
Вимога позивача про сплату вартості втраченого обладнання в сумі 6616,12 грн. протягом 5 календарних днів з моменту її отримання, направлена на адресу відповідача 18.01.2015 року та отримана останнім 19.08.2015 року.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Будь-яких доказів щодо повернення обладнання чи сплати вартості втраченого майна в розмірі 6 616,12 грн. відповідачем не надано.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача вартості втраченого обладнання в розмірі 6 616,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, з 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Враховуючи викладене, при зверненні з позовом до суду, позивач повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 218,00 грн. виходячи з ціни позову 6616,12 грн., проте сплатив 1827,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 8987 від 15.09.2015 року.
На підставі п. 1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» суд повертає, за ухвалою суду, суму судового збору в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49 ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з товариство з обмеженою відповідальністю "АСК" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 28-А, ідентифікаційний код 21660663) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 21; ідентифікаційний код: 36800559) вартість втраченого майна в розмірі 6 616 (шість тисяч шістсот шістнадцять) грн. 12 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.
3. Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Євро Аква" (04053, м. Київ, вулиця Артема, будинок 21; ідентифікаційний код: 36800559) з Державного бюджету України (р/р 31215206783001, Одержувач: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Банк одержувача: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, МФО 820019, ідентифікаційний код 37993783, код платежу: 22030001) судовий збір в сумі 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. як такий, що внесений у більшому розмірі, ніж передбачено законом, перерахований за платіжним дорученням № 8987 від 15.09.2015 року , яке знаходиться в матеріалах справи № 910/22501/15.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання рішення: 26.10.2015 року.
Суддя С.М.Мудрий
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 19.10.2015 |
Оприлюднено | 29.10.2015 |
Номер документу | 52752370 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Мудрий С.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні